Суд: Городоцький районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 09 березня 2026 р.
Справа: №441/344/26
Суддя: Ференц О. І.
3/441/146/2026 441/344/26
П О С Т А Н О В А
Іменем України
10.03.2026 суддя Городоцького районного суду Львівської області Ференц О.І., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Відділення поліції № 3 Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП
В С Т А Н О В И В:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 574091 від 24.01.2026 року в цей же день о 00 год. 00 хв. на вул. Мисливська, 1 в с. Суховоля Львівського району Львівської області ОСОБА_1 передала право керування автомобілем марки “Nissan Qashqai”, р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мав явні ознаки алкогольного сп`яніння – запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.9 «г» Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 в судове засідання не з”явилася, хоча своєчасно і належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення судового засідання від неї не надходило.
У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 року № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
ОСОБА_1 відомо про складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а також про місце розгляду справи, про що їй повідомили під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, однак вона не цікавиться провадженням у справі, що в свою чергу дає правові підстави для висновку про зловживання своїми процесуальними правами та свідчить про затягування розгляду справи по суті.
З метою уникнення затягування розгляду справи, вважаю, що в матеріалах справи є достатньо даних для її розгляду по суті за відсутності ОСОБА_1 .
Згідно з вимогами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За положеннями ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проаналізувавши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наступних підстав.
Диспозицією частини першої ст.130 КУпАП передбачена відповідальність серед іншого і за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Між тим у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 574091 відносно ОСОБА_1 вказано, що вона ніби то передала право керування транспортним засобом ОСОБА_2 , який перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння, тобто сам факт такого сп`яніння працівниками поліції не був встановлений, що унеможливлює притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Поза тим, постановою судді Городоцького районного суду Львівської області від 10.03.2026 року провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Склад правопорушення - наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 1 ст. 7 КУпАП також визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі вищенаведеного та враховуючи наявність у даній справі обґрунтованих сумнівів щодо доведеності вини особи, приходжу до переконання про відсутність належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а відтак провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ч.1 ст.130, п.1 ст.247, ст.284 КпАП України, суддя –
П О С Т А Н О В И В :
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення у виді адміністративного арешту.
Суддя О.І. Ференц
Оригінал: reyestr.court.gov.ua