Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №943/2017/25 — Буський районний суд Львівської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер №943/2017/25

Провадження №3/943/27/2026

10 березня 2026 року м. Буськ

Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від заступника начальника ВП №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає по АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

11 жовтня 2025 року о 13 год. 05 хв. на майдані Незалежності, 9 у місті Буську Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Скоробогатий М.В. повторно не з`явилися, незважаючи на повідомлення їх судом про час і місце розгляду справи, а від ОСОБА_1 надійшло чергове клопотання про відкладення судового засідання у справі в зв`язку із перебуванням на стаціонарному лікуванні в КНП «Буська ЦРЛ» із 06.03.2026 по даний час (09.03.2026), про що долучив довідку №275 від 09.03.2026, а також повідомляє про розірвання ним договору із адвокатом Скоробогатим М.В., однак доказів цьому не надав.

Проте, суд вважає, що заявлене клопотання про відкладення судового засідання у справі не підлягає до задоволення, виходячи із таких мотивів.

Зокрема, як убачається із матеріалів справи, що така надійшла до суду 20.10.2025, від того часу суд неодноразово відкладав розгляд справи за аналогічними клопотаннями ОСОБА_1 від 27.11.2025, від 22.12.2025, від 04.02.2026, а востаннє розгляд справи відкладався за клопотання його захисника – адвоката Скоробогатого М.В. від 24.02.2026 для ознайомлення із матеріалами справи, який із такими ознайомлений, про що вбачається із матеріалів справи.

Крім того, як слідує із долученої до клопотання довідки КНП «Буська ЦРЛ» №275 від 09.03.2026, що такою не підтверджено перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні саме в день судового засідання - 10.03.2026, а його доводи про розірвання договору із адвокатом Скоробогатим М.В. належним чином не підтверджені.

При цьому, суд зазначає, що з огляду на практику, викладену в рішеннях ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 та у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням розгляду справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури розгляду.

Більше того, згідно ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, не є обов`язковою.

Відтак, суд вважає, що у задоволенні клопотання про відкладення судового засідання у справі слід відмовити та на підставі ст. 268 КУпАП дану справу розглянути у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З огляду на вимоги ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною другою статті 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що діяння ОСОБА_1 містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №480292 від 11.10.2025, яким підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, де останній відмовився від надання пояснень. Крім того його вина доводиться роздруківкою приладу «Драгер» від 11.10.2025, яким за результатами алкотесту в ОСОБА_1 підтверджено стан алкогольного сп`яніння – 0,81% проміле та в подальшому підтверджено його стан алкогольного сп`яніння – 0,66% проміле медичним висновком лікаря КНП «Буська ЦРЛ» за №103 від 11.10.2025. Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП також доводиться Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким за результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 у нього виявлено – «проба позитивна 0,81%», де останній відмовився від підпису.

Також, вина ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаного адміністративного правопорушення також доводиться долученими до протоколу матеріалами відеофіксації правопорушення (диск DVD-R), із яких вбачається те, що ОСОБА_1 зупинено працівниками поліції, після керування ним автомобілем марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зупинено на майдані Незалежності у місті Буську Золочівського району Львівської області, оскільки водій не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку руху при повороті, після чого у ході спілкування із поліцейськими виявлено в останнього запах алкоголю з порожнини рота та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер» чи в медичному закладі, на що ОСОБА_1 погодився та пройшов такий огляд на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», який за результатами алкотесту в ОСОБА_1 виявив стан алкогольного сп`яніння – 0,81% проміле, із чим ОСОБА_1 висловив сумніви, а тому поліцейським запропоновано водію пройти такий огляд у КНП «Буська ЦРЛ», на що водій погодився та був туди доставлений поліцією, де за наслідками огляду його лікарем цього медичного закладу підтверджено стан алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 – 0,66% проміле, про що лікарем надано медичний висновок КНП «Буська ЦРЛ» №103 від 11.10.2025. Після цього, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, копію якого ОСОБА_1 отримав на місці події.

Крім того, вина ОСОБА_1 доводиться постановою серії ЕНА №5912812 від 11.10.2025 року, згідно якої 11 жовтня 2025 року на майдані Незалежності, 9 у місті Буську Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не подав сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2 «б» ПДР України, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП із накладенням на нього штрафу в розмірі 510 грн.

Крім того, слід зазначити, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.

Відтак, досліджені та перевірені вищенаведеними доказами обставини, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011).

Відтак, із представлених вище доказів, які у своїй сукупності є логічними та послідовними, об`єктивно убачається те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Обставини, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, у відповідності до вимог ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.

Таким чином, ураховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність особи, суд вважає, що з метою виправлення правопорушника та запобіганню вчинення ним нових правопорушень, ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, оскільки відносно правопорушника винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, відтак у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на користь держави, що відповідає положенню ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 7, 34, 35, 40-1, 130, 245, 266, 268, 279, 280, 283, 284, 288, 299, 301, 304, 307, 308 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відкладення судового засідання у справі.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) в дохід держави із позбавленням його права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн. судового збору.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.

Суддя І. Б. Кос