Постанова від 05 березня 2026 р. у справі №367/8621/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2026 року

м. Київ

провадження № 33/824/1750/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є. П.,

при секретарі Мудрак Р. Р.,

за участі захисника Морозова В. Ю., в інтересах ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Морозова Вадима Юрійовича, в інтересах ОСОБА_1 ,

на постанову Ірпінського міського суду Київської області у складі судді Одарюка М. П.

від 10 лютого 2026 року

у справі №367/8621/25 Ірпінського міського суду Київської області

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП

громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 10 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі в однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.

На дану постанову 12.02.2026 захисник Морозов В. Ю., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення, справу за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити через відсутність складу адміністративного правопорушення.

Апелянт вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, вказуючи на істотне порушення його права на захист через розгляд справи за його відсутності та без участі захисника, попри подане клопотання про відеоконференцію. Він зазначає, що суд не надав належної оцінки відеозапису, на якому, на думку апелянта, відсутні ознаки сп`яніння. ОСОБА_1 стверджує про неправомірність зупинки транспортного засобу та відсутність доказів порушення ним ПДР (паска безпеки). Апелянт наголошує на процедурних порушеннях з боку поліції, зокрема на ненаданні можливості пройти огляд у медичному закладі та нероз`ясненні прав. Він вказує на відсутність свідків під час фіксації відмови та фрагментарність відеозапису нагрудних камер. Також скаржник зауважує, що в протоколі не вказано технічний засіб відеофіксації, що робить такий доказ недопустимим. Апелянт вважає, що поліцейські чинили на нього психологічний тиск та ввели в оману. Окремо він зазначає про відсутність у матеріалах справи довідки про повторність правопорушення. На думку апелянта, суд першої інстанції зайняв сторону обвинувачення та проігнорував принцип презумпції невинуватості.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Захисник Морозов В. Ю., в інтересах ОСОБА_1 , підтримав подану апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, пояснення захисника Морозова В. Ю., в інтересах ОСОБА_1 , апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до змісту протоколу від 22.07.2025 про адміністративне правопорушення серії ААД № 805158 водій ОСОБА_1 22.07.2025 о 08 год 00 хв перебуваючи в м. Ірпінь по вул. Марка Вовчка, керував транспортним засобом Peugeot 301, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: запах з порожнини рота, не стійка хода, почервоніння очей. Від проходження у встановленому законом порядку на стан виявлення алкогольного сп`яніння водій відмовився.

Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, районний суд виходив з доведеності вини останнього у порушенні ним вимог пункту 2.5 ПДР України, що підтверджується протоколом, рапортами поліції та відеозаписами з нагрудних камер.

Апеляційний суд погоджується з такими висновком суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Окремим видом адміністративних правопорушень є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 , та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС і МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Згідно з частинами 1-3, 5 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, підлягають відстороненню та оглядові. Огляд проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в закладах охорони здоров`я у разі незгоди особи з результатами огляду на місці. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу. Огляд особи на стан сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Апеляційний суд зауважує, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у частині відмови від проходження огляду, має формальний характер. Це означає, що відповідальність настає за сам факт відмови водія від виконання законної вимоги працівника поліції, незалежно від фактичного стану особи. Правопорушення вважається закінченим з моменту, коли водій у будь-якій формі (усно чи письмово) висловив незгоду пройти огляд, що перешкоджає реалізації державної функції щодо безпеки дорожнього руху.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 805158 від 22.07.2025 (а.с. 2);

- направленням на огляд до закладу охорони здоров`я, у якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від освідування, засвідчену його особистим підписом (а.с. 4);

- відеозаписом із нагрудних камер поліцейських, що відображає обставини зупинки та спілкування з водієм (а.с. 8);

- постановою серії ББА № 412491 від 22.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП (порушення правил користування ременями безпеки), що містить підпис правопорушника;

- актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу (а.с. 5).

Доводи апелянта про відсутність доказів порушення ним ПДР та «незаконність зупинки» суд оцінює критично. Наявна в матеріалах справи копія постанови за ч. 5 ст. 121 КУпАП, яку водій підписав на місці події, беззаперечно підтверджує як факт його перебування за кермом у статусі водія, так і наявність законних підстав для зупинки транспортного засобу через порушення п. 2.3 «в» ПДР України.

Твердження про те, що водію не пропонували огляд у медичному закладі, спростовуються направленням (а.с. 4). Наявність особистого підпису ОСОБА_1 у цьому документі поряд із записом про відмову свідчить про повне дотримання поліцейськими процедури, передбаченої ст. 266 КУпАП. Крім того, на відеозаписі зафіксовано, що на пропозицію пройти огляд ОСОБА_1 відповів категоричною відмовою, мотивуючи це тим, що він «не вживав».

Щодо аргументів про невилучення посвідчення водія, апеляційний суд зауважує, що матеріалами справи підтверджено, що водій пред`явив посвідчення в електронному форматі через додаток «Дія» (відповідна відмітка міститься в протоколі на а.с. 2). За таких обставин фізичне вилучення документа було неможливим, що не впливає як на законність складеного протоколу, та і не спростовує висновків про відсторонення водія.

Суд наголошує, що під час оформлення матеріалів ОСОБА_1 не висловив жодних зауважень чи незгоди з діями поліції. Відсутність пояснень у протоколі або на окремому аркуші була свідомим вибором водія. Нинішню позицію захисту апеляційний суд розцінює як таку, що не базується на фактичних даних справи та спрямована виключно на ухилення від відповідальності.

Оцінюючи докази за стандартом «поза розумним сумнівом», суд апеляційної інстанції вважає провину ОСОБА_1 повністю доведеною. Сукупність підписаних ним документів (протокол, направлення, постанова за пасок, акт затримання ТЗ) виключає будь-яке інше пояснення подій.

Суд першої інстанції діяв у межах закону та з метою захисту суспільних інтересів. Підстав для закриття провадження за відсутністю складу правопорушення не встановлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Морозова Вадима Юрійовича, в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 10 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. П. Євграфова