Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №320/27023/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/27023/24 Суддя першої інстанції: Парненко В.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Файдюка В.В.,

суддів: - Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віста» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Віста» (далі - позивач, ТОВ «Віста») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Укртрансбезпека), в якій просило визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №052896 від 28.05.2024.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом не було враховано, що з 01.06.2015 тахографами повинні бути обладнані всі транспортні засоби для перевезення вантажів з повною масою від 3,5 до 12 тонн, а індивідуальна контрольна книжка водія може використовуватися водіями, які керують відмінними від цих транспортними засобами.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційні скарги, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Віста» просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Свою позицію обґрунтовує тим, що відповідачем безпідставно не враховано, що у разі відсутності на транспортному засобі тахографа водій повинен мати індивідуальну контрольну книжку, що підтверджується усталеною практикою Верховного Суду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2026 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження з 10.03.2026.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, 10.04.2024 посадовою особою відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті на 252 км автошляху М-30 була проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки ISUZU, модель NQR 71Р, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Під час перевірки водієм були надані посадовим особам такі документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ; посвідчення водія НОМЕР_3 ; товарно-транспортна накладна №40 від 10.04.2024; індивідуальна контрольна книжка водія на 2024 рік.

За результатами перевірки встановлено надання позивачем послуг з внутрішніх перевезень вантажу транспортним засобом, без оформлення документів, передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена абзацом третім частини першим статті 60 Закону України від 05.04.2001 №2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344-III), а саме: водієм не було надано протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

У зв`язку з чим державним інспектором було складено Акт додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.04.2024 №029264, який відповідно до пункту 21 Порядку 1567, складається в одному примірнику. Водій ОСОБА_1 з актом ознайомлений, копію акту отримав.

07.05.2024 позивачу було направлено повідомлення №39237/29/24-24 про розгляд справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт із зазначенням дати, часу (28.05.2024 з 09 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв.).

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідачем винесена постанова від 28.05.2024 №052896 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн, за порушення позивачем вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів), адміністративна відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Вважаючи постанову Укртрансбезпеки від 28.05.2024 №052896 протиправною, ТОВ «Віста» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з цим позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Віста», Київський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом, іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування. Що тахограф та індивідуальна контрольна книжка водія виконують одну й ту ж функцію - державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що водії, які здійснюють перевезення на вантажних автомобілях з повною масою понад 3,5 тонн, зобов`язані мати діючий та перевірений тахограф; постанова №052896 від 28.05.2024 про застосування адміністративно-господарського штрафу є такою, що відповідає вимогам законодавства України. А судом першої інстанції невірно застосовано положення Закону №2344-ІІІ, Порядку №1567, Порядку №1388, Інструкції №379, Правил №363.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Пунктом 13 Порядку №1567 передбачено, що графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

За приписами пункту 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

За змістом пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (абзац 2).

Згідно з пунктом 21 Порядку №1567 У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Пунктом 22 Порядку №1567 передбачено, що у разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Згідно з частинами першою-другою статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника

- документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлює Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340).

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (пункт 1.3 Положення).

Пунктом 6.1 Положення № 340 передбачено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв (пункт 6.3 Положення № 340).

Відповідно до пункту 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція № 385), водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, має при собі, зокрема, протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

Статтею 49 Закону № 2344-III передбачено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону , - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку прийняттям відповідачем оспорюваної постанови про накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Підставою для накладення штрафу згідно з постановою від 28.05.2024 №052896 стало непред`явлення водієм транспортного засобу марки ISUZU, державний номерний знак НОМЕР_1 , протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Колегія суддів звертає увагу, що питання щодо обладнання транспортних засобів, повна маса яких перевищує 3,5 тонни, справними та повіреними тахографами, а також належного документального підтвердження обліку режиму праці і відпочинку водіїв, вже було предметом дослідження Верховного Суду.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові від 31.10.2023 у справі №440/17062/21 Верховний Суд, дослідивши вимоги Положення №340 та Інструкції №385, зазначив, що з 01.06.2015 набула чинності вимога щодо наявності тахографа у транспортному засобі при виконанні внутрішніх перевезень вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн. У разі відсутності такого пристрою, водій повинен мати індивідуальну контрольну книжку водія.

З огляду на наведені вище приписи законодавства та практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі заповнені тахокарти, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, а у разі керування транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду від 19.03.2020 у справі №823/1199/17 та від 14.12.2023 у справі №340/5660/22, а також від 10.07.2025 у справі №620/5897/23.

Колегією суддів встановлено, що на момент проведення посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у водія ТОВ «Віста» була наявна при собі заповнена індивідуальна контрольна книжка водія.

Також, матеріалами справи встановлено, що в акті №029264 від 10.04.2024 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт не міститься інформації щодо обладнання тахографом транспортного засобу марки ISUZU, моделі NQR 71P з номерним знаком НОМЕР_1 .

Наведене вище свідчить, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, який має обов`язок довести факт вчинення позивачем правопорушення та належним чином обґрунтувати своє рішення, не було встановлено ряд обставин та не взято до уваги згадану вище індивідуальну контрольну книжку, що є належним документом, який підтверджує облік робочого часу водія у разі відсутності встановлення тахографа на транспортному засобі, а також не забезпечив належного з`ясування чи обладнаний автомобіль тахографом.

З огляду на викладене вище, висновки контролюючого органу про перевезення позивачем вантажу без наявності на момент проведення рейдової перевірки документів, визначених статтею 60 Закону «Про автомобільний транспорт», є помилковими.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відсутність вчинення позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт, яке зазначено в акті перевірки від 10.04.2024 № 029264, а також про протиправність притягнення його до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 052896 від 28.05.2024.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно з ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Файдюк

Судді О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев

Повне судове рішення складено 10 березня 2026 року.