Вирок від 17 лютого 2026 р. у справі №757/9728/23-к — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9728/23-к

пр. 1-кп-1379/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2026 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100060000280 від 13.02.2023, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Рені, Одеської області, громадянина України, українця, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

27.01.2023 приблизно о 10:00 год., більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи в Олександрівській клінічній лікарні, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 39/1, побачив у палаті № 207 залишений без догляду одяг та особисті речі, що належать ОСОБА_6 , які визначив предметом свого злочинного посягання.

З метою реалізації свого умислу, розуміючи протиправність своїх дій, будучи впевненим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, а поряд відсутні сторонні особи, з метою особистого збагачення, в умовах дії воєнного стану таємно викрав джинси темно-синього кольору, з маркуванням «LТВ», вартістю 1499 гривень, куртку сірого кольору, з маркуванням «Adidas», вартістю 3999 гривень, шкіряний ремінь темно-зеленого кольору, з маркуванням «BOSS», вартістю 849 гривень, зимові чоботи темно-синього кольору, вартістю 599 гривень, шапку жовто-чорного кольору, з маркуванням «Baby Boo», вартістю 200 гривень, гаманець коричневого кольору, вартістю 300 гривень, в якому знаходились грошові кошти в розмірі 5000 гривень, які належать потерпілому ОСОБА_6 .

В подальшому ОСОБА_5 з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 12 446 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі, підтвердив місце, спосіб, час, мету вчинення злочину. Щиро кається, до скоєного ставиться осудно в свою сторону.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння останньою змісту обставин правопорушень, добровільності та істинності його позиції. Зважаючи на те, що обвинувачений підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини і беззаперечно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, покази обвинуваченого суд вважає такими, що відповідають фактичним обставинам, які встановлені судом.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просив визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 просив призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію захисника.

Потерпілий у судове засідання не з?явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, цивільний позов не заявляв.

З урахуванням думки присутніх учасників справи, відсутності цивільного позову, суд постановив проводити судовий розгляд за відсутності потерпілого.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз?яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_5 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_5 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз?яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, зобов?язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом?якшують і обтяжують покарання.

Вирішуючи питання про призначення виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує характер і ступінь тяжкості злочину, сукупність всіх обставин його вчинення та дані про особу обвинуваченого, який повністю визнав свою вину, щиро розкаявся в скоєному.

Крім того суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 - раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, спиртними напоями не зловживає, громадський порядок не порушує, дає критичну оцінку своїм діям.

Стороною обвинувачення не надано суду жодних відомостей, що обвинувачений до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення мав девіантну поведінку.

Так, санкцією ч. 4 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років, що свідчить згідно ст. 12 КК України, про вчинення обвинуваченим тяжкого злочину.

З цього приводу суд враховує, що у відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Щодо наявності пом`якшуючих відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, що полягає у викривальних показах. Доказів тому, що злочин вчинено у зв`язку з скрутним матеріальним становищем суду не надано.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне призначити покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на п`ять років.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

Разом з тим, виходячи із фактичної тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу і місця його вчинення, з урахуванням форми, ступеня вини, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, обставин, що безпосередньо пов?язані із вчиненням кримінального правопорушення, та характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального правопорушення, індивідуальних особливостей обвинуваченого, зокрема способу життя, характеризуючи його данні, його вік, а також наявність обставин, що пом?якшують покарання обвинуваченого, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, відсутність цивільного позову, суд приходить до висновку, що вищенаведені обставини свідчать про можливість призначення покарання з іспитовим строком, оскільки на думку суду, перевиховання ОСОБА_5 ще можливе без ізоляції від суспільства, безпосередньо під наглядом державних органів влади, що виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Зазначене у своїй сукупності утворює підставу для висновку суду про доцільність застосування до ОСОБА_5 положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком в два роки з визначенням відповідних обов?язків судом, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, оскільки таке покарання буде відповідати вимогам закону та особі винного.

Підсумовуючи все вище зазначене, суд вважає, що саме дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілим не пред`являвся.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави, документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта.

Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні.

Керуючись ст. ст. 318, 322, 342-351, 358, 363-368, 370, 374, 393-395, 532 КПК України, ст. ст. 65-66, 75-76, ч. 4 ст. 185 КК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

В силу ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов?язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично з?являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку обраховувати починаючи з 18 лютого 2026 року.

Речові докази:

-джинси темно-синього кольору, з маркуванням «LТВ», куртку сірого кольору, з маркуванням «Adidas», шкіряний ремінь темно-зеленого кольору, з маркуванням «BOSS», зимові чоботи темно-синього кольору, шапка жовто-чорного кольору, з маркуванням «Baby Boo», гаманець коричневого кольору, які було передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 , - залишити потерпілому ОСОБА_6 .

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним в порядку ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Печерський районний суд м. Києва.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку; копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1