Рішення від 05 березня 2026 р. у справі №317/451/26 — Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/451/26

Провадження № 2-а/317/11/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Каряки Д.О.,

при секретарі Щербини В.Г.,

з участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача - Кравченко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Запорізькій області НПУ, про скасування постанови про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить: скасувати постанову серії ЕНА № 6520953 від 16.01.2026, винесену відносно нього поліцейським ВП №6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області НПУ Говтвяном В.А. за ч. 3 ст. 121 КУпАП і закрити справу про адміністративне стягнення. Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що постановою серії ЕНА №6520953 від 16.01.2026 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Позивач вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, серед іншого, з таких підстав. 16.01.2026 він їхав на своєму приватному автомобілі марки «Citroen Jumpy» держаний номерний знак НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію є автомобілем за типом - спеціалізований вантажний фургон рефрижератор повною масою 2150 кг., тобто легковий. Позивач їхав у приватних справах, не здійснював жодних комерційних поїздок, не надавав жодних оплатних послуг з пасажирських та вантажних перевезень. Автомобіль було зупинено працівниками поліції не зважаючи на відсутність жодних порушень. На прохання інспектора він пред`явив документи на посвідчення особи і на транспортний засіб. При перевірці документів інспектор висловив вимогу пред`явити йому посвідчення водія та протокол технічного огляду. На що позивач повідомив інспектору, що його автомобіль належить до легкових автомобілів категорії «В» і не підлягає обов`язковому технічному контролю. При цьому позивач пред`явив інспектору свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, в якому вказано категорію автомобіля «спеціалізований вантажний фургон рефрижератор» повною масою 2150 кг. Таким чином, автомобілі типу «Вантажопасажирські-В» з кількістю місць для сидіння не більше дев`яти, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для перевезення пасажирів та їх багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки, є не вантажними автомобілями, а легковими, тому відповідно до ст. 35 ЗУ «Про дорожній рух» такі автомобілі обов`язковому технічному контролю не підлягають (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів з метою отримання прибутку). Аргументи позивача щодо відсутності жодного правопорушення з його боку та про безпідставність притягнення до відповідальності інспектор до уваги не взяв та виніс протиправне рішення про накладення на нього стягнення за порушення п.31.3. «б» ПДР без наявності складу адміністративного правопорушення. Транспортний засіб яким керував позивач не використовувався для роботи в якості таксі або для перевезення вантажу з метою отримання прибутку, у зв`язку з чим не підлягає обов`язковому технічному контролю. Раніше, попередній власник автомобіля проходив технічний контроль даного транспортного засобу, оскільки він використовував його у комерційній діяльності. Враховуючи те, що позивач не здійснює жодної комерційної діяльності, цей автомобіль не повинен проходити перевірку технічного стану. Таким чином позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 121 КУпАП - даний легковий автомобіль категорії «В» з дозволеною максимальною масою 2150 кг. (тобто не перевищує 3500 кг.) та з кількістю місць для сидіння не більше дев`яти, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їх багажу із забезпеченням необхідного комфорту, не підлягає обов`язковому проходженню технічного контролю. Позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена протиправно та підлягає скасування, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

06.02.2026 р. представником відповідача - ГУНП в Запорізькій області Кравченко О.М. за допомогою підсистеми «Електронний суд» на електронну адресу суду надіслано відзив на позовну заяву Лотова А.А., в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі (а.с.33-45). Обґрунтовуючи відзив, представник відповідача послався на наступне: оскаржувана постанова серії ЕНА № 6520953 від 16.01.2026, Додаток № 2, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення винесена поліцейським Відділу поліції № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області сержантом поліції Говтвян В.А. з огляду на те, що 16.01.2026 о 15 годині 42 хвилини по вулиці Зерновій в районі будинку 2-в в селі Зеленопілля водій ОСОБА_1 керував ТЗ Сitroen Jumpy з д.н.з. НОМЕР_1 який не пройшов обов`язковий технічний контроль, чим порушив підпункт 31.3 б) Правил дорожнього руху України. Обов`язковий технічний контроль (ОТК) транспортних засобів в Україні регулюється ст. 35 Закону «Про дорожній рух» та Постановою КМ України № 137 від 30.01.2012 “Про затвердження Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу ”. Підпунктом 31.3. б) Правил дорожнього руху визначено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю). Частиною 3 ст. 121 КУпАП передбачено, що керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно рапорту старшого лейтенанта поліції Сергія Полежаєва, Додаток № 4, 16.01.2026 перебуваючи у добовому наряді спільно з інспектором СРПП ВП № 6 Запорізького РВП ГУНП в Запорізькій області сержантом поліції Говтвян В.А. під час перевірки документів водій ОСОБА_1 надав Протокол технічного огляду транспортного засобу Сitroen Jumpy з д.н.з. НОМЕР_1 який станом на 16.01.2025 був недійсним. Долучене до відзиву відео з останніми цифрами _0011, Додаток № 5, з портативної бодікамери 2 (000018), перебуває на балансі ВП № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, з 04 хвилини фіксує, що водій ОСОБА_1 керував ТЗ Сitroen Jumpy з д.н.з. НОМЕР_1 , який не пройшов обов`язковий технічний контроль. В подальшому поліцейськими ОСОБА_2 , після перевірки за допомогою планшетного пристрою за базою даних Інформаційного Порталу Національної Поліції водія ОСОБА_1 було встановлено, що ТЗ Сitroen Jumpy з д.н.з. НОМЕР_1 не пройшов обов`язковий технічний контроль. Слід зазначити, що інформація про категорію транспортного засобу у свідоцтві про реєстрацію розміщується у графі «J» (категорія ТЗ). Вона визначає тип транспортного засобу відповідно до європейської класифікації для держав-договірних сторін Женевської Угоди 1958 року, у тому числі і України, така класифікація встановлена у Зведеній резолюції про конструкцію транспортних засобів. Категорія транспортного засобу - загальноприйнята класифікаційна ознака наземних транспортних засобів, яка застосовується для цілей регулювання, і яка встановлена багатьма офіційними законодавчими і нормативними документами більшості держав світу. Наземні транспортні засоби відносять до наступних основних категорій, які мають такі позначення: L - механічні транспортні засоби, що мають менше чотирьох коліс (мототехніка), M - механічні транспортні засоби, що мають не менше чотирьох коліс, і які призначені для перевезення пасажирів (легкові автомобілі та автобуси), N - механічні транспортні засоби, що мають не менше чотирьох коліс, і які призначені для перевезення вантажів (вантажівки), O - причепи та напівпричепи, T - сільськогосподарські та лісогосподарські колісні трактори, G - Транспортні засоби підвищеної прохідності. Категорія транспортних засобів N містить підклас N1- транспортні засоби, що застосовуються для перевезень вантажів, та максимальна маса яких не перевершує 3,5 тонни. Транспортні засоби підкатегорії N1 призначені для перевезень пасажирів або вантажів та для виконання спеціальних функцій, для яких необхідний спеціальний кузов чи спеціальне обладнання. Слід зазначити, що під час перевірки вмісту ТЗ Сitroen Jumpy з д.н.з. НОМЕР_1 було виявлено факт перевезення пиляних дров, що доводить його експлуатацію як для перевезення пасажирів так і вантажів. В свідоцтві про реєстрацію Сitroen Jumpy з д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував позивач, зазначено категорію транспортного засобу - N1, транспортні засоби, що застосовуються для перевезень вантажів, та максимальна маса яких не перевершує 3,5 тонни, цей ТЗ важить 2,19 тонни, з строком експлуатації більше двох років, цей ТЗ 1998 року випуску, технічний контроль повинен проходити кожні 2 роки та міститься відмітка - спеціальний вантажний фургон, отже у відповідності до пункту 3 Постанови КМУ № 137 від 30.01.2012 цей ТЗ підлягає обов`язковому технічного контролю. Інформація про те, що ТЗ Сitroen Jumpy з д.н.з. НОМЕР_1 має категорію В представником відповідача наведено з посиланням на посвідчення водія ОСОБА_1 . Враховуючи викладене 16.01.2026, оцінивши докази по справі, поліцейський Говтвян В.А. роз`яснив ОСОБА_1 його права та обов`язки, та розглянув справу про адміністративне правопорушення. За результатами розгляду адміністративної справи ним було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6520953 від 16.01.2026. Розгляд справи відбувався на місці зупинки транспортного засобу яким керував позивач. Поліцейським водія ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 340 грн. Представник відповідача звернув увагу на те, що не слід плутати категорію транспортного засобу з категорією водійських прав - поняття «категорія транспортного засобу» та «категорія водійських прав» - різні і на практиці бувають випадки підміни цих понять. Отже, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог ПДР України. Позивачем по справі до адміністративного позову не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували зазначені ним обставини та обґрунтованість позовних вимог. Між іншим, незгода позивача з його притягненням до адміністративної відповідальності не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності.

Відповіді на відзив позивачем не надано.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав викладених ним в позові.

Представник відповідача в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просив відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності викладені у статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 9 та статті 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов та пояснення позивача, а також відзив представника відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що поліцейським ВП №6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області сержантом поліції Говтвян В.А. 16.01.2026 р. складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6520953 від 16.01.2026 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 гривень. За змістом зазначеної постанови ОСОБА_1 16.01.2026 року о 15 год. 42 хв. керував транспортним засобом «Citroen Jumpy» держаний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Зерновій, 2В в с. Зеленопілля, на якому не працював лівий габарит, який не пройшов обов`язковий технічний контроль (а.с.16, 39).

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Вимогою ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Положеннями ч. 1 ст. 222 КУпАП встановлено, що адміністративні справи щодо порушень правил дорожнього руху, передбачені, зокрема, частинами першою, другою, третьою, п`ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121 КУпАП розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про дорожній рух» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно із п. 31.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – Правила дорожнього руху), технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Відповідно до положень підпункту «б» п. 31.3 Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Згідно із п.п. 1.3, 1.9 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частинами 1-5, 7 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Обов`язковому технічному контролю не підлягають: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років; 3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».

Обов`язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.

Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.

Обов`язковий технічний контроль транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, здійснюють суб`єкти проведення обов`язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.

Періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить: для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки; для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку; для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.

На кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як вбачається з матеріалів справи, поліцейським ВП №6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області сержантом поліції Говтвян В.А. 16.01.2026 винесено постанову серії ЕНА № 6520953 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Вказану постанову винесено у зв`язку з тим, що 16.01.2026 року о 15 год. 42 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Citroen Jumpy» держаний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Зерновій, 2В в с. Зеленопілля, на якому не працював лівий габарит, який не пройшов обов`язковий технічний контроль, чим порушив п. 31.3.б Правил дорожнього руху - експлуатація ТЗ, які не пройшли обов`язковий технічний контроль, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП.

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 факт керування ним вказаним транспортним засобом та його зупинки працівниками патрульної поліції не заперечує.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до пункту 1.1 Правил дорожнього руху України, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), мають ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

Із долученого представником відповідача відзиву на позов та відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського вбачається, що водій автомобіля «Citroen Jumpy» держаний номерний знак НОМЕР_1 , перебуває поруч з цим автомобілем на проїжджій частині. Зі змісту розмови цього водія з поліцейськими вбачається, що водій ОСОБА_1 на вимогу поліцейського надав останньому посвідчення водія на право керування та Протокол технічного огляду транспортного засобу Сitroen Jumpy з д.н.з. НОМЕР_1 який станом на 16.01.2025 був недійсним. При цьому ОСОБА_1 повідомив інспектору, що його автомобіль належить до легкових автомобілів категорії «В» і не підлягає обов`язковому технічному контролю, пред`явивши інспектору свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, яким він керував, в якому вказано категорію автомобіля «спеціалізований вантажний фургон рефрижератор» повною масою 2150 кг. При цьому, під час перевірки вмісту ТЗ Сitroen Jumpy з д.н.з. НОМЕР_1 було виявлено факт перевезення пиляних дров, що доводить його експлуатацію як для перевезення пасажирів так і вантажів.

У позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що його аргументи щодо відсутності жодного правопорушення з його боку та про безпідставність притягнення до відповідальності інспектор поліції до уваги не взяв та виніс протиправне рішення про накладення на нього стягнення за порушення п.31.3. «б» ПДР без наявності складу адміністративного правопорушення.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 121 КУпАП, є керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Склад адміністративного правопорушення включає: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкта, суб`єктивну сторону.

Як вбачається з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 транспортний засіб «Citroen Jumpy», 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 на праві власності належить ОСОБА_3 , має повну масу 2190 кг, масу без навантаження - 1590 кг, кількість сидячих місць з місцем водія 3 (символ S.1), категорія автомобіля N 1 (символ J). Особливі відмітки: спеціалізований вантажний фургон, рефрижератор (а.с.15).

Згідно з п. 2.13 ПДР до категорії В належать транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кг (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми, состав транспортних засобів з тягачем категорії В та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кг.

Категорія транспортного засобу - загальноприйнята класифікаційна ознака наземних транспортних засобів, яка застосовується для цілей регулювання, і яка встановлена багатьма офіційними законодавчими і нормативними документами більшості держав світу. Наземні транспортні засоби відносять до наступних основних категорій, які мають такі позначення: L - механічні транспортні засоби, що мають менше чотирьох коліс (мототехніка), M - механічні транспортні засоби, що мають не менше чотирьох коліс, і які призначені для перевезення пасажирів (легкові автомобілі та автобуси), N - механічні транспортні засоби, що мають не менше чотирьох коліс, і які призначені для перевезення вантажів (вантажівки), O - причепи та напівпричепи, T - сільськогосподарські та лісогосподарські колісні трактори, G - Транспортні засоби підвищеної прохідності. Категорія транспортних засобів N містить підклас N1 - транспортні засоби, що застосовуються для перевезень вантажів, та максимальна маса яких не перевершує 3,5 тонни. Транспортні засоби підкатегорії N1 призначені для перевезень пасажирів або вантажів та для виконання спеціальних функцій, для яких необхідний спеціальний кузов чи спеціальне обладнання.

З цього слідує, що транспортний засіб, яким керував позивач, автомобіль ««Citroen Jumpy», 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є вантажним, вантажопідйомність до 3,5 тонни.

Отже, цей автомобіль, відповідно до наведених вимог ч. 7 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» та п. 3 Порядку, підлягає обов`язковому технічному контролю кожних два роки.

В позовній заяві позивач ОСОБА_1 покликався на те, що транспортний засіб, яким він керував відноситься до категорії В, тобто легковий.

Однак, суд не бере до уваги такі твердження позивача, оскільки категорія транспортного засобу «В» не визначає тип автомобіля, а лише вказує на категорію водія, який має право керувати цим автомобілем. Тобто, по допустимій масі даним автомобілем може керувати водій з категорією «В», але сам автомобіль призначений для перевезення вантажів і за зареєстрованими властивостями є вантажним. Такий висновок викладено Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові № 126/1030/17 від 17 жовтня 2019 року.

Вивчивши позовну заяву, відзив на позов, дослідивши письмові докази у справі, наданий відповідачем відеозапис, суд дійшов висновку, що відповідач довів суду належними та допустимими доказами, що ОСОБА_1 скоїв порушення законодавства в сфері експлуатації транспортних засобів та безпеки дорожнього руху, а тому в його діях наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, за яке його 16.01.2026 поліцейським ВП №6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Говтвян В.А. притягнуто до адміністративної відповідальності, за обставин, наведених в оскаржуваній постанові, а тому, позов не підлягає задоволенню.

При цьому суд бере до уваги те, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09.12.1994 у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до відповідальності, місцевий загальний суд як адміністративний, зокрема, має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

За таких обставин, суд дійшов до переконливого висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6520953 від 16.01.2026 року якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст.121 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 гривень, винесена посадовою особою в межах наданих їй законом повноважень, викладені в ній висновки відповідають фактичним обставинам, із дотриманням принципу пропорційності, а тому, вона є законною, скасуванню не підлягає.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати на підставі статей 134 та 139 КАС України розподілу не підлягають.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 19 Конституції України, ст.ст. 7, 121, 245, 268, 280 КУпАП, керуючись ст.ст. 2, 77, 242-246, 268-271, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Запорізькій області НПУ про скасування постанови про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя: Д.О. Каряка