Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №362/5294/17 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 362/5294/17 Головуючий у суді І інстанції Лебідь-Гавенко Г.М.

Провадження № 22-ц/824/2770/2026 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Голуб С.А.,

суддів: Журби С.О., Таргоній Д.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гаврилко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 серпня 2025 року у справі за заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України про видачу дубліката виконавчого документа, заінтересована особа - ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

У травні 2025 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа, обґрунтовуючи її тим, що 24 липня 2018 року Васильківським міськрайонним судом Київської областіна виконання рішення від 12 квітня 2018 року у справі № 362/5294/17 було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь МТСБУ 10 207,39 грн понесених витрат на відшкодування шкоди та 1 600 грн судового збору, а всього - 11 807,39 грн.

Вказаний виконавчий лист разом із заявою про відкриття виконавчого провадження від 11 січня 2021 року був пред`явлений до примусового виконання у Васильківський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Васильківський ВДВС в Обухівському районі Київської області).

На сайті Автоматизованої системи виконавчого провадження є відомості про завершення виконавчого провадження № НОМЕР_1, проте постанова про повернення виконавчого документа стягувачу не надійшла на адресу МТСБУ разом з виконавчим листом у справі № 362/5294/17.

Представник заявника 12 березня 2025 року звернулась до Васильківського ВДВС в Обухівському районі Київської області зі скаргою щодо повернення виконавчого листа на адресу стягувача, на що останній листом № 17392 від 25 квітня 2025 року повідомив про направлення виконавчого листа на адресу стягувача, але відповідні докази не може надати у зв`язку зі спливом терміну зберігання (один рік).

Оскільки орган ДВС так і не повернув виконавчий лист від 24 липня 2018 року, зазначене, на думку заявника, свідчить про втрату оригіналу виконавчого документа, а відтак неможливість подальшого виконання рішення суду від 12 квітня 2018 року у справі № 362/5294/17.

На підставі викладеного МТСБУ просило видати йому дублікат виконавчого листа на виконання рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2018 року у справі за позовом МТСБУ до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 серпня 2025 рокув задоволенні заяви відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявником не надано належних та допустимих доказів дійсної втрати оригіналу виконавчого листа від 24 липня 2018 року у справі № 362/5294/17, оскільки, окрім відомостей про факт повернення виконавчого документа державним виконавцем, МТСБУ не довело обставин втрати виконавчого листа, не з`ясувало самостійно обставин повернення вказаного листа від державного виконавця стягувачу згідно з постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 24 травня 2023 року і при цьому, надаючи до матеріалів заяви копію виконавчого листа із засвідченням «Згідно з оригіналом», а тому доводи заяви не знайшли свого підтвердження щодо доведеності факту втрати виконавчого документа.

В апеляційній скарзі заявник в особі представника - адвоката Дернової Н.М. просить вищевказане судове рішення скасувати з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального й порушення норм процесуального права, та ухвалити нове судове рішення, яким вимоги заяви задовольнити.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом не враховано того факту, що доказів направлення стягувачу виконавчого листа у справі № 362/5294/17 не надав саме Васильківський ВДВС в Обухівському районі Київської області, тому висновок про втрату виконавчого листа саме стягувачем і не надання ним документів на підтвердження зазначеного зроблено помилково.

Також суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності оригіналу виконавчого листа у стягувача, оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документа, а відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку. Такий висновок зробив Верховний Суд в постанові № 160/7887/18.

При цьому, єдиною вимогою до заяви про видачу дубліката виконавчого документа є дотримання визначених законом строків його пред`явлення до виконання. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката виконавчого листа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат вказаного документу має повністю відтворювати втрачений, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність виконавчого документу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Відзив на апеляційну скаргу від заінтересованої особи до суду апеляційної інстанції не надійшов.

Учасники справи (провадження) в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, причини неявки до апеляційного суду не повідомляли, а тому колегія суддів дійшла висновку, що їх неявка відповідно до вимог частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2018 року у справі № 362/5294/17 задоволено позов МТСБУ та стягнуто з ОСОБА_1 на його користь 10 207,39 грн понесених витрат на відшкодування шкоди та 1 600 грн судового збору, а всього - 11 807,39 грн.

На підставі вказаного рішення 24 липня 2018 року МТСБУ було видано виконавчий лист, який пред`явлений ним до примусового виконання у Васильківський МВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Постановою старшого державного виконавця Самойловської Я.А. від 27 липня 2020 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.

Постановою вказаного державного виконавця від 24 травня 2023 року виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

30 травня 2025 року представник МТСБУ - адвокат Дернова (Чехоєва) Н.М. направила до суду заяву про видачу дубліката виконавчого листа, до якої, серед іншого, в якості додатків долучила копію виконавчого листа від 24 липня 2018 року у справі № 362/5294/17із засвідчувальним написом: «Згідно з оригіналом».

За правилом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка підлягає застосуванню згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

В частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Як вказано в пункті 17.4 розділу XIII ЦПК України «Перехідні положення», у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому, виданий він може бути лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року в справі № 2-1053/10 (провадження № 61-18169св18) зроблено висновок, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачу дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12.

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Згідно із частиною першою, другою, пункту 1 частини четвертої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У справі, яка переглядається, заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2018 року набрало законної сили 10 липня 2018 року, про що зазначено у виданому на його виконання стягувачу виконавчому листі від 24 липня 2018 року.

Із витребуваних судом першої інстанції матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_1 вбачається, що у березні 2020 року представник МТСБУ - адвокат Чехоєва Н.М. звернулася до Васильківського МВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про відкриття виконавчого провадження, до якої долучила оригінал виконавчого листа від 24 липня 2018 року у справі № 362/5294/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь МТСБУ10 207,39 грн понесених витрат на відшкодування шкоди та 1 600 грн судового збору, а всього - 11 807,39 грн.

27 липня 2020 року старший державний виконавець Самойловська Я.А. відкрила виконавче провадження № НОМЕР_1, а 24 травня 2023 року винесла постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

З огляду на викладене, відсутні підстави вважати, що визначений законом строк пред`явлення до виконання виконавчого листа від 24 липня 2018 року у справі № 362/5294/17 сплив.

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що з моменту пред`явлення виконавчого листа до виконання МТСБУ та/або його представник отримували повідомлення чи процесуальні документи від виконавчої служби.

Встановлено, що 12 березня 2025 року представник заявника звернулась до Васильківського ВДВС в Обухівському районі Київської області зі скаргою, в якій вказала, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 24 травня 2023 року разом з оригіналом виконавчого листа у справі № 362/5294/17 на адресу МТСБУ не надходила, що позбавляє стягувача права на повторне пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Листом № 15790 від 10 квітня 2025 року орган ДВС повідомив заявника про направлення вказаної постанови разом з оригіналом виконавчого документа рекомендованою кореспонденцією на адресу МТСБУ, але відповідні докази надати не може у зв`язку зі спливом строку зберігання, який становить один рік.

У частині першій статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Таким чином, належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом із направленням його оригіналу є виключно квитанція про відправлення та/або рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Такі ж правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 2515/739/2012, від 12 березня 2018 року у справі № 583/1828/17-ц, від 21 березня 2018 року у справі № 6-676/10, від 24 квітня 2018 року у справі № 161/1441/14-ц, від 15 серпня 2018 року у справі № 2-1976/10, від 07 серпня 2023 року у справі № 753/6713/13-ц, від 01 березня 2023 року у справі № 433/1335/14-ц.

Між тим, в матеріалах витребуваного судом першої інстанції виконавчого провадження № НОМЕР_1 відсутні докази направлення стягувачу постанови від 24 травня 2023 року із одночасним поверненням і отриманням ним виконавчого листа, виданого 24 липня 2018 року у справі № 362/5294/17.

Отже, Васильківським ВДВС в Обухівському районі Київської областіне підтверджено виконання вимог закону щодо надсилання на адресу МТСБУ постанови про повернення виконавчого документа стягувачу разом з оригіналом виконавчого листа рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення, а повідомлення про неможливість підтвердження чи спростування відповідної інформації саме через закінчення строку зберігання реєстру і квитанції про відправку поштової кореспонденції не є належною підставою для висновку, що виконавчий документ був в установлену порядку повернутий стягувачу.

Заявником доведено факт відсутності виконавчого документа у нього як стягувача та в органі ДВС, що свідчить про те, що його було втрачено.

Таким чином, оригінал виконавчого листа, виданого 24 липня 2018 року Васильківським міськрайонним судом Київської областіу справі № 362/5294/17, було втрачено, а ухвалене в цій справі рішення суду від 12 квітня 2018 року, яке набрало законної сили, залишається не виконаним.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви МТСБУ про видачу дубліката виконавчого документа, не встановив обставин, які пов`язані з винесенням постанови про повернення виконавчого листа стягувачу, не дослідив матеріали витребуваного виконавчого провадження щодо повернення оригіналу виконавчого листа, що має важливе значення для правильного вирішення заяви.

Посилання суду першої інстанції на те, що представника заявника до матеріалів заяви додала копію виконавчого листа від 24 липня 2018 року у справі № 362/5294/17 із засвідченням «Згідно з оригіналом» не свідчать про те, що оригінал такого виконавчого документа знаходиться у стягувача, оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документа, а відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.

Необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили (рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (правова позиція ВСУ у справі № 6-608цс15) право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», на ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (наприклад, пункт 41 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року).

Крім того, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система договірної держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», рішення від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).

З огляду на зазначене, видача дубліката виконавчого документа є дією адміністративних органів і суду, яка спрямована на усунення перепон у завершенні судового провадження та на виконання судового рішення про задоволення вимог кредитора.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Реальне виконання рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковою складовою реалізації особою права на справедливий суд.

У постановах Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, від 20 травня 2021 року у справі № 1005/7133/2012, від 19 липня 2022 року у справі № 750/13088/14, від 14 грудня 2022 року у справі № 753/20452/21, від 01 березня 2023 року у справі № 433/1335/14-ц, від 09 червня 2023 року у справі № 607/13804/13, зазначено, що дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка «Дублікат». При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється, чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.

У справі, яка переглядається, стягувачем зазначено достатніх підстав та надано належних доказів на підтвердження обставин втрати оригіналу виконавчого документа та неможливості встановити його місцезнаходження.

За наведених обставин, з метою захисту прав стягувача та виконання судового рішення про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, яке набрало законної сили, наявні підстави для видачі дубліката виконавчого листа від від 24 липня 2018 року, виданого Васильківським міськрайонним судом Київської області у справі № 362/5294/17.

Розглядаючи заяву, суд першої інстанції у порушення вимог статей 89, 264 ЦПК України наведеного вище не врахував, не дослідив належним чином наявні в матеріалах справи докази та неправильно застосував норми Закону України «Про виконавче провадження», внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви МТСБУ про дубліката виконавчого документа.

Згідно пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документа не відповідає матеріалам справи, постановлена з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, а відтак відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви МТСБУ про дубліката виконавчого документа.

Відповідно до вимог статей 141, 382 ЦПК України з боржника стягуються документально підтвердженні судові витрати, понесені заявником (стягувачем), а саме: 90,84 грн судового збору за розгляд заяви в суді першої інстанції та 3 028,00 грн - в апеляційному суді, а всього стягується 3 118,84 грн сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 367 - 369, 372, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 серпня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України про видачу дубліката виконавчого документа задовольнити.

Видати дублікат виконавчого листа від 24 липня 2018 року, виданого Васильківським міськрайонним судом Київської області у справі № 362/5294/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 10 207,39 грн понесених витрат на відшкодування шкоди та 1 600 грн судового збору, а всього - 11 807,39 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 3 118,84 грн сплаченого судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених у частині другій статті 389 ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 березня 2026 року.

Головуючий С.А. Голуб

Судді: С.О. Журба

Д.О. Таргоній