Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №300/6522/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/6522/24 пров. № А/857/28199/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача – Качмара В.Я.,

суддів – Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року (суддя Біньковська Н.В., м.Івано-Франківськ) -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі – ГУПФ), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі – ГУПФ-1) в якому просив:

визнати неправомірним та скасувати рішення ГУПФ-1 від 31.07.2024 №092850025839 (далі – Рішення) про відмову у призначенні пенсії за віком;

зобов`язати ГУПФ призначити пенсію за віком, при цьому зарахувавши до стажу роботи для призначення пенсії період навчання згідно довідки архівного відділу Калуської міської ради від 09.08.2024 №01.7-06/1004, усі періоди роботи, що відображені в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 03.12.1976, період роботи з 01.02.1982 по 27.06.1985 в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців) та виплачувати пенсію за віком починаючи з наступного дня після досягнення пенсійного віку, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Рішення. Зобов`язано ГУПФ-1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.07.2024 про призначення пенсії за віком та прийняти відповідне рішення, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цьому рішенні суду. В задоволенні решти позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, в частині задоволених позовних вимог, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі вказує, що до страхового стажу не враховано період навчання згідно атестату, оскільки ім`я ( ОСОБА_2 ) не відповідає паспортним даним ( ОСОБА_3 ), періоди трудової діяльності згідно трудової книжки, оскільки записи внесено з порушенням, а саме - запис про зміну прізвища не засвідчено печаткою.

Позивач відзиву на апеляційній скарги не подав.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. Зазначено, що суд не може підміняти державний орган та приймати замість нього рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до дискреційних повноважень такого суб`єкта владних повноважень, зокрема й вираховувати страховий стаж, який дає право на пенсію, і надавати оцінку документам, яким не була надана оцінка пенсійним органом.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Відповідно до статті 308 КАС суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 24.07.2024 звернувся до ГУПФ із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.36).

Рішенням ГУПФ-1 ОСОБА_1 відмовлено в призначені пенсії за віком. Зазначено, що до страхового стажу не враховано період навчання згідно атестату (№ 3624 від 16.07.2024), оскільки ім`я ( ОСОБА_2 ) не відповідає паспортним даним ( ОСОБА_3 ) та періоди трудової діяльності згідно трудової книжки (серії НОМЕР_1 від 03.12.1976), оскільки записи внесено з порушенням «Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях», яку затверджено постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 № 162 (далі – Інструкція), а саме - запис про зміну прізвища не засвідчено печаткою. Вказано, що страховий стаж позивача становить 3 роки 4 місяці 19 днів (а.с.20).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV, в редакції станом на час спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року.

Пенсійний орган зазначає про наявність у позивача на час звернення із заявою про призначення пенсії 3 років 04 місяців 19 днів страхового стажу.

За змістом абзацу 1 частини другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно із статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом пунктів 1, 2 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі т - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Пунктами 3, 17 – 18, 23 - 25 вказаного Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

За приписами пункту 26 Порядку №637 якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). Для підтвердження стажу роботи приймаються лише ті відомості про період роботи, що внесені до довідки на підставі документів, або відповідно до вимог цього Порядку. Довідки, видані колгоспами при залишенні членом колгоспу роботи, а також довідки, видані в більш пізній період колгоспами, які згодом припинили свою діяльність, можуть братися до уваги й тоді, коли вони не містять підстав видачі. У тих випадках, коли періоди роботи зараховуються до стажу роботи на підставі показань свідків, один із яких свідчить про роботу заявника за більший період, ніж інші, встановленим вважається період, який підтверджений двома або більше свідками.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1.1. Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.

Згідно з абзацами першим, другим, четвертим пункту 2.2. Інструкції заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться відомості про роботу: прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення. Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.

Вказані зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів. Посилання на відповідні документи записуються на внутрішній стороні обкладинки і засвідчуються підписом керівника підприємства чи спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства чи печаткою відділу кадрів (пункт 2.12 Інструкції).

Аналогічні вимоги містить також «Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників», затверджена наказом Міністерства праці України № 58 від 29.07.1993 (далі - Інструкція №58, в редакції, чинній у періоди роботи позивача по 01.04.2003).

Згідно пунктів 1.1., 2.13 Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по-батькові, дата народження.

Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.

Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

ГУПФ-1 до страхового стажу позивача не взято до уваги трудову книжку серії НОМЕР_1 від 03.12.1976 з тих підстав, що запис про зміну прізвища не засвідчено печаткою.

До заяви про призначення пенсії позивачем було надано трудову книжку серії НОМЕР_1 від 03.12.1976. В графі прізвище вказане « ОСОБА_4 » закреслено та зазначено прізвище « ОСОБА_5 ». Також зазначено (мовою оригіналу), що «фамилию читать « ОСОБА_5 » на основании паспорта НОМЕР_2 , выданного ОВД Калушского РИК Ів-Франк.области 21 мая 1980 года».

Вказаний запис на титульному аркуші про зміну прізвища місить підпис відповідальної особи (а.с.41).

Суд зазначає, що формальні неточності в документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

В свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії. Певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2019 року в справі №593/283/17, від 11 липня 2019 року в справі №607/14795/16-а, від 31 липня 2019 року в справі №750/10916/16-а, від 19 вересня 2019 року в справі №229/1905/17, від 30 вересня 2019 року в справі №638/18467/15-а та від 15 листопада 2019 року в справі №495/5161/17, від 27.02.2020 в справі №545/4197/16-а.

Також, позивач до заяви про призначення пенсії додав копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Калуським РВ УДМС України в Івано-Франківській області 02.08.2014 (а.с.39).

Так, на першій сторінці світлокопії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 у графі «прізвище, ім`я, по-батькові» зазначено ОСОБА_1 , а на другій сторінці вказано (російською мовою) – « ОСОБА_1 » (а.с.39-40).

На титульному аркуші трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 03.12.1976 в рядках: «прізвище, ім`я, по-батькові», дата народження вказано (мовою оригіналу): « ОСОБА_1 » (а.с.41). На вказаному титульному аркуші трудової книжки позивача міститься відтиск печатки Калуського АТП 08062.

Відтак, підстави неврахування при розгляді заяви позивача про призначення пенсії записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.12.1976 є формальними.

Отже, відомості трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.12.1976 в спірному випадку підлягають врахуванню.

Згідно записів №№1 – 22 трудової книжки позивач з 02.12.1976 по 13.04.1978 працював у Калуському АТП 08062, з 22.04.1978 по 07.05.1980 – служба в рядах радянської армії, з 05.06.1980 по 12.01.1982 працював у Калуському АТП 08062, з 01.02.1982 по 27.06.1985 працював у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а саме у тресті «Нижневартовскнефтегеофизика» Управление «Нефтегеофизика», вахтово-експедиційним методом роботи, з 06.08.1985 по 05.09.1991 працював у Калуській автобазі «Головпромтранспорту», з 27.09.1991 по 06.03.2001 - в кооперативі «Явір», з 09.03.2001 по 25.12.2003 позивач працював у товаристві з обмеженою відповідальністю на посаді шофера, з 05.02.2018 по 10.07.2018 – у ТОВ «Стальбудмонтаж».

В трудовій книжці містяться записи щодо трудової діяльності з покликанням на первинні документи для внесення записів. Записи трудової книжки читабельні та зрозумілі, між собою пов`язані хронологічно, містять реквізити наказів (їх дату та номер) про призначення на посаду та звільнення з посади; записи засвідчені печатками.

Стосовно періоду навчання позивача з 01.09.1974 по 20.07.1976, то в оскаржуваному Рішенні пенсійний орган вказав, що до страхового стажу не враховано період навчання згідно атестату (№ 3624 від 16.07.2024), оскільки ім`я ( ОСОБА_2 ) не відповідає паспортним даним ( ОСОБА_3 ).

Підпунктами «з», «и», пункту 109 «Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій», затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590, чинного у період навчання позивача, було передбачено, що до загального стажу роботи зараховується навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічного навчання та в інших училищах, школах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, а також навчання у вищих учбових закладах (технікумах, педагогічних та медичних училищах і т.д.).

Згідно з пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до пункту 8 Порядку №637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

За змістом світлокопії атестату №3624 від 16.07.1976 (період навчання з 01.09.1974 по 16.08.1976) такий виданий ОСОБА_6 (а.с.38 зворот).

Як уже вказано вище, до матеріалів справи долучено копію паспорта громадянина України НОМЕР_3 , виданого Калуським РВ УДМС України в Івано-Франківській області 02.08.2014 та встановлено, що вірним ім`ям позивача є « ОСОБА_3 ».

Разом з цим, позивачем надано суду архівну довідку архівного відділу Калуської міської ради №01.7-06/1004 від 09.08.2024, в якій зазначено, що в документах архівного фонду Калуського міського професійно-технічного училища №4, згідно з книгою наказів з навчальної частини, ОСОБА_1 зарахований на навчання до МПТУ №4 з 01.09.1974 в групу слюсарів-вентиляційників. З дворічним терміном навчання (наказ від 01.09.1974 №87-К) і відрахований зі складу учнів МПТУ №4, у зв`язку із закінченням повного курсу навчання, з (дата не зазначена) (наказ від 20 липня 1976 року №93-К).

Однак, описана вище довідка не була долучена позивачем до заяви про призначення пенсії від 24.07.2024, пенсійним органом не надавалася оцінка відомостям вказаної довідки при розгляді заяви про призначення пенсії.

Зважаючи на викладене, суд не може підміняти державний орган та приймати замість нього рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до дискреційних повноважень такого суб`єкта владних повноважень, зокрема й вираховувати страховий стаж, який дає право на пенсію, і надавати оцінку документам, яким не була надана оцінка пенсійним органом.

Отже, слід зобов`язати ГУПФ-1 повторно розглянути заяву позивача від 24.07.2024 про призначення пенсії та прийняти відповідне рішення, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цьому рішенні суду.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар

судді Л. Я. Гудим

Т. В. Онишкевич