Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №420/3100/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/3100/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваля М.П.,

суддів – Лук`янчук О.В.,

– Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 року про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку, визначеному статтею 383 КАС України, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01 січня 2025 року із застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану" виплати пенсії ОСОБА_1 по інвалідності, яка призначена з 18 жовтня 2023 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та нарахована без обмеження максимальним розміром на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі № 420/30687/23 (з урахуванням окремої ухвали від 03 вересня 2024 року).

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 01 січня 2025 року перерахунок та виплату пенсії, призначеної з 18 жовтня 2023 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі №420/30687/23 (3 урахуванням окремої ухвали від 03 вересня 2024 року), розмір якої перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, без застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, установлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та без будь-яких інших обмежень, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.01.2025 пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" при нарахуванні та виплаті пенсії. Зобов`язано здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою суду Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року було встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення по даній справі в порядку ст. 382 КАС України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення суду в порядку ст. 382 КАС України.

16 грудня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача, подана в порядку ст. 383 КАС України, в якій заявник просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року у справі № 420/3100/25 щодо обмеження виплати ОСОБА_1 пенсії у розмірі 253153,19 грн.

- зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області забезпечити виплату ОСОБА_1 , нарахованої, згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року у справі № 420/3100/25 пенсії з 09 вересня 2025 року, а саме: - доплату до пенсії за вересень 2025 року з 09.09.2025 року - нараховано 253153,19 гривень – виплачено 51560,30 гривень; - доплату до пенсії за жовтень 2025 року 201592,89 гривень, нараховано 253153,19 гривень – виплачено 51560,30 гривень; - доплату до пенсії за листопад 2025 року 201592,89 гривень, нараховано 253153,19 гривень – виплачено 51560,30 гривень; - доплату до пенсії за грудень 2025 року 201592,89 гривень, нараховано 253153,19 гривень – виплачено 51560,30 гривень; - забезпечити виплату пенсії за січень 2026 року у належному та нарахованому розмірі у сумі 253153,19 гривень.

- з урахуванням тривалих протиправних дій зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомити Одеський окружний адміністративний суд про вжиті заходи не пізніше десяти діб після надходження окремої ухвали.

- відповідно до ст. 382-3 КАС України накласти на керівника суб`єкта владних повноважень - ОСОБА_2 штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половину штрафу направити на користь заявника.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви позивача, поданої у порядку ст.383 КАС України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, тому просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити заяву, яка подана відповідно до ст.383 КАС України.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з дня набрання рішення суду (09 вересня 2025 року) не виплатило позивачу наступні поточні виплати: - доплату до пенсії за вересень 2025 року з 09.09.2025 року - нараховано 253153,19 гривень – виплачено 51560,30 гривень; - доплату до пенсії за жовтень 2025 року 201592,89 гривень, нараховано 253153,19 гривень – виплачено 51560,30 гривень; - доплату до пенсії за листопад 2025 року 201592,89 гривень, нараховано 253153,19 гривень – виплачено 51560,30 гривень; - доплату до пенсії за грудень 2025 року 201592,89 гривень, нараховано 253153,19 гривень – виплачено 51560,30 гривень. Апелянт вказує, що до суду надані докази того, що відповідачем хоча й нараховується пенсія у належному розмірі але тривалий час з дня вступу рішення суду – тобто з 09 вересня 2025 року у повному розмірі не виплачується.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви позивача, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено належним чином, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 у даній справі №420/3100/25 відповідачем протиправно не виконується.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його зробленим із порушенням вимог процесуального права з огляду на наступне.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положеннями ст. 129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, зазначив про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 14 КАС України постанови і ухвали суду в адміністративній справі, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року зобов`язано здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року по справі №420/3100/25, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання на всій території України.

Судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 6 вказаної статті КАС України передбачено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Статтею 249 КАС України визначено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 249 КАС України, з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Таким чином, забезпечення виконання судових рішень у публічно-правових спорах покладається, зокрема, на адміністративний суд, який, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші процесуальні засоби, сприяє реалізації конституційних засад обов`язковості судового рішення.

Як свідчать матеріали справи, під час виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року по справі №420/3100/25 відповідачем було здійснено перерахунки пенсії позивача (т. 3 а.с. 22-23). З наведених перерахунків вбачається, що сума пенсії позивача, розрахована на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року по справі №420/3100/25, яке набрало законної сили 09 вересня 2025 року, складає з 01 березня 2025 року та з 01 листопада 2025 року – 253153,19 грн.

Водночас, наданий відповідачем розрахунок на доплату (виплату) пенсії від 14 жовтня 2025 року (т. 3 а.с. 21) а також виписка з рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (т. 3 а.с. 97) свідчать, що зокрема, починаючи із дати набрання рішення суду по справі №420/3100/25 законної сили, відповідач нараховує позивачу пенсію у розмірі 253153,19 грн., однак виплачує її у розмірі 51560,30 грн., тобто у розмірі, що передував ухваленню рішення суду по справі №420/3100/25. Зазначені обставини суду першої інстанції не дослідив та належної правової оцінки ним не надав.

В обґрунтування правомірності невиплати позивачу в повному обсязі пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року по справі №420/3100/25 відповідач посилається на приписи Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 р. № 821 (далі – Порядок №821).

Разом із тим, апеляційний суд зауважує, що Порядок №821 підлягає застосуванню до спірних правовідносин виключно в частині, що стосується виплати позивачу ретроспективної заборгованості (з 01 січня 2025 року по 09 вересня 2025 року), однак не може застосовуватись до виплати поточних сум пенсії після набрання рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року по справі №420/3100/25 законної сили.

Колегія суддів зазначає, що Верховним Судом України у межах справи №21-293а13 було висловлено правову позицію, згідно якої, у випадку коли в рішенні суду не визначено кінцевої дати періоду, за який слід здійснити перерахунок пенсії, виплата за рішеннями судів, якими зобов`язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення.

Крім того, такі висновки узгоджуються з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною у рішенні від 03.06.2014 «Великода проти України» (заява №43331/12), в якому суд дійшов висновку, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому. Суд у цьому рішенні констатував, що подальша дія судового рішення закінчилася, коли у законодавство, яке регулювало пенсійні виплати, були внесені зміни.

Апеляційний суд зазначає, що фактично змін у законодавство, що врегульовує спірні правовідносини в частині виплати пенсії у спірний період не вносилось. В матеріалах справи також відсутні відомості щодо застосування до пенсії позивача коефіцієнтів згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", при цьому потенційне застосування таких коефіцієнтів не випливає на правомірність виплати позивачу визначеного пенсійним органом на виконання рішення суду розміру пенсії з вересня 2025 року по грудень 2025 року.

Колегія суддів враховує доводи відповідача щодо відсутності бюджетних асигнувань на виплату пенсії позивача у розмірі, встановленому після здійснення перерахунку на виконання рішення суду по справі №420/3100/25 розмірі.

Водночас, Верховний Суд неодноразово зазначав, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

За таких обставин, брак бюджетних асигнувань, за відсутності нормативно визначеної можливості обмеження поточного розміру перерахованої пенсії та віднесенням решти суми пенсії до заборгованості у розумінні Порядку №821, жодним чином не свідчить про правомірність дій пенсійного органу, оскільки такі дії не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Зазначені обставини, в їх сукупності свідчать про протиправність дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі сум пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року по справі № 420/3100/25, починаючи з вересня 2025 року.

За таких обставин, оскільки застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем, колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви позивача, поданої в порядку ст. 383 КАС України.

З метою ефективного захисту порушених прав позивача, керуючись положеннями ст. ст. 383 КАС України та 249 КАС України, колегія суддів вважає за можливе зобов`язати відповідача вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню норм чинного законодавства, а також про вжиті на виконання даної постанови заходи повідомити суд першої інстанції у місячний строк з моменту її отримання.

Водночас, колегія суддів не вбачає підстав для застосування у межах спірних правовідносин приписів ст. 382-3 КАС України, оскільки процедура судового контролю в порядку ст. 382 КАС України була завершена судом першої інстанції шляхом прийняття ухвали від 28 листопада про прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області і вказана ухвала оскаржена позивачем не була.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та прийняття нового судового рішення про часткове задоволення заяви позивача, поданої в порядку ст. 383 КАС України.

Керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 382 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 року – задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 року про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку, визначеному статтею 383 КАС України, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – скасувати, та прийняти нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 , подану в порядку ст. 383 КАС України – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі суми пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року по справі № 420/3100/25, починаючи з вересня 2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню норм чинного законодавства в частині невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі суми пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року по справі № 420/3100/25, починаючи з вересня 2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про вжиті на виконання даної постанови заходи повідомити Одеський окружний адміністративний суд у місячний строк з моменту її отримання.

В іншій частині вимог заяви ОСОБА_1 поданої в порядку, визначеному статтею 383 КАС України – відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: В.О. Скрипченко