Вирок від 08 березня 2026 р. у справі №703/1157/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

703/1157/26

1-кп/703/377/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження № 12026255350000023 від 15 січня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Макіївка Смілянського району Черкаської області, громадянина Росії, освіта середня, неодруженого, не працюючого, інвалідом будь-якої групи, депутатом будь - якого рівня, постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС, учасником АТО (ООС) не являється, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, -

встановив:

ОСОБА_2 14.01.2026 року, близько 20 год. 00 хв., перебуваючи в одній з кімнат житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, в посяганні на здоров`я іншої людини, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, в стані алкогольного сп`яніння, під час раптово виниклих неприязних відносин з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , схопив до рук металевий совок, та, тримаючи його в правій руці, наніс останньому удар в ділянку скроневої частини голови зліва, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 тілесне ушкодження у вигляді: рани скроневої ділянки голови зліва, яке згідно висновку судово-медичного експерта № 05-6-01/056 від 30.01.2026 року за ознакою короткочасного розладу здоров`я належить до категорії легких, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Зазначені умисні дії ОСОБА_2 судом кваліфікуються за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Згідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вищевказане є встановленими органом досудового розслідування обставинами, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Прокурор зазначив в обвинувальному акті клопотання про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, до матеріалів обвинувального акту долучена заява ОСОБА_2 , за його підписом із якої вбачається, що він, в присутності свого захисника – адвоката ОСОБА_4 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності та ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження.

Потерпілий ОСОБА_3 , в присутності законного представника – ОСОБА_5 , також в своїй заяві зазначив, що не заперечує щодо розгляду у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні вказаного кримінального провадження. Із встановленими досудовим розслідуванням обставинами згоден. Щодо обмеження права на апеляційне оскарження ознайомлений.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, повністю згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами скоєного ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 394 КПК України, та за участі захисника - адвоката ОСОБА_4 подав до суду письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутності.

Потерпілий ОСОБА_3 , у присутності законного представника – ОСОБА_6 , не заперечував проти такого розгляду, про що також надав відповідну заяву.

Таким чином, за результатами спрощеного провадження встановлено, що обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акту їх письмові заяви.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акту та матеріали кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані правильно за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

При призначенні виду та розміру покарання, необхідного та достатнього для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, на обліку у лікаря – нарколога та лікаря - психіатра не перебуває.

До обставин, пом`якшуючих покарання ОСОБА_2 у відповідності зі ст. 66 КК України слід віднести щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 у відповідності зі ст. 67 КК України слід віднести вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння; вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.

Беручи до уваги викладене, враховуючи обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, суд приймає до уваги положення ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, тому ОСОБА_2 слід призначити покарання у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ч.2 ст.125 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376, 381, 382, 395 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Речові докази по справі: металевий совок, який було поміщено до сейф-пакету PSP3172253, та передано кімнати зберігання речових доказів ВП - № 2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області – повернути власнику ОСОБА_7 .

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий: ОСОБА_1