Суд: Калинопільський районний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 04 березня 2026 р.
Справа: №698/78/26
Суддя: Лазаренко В. В.
Справа № 698/78/26
Провадження № 2/698/180/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2026 р. Калинопільський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого – судді Лазаренка В.В.,
при секретарі судових засідань – Триліс Я.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через свого представника Соломко А.Г. звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № 1428-3470 від 31.07.2024 року у розмірі 39047,16 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 8200,00 грн., заборгованість за процентами – 30847,16 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн..
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.07.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1428-3470 продукту «НА ВСЕ», який підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А8282. За вказаним договором ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредитні кошти для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: загальний розмір кредиту – 8200,00 грн.; строк кредитування – 300 днів; базовий період – 14 днів; комісія за видачу кредиту – 15,00% від суми кредиту, стандартна процентна ставка становить 1,50 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку дії кредитного договору. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язанняв повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору. На підтвердження факту видачі кредиту позивачем додано до позовної заяви документи, що підтверджують перерахування кредитних коштів. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме: отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
Станом на 18.12.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 43688,36 грн., з яких 8200,00 грн. – заборгованість за кредитом, 34833,60 грн. – заборгованість за нарахованими процентами, 654,76 грн. – заборгованість по комісії.
Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості позичальника за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 4641,20 грн., за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 39047,16 грн..
Враховуючи вищезазначене, кредитодавець просить суд стягнути з позичальника не повну суму заборгованості за кредитним договоро, а лише її частину у розмірі 39047,16 грн., з яких: 8200,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 30847,16 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Ухвалою суду від 02.02.2026 року відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
09.02.2026 року на електронну адресу суду з електронної адреси відповідача до суду надійшла заява, у якій відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, пені та відсотків як неспівмірних сумі кредиту та визначити до стягнення лише фактично отриману суму кредиту та розумні відсотки. Також просить справу розглянути без його участі, оскільки він перебуває за межами території України.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК Україниза наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У ч. 1 ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України зазначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
За правилом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків.
За правилами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положеннями ч. 1 ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У ч. 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Положеннями пунктів 5, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі . Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За правилами ч.ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
У п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Судом встановлено, що 31.07.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1428-3470 продукту «НА ВСЕ», відповідно до умов якого розмір кредиту становить 8200,00 грн., тип процентної ставки за користування кредитом – фіксована, базовий період складає 14 календарних днів, стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом, строк кредитування – 300 календарних днів з 31.07.2024 року по 26.05.2025 року, реальна річна процентна ставка на дату укладення договору – 27138,17%, орієнтовна загальна вартість кредиту – 42345,16 грн. та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом, денна процентна ставка на дату укладення договору – 1,388%, загальні витрати за споживчим кредитом на дату укладення договору – 34145,16 грн..
Згідно додатку № 3 до договору про відкриття кредитної лінії № 1428-3470 від 31.07.2024 року станом на 26.05.2025 року загальна вартість кредиту – 42345,16 грн., з яких сума кредиту – 8200,00 грн., проценти за користування кредитом – 32915,16 грн., комісія за надання кредиту – 1230,00 грн.. Реальна річна процентна ставка – 27138,17%.
Відповідно до наданої ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» довідки про перерахування суми кредиту № 1428-3470 від 31.07.2024 року, через платіжну систему LigPay, платіж № 2496535918, на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 31.07.2024 року було перерахування коштів у розмірі 8200,00 грн..
Відповідно до квитанції АТ КБ «ПриватБанк» 31.07.2024 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LigPay перерахувало на платіжну картку № НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 8200,00 грн.. Призначення платіжної операції: видача кредитних коштів за договором 1428-3470 від 31.07.2024 року.
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за договором № 1428-3470 від 31.07.2024 року ОСОБА_1 має заборгованість станом на 18.12.2025 року у сумі 43688,36 грн., з яких: 8200,00 грн. – основний борг, 34833,60 грн. – залишок відсотків, 654,76 грн. – залишок комісій.
Так, за умовами зазначеного договору було передбачено відкриття кредитної лінії та надання відповідачу кредитних коштів в розмірі 8200,00 грн. строком на 300 календарних днів. При цьому факт видачі ОСОБА_1 кредитних коштів шляхом перерахування на банківську платіжну картку№ НОМЕР_1 підтверджений належними та допустимими доказами, а саме квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» та довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту № 1428-3470 від 31.07.2024 року.
Крім того, факт отримання кредитних коштів у розмірі 8200,00 грн. та користування ними відповідачем у поданій до суду заяві не заперечується.
У зв`язку з цим, суд доходить висновку про доведення позивачем отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 8200,00 грн., які в добровільному порядку не повернуті, а тому грошові кошти у розмірі 8200,00 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».
При вирішенні питання щодо нарахування та стягнення з відповідача процентів у розмірі 32915,16 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Згідно з п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Відповідно до розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно картки документа Закону № 3498-ІХ визначено, що дата публікації 23.12.2023, дата набрання законної сили 24.12.2023.
Тобто, з 24.12.2023 року та протягом перших 120 днів (до 22.04.2024) розмір денної процентної ставки при укладенні кредитного договору не може перевищувати 2,5 %, а протягом наступних 120 днів (до 20.08.2024) - 1,5 %.
З матеріалів справи вбачається, що 31.07.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1428-3470 продукту «НА ВСЕ», строк кредитування відповідно до п. 4.9 договору - 300 календарних днів, дата повернення кредиту 26.05.2025 року, відповідно до п. 4.6. стандартна процентна ставка 1,50% за кожен день користування кредитом. Крім того, відповідно до п. 10.2 знижена процентна ставка становить 1,20% та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору.
Згідно розрахунку заборгованості за договором № 1428-3470 від 31.07.2024 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за період з 31.07.2024 року по 20.08.2024 року денну процентну ставку розраховувало у розмірі 1,20 % та нараховано відсотки за вказаний період у розмірі 2066,40 грн., що не перевищує максимальний розмір денної процентної ставки 1,50%, встановленої законом, а відтак умови вказаного договору за період з 31.07.2024 року по 20.08.2024 року відповідають п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» в частині визначення максимального розміру денної процентної ставки яка не може перевищувати, зокрема протягом наступних 120 днів (до 20.08.2024) - 1,5 %.
При цьому, розмір денної процентної ставки в даному кредитному договорі з 21.08.2024 року по 26.05.2025 року не може вважатися узгодженою між сторонами, оскільки не відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування», а тому відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умова договору про 1,2% та 1,5 % з 21.08.2024 року є нікчемною. Проценти з 21.08.2024 року мають бути нараховані на рівні облікової ставки (% річних) НБУ за відповідний період: з 21.08.2024 року по 12.12.2024 року - 13,0%, що становить 336,30 грн. (13%/366 днів = 0,036%., тому 8200,00/100х0,036 = 2,95 грн.х114 днів); з 13.12.2024 року по 23.01.2025 року - 13,5%, що становить 127,43 грн. (13,5%/366 днів = 0,037%., тому 8200,00/100х0,037 = 3,03 грн.х42 днів); з 24.01.2025 року по 06.03.2025 року - 14,5%, що становить 137,76 грн. (14,5%/365 днів = 0,040%., тому 8200,00/100х0,040 = 3,28 грн.х42 днів), з 07.03.2025 року по 26.05.2025 року - 15,5%, що становить 278,64 грн. (15,5%/365 днів = 0,042%., тому 8200,00/100х0,042 = 3,44 грн.х81 днів). Отже, розмір відсотків за користування кредитними коштами за період з 21.08.2024 року по 26.05.2025 року становить 880,13 грн., а в загальному розмірі заборгованість за відсотками становить 2946,53 грн..
Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 2946,53 грн..
За змістом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Враховуючи, що відповідач належним чином не виконав обов`язку за кредитним договором, не надав суду жодного доказу на спростування вказаної заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 1428-3470 від 31.07.2024 року у розмірі 11146,53 грн., з яких 8200,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 2946,53 грн.– заборгованість за відсотками.
В іншій частині позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягають задоволенню частково, то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, розмір сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме в розмірі 758,78 грн. (розмір заявлених вимог – 39047,16 грн. (100 %), розмір вимог, що підлягають задоволенню – 11146,53 грн. (28,5 %), розмір судового збору, що підлягав сплаті при зверненні до суду з цим позовом – 2662,40 грн. (2662,40 х 28,5 % : 100 % = 758,78).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф. 407, ЄДРПОУ 38548598) заборгованістьза кредитним договором № 1428-3470 від 31.07.2024 рокуу розмірі 11146 (одинадцять тисяч сто сорок шість) грн. 53 (п`ятдесят три) коп..
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф. 407, ЄДРПОУ 38548598) судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 758 (сімсот п`ятдесят вісім) грн. 78 (сімдесят вісім) коп..
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Лазаренко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua