Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №636/2197/26 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/2197/26 Провадження 3/636/1308/26

Дата 10.03.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Бунін Є.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з 5 управління ДВКР СБ України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , діловода стройової частини штабу військової частини НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 212-5 КУпАП

встановив:

10.03.2026 року до Чугуївського міського суду Харківської області надійшла справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 212-5 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Встановлено, 05 березня 2026 року оперуповноважений 1 сектору 2 відділу 5 управління ДВКР СБ України старший лейтенант ОСОБА_2 , в ході виконання завдань, визначених ст. 2 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» № 374-IV від 26 грудня 2002 року, на території тилового командного пункту в/ч НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , виявив триваюче порушення порядку обліку, зберігання, і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зібрану у сфері оборони країни, з боку військовослужбовця ОСОБА_1 .

Порушення полягає у тому, що безпосередньо на території тилового командного пункту в/ч НОМЕР_1 , ОСОБА_1 використовуючи мобільний пристрій Samsung Galaxy A56 5G, який належить йому на праві приватної власності, не є власністю держави в особі ЗС України та не призначений для роботи, виготовлення, обробки та зберігання службової інформації з обмеженим доступом, в тому числі «для службового користування», 05.10.2025 року здійснив збереження до пам?яті мобільного пристрою документу «Бойове розпорядження командира НОМЕР_2 омбр № 5275», що має гриф обмеження доступу «Для службового користування».

Під час проведення огляду службової електронно-обчислювальної техніки, що знаходиться у приміщенні службового кабінету групи персоналу штабу, який розгорнутий у тиловому командному пункті військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , було здійснено огляд мобільного пристрою, яким користується громадянин ОСОБА_1 .

У ході проведення огляду виявлено, що мобільний пристрій має постійне підключення до мережі інтернет. ОСОБА_1 до пам?яті мобільного пристрою був збережений документ з назвою «Документ 1538», який являє собою Бойове розпорядження командира 151 омбр № 5275. Відповідно до підпункту 1.22 наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 30.01.2023 № 12 «Про затвердження Переліку відомостей Збройних Сил України, що становлять службову інформацію (ПСІ-2023)» відомості, що зафіксовані в документі «Бойове розпорядження командира НОМЕР_2 омбр № НОМЕР_3 », відносяться до інформації з обмеженим доступом, а саме «для службового користування».

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності, з правопорушенням згоден.

Суд проаналізував обставини справи, оцінив докази у їх сукупності, і прийшов до наступного висновку.

На підставі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Процесуальна форма та зміст протоколу відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, правопорушником надані пояснення у протоколі про адміністративне правопорушення.

Адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 212-5 КУпАП визнається порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, що призвело до розголошення такої інформації.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п. 161), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії», у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-5 КУпАП, підтверджується належними і допустимими доказами:

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 ;

-актом огляду мобільного телефону від 05.03.2026;

-витягом із положення про військову частину НОМЕР_1 від 25.12.2023;

-витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_4 (по стройовій частині) № 110 від 17.04.2024 про призначення на посаду діловода стройової частини відділення персоналу штабу в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 ;

-витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_4 (по стройовій частині) № 26 від 26.01.2024 про зарахування до списків особового складу ОСОБА_1 на посаду радіотелефоніста 2 радіостанції взводу зв`язку батальйону забезпечення;

-посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_5 виданого на ім`я ОСОБА_1 .

Суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 212-5 КУпАП – порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, що призвело до розголошення такої інформації.

Враховуючи положення ст. 33 КУпАП, суддя при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 34 КУпАП, не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 35 КУпАП, не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, суддя вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в межах санкції, встановленої ч. 1 ст. 212-5 КУпАП.

На підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Керуючись ст.ст. 40-1, ч. 1 ст. 172-20, 279-280, 283-284, 294 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-5 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 60 (шестидесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1020,00 (одна тисяча двадцять) гривень, на р/р UA478999980313060106000020651, отримувач коштів ЕУК Харків обл/МТГ Чугуїв/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету21081100.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а у разі оскарження такої постанови – не пізніш як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, тобто 2040,00 (дві тисячі сорок) гривень.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня її проголошення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через Чугуївський міський суд Харківської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Бунін Є.О.