Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №645/7502/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/7502/25

Провадження № 3/645/62/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року місто Харків

Суддя Немишлянського районного суду м. Харкова Спесивцев О.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянин України, проживає за адресою АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Немишлянського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол серії ЕПР1№485543 від 17.10.2025 року).

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 16.10.2025 року о 21:30, у м.Харків по бульвару Богдана Хмельницького, 16, водій ОСОБА_1 керував тз в стані алкогольного сп`яніння, медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встанволеному законом порядку у медичному закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ у лікаря нарколога, що підтверджується висновком 2411 від 16.10.2025 року, чим порушив п.2.9 А ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Керімов Алік Замірович, не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися.

Разом з тим, 05.03.2026 року до суду надійшла заява захисника ОСОБА_1 – адвоката Керімова А.З., в якій він просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування заяви вказував, що відсутні належні та допустимі докази перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, а всі сумніви щодо доведеності вини відповідно до принципу презумпції невинуватості мають тлумачитися на користь особи. Зазначив, що адвокатом Керімовим А.З. в рамках надання правової (правничої) допомоги ОСОБА_1 витребувано з КНП ХОР “ОНКЛ” наступні докази по справі № 645/7502/25, а саме: акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 2411 від 16.10.2025 та результат токсикологічного дослідження № 2014 від 16.10.2025. Відповідно до отриманих доказів, а саме в графі 18 акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 2411 від 16.10.2025 містяться відомості про використання технічних засобів для визначення наявності або вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі, де зазначено, що ОСОБА_1 16.10.2026 о 22:58 проведено вимір технічним засобом Алкофор 307 № Q2201100148 від 02.06.2025, результат тесту - 0,18‰, що вказує на відсутність перебування особи в стані алкогольного сп`яніння. Також, із Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів , що знижують увагу та швидкість реакції № 2411 ; результату токсикологічного дослідження № 2014 складених щодо ОСОБА_1 стало відомо про те, що кров у нього взагалі не відбиралася, хоча і є обов`язковими біологічним матеріалом, який відбирається у ємності 20 мл разом із сечею для дослідження на вміст алкоголю в крові. Така обставина свідчить про недотримання обов`язкової процедури медичного огляду, оскільки кров є невід`ємним біологічним матеріалом для проведення підтверджуючого дослідження на наявність алкоголю в організмі особи. Відсутність зразка крові унеможливлює проведення підтверджуючого лабораторного дослідження прямо передбаченого Інструкцією, а також позбавляє особу можливості перевірки отриманих результатів у межах установленого строку зберігання зразків. Таким чином, допущені порушення мають істотний характер, оскільки вони безпосередньо впливають на достовірність та повноту результатів медичного огляду. За таких умов висновок про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння є необґрунтованим та недійсним, а отримані за результатами такого огляду матеріали не можуть бути використані як належні та допустимі докази, що відповідно тягне за собою визнання судом незаконною процедуру проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння шляхом відібрання біологічних зразків, та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, так як відповідно до результатів Алкотестеру, якому ми довіряємо та сумнівів не маємо, у ОСОБА_1 виявлено 0,18‰ алкоголю в організмі, що є меншим ніж 0,2‰ та не створює склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Додатково послався на суттєву та необґрунтовану розбіжність між результатами вимірювання технічним засобом та результатом лабораторного дослідження сечі. Так, при показнику алкотестера 0,18 ‰, у результаті аналізу сечі зазначено 0,37‰, що майже вдвічі перевищує результат первинного вимірювання. З огляду на фізіологічні та медичні властивості метаболізму алкоголю, така значна розбіжність є неможливою. Зазначив, що у практиці допустимі відхилення між різними методами вимірювання можуть становити не більше 0,02–0,05‰, що пов`язано з особливостями технічних засобів та часовим інтервалом між замірами. Різниця ж у 0,19‰ свідчить не про реальні коливання концентрації алкоголю, а про помилку, порушення методики або недостовірність лабораторного дослідження. За відсутності відібраного зразка крові та можливості проведення підтверджуючого аналізу, результат дослідження сечі не може вважатися надійним, об`єктивним та допустимим доказом, а наведена розбіжність лише підтверджує його недостовірність.

Дослідивши письмові матеріали, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані протоколи відповідають вимогам ст.256 КУпАП, оформлені компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка їх склала, в яких чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.

Провадження у справах про адміністративне правопорушення, згідно зі ст. 7 КУпАП, повинно здійснюватися на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, а також за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За змістом ч.2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 року №1452/735 (далі-Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції (наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я (п.12 розділу ІІ Інструкції).

Пункт 7 розділу ІІІ Інструкції вказує, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Відповідний огляд, згідно з п. 7 розділу І Інструкції, проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 9 ч. ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої 09.11.2015 року № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством (п. 3 розділу ІІІ Інструкції).

Відповідно п. 15 розділу ІІ Інструкції, за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду (п.16 розділу ІІІ Інструкції).

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

За змістом зазначених положень, особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, якщо вона керувала транспортним засобом в стані сп`яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, і так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до ст.245КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованням громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи ст. 251 КУпАП.

Так, відповідно до відомостей, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, 16.10.2025 року о 21:30, у м.Харків по бульвару Богдана Хмельницького, 16, водій ОСОБА_1 керував тз в стані алкогольного сп`яніння, медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ у лікаря нарколога, що підтверджується висновком 2411 від 16.10.2025 року. Протокол підписаний ОСОБА_1 .

Згідно долученим до протоколу Висновком щодо результатів медичного висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.10.2025 року № 2411, який складено лікарем КНП ХОР «ОКНЛ» ОСОБА_2 , вказано, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (а.с. 5).

Доказів оскарження вказаного висновку щодо результатів медичного огляду стороною захисту не надано.

Згідно наданої захисником копії Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.10.2025 року №2411, також вбачається, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння (п. 20 акту), виявлено етанол, в концентрації Сеча – 0,37‰. При цьому, вказаний акт також містить інформацію, у ОСОБА_1 зіниці були розширені, реакція на світло млява (п. 13 акту); запах алкоголю присутній (п. 17); відомості про останнє вживання алкоголю вказано зі слів «4 години тому бокал шампанського» (п. 16).

Також, згідно наданої захисником копії Результату токсикологічного дослідження №2014 від 16.10.2025 року, при токсилогічному дослідженні виявлено етанол, в концентрації (за методом ГРХ) в сечі 0,37 г/л (‰).

З відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, що долучені до матеріалів справи, вбачається, що працівники поліції приїхали за викликом на дорожньо-транспортну пригоду за участю водія ОСОБА_1 , який не заперечував факту керування ним транспортним засобом Hyundai Sonata, днз НОМЕР_2 . Під час спілкування з водієм працівник поліції виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння. Після цього працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці його зупинки або у медичному закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 погодився пройти огляд у медичному закладі, в зв`язку з чим, разом з працівниками поліції проїхав у КНП ХОР «ОКНЛ» м.Харків, вул. Ахієзерів, 18а, де пройшов огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наслідками якого було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння та складено висновок від 16.10.2025 року №2411. З відеозапису підтверджується зазначена в акту Акту медичного огляду відповідь ОСОБА_1 на питання лікаря щодо останнього вживання алкогольних напоїв «4 години тому бокал шампанського».

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

На відеозаписах, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, поза розумним сумнівом, вбачається, що подія, яка зафільмована на цих відеозаписах, безпосередньо стосується відомостей, які зафіксовані в протоколі стосовно ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд відхиляє доводи захисника щодо недотримання обов`язкової процедури медичного огляду через те, що у ОСОБА_1 не відбиралася для дослідження кров, яка є невід`ємним біологічним матеріалом для проведення підтверджуючого дослідження на наявність алкоголю в організмі особи, виходячи з наступного.

Так, згідно пункту 8 розділу ІІІ Інструкції, лабораторне дослідження біологічного середовища стан сп`яніння не встановлює, а проводиться з метою виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Положеннями п.п. 12-14 розділу ІІІ Інструкції визначено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

Якщо водій - учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.

Отже Інструкція чітко передбачає, що для дослідження біологічного середовища може використовуватися сеча. При цьому, кров для дослідження біологічного середовища використовується лише у тих випадках, коли в особи неможливо взяти інші зразки біологічного середовища, наприклад, якщо водій внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами.

Наявність в Інструкції норми, яка містить перелік видів біологічного середовища, які, окрім сечі, можуть бути відібрані, жодним чином не означає, що це є альтернатива для особи, яка проходить огляд на стан сп`яніння, обирати вид біологічного середовища, яке йому зручно здавати. Вказана альтернатива встановлена для тих випадків, коли відсутня реальна об`єктивна можливість здати якийсь із зазначених видів біологічного середовища. У всякому разі, огляд на стан сп`яніння проводиться лікарем медичного закладу, у який доставлений водій транспортного засобу, та лише лікар може визначити вид зразків біологічного середовища, необхідних для лабораторного дослідження. При цьому, враховується, які саме зразки біологічного середовища можна дослідити у цьому закладі охорони здоров`я.

Враховуючи вищевикладені норми, саме лікар-нарколог визначає, який саме біологічний матеріал має здати особа для проведення огляду на стан сп`яніння.

В зв`язку з чим, суд відхиляє доводи захисника щодо порушення процедури огляду у зв`язку з не відібранням у ОСОБА_1 для проведення дослідження крові.

Також, відповідно до висновку Верховного Суду, який викладено у постанові від 24.02.2020 року у справі № 823/1022/16 правильними є висновки судів попередніх інстанції про те, що результати медичного огляду для встановлення факту алкогольного/наркотичного сп`яніння, вважаються достовірними за умови, що вони були отримані під час медичного обстеження, поєднаного з лабораторними дослідженнями, результати яких зафіксовані в акті та висновку.

А тому, оскільки саме під час медичного обстеження, поєднаного з лабораторними дослідженнями, результати яких зафіксовані в акті та висновку №2411 від 16.10.2025 року був встановлений факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння (0,37 ‰), судом відхиляються доводи захисника про відсутність перебування особи в стані алкогольного сп`яніння з посиланням на результати проведеного виміру технічним засобом Алкофор 307 №Q2201100148 від 02.06.2025 (0,18 ‰).

Поряд з цим, належить взяти до уваги те, що відповідно до ст.267 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.

Доказів оскарження дій посадових осіб щодо проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, вказані пояснення захисника щодо невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, суд оцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинене, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених доказів.

Суд вважає, що в даному випадку співробітниками поліції вірно кваліфіковані дії ОСОБА_1 саме як порушення п. 2.9 А ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, а тому відмовляє у задоволенні клопотання адвоката Керімова А.З. про закриття провадження у справі.

Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачається.

Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.

Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб, а тому таке правопорушення не може бути визнано малозначним.

Суд, враховуючи викладене, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як вбачається з довідки, виданої інспектором ВАП УПП в Харківській області лейтенантом поліції Вікторією Бурикіною, ОСОБА_3 отримував посвідчення водія НОМЕР_3 (а.с.3)

Відповідно до «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами. Повернення посвідчень водія особам, позбавленим права на керування транспортними засобами (крім осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення), здійснюється після складення теоретичного і практичного іспитів. Особам, позбавленим права на керування транспортними засобами за керування такими засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, посвідчення водія повертається після обов`язкового проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту.

Відповідно пункту 6 Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1086 від 17 грудня 2008 року, тимчасово вилучене посвідчення повертається водієві у разі винесення судом постанови про позбавлення водія права керування транспортним засобом після закінчення визначеного строку позбавлення права керування транспортним засобом, проходження в установленому порядку позачергового медичного огляду щодо придатності до керування транспортним засобом та успішного складення в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС теоретичного і практичного іспиту для отримання права на керування транспортним засобом відповідної категорії .

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у постанові від 4 вересня 2023 року №702/301/20 (провадження № 51-944кмо23) зауважив, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винуватою в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту або в таких порушеннях, вчинених у стані сп`яніння, незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами тому як створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода.

При обранні виду адміністративного стягнення ОСОБА_1 , з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до п.п. 9, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю; учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 36, 130, 221, 283-284, 287, 294 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Керімова Аліка Заміровича про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - відмовити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Роз`яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, згідно з ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Повний текст постанови складено 10.03.2026 року.

Суддя О.В. Спесивцев