Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №757/23958/24-ц — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.

22-ц/824/3661/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 757/23958/24-ц

05 березня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А.

при секретарі - Можарівській М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Вдовиченко Ірини Сергіївни на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2025 року, постановлену під головуванням судді Єрмічової В.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 про залишення без розгляду позову ОСОБА_2 , який діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з малолітніми дітьми та про визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітніх дітей з матір`ю, -

в с т а н о в и в:

У травні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з малолітніми дітьми та про визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11 листопада 2024 року поновлено ОСОБА_1 строк на подачу зустрічної позовної заяви та прийняно в провадження для спільного розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітніх дітей з матір`ю.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20 серпня 2025 року прийнято позовну заяву ОСОБА_2 , який діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з малолітніми дітьми та про визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком до розгляду та відкрито провадження у справі.

07 жовтня 2025 року представник позивача ОСОБА_2 адвокат Дяченко В.В. подав до Печерського районного суду м. Києва заяву про залишення позову ОСОБА_2 без розгляду.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2025 року заяву позивача ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду задоволено.

Позов ОСОБА_2 , який діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з малолітніми дітьми та про визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком залишено без розгляду.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 21 жовтня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Вдовиченко Ірина Сергіївна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що постановивши у підготовчому засіданні ухвалу про залишення первісної позовної заяви без розгляду на підставі заяви представника позивача, адвоката Дяченко В.В. про залишення первісного позову без розгляду, суд першої інстанції повинен був забезпечити право позивача за зустрічною позовною заявою, ОСОБА_1 на розгляд її зустрічної позовної заяви та продовжити судовий розгляд у справі № 757/23958/24-ц.

Вказує на те, що мотивувальна частина оскаржуваної ухвали не містить належних обґрунтувань, на підставі яких суд дійшов відповідних висновків, як посилань на відповідні норми ЦПК України, що передбачають не можливість продовження судового розгляду зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітніх дітей з матір`ю.

Також апеляційна скарга містить заперечення на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 20 серпня 2025 року.

В судове засідання з`явився представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Вдовиченко І.С., яка підтримала доводи апеляційної скарги.

Позивач ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся засобами поштового зв`язку. 18 лютого 2026 року по Київського апеляційного суду поштова кореспонденція повернулась без вручення, причина - «за закінченням терміну зберігання».

З огляду на вище викладене колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності не з`явившихся сторін.

Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_2 , який діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з малолітніми дітьми та про визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком, суд першої інстанції посилався на те, що подання заяви про залишення позову без розгляду є правом позивача, яке не може бути обмежено судом, тому заяву позивача слід задовольнити.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства України. Норми, що передбачають вирішення спорів, зокрема про поновлення порушеного права, не можуть суперечити принципу рівності усіх перед законом та судом і у зв`язку з цим обмежувати право на судовий захист.

За положеннями ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ст.ст. 43, 49 ЦПК України, і повинні здійснювати їх добросовісно (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

За змістом ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням або невчиненням нею процесуальних дій.

Підстави залишення позову без розгляду визначені ст. 257 ЦПК України.

Згідно з п. 5 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Відповідно до постанови Верховного Суду у справі №683/1861/19 від 03 лютого 2023 року звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України.

Згідно із п. 5 ч. 3 ст.2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність. Дії та воля сторони цивільного процесу фактично визначає спрямованість процесуальної діяльності суду та її результати.

Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд. Суд зобов`язаний залишити подану заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням (постанова Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 548/2531/18, від 05 жовтня 2021 року у справі №308/13199/17, від 04 квітня 2022 у справі № 441/1609/19).

З наведених обставин вбачається, що до початку розгляду справи по суті представник позивач подав до суду першої інстанції заяву про залишення позову без розгляду.

Оскільки, подання заяви про залишення позову без розгляду є правом заявника, який на власний розсуд розпоряджається своїми правами, таке право є абсолютним і не залежить від волі інших учасників процесу, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про залишення позову без розгляду.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що постановивши у підготовчому засіданні ухвалу про залишення первісної позовної заяви без розгляду на підставі заяви представника позивача, адвоката Дяченко В.В. про залишення первісного позову без розгляду, суд першої інстанції повинен був забезпечити право позивача за зустрічною позовною заявою, ОСОБА_1 на розгляд вказаної її зустрічної позовної заяви та продовжити судовий розгляд у справі № 757/23958/24-ц, колегія суддів відхиляє, оскільки в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції залишив без розгляду первісний позов.

При постановлені оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не вирішував питання про залишення без розгляду зустрічної позовної заяви, а тому розгляд справи за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітніх дітей з матір`ю підлягає продовженню розгляду в суді першої інстанції.

Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржувана ухвалу суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Вдовиченко Ірини Сергіївни залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2025 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена

в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 09 березня 2026 року

Головуючий: Судді: