Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №757/47058/25-п — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.

33/824/1592/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 757/47058/25-п

10 березня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ Кафідової О.В.

при секретарі Можарівській М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Повразюка Руслана Валерійовича на постанову Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,-

в с т а н о в и в:

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 850 гривень та стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, 26 січня 2026 року представник ОСОБА_1 адвокат Повразюк Р.В. подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2025 року та повернути матеріали справи до першої інстанції.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що постанова суду першої інстанції ухвалена з неповним з`ясуванням обставин справи.

Зазначає, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувся з порушенням прав на захист, оскільки суд першої інстанції відмовив в ознайомленні з матеріалами справи представнику. Суд першої інстанції позбавив ОСОБА_1 у праві подати заперечення.

Також в апеляційній скарзі просить суд поновити строк на апеляційне оскарження постанови.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що захисник неодноразово звертався до суду першої інстанції з клопотанням про надання матеріалів справи для ознайомлення, проте суд першої інстанції відмовляв у наданні справи.

Вказує на те, що фактично матеріали справи були надані для ознайомлення лише 19 січня 2026 року.

За положенням ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена за правилами, визначеноми цим Кодексом.

Згідно частини 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу- ст. 289 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що з матеріалами справи представник апелянта ознайомився 19 січня 2026 року.

З апеляційною скаргою представник ОСОБА_1 адвокат Повразюк Р.В. звернулась 26 січня 2026 року.

Дослідивши матеріали справи, доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи є обгрунтованими, а тому наявні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки строк було пропущено з поважних причин.

В судове засідання з`явився представник ОСОБА_1 адвокат Повразюк Р.В., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Другий учасник ДТП ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась засобами поштового зв`язку. Відповідно до інформації, яка міститься на сайті «Укрпошта» поштова кореспонденція не була вручена адресату, причина- «одержувач відсутній за вказаною адресою».

З огляду на вище викладене суд апеляційної інстанції вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності не з`явившихся сторін.

Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., вислухавши пояснення представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 448162, водій ОСОБА_3 09 вересня 2025 року при відчинені дверей збоку водія не впевнилась що це буде безпечно дляінших учасників дорожнього руху, внаслідок чого відбулось зіткненняз автомобілем Ауді, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 , яка рухалась в попутному напрямку, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила п. 15.13 ПДР.

До вказаних протоколів були додані: схема місця ДТП, пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

На схемі місця ДТП графічно зображені та зафіксовані об`єкти, дані про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), зазначено дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження.

З письмових пояснень ОСОБА_2 наданих нею на місці ДТП вбачається, що вона їхала на своєму авто в сторону дому з невеликою швидкістю, у припаркованому перед нею авто відчинились двері зі сторони водія, відстань була дуже мала в результаті чого стався удар.

З письмових пояснень ОСОБА_1 наданих нею на місці ДТП вбачається, що вона пересвідчилась що немає рухаючись автомобілів, повільно почала відкривати двері. В цей час відбувся удар в її авто.

Визнаючи ОСОБА_1 винною винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та накладаючи на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд першої інстанції посилався на те, що вина ОСОБА_1 підтверджується фактичними даними протоколу про адміністративне правопорушення, схемою ДТП та письмовими поясненнями учасників ДТП.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При ухваленні рішення в справі про адміністративні правопорушення суд повинен дотримуватись принципу повноти дослідження обставин справи, що суттєво впливає на об`єктивність рішення, а також на здобуття достатньої сукупності доказів, які обґрунтовують зроблені у даному рішенні висновки, як такі, що не залишають сумнівів.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час її розгляду, виключає будь - яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, а також того, що інкриміноване правопорушення було вчинене саме особою стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Розділом 2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року за №1306 передбачено обов`язки водіїв транспортних засобів.

Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Диспозиція ст. 124 КУпАП є бланкетною, оскільки містить посилання на Правила дорожнього руху, а тому для визначення суті правопорушення та вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, які пункти Правил дорожнього руху були порушені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та у чому полягали такі порушення.

Склад правопорушення, за який передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП, передбачає наявність трьох елементів об`єктивної сторони (протиправне діяння): 1) порушення Правил дорожнього руху, 2) наслідки у вигляді, зокрема, пошкодження транспортних засобів, 3) наявність причинно-наслідкового зв`язку між порушенням Правил дорожнього руху та наслідками.

Таким чином, настання наслідків дорожньо-транспортної пригоди у вигляді пошкодження транспортних засобів мають бути обумовлені саме порушенням певним учасником дорожнього руху Правил дорожнього руху, тобто, має бути наявний прямий чи опосередкований причинно-наслідковий зв`язок між діями та наслідками.

Характеризуючою ознакою дорожньо-транспортної пригоди є те, що при зіткненні двох або більше транспортних засобів, порушення ПДР може бути допущено усіма його учасниками, але у причинно-наслідковому зв`язку із пригодою можуть бути порушення одного із водіїв.

Причинно-наслідковий зв`язок між пригодою та порушенням ПДР встановлюється у кожному конкретному випадку на підставі повного і всебічного дослідження доказів зібраних працівниками поліції та наданих учасниками. Тобто, тільки ті порушення ПДР, які є причиною настання цих наслідків, а отже перебувають із ними у причинному зв`язку.

З наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був припаркований біля краю проїзної частини. Після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 відкрила двері автомобіля у бік проїзної частини, не переконавшись у безпеці таких дій та створила перешкоду для інших учасників дорожнього руху.

Відповідно до п. 15.13 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється відчиняти двері транспортного засобу, залишати їх відчиненими або виходити з транспортного засобу, якщо це може створити небезпеку чи перешкоду для інших учасників дорожнього руху.

У результаті таких дій ОСОБА_1 водій ОСОБА_2 , яка рухалась по проїзній частині, була позбавлений можливості своєчасно зреагувати та здійснити безпечне гальмування, у зв`язку з чим допустила зіткнення з відчиненими дверима транспортного засобу водія ОСОБА_1 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного та обгрунтованого висновку, що саме порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 15.13 Правил дорожнього руху України перебуває у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Дії водія ОСОБА_1 виразилися у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а тому в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувся з порушенням прав на захист, оскільки суд першої інстанції відмовив в ознайомленні з матеріалами справи представнику. Суд першої інстанції позбавив ОСОБА_1 у праві подати заперечення, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки свої особисті доводи та міркування апелянт виклав у поданій ним апеляційній скарзі, яка була прийнята та розглянута судом апеляційної інстанції.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її предстанвику було надано можливість надати суду свої пояснення, викласти міркування, доводи, заперечення та було забезпечено доступ до суду. Проте, доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, апелянтом суду не надано.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Поновити представнику ОСОБА_1 адвокату Повразюку Руслану Валерійовичу строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2025 року.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Повразюка Руслана Валерійовича залишити без задоволення.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2025 рокузалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її хвалення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: