Рішення від 03 березня 2026 р. у справі №286/4661/25 — Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/4661/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Кулініча Я. В.

присяжних Романенко С.І., Толкач Н.М.,

з секретарем Грищенко Н. А.,

за участю заявника ОСОБА_1 ,

представника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 про оголошення особи померлою, заінтересовані особи: Овруцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України , -

В С Т А Н О В И В:

Представник Солонинка С.П. в інтересах ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 звернулася до суду із заявою, яку уточнила та просить оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Коростень Житомирської області, РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , померлим (загиблим) під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини у зв`язку з участю у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України. Датою смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті – населений пункт Калинов Суджанського району Курської області Російської Федерації. Мотивує це тим, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 . ОСОБА_3 був призваний на військову службу під час мобілізації та зник безвісті 15.09.2024р. за особливих обставин під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану в районні населеного пункту Калиново Суджанського району Курської області. На теперішній час місцезнаходження ОСОБА_3 не встановлено, інформація про збіги за Електронними реєстром геномної інформації людини ДНК-профілів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (брата безвісті зниклого) з ДНК-профілями невпізнаних трупів з ДНДЕКЦ МВС України не надходила, інформація про перебування в полоні ОСОБА_3 від органів, що збирають відомості про військовополонених, також не надходила. Жоден з державних органів не володіє інформацією про місцезнаходження, полон або виживання ОСОБА_3 .. До того ж територія, на якій зник безвісти ОСОБА_3 , а саме населений пункт Калиново Суджанського району Курської області, непідконтрольна Україні, тому змоги провести пошук чи евакуацію, не представлялось можливим та не є можливим на сьогодні. ОСОБА_3 значиться як зниклий безвісти вже на протязі більше 1 року 3 місяців. Обставини зникнення у зоні бойових дій та характер зникнення, відсутність даних про контакт з військовослужбовцем або про сліди його життя, фізичного існування чи полону свідчить про високу ймовірність загибелі та дає всі підстави вважати, що син заявниці загинув під час виконання бойового завдання, з урахуванням тривалого часу, який пройшов з дня зникнення безвісті ОСОБА_3 (більше 1 року 3 місяців), надані до заяви докази в їх сукупності та взаємозв`язку є належними, допустимими, достовірними та достатніми і дають підстави для висновку, що солдат ОСОБА_3 загинув в районі населеного пункту Калиново Суджанського району Курської області Російської Федерації, виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини, здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Начальник Овруцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області надала письмові пояснення на заяву, в яких просить справу розглядати без їх участі. Звертає увагу суду на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі 755/11021/22, у якій зроблено висновок, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Представник Міністерства оборони України надав письмові пояснення, в яких просить розгляд справи провести за відсутності представника Міноборони, врахувати зміст даних письмових пояснень при ухваленні рішення. Зазначає, що у правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті, що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю. У частині 2 статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: "фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій" (речення перше) та "з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців" (речення друге). Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини 2 статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні. Приписи частини 2 статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою саме у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким. Тому немає підстав пов`язувати початок перебігу строків, зазначених у частині 2 статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні. Крім цього, не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною 2 статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою. Також, конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 № 376. Отже, у справах зазначеної категорії поміж іншого підлягають обов`язковому з`ясуванню часові характеристики ведення воєнних дій на конкретній території України, з урахуванням даних Наказу № 376. Такі висновки щодо застосування відповідних норм права викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2024 року у справі № 755/11021/22.

Військова частина НОМЕР_1 про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином, причини неявки свого представника суду не повідомлено.

У судовому засіданні заявник та її представник заяву підтримали та просять її задовольнити з підстав викладених у ній.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Коростень Житомирської області. Його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.9).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.25).

З 20.08.2002 року ОСОБА_3 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 разом із матір`ю ОСОБА_1 (а.с. 7-8, 80).

ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі не перебуває, дітей не має, про що свідчить лист начальника Овруцького відділу ДРАЦС у Коростенському районі Житомирської області №45/23.10-24 (а.с.98).

15.09.2024 року ОСОБА_3 зник безвісно за особливих обставин під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану біля населеного пункту Калинів, Кореневського району, Курської області, російської федерації, що підтверджується копією сповіщення сім`ї № 79 від 19.09.2024 (а.с.10 зворот).

20.09.2024 року за заявою ОСОБА_1 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення за № 12024060500000326 про зникнення безвісти військовослужбовця ЗСУ солдата в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 19).

За результатами проведення службового розслідування за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_3 було встановлено, що відповідно до бойового розпорядження командира 2 механізованого батальйону від 10.09.2024 №37, з метою підсилення вогневої позиції "ВЕГАС" було направлено групу військовослужбовців 2 механізованого батальйону, серед яких перебував солдат ОСОБА_6 , сапер 2 інженерно - саперного відділення інженерно - саперного взводу НОМЕР_5 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до бойового розпорядження командира 2 механізованого батальйону від 14.09.2024 №43, з метою проведення інженерних робіт біля населеного пункту Калинов, Суджанського району, Курської області, на вогневих позиціях "ВЕГАС", та "КАНЗАС" було направлено групу військовослужбовців 2 механізованого батальйону. Відповідно до витягу з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 від 21.09.2024 та витягу з журналу бойових дій НОМЕР_5 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 №652/2024, 15.09.2024, приблизно з 15 годині 30 хвилин розпочалися активні штурмові дії та проводились приблизно до 21 години 00 хвилин. Внаслідок штурму були захоплені вогневі позиції "ВЕГАС", та "КАНЗАС", солдат ОСОБА_6 вважається таким, що зник безвісти. За фактом зникнення безвісті солдата ОСОБА_7 , сержант ОСОБА_8 , командир бойової машини - командир 2 механізованого відділення 1 механізованої взводу 6 механізованої роти НОМЕР_5 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , по суті заданих йому запитань зміг пояснити, що відповідно до бойового розпорядження від 27.08.2024 №23, з мететою проведення інженерних робіт, а в подальшому закріплення там, та утримання на вогневі позиції "ВЕГАС", та "КАНЗАС", які розташовані в районі населеного пункту Калинов Суджанського району, Курської області була сформована бойова група, з числа військовослужбовців НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . 28.08.2024 вони виїхали в район проведення бойової операції та проводили облаштування вогневих позицій. Приблизно за 2 тижні до них приєдналась ще одна група військовослужбовців, серед яких знаходився солдат ОСОБА_6 . Весь цей час над ними кружляли ворожі дрони, та періодично позиції обстрілювали з мінометів. 15.09.2024 розпочалися активні штурмові дії позицій 2 механізованого батальйону. Штурмових дій противника розпочались приблизно о 15 годині 30 хвилин та проводились приблизно до 21 години 00 хвилин. Приблизно о 19 годині сержант ОСОБА_8 , та група військовослужбовців відійшла від займаних позицій, в зв`язку з тим, що їх утримувати вже було неможливо, у них були загиблі та багато поранених. Він був свідком що на вогневі позиції "ВЕГАС", та "КАНЗАС", під прикриттям двох бронетранспортерів зайшов противник та їх захопив. Таким чином встановлено, що солдат ОСОБА_3 15.09.2024 року зник безвісти за особливих обставин, під час воєнних дій в районі населеного пункту Калинов, Суджанського району Курської області, виконуючи бойове завдання із захисту Батьківщини, здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації (а.с. 57-63).

З листа слідчої СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області Сторожук Ю.М. від 10.12.2025 видно, що згідно висновку експерта №СЕ-19/106-24/15232-БД від 29.12.2024 року встановлено генетичні ознаки зразків букального епітелію гр. ОСОБА_1 , яка являється рідною матір`ю ОСОБА_3 та зразків букального епітелію гр. ОСОБА_4 , який являється рідним братом ОСОБА_3 .. Будь-якої інформації з приводу встановлення збігу за Електронним реєстром геномної інформації людини ДНК-профілю Родічевих з ДНК – даними невпізнаних трупів, не ідентифікованих репатрійованих тіл загиблих, не надходило. Інформація з приводу ймовірності полону ОСОБА_3 також на даний час відсутня (а.с.19).

Згідно листів Державного підприємства «Український національний центр розбудови миру» № 08-11/46699 від 09.12.2025 відомості по ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 внесені до реєстру НІБ, інформація про перебування в полоні відсутня, інформація від Центрального агентства з розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста про ОСОБА_3 до НІБ не надходила (а.с.21, 22).

Витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20251205-997 від 05.12.2025 року свідчить, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахується таким, як зник безвісти на території бойових дій (під час воєнних дій). Дата набуття статусу особи, зниклої безвісти 30.10.2024 року (а.с. 24).

У листі Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Служби Безпеки України у письмовій відповіді № 34.7-зв-10455 від 08.12.2025 року вказано, що під час взаємодії з органами, які уповноважені на розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, міжнародними організаціями фактичні дані про місцезнаходження ОСОБА_3 , перебування його у полоні держави – агресора тощо Об`єднаним центром не отримувалась (а.с.23).

Згідно листа Головного оперативного управління Генерального штабу ЗСУ від 16.02.2025 №304/4/416 наданого на запит суду, інформація щодо ведення (припинення) бойових дій в районі населеного пункту Калиново Суджанського району Курської області російської федерації відсутня. Відомостей щодо існування населеного пункту Калиново у складі Суджанського району Курської області російської федерації не має. Водночас в районі колишнього населеного пункту Калинов (урочище Калинов), який позначено на топографічних картах між населеними пунктами Кремяное, Журавли та Шептуховка Кореневського району Курської області російської федерації, бойові дії тривали до кінця листопада 2024 року. На теперішній час бойові дії в зазначеному районі не ведуться.

Згідно з частинами першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі №177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі №607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі №337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі №753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема, письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин. Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі №607/1612/23 (провадження №61-6323св23).

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

Згідно ч. 1 ст. 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

Відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (ч. ч. 2, 3 ст. 46 ЦК України).

Район воєнних (бойових) дій це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (ст. 1 Закону України «Про оборону України»).

Бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22 зроблено висновок, що шість місяців, які визначені в реченні другому ч. 2 ст. 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, (в подальшому - затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376).

У цьому Наказі зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території, у зв`язку з чим суди можуть використовувати дані з відповідного Наказу, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому ч. 2 ст. 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій правовій визначеності (п.п.81,85).

Під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим ч. 2 ст. 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.

Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що у ч. 2 ст. 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.

Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою (п.п.94, 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22).

Суд зазначає, що хоча бойові дії в населеному пункті Калиново Суджанського району Курської області російської федерації з листопада 2024 року не ведуться, але вказана територія, на якій зник безвісти ОСОБА_3 непідконтрольна Україні, що ускладнює встановлення обставин його зникнення.

Крім цього, долучений до справи акт службового розслідування свідчить, що позиції на яких перебував ОСОБА_3 були захоплені противником, очевидці, які б підтвердили його загибель відсутні, що не виключає можливість потрапляння його до полону.

Також, особа може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій. В умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини.

Заявницею не надано суду достовірних доказів про ймовірність того, що ОСОБА_3 саме загинув внаслідок бойових дій, долучені до справи докази підтверджують лише факт його зникнення під час виконання бойового завдання.

З огляду на викладене, суд не знаходить підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 294, 308 ЦПК України, на підставі ст. ст. 46-48 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про оголошення особи померлою.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Я. В. Кулініч

Присяжні: С.І. Романенко

Н. М. Толкач

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 04 березня 2026 року, а повний текст рішення складено 09 березня 2026 року.