Постанова від 08 березня 2026 р. у справі №357/17333/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 33/824/1381/2026

Справа 357/17333/25

Головуючий в суді І інстанції Шовкопляс О.П.

Доповідач в суді ІІ інстанції Кашперська Т.Ц.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09 березня 2026 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі головуючого судді Кашперської Т.Ц., за участі секретаря судового засідання Діденка А.С., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника Ярославської Оксани Миколаївни на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у порушенні п. 8.7.3е, 2.3.б, 1.5 ПДР та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 січня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у порушенні п. 8.7.3е, 2.3.б, 1.5 ПДР і вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців, стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 грн.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона 07 жовтня 2025 року о 20:23 за адресою Київська область, м. Біла Церква по вул. Мазепи, на перехресті вул. Вячеслава Чорновола, керуючи транспортним засобом ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 , не стежила за дорожньою обстановкою, проявила неуважність та здійснила виїзд на перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, в результаті чого здійснила зіткнення з транспортним засобом Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався зліва направо на дозволений зелений сигнал світлофора. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було завдано механічні пошкодження транспортним засобам та спричинено матеріальні збитки. Своїми діями водій порушила п. 8.7.3е, п. 2.3б, п. 1.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

Захисник Ярославська О.М. , не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 19 січня 2026 року через систему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність постанови, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 січня 2026 року та закрити провадження в справі на підставі ст. 247 КУпАП.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, вказувала, що судом було грубо порушено принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», а також принцип тлумачення на користь особи всіх сумнівів у її винності. Судом також не враховано, що суб`єкт владних повноважень не довів наявність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у порядку, що встановлений процесуальним законодавством.

Наводила зміст ст. 124, 251, 280, 254, 256 КУпАП, підкреслювала, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, в двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, такий протокол був складений лише 17 жовтня 2025 року та відповідно другий примірник в порушення норм чинного законодавства ОСОБА_1 наданий не був. Відповідно не можна пересвідчитися, що працівниками не було порушено ст. 268 КУпАП, а саме ознайомлення ОСОБА_1 з її правами та обов`язками, як того вимагає чинне законодавство.

Крім того, у своїй постанові як на підставу притягнення до адміністративної відповідальності суд першої інстанції зазначив, що вина ОСОБА_1 встановлена матеріалами справи, і в тому числі висновком алкотестеру «Драгер», згідно з яким ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп`яніння, результат тесту 1,65 проміле, актом огляду на стан сп`яніння. Проте станом на дату винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП вина ОСОБА_1 щодо знаходження у стані алкогольного сп`яніння та керування транспортним засобом в такому стані не встановлена, а тому посилання суду на висновки «Драгера», акт огляду на стан сп`яніння є недопустимим та неправомірним.

Зауважувала, що суд вказував на те, що ОСОБА_1 намагалася ввести суд в оману, однак такого факту жодними та належними доказами не підтверджено, більш того в судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила факт ДТП, однак заперечувала перебування за кермом під час здійснення цього ДТП, жодних доказів, які б підтверджували протилежне, в матеріалах справи немає. Вважала, що судом неправомірно були відхилені покази ОСОБА_1 стосовно обставин справи, в той час надано перевагу іншій стороні та прийняті до уваги свідчення потерпілого, які не відповідають дійсності.

Звертала увагу, що станом на дату розгляду справи настав тримісячний термін, відповідно до якого ОСОБА_1 могла б бути притягнутою до відповідальності, однак судом вказане не взято до уваги, та накладено адміністративне стягнення найтяжчої міри.

В судове засідання ОСОБА_1 та її захисник не з`явились, від захисника Ярославської О.М. надійшла заява про розгляд справи без участі сторони, в якій захисник підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Дослідивши матеріали справи та апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідальність за ч. 1 ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.

Згідно п. 2.3б ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до ст. 8.7.3 «е» ПДР сигнали світлофора мають такі значення: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Згідно п. 1.5 ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Чинне законодавство України та нормативно-правові акти покладають обов`язок на водіїв знати та безумовно виконувати правила ПДР України, а також враховувати особливості та технічний стан транспортного засобу.

Висновки суду першої інстанції про доведеність факту вини ОСОБА_1 в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди стверджуються зібраними у справі доказами, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 485653 від 17 жовтня 2025 року в частині часу і місця вчинення адміністративного правопорушення, даних про особу, яка його вчинила, ідентифікаційних ознак транспортного засобу, яким особа керувала;

протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07 жовтня 2025 року;

схемою дорожньо-транспортної пригоди від 07 жовтня 2025 року;

фототаблицею від 08 жовтня 2025 року;

переглянутим у судовому засіданні відеозаписом з відеореєстратора, на якому зафіксовано момент вчинення ДТП;

поясненнями водія ОСОБА_1 , відібраних 07 жовтня 2025 року, згідно яких вона передала авто своєму знайомому ОСОБА_4 (прізвища не знає), так як напередодні вживала алкогольні напої і за кермо сісти не наважилась. Її знайомий доїхав на її авто до АТБ на бульварі, після чого вона пересіла за даний транспортний засіб та не помітила знак «Односторонній рух», поїхала по односторонньому руху, внаслідок чого на перехресті відбулося зіткнення (ДТП);

поясненнями водія ОСОБА_2 , згідно яких під час пересування на перехресті на зелений колір світлофора отримав удар в правий бік свого автомобіля від автомобіля ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 . Коли вийшов з машини, то за кермом автомобіля сиділа жінка, а жінка з травмою голови стояла біля машини. Люди, які йшли в цей час біля дороги, повідомили його, що з автомобіля д.н.з. НОМЕР_1 вийшли люди і пішли від машини.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції.

Доводи апеляційної скарги, що всупереч ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не було вручено ОСОБА_1 , спростовуються матеріалами справи, зокрема самим протоколом про адміністративне правопорушення від 17 жовтня 2025 року ЕПР1 № 485653, який у п. 18 містить підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про ознайомлення зі змістом протоколу, отримання його копії та посвідчення правильності даних відносно неї, внесених до протоколу.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, що всупереч ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення відносно події 07 жовтня 2025 року складено лише 17 жовтня 2025 року, апеляційний суд враховує, що матеріали справи містять підтвердження того, що відносно ОСОБА_1 вирішувалось питання щодо наявності в її діях складу кримінального правопорушення в період з 07 жовтня 2025 року по 17 жовтня 2025 року.

Зокрема, 07 жовтня 2025 року слідчим СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області відповідно до ст. 104, 106 КПК України, здійснивши огляд місця ДТП, склав протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, до якого долучена схема місця події та фототаблиця.

У відповідь на запит слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області листом від 10 жовтня 2025 року КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 2» повідомила, що ОСОБА_5 , 07 жовтня 2025 року доставлена каретою ШМД до цілодобового травматологічного пункту відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги, після огляду лікарем-ортопед-травматологом та проведеного обстеження встановлено діагноз: «Забійна рана лобної ділянки та брови праворуч».

Згідно рапорту на ім`я т.в.о. командира ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП, 15 жовтня 2025 року від Білоцерківського РУП надійшли матеріали відносно «ДТП з потерпілими» з ЄО: 63168, 6630, 62833, 6631 для складання адміністративних матеріалів, так як в подальшому дана подія була перекваліфікована на «ДТП без потерпілих» та справу було передано до ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП в Київській області ДПП для належного оформлення адміністративних матеріалів. 17 жовтня 2025 року о 09 год. 30 хв. нарядом Вулкан 0701 було складено відповідні адміністративні матеріали відносно водія ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, ст. 124, ч. 1 ст.126 КУпАП.

В судовому засіданні під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 пояснила, що 07 жовтня 2025 року вона проводила час зі своєю подругою, пила каву. До них підійшов незнайомий їм чоловік та запропонував познайомитися на що дівчата погодилися. Після того сіли до її автомобіля ВАЗ державний номерний знак НОМЕР_1 на заднє сидіння, у якому розпивали шампанське. Невідомий чоловік запропонував покататися по місту. Хлопець почав керувати транспортним засобом ВАЗ та після скоєння дорожньо-транспортної пригоди зник з місця події. ОСОБА_1 пояснила, що її подруга побігла його шукати, але не знайшла. Після дорожньо-транспортної пригоди зазначила, що перебувала на передньому сидінні автомобіля у зв`язку із тим, що даний транспортний засіб належить їй на праві власності також із переднього сидіння автомобіля здійснювала дзвінки своїй подрузі, яка шукала невідомого чоловіка. ОСОБА_1 також працівникам поліції пояснювала, що не керувала автомобілем ВАЗ на що вони їй відповіли, що знайдуть того хлопця та все буде добре, але після того як вона прийшла до поліції то матеріали склали відносно неї. Вину ОСОБА_1 не визнала, пояснивши, що не керувала транспортним засобом та ніколи правил дорожнього руху не порушувала. Просила закрити провадження відносно неї за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Допитаний у судовому засіданні під час розгляду справи судом першої інстанції інший учасник дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 суду пояснив, що дійсно він рухався 07 жовтня 2025 року о 20 годині, а скільки було хвилин він не пам`ятає, за адресою Київська область, м. Біла Церква, по вул. Сломчинського з низу до верху вулиці Щорса на зелений колір світлофору. З правої сторони відчув удар автомобілем ВАЗ, після чого його транспортний засіб розвернуло в іншу сторону. Приблизно через 10-30 секунд він вийшов із свого автомобіля та підійшов до автомобіля ВАЗ за кермом, якого перебувала ОСОБА_1 . Звернув увагу суду на те, що до нього підійшла дівчина із раною на лобі, яка була в автомобілі ВАЗ та просила вибачення за скоєння дорожньо-транспортної пригоди, але то була не ОСОБА_1 , після чого та дівчина зникла. ОСОБА_1 просила вирішити питання нормально без працівників поліції, але ОСОБА_2 повідомив їй, що буде викликати працівників поліції.

Дослідивши вказані докази та надавши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1 , що перебувало у причинному зв`язку із наслідками даної дорожньо-транспортної пригоди, а також про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на законних підставах наклав на нього стягнення, належним чином мотивувавши своє рішення.

Наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, об`єктивних підстав ставити під сумнів наявні в матеріалах справи докази у суду не має. Сутність вчиненого правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення викладена із належною повнотою та відповідає диспозиції ст. 124 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги, що станом на дату винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП вина ОСОБА_1 щодо знаходження у стані алкогольного сп`яніння та керування транспортним засобом в такому стані не встановлена, а тому посилання суду на висновки «Драгера», акт огляду на стан сп`яніння є недопустимим та неправомірним, відхиляються апеляційним судом, зважаючи на те, що в оскаржуваній постанові висновки суду першої інстанції про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння фактично відсутні.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, з яким погоджується апеляційний суд, про наявність вини водія ОСОБА_1 , зокрема, що невиконання водієм ОСОБА_1 вимог п. 8.7.3е ПДР, яке полягало у проїзді на забороняючий червоний сигнал світлофора, перебуває у прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками у виді спричинення механічних пошкоджень транспортним засобам.

Доводи апеляційної скарги, що судом неправомірно були відхилені покази ОСОБА_1 стосовно обставин справи, в той час надано перевагу іншій стороні та прийняті до уваги свідчення потерпілого, які не відповідають дійсності, є необґрунтованими, зводяться до незгоди з постановою та відхиляються апеляційним судом.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови за доводами, наведеними в апеляційній скарзі. На переконання апеляційного суду, судом першої інстанції справу розглянуто повно, об`єктивно та всебічно, висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні нею правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на зібраних по справі доказах.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

У справі, що переглядається, адміністративне правопорушення вчинено 07 жовтня 2025 року, а оскаржувана постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області винесена 07 січня 2026 року, тобто в останній день строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП.

Враховуючи наведене, апеляційний суд також не погоджується з доводами захисника, що станом на дату розгляду справи настав тримісячний термін, відповідно до якого ОСОБА_1 могла б бути притягнутою до відповідальності.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність постанови не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та відхиляються апеляційним судом.

Наведене вказує на безпідставність апеляційної скарги, доводи якої направлені на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року, Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, щоб особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Наявні у справі докази жодних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_1 не викликають.

Апеляційним судом враховується рішення по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Апеляційний суд приймає до уваги, що апеляційна скарга захисника Ярославської О.М. не містить доводів щодо обставин, які могли бути не враховані судом при накладенні стягнення та міри відповідальності, призначеної судом першої інстанції.

Суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 27, 33 КУпАП при накладенні стягнення врахував дані про особу правопорушника, ступень її вини, позицію останньої до події, а саме не визнання своєї вини, намагання ввести суд в оману, з метою уникнення відповідальності, характер вчиненого правопорушення, запобігання вчиненню нових правопорушень, обставини його скоєння та відсутність обставин, що обтяжують і пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, а тому обґрунтовано призначив стягнення, передбачене санкцією ст. 124 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги, що жодними та належними доказами не підтверджено намагання ОСОБА_1 ввести суд в оману, спростовуються її поясненнями, наданими в суді першої інстанції, у яких ОСОБА_1 заперечувала факт керування транспортним засобом під час ДТП. Однак такі пояснення суперечать іншим доказам, наявним у справі, насамперед - письмовим поясненням самої ОСОБА_1 від 07 жовтня 2025 року, за змістом яких її знайомий доїхав на її авто до АТБ на бульварі, після чого вона пересіла за кермо транспортного засобу, і після чого відбулася ДТП.

Накладене адміністративне стягнення відповідає вимогам ст. 33 КУпАП та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети: виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень.

Отже, розглядаючи матеріали справи, суд першої інстанції дослідив належним чином зібрані докази по справі, а також з`ясував всі обставини у справі, тобто дотримався вимог ст. 251, 280 КУпАП.

Висновки, які викладені в постанові суду, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події. При винесення постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження матеріалів справи. Підстави для закриття провадження в справі відсутні.

Наведене вказує на необґрунтованість поданої апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.

З огляду на сукупність вищенаведених доказів, апеляційний суд вважає постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у порушенні п. 8.7.3е, 2.3.б, 1.5 ПДР та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, такою, що відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає, у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника Ярославської Оксани Миколаївни залишити без задоволення.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у порушенні п. 8.7.3е, 2.3.б, 1.5 ПДР та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кашперська Т.Ц.