Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №285/1295/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

У Х В А Л А

Іменем України

Справа № 285/1295/26

провадження № 1-кс/0285/236/26

05 березня 2026 року м. Звягель

Слідчий суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 62024050010006396 від 19.07.2024 року,

ВСТАНОВИВ:

05.03.2026 року слідчий СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_8 за погодженням прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України за матеріалами досудового розслідування внесеного до ЄРДР за № 62024050010006396 від 19.07.2024 року.

В обґрунтування свого клопотання слідчий посилається на те, що 15.02.2024 року солдат ОСОБА_5 вибув з пункту тимчасової дислокації у щорічну відпустку, з дозволу командування, залишив місце несення військової служби – територію місця тимчасової дислокації підрозділу В/Ч НОМЕР_1 в населеному пункту АДРЕСА_1 , та зобов`язаний був прибути після завершення щорічної відпустки 27.02.2024 року до 08 години 00 хвилин до території місця тимчасової дислокації підрозділу В/Ч НОМЕР_1 в населеному пункту АДРЕСА_1 .

У невстановлений час, але не пізніше 27.02.2024 року, солдат ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вирішив ухилитись від проходження військової служби та не з`являтись на службу з щорічної відпустки.

Реалізовуючи свій умисел, солдат ОСОБА_5 , під час дії воєнного стану, діючи умисно, маючи на меті ухилитись від військової служби, в порушення статутних вимог, 27.02.2024 року не з`явився з щорічної відпустки на службу, а саме до території місця тимчасової дислокації підрозділу В/Ч НОМЕР_1 в населеному пункту АДРЕСА_1 , таким чином ухилився від військової служби.

З 27.02.2024 року солдат ОСОБА_9 обов`язки військової служби не виконував, до місця служби безпідставно не прибував, проводячи час на власний розсуд. При цьому, солдат ОСОБА_5 не вживав заходів для з`явлення у військову частину, звернення до правоохоронних або інших державних органів чи органів військового управління, за наявності реальної можливості для цього. До 11.12.2025 року коли був виявлений за місцем проживання працівниками Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області.

05.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальному правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України підтверджується зібраними у встановленому законом порядку доказами.

Враховуючи ризики, передбачені ст. 177 КПК, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий звернулася до суду із клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий ОСОБА_8 та прокурор ОСОБА_10 у судовому засіданні підтримали клопотання, просили обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_5 та захисник — адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечили щодо застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_5 пояснив, що був мобілізований за власним бажанням до лав ЗСУ, враховуючи стан здоров`я, зокрема наявну в нього епілепсію, командуванням ВЧ його було направлено додому для пошуку військової частини, яка б його прийняла для проходження служби, однак таку ВЧ він не знайшов, весь час перебував за місцем свого проживання.

Захисник підозрюваного пояснив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, стороною обвинувачення не доведені. Окрім цього, ОСОБА_5 був визнаний непридатним для проходження служби у ДШВ, оскільки являється епілептиком, проживає постійно з матір`ю.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази, заслухавши думку учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Також, при вирішенні питання стосовно обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, їх кількість, особу підозрюваного.

У свою чергу, встановлено, що ОСОБА_5 був виявлений за місцем проживання 11.12.2025 року, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було подане 05.03.2026 року, що у свою чергу, виключає ризик переховування ОСОБА_5 від слідства та суду.

Також, ОСОБА_5 не заперечує факт самовільного залишення військової служби, зокрема, факт того, що командування ВЧ його відправило у відпустку, з якої він не повернувся, для підшукування ВЧ, враховуючи наявну у нього епілепсію.

Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тобто тримання під вартою.

Таким чином, слідчий суддя враховуючи обставини справи, а також чинні норми кримінально-процесуального закону, враховуючи, що більш м`який запобіжний захід у цій категорії справ не передбачений, а також, оскільки наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не доведено, тому підстав для обрання виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд не вбачає, а відтак і підстав для задоволення вказаного клопотання немає.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 176-178, 179, 183, 186, 193, 194, 196, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання слідчого СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 62024050010006396 від 19.07.2024 року,- відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня виготовлення її повного тексту.

Повний текст ухвали виготовлено 10.03.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1