Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №755/18251/23 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 755/18251/23 Головуючий у суді І інстанції: Катющенко В.П.

провадження №22-ц/824/3652/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Болотова Є.В., Музичко С.Г.,

секретар судового засідання: Янчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобудова», Дніпровський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва зі скаргою в якій просив суд:

визнати протиправною постанову головного державного виконавця Шеремет Ю.М. органу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві від 23.02.2015 року про відкриття виконавчого провадження, винесену на підставі виконавчого листа № 2-746/1-09, виданого 23.04.2010 Дніпровським районним судом міста Києва, законом визначений строк пред`явлення для примусового виконання якого закінчився і закінчився строк загальної позовної давності;

постанову головного державного виконавця Шеремет Ю.М. органу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві від 23.02.2015 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 на суму 6 278,88 грн скасувати.

Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що 23.04.2010 року Дніпровським районним судом міста Києва видано виконавчий лист на виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14.08.2009 року по справі № 2-746/1-09 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» боргу в сумі 5771,17 грн, 57,71 грн державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн, та витрати на опублікування оголошення в пресу в сумі 420 грн, а всього 6278,88 грн. 23.02.2015 року головним державним виконавцем Шеремет Ю.М. органу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду міста Києва від 23.04.2010 року по справі № 2-746/1-09.

Заявник вважає оскаржувану постанову неправомірною, оскільки на її думку стягувачем пропущено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, а документи щодо первісного та повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання, є підробленими.

У зв`язку з чим просив визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Шеремет Ю.М. органу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м. Києві від 23.02.2015 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року скаргу залишено без задоволення.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала до апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати та постановити нове судове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що у жовтні 2023 року під час прийому державного виконавця Єзерської А.М., при випадкових обставинах стало відомо про існування виконавчого провадження № НОМЕР_1 на суму 6278,88 грн. Вибірковим ознайомленням з матеріалами виконавчого провадження виявлено два екземпляри постанови головного державного виконавця Шеремет Ю.М. органу державної виконавчої служби Дніпровського РУЮ в м. Києві від 23.02.2015 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1. При цьому копію постанови від 23.02.2015 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 на адресу ОСОБА_1 не надіслано.

Стягувач звертаючись з заявою від 20.02.2015 року при примусове виконання рішення суду не вказав дату і не надав доказів первинного пред`явлення до виконання виконавчого листа, який видано Дніпровським районним судом м. Києва у справі № 2-746/1-09 та дату і причини повернення виконавчого листа стягувачу.

ОСОБА_1 зазначала, що в суді першої інстанції надала пояснення у справі, якими вказала виявлені безпрецедентно грубі порушення вимог законодавства і факти злочинного підроблення виданого Дніпровського районного суду м. Києва виконавчого листа від 23.04.2010 року ОСОБА_1 ..

Також зазначала, що строки пред`явлення виконавчих документів до виконання визначені п.п. 1,2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року, що був чинний на дату видачі виконавчого листа встановлено, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Між тим, у виконавчому листі від 23.04.2010 року, виданого Дніпровським районним судом м. Києва у справі № 2-746/1-09, вказано: «Строк пред`явлення виконавчого листа три роки», що на думку апелянта, є доказом злочинного підроблення виконавчого листа від 23.04.2010 року з метою протизаконно заволодіти коштами ОСОБА_1 .. Підроблення вчинено після набрання чинності Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року.

Апелянт вважає, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився.

03 лютого 2026 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від стягувача ТОВ «Новобудова», в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

04 березня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшла заява від ТОВ «Новобудова», в якому просило здійснювати розгляд справи у відсутності представника товариства.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без задоволення скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що судом не встановлено порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження» в діях уповноважених осіб Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України передбачено право на звернення із скаргою до суду. Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до п. 5 прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документу.

Відповідно до ч. 5 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Повернення виконавчого документа без виконання не позбавляє стягувача права на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання в межах строку, встановленого статтею 12 Закону № 1404-VIII.

Така позиція узгоджується з правовими висновками, висловленими у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 29.10.2020 року у справі № 916/922/16 та у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.05.2021 року у справі № 303/2642/20.

Встановлено, що 23.04.2010 року Дніпровським районним судом міста Києва видано виконавчий лист на виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14.08.2009 року по справі № 2-746/1-09 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» боргу в сумі 5 771,17 грн, 57,71 грн державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн, та витрати на опублікування оголошення в пресу в сумі 420 грн, а всього 6 278,88 грн.

Згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень «ВП-спецрозділ», вперше виконавчий лист від 23.04.2010 року № 2-746, що виданий Дніпровським районним судом міста Києва, надійшов до державного виконавця Дніпровського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві 20.05.2010 року.

Постановою старшого державного виконавця Удод Т.В. від 27.05.2010 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_2.

03.02.2012 року старшим державним виконавцем Клименком Р.В. винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника, а 02.03.2012 року та 24.07.2013 року винесено постанови про розшук майна боржника.

Постановою головного державного виконавця Клименка Р.В. від 31.12.2013 року виконавчий документ повернуто стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна).

Згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень «ВП-спецрозділ», вдруге виконавчий лист від 23.04.2010 року № 2-746/1-09, що виданий Дніпровським районним судом міста Києва, надійшов до державного виконавця Дніпровського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві 13.10.2014 року.

Постановою старшого державного виконавця Торбинської О.М. від 15.10.2014 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3.

10.11.2014 року державним виконавцем Телявським А.М. здійснено приєднання виконавчого провадження до зведеного.

24.12.2014 року старшим державним виконавцем Торбинською О.М. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна).

18.02.2015 року стягувачем ТОВ «Новобудова» подано заяву про повторне прийняття до виконання виконавчого листа виданого 23.04.2010 року Дніпровським районним судом міста Києва по цивільній справі №2-746/1-09 та відкриття виконавчого провадження.

23.02.2015 року головним державним виконавцем Шеремет Ю.М. органу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції в м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду міста Києва від 23.04.2010 року по справі № 2-746/1-09.

За встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що стягувачем, у розрізі спірних правовідносин, не було пропущено строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

З урахуванням викладеного, встановивши, що права боржника в межах виконавчого провадження не були порушені, а в діях приватного виконавця відсутні порушення норм Закону України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні скарги.

Доводи апеляційної скарги, про те виконавче провадження розпочато за виконавчим листом, строк пред`явлення до виконання якого закінчився, апеляційним судом відхиляються як такі, що були предметом ретельного розгляду суду першої інстанції. Крім того, 24.12.2014 року повернуто виконавчий лист у зв`язку з відсутністю майна боржника, а 23.02.2015 року відкрито виконавче провадження, тобто в строки визначені законом.

Доводи апеляційної скарги про підроблення фактів пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки заявником не надано суду належних доказів на підтвердження зазначених обставин, а також не надано обвинувального вироку щодо підробки документів.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди з ухвалою суду першої інстанції, не ґрунтуються на законі та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.

Отже, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає безпідставними, адже спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в ухвалі суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні скарги боржника ОСОБА_1 та вірно застосував положення ст.ст. 12, 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено «09» березня 2026 року.

Головуючий суддя Л.П. Сушко

Судді Є.В. Болотов

С.Г. Музичко