Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №215/4236/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2026 року м. Дніпросправа № 215/4236/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року (суддя Голобутовський Роман Зіновійович) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Криворізької міської ради

про становлення компетенції (повноважень),

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить встановити наявність компетенції (повноважень) Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Криворізької міської ради при отриманні 06.05.2025 виклику лікаря створювати штучні перешкоди вибраному методу лікування, а саме виписки рецептів на ліки за хронічними захворюваннями, які закінчились і визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю та зобов`язати припинити проводити медичні експерименти, на які не надано згоди.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Криворізької міської ради про встановлення компетенції (повноважень) залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання: уточненої позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій викласти позовні вимоги, враховуючи обраний спосіб судового захисту порушених прав та інтересів із зазначенням обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги; уточненої позовної заяви, у якій необхідно зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.

Названа ухвала була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу позивача, зазначену в позовній заяві, проте відправлення 25.07.2025 повернулося відправнику з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Криворізької міської ради про встановлення компетенції (повноважень) повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю згідно зі ст. 315 КАС України.

Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконного рішення. Вказує, що обов`язок щодо доказування правомірності своєї бездіяльності покладається на відповідача, а суд протиправно покладає такий обов`язок на позивача. Також звертає увагу про неможливість усунення недоліків позовної заяви в зв`язку з не отриманням відповідної ухвали суду. Вказує, що суд мав здійснити всі належні заходи щодо повідомлення про ухвалу від 26.06.2025, проте телефонограми не отримував та суддя не телефонував.

Отже колегія суддів зазначає, що межами апеляційного розгляду скарги є доводи позивача щодо неналежного повідомлення судом про постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху, що унеможливило її виконання. Тобто під час розгляду справи суд апеляційної інстанції має перевірити дотримання судом першої інстанції норм процесуального права під час постановлення ухвали від 18 грудня 2025 року.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 самостійно вказала адресу проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 .

За вказаною адресою судом першої інстанції було направлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху, проте відправлення 25.07.2025 повернулося відправнику з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 48).

Статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відтак, з огляду на встановлені обставини та наведені приписи процесуального закону, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року вважається врученою позивачеві 23.07.2025 (день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про повернення поштового відправлення «за закінченням терміну зберігання»).

При цьому колегія суддів зауважує, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року в справі «Компанія «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії ЄСПЛ виснував, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У даній справі позивач не проявила належної зацікавленості щодо руху позовної заяви, яка до того ж була опублікована в Єдиному реєстрі судових рішень 30 червня 2025 року, що призвело до не усунення її недоліків у строк, визначений судом, що дало обґрунтовані та законні підстави для повернення позовної заяви відповідно до присів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

При цьому суд не знаходить обґрунтованими зауваження позивача щодо не повідомлення її через телефонограму, адже статтею 129 КАС України передбачено надсилання електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою виключно тексту повістки про виклик до суду.

До того ж названою нормою визначено, що за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має електронного кабінету, текст повістки надсилається учаснику справи судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що, по-перше, повідомлення в телефонному режимі можливе за письмовою заявою учасника судового процесу, яка фактично відсутня в матеріалах справи, по-друге, таке повідомлення стосується виклику до суду, а не направлення судових рішень.

Відтак колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції вжито належні заходи, визначені законом, щодо повідомлення позивача про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи сукупність наведених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року про повернення позовної заяви ухвалена з правильним застосуванням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року в адміністративній справі № 215/4236/25 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 10 березня 2025 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 10 березня 2025 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров