Постанова від 08 березня 2026 р. у справі №480/7459/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 р. Справа № 480/7459/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.12.2024, головуючий суддя І інстанції: О.А. Прилипчук, м. Суми, по справі № 480/7459/24

за позовом ОСОБА_1

до НОМЕР_1 прикордонного загонуДержавної прикордонної служби України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) (надалі – відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, в якій просив суд:

- визнати протиправним не нарахування та не виплату ОСОБА_1 НОМЕР_3 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, додаткову винагороду в розмірі 70 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць у період з 13.10.2023 по 03.07.2024;

- зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, додаткову винагороду в розмірі 70 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 13.10.2023 по 03.07.2024.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року по справі №480/7459/24 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – відмовлено.

Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року по справі №480/7459/24 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити вимоги позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачем зазначено, що рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з 13.10.2023 відсутня обов`язкова умова для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди – перебування в районі ведення бойових дій, в той час як матеріали справи не містять за період з 13.10.2023 по 03.07.2024 довідок або інших документів командира військової частини, в якій проходив службу позивач, про його безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Позивач також вказує, що у нього відсутні відомості про конкретні дати участі у бойових діях, адже вони містяться в Журналі бойових дій, а розпорядником даної інформації є саме відповідач. Посилається на те, що відповідач, ні на адвокатський запит, ні на ухвалу суду про витребування доказів зловживаючи своїми процесуальними правами умисно не надав суду жодних доказів, якими зокрема є: копії бойових розпоряджень командира ОТУ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” за період з 13.10.2023 по 01.07.2024; копії бойових розпоряджень начальника НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України за період з 13.10.2023 по 01.07.2024; витяги з Журналу бойових дій стосовно участі позивача в бойових діях за період з 13.10.2023 по 01.07.2024; копії наказів про призначення додаткової винагороди у порядку Постанови № 168 в розмірі 70 000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період з 13.10.2023 по 01.07.2024. Позивач вважає, що такі протиправні дії відповідача спрямовані на те, щоб спростувати позицію позивача та його законне право на отримання підвищеної додаткової винагороди.

Окрім того, позивач посилається на те, що за відсутності порядку та умов виплати додаткової винагороди, установленої пунктом 1 Постанови № 168, який би був затверджений уповноваженим на це керівником міністерства та зареєстрований Міністерством юстиції України, а також не чинності наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392-АГ та від 09.12.2022 № 628-АГ), єдиним чинним у спірний період проходження військової служби позивачем нормативно-правовим актом, яким визначались підстави, порядок та умови виплати відповідачем додаткової винагороди, що передбачена Постановою № 168, була сама Постанова № 168.

Відповідач надав до суду відзив, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що справа судом розглянута за правилами спрощеного провадження, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, який відноситься до незначної складності, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на норми частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №119-ОС від 18 травня 2018 року старший прапорщик ОСОБА_1 зарахований у списки особового складу та на всі види забезпечення до НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (а.с. 11 том 1).

Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №283-ОС від 16.03.2024 майстер сержанта ОСОБА_1 призначено на посаду сержанта із матеріального забезпечення – начальника відділення забезпечення третього відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування, ВОС 787089Р-342, 10 тарифний розряд (а.с. 12 том 1).

Представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом, в якому, зокрема, просив надати інформацію та підтверджуючи документи щодо участі позивача у бойових діях за період з 01.10.2023 по 30.06.2024 (а.с. 13).

Листом № 08/8909-24 від 29.07.2024 відповідач надав копії запитуваних документів, які не містять інформацію з обмеженим доступом (а.с. 15).

Вважаючи, що за період з 13 жовтня 2023 року по 03 липня 2024 року виплата додаткової винагороди, яка визначена постановою КМУ від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” відбувалась із порушенням вимог чинного законодавства, адже виплачувалась не в повному обсязі, а саме не в розмірі 100 000 грн з розрахунку на місяць, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні вимог позову ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази наявності у відповідача правових підстав для виплати позивачу збільшеної додаткової винагороди за період з 13.10.2023 по 03.07.2024, виходячи із розрахунку 100000 грн на місяць, пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в інших розмірах, ніж вже була виплачена, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Колегія суддів з приведеними висновками суду першої інстанції погоджується, з огляду на наступне.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, функції та повноваження відповідно до Конституції України визначає Закон України від 03.04.2003 № 661-IV “Про Державну прикордонну службу України” (далі – Закон № 661-IV).

Згідно із положеннями статті 1 Закону № 661-IV на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 661-IV основними функціями Державної прикордонної служби України є, зокрема:

охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму;

охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов`язань у цій зоні інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій;

ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України “Про розвідувальні органи України” та “Про оперативно-розшукову діяльність”;

участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом;

координація діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України, пропуску до/з тимчасово окупованої території України або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України та в контрольних пунктах в`їзду-виїзду.

Виконання зазначених у частині першій цієї статті функцій є оперативно-службовою діяльністю Державної прикордонної служби України (частина друга статті 2 Закону № 661-IV).

Частиною першою статті 6 Закону № 661-IV визначено, що Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру:

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону;

територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону;

Морська охорона, яка складається із загонів морської охорони;

органи охорони державного кордону - прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини;

розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до частини другої статті 10 Закону № 661-IV прикордонний загін є основною оперативно-службовою ланкою Державної прикордонної служби України, на яку покладаються охорона певної ділянки державного кордону самостійно чи у взаємодії з іншими органами охорони державного кордону та Морською охороною, забезпечення дотримання режиму державного кордону і прикордонного режиму, здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів, охорона та захист пунктів пропуску через державний кордон України, припинення у взаємодії з відповідними військовими частинами та підрозділами Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, відповідними правоохоронними органами збройних та інших провокацій на державному кордоні України. Під час дії воєнного стану прикордонні загони у встановленому законом порядку можуть залучатися відповідними органами військового управління Збройних Сил України до ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту на державному кордоні України, міжнародного збройного конфлікту, відсічі збройній агресії проти України.

Згідно зі статтею 16 Закону № 661-IV умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

Згідно із пунктами 3, 4 статті 19 Закону № 661-IV на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються:

участь у взаємодії із Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями у ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту на державному кордоні України, міжнародного збройного конфлікту та відсічі збройній агресії проти України шляхом безпосереднього ведення бойових дій;

участь у виконанні заходів територіальної оборони, а також заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного і надзвичайного стану.

Відповідно до частин першої та третьої статті 25 Закону № 661-IV держава забезпечує соціальний захист особового складу Державної прикордонної служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства.

Військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі – Закон № 2011-ХІІ), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 1 Закону № 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1-2 Закону № 2011-XII визначено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що до складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України” від 24.02.2022 № 64/202 із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

На виконання указів Президента України від 24.02.2022 № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” та № 69 “Про загальну мобілізацію” Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”.

Пунктом 5 зазначеної Постанови № 168 встановлено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24.02.2022.

У пункті 1 цієї постанови Уряд установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, зокрема, Державної прикордонної служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (пункту 1-2 Постанови №168).

Таким чином, враховуючи вказане вище нормативне врегулювання, на період дії воєнного стану військовослужбовці, зокрема, Державної прикордонної служби, мають право на виплату додаткової винагороди та додаткової винагороди у збільшеному розмірі.

Відтак, на виконання пункту 1-2 Постанови №168 Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видано наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ “Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168” (далі - Наказ № 628), який застосовувався з 01.12.2022 по 31.01.2023.

В подальшому, Міністерством внутрішніх справ України, до підпорядкування якого входить Державна прикордонна служба України, було видано наказ № 36 “Про затвердження порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України” від 26.01.2023 (далі - Наказ №36), який застосовувався з 01.02.2023 по 31.05.2023.

Разом з тим, з 01 червня 2023 року процедуру здійснення виплати на період воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - військовослужбовці) додаткової винагороди, передбаченої пунктами 1-1, 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, а також перелік бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Державну прикордонну службу України (далі - Держприкордонслужба), визначає наказ Міністерства внутрішніх справ України № 726 (далі - Наказ №726).

Зі змісту позову ОСОБА_1 вбачається, що позовні вимоги стосуються періоду з 13.10.2023 по 03.07.2024, під час якого застосуванню підлягає саме наказ Міністерства внутрішніх справ України № 726, з урахуванням змін, внесених на підставі, зокрема, Наказів Міністерства внутрішніх справ № 904 від 08.11.2023, № 1062 від 22.12.2023, № 268 від 26.04.2024 та № 353 від 30.05.2024.

Пунктом 2 Наказу № 726 (у первинній редакції) було закріплено, що на період воєнного стану додаткова винагорода виплачується:

1) у розмірі 100 000 гривень військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах;

2) у розмірі 50 000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення воєнних (бойових) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань;

3) у розмірі 30 000 гривень військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання в період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань;

4) у розмірі 20 100 гривень щомісяця військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані в розпорядження відповідних командирів, після перебування в розпорядженні понад два місяці (за які вони втратили право на отримання грошового забезпечення в повному обсязі за останніми займаними посадами) і до закінчення перебування в розпорядженні;

5) у розмірі від 15 000 до 30 000 гривень військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), з урахуванням їх рівня підготовки (кваліфікації) пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу в розрахунку на місяць, відповідно до переліку посад керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах);

6) у розмірі 6 000 гривень військовослужбовцям строкової військової служби пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць;

7) у розмірі 2 350 гривень курсантам вищих військових навчальних закладів Держприкордонслужби, які перед зарахуванням на навчання не перебували на військовій службі або проходили строкову військову службу, пропорційно часу перебування на службі (навчанні) в розрахунку на місяць.

Пунктом 3 Наказу № 726 (у первинній редакції) встановлено, що до безпосередньої участі в бойових діях або заходах, здійснення яких передбачає виплату додаткової винагороди, зазначеної в підпункті 1 пункту 2 цих Особливостей, належить виконання військовослужбовцями завдань:

1) безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора:

на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);

з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;

з вогневого ураження виявлених повітряних цілей;

з ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту або польотів, пов`язаних з вогневим ураженням противника;

з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням;

з усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угруповань військ, інших складових сил оборони, за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

з контррозвідувального забезпечення, що здійснюється органами Держприкордонслужби, які виконують бойові (спеціальні) завдання в умовах безпосереднього зіткнення з противником, а також проведення оперативно-розшукових і контррозвідувальних заходів, негласних слідчих (розшукових) дій в умовах безпосереднього зіткнення з противником;

2) з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника, з бойового чергування та інших завдань екіпажів кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також виконання бойових завдань з пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів у районах здійснення заходів, у тому числі поза районами ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до пункту 8 Наказу № 726 (у первинній редакції), документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, є:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;

рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), району участі військовослужбовця в діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, кількості днів участі в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Пунктом 9 Наказу № 726 (у первинній редакції) визначено, що облік військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях або заходах та здійснюють бойові (спеціальні) завдання в період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та підготовка проектів наказів про виплату додаткової винагороди здійснюються штабами органів Держприкордонслужби.

Відповідно до пункту 12 Наказу № 726 (у первинній редакції), райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.11.2023 № 904 (застосовується з 01.06.2023) внесено до Наказу № 726 зокрема, такі зміни:

заголовок викладено в такій редакції: “Деякі питання виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України”;

внесено зміни до Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, зокрема:

- доповнено пункт 3 новим підпунктом такого змісту: 3) з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) артилерії”;

- в абзаці другому пункту 9 слово "добового" виключено;

- пункт 8 п`ятьма новими абзацами такого змісту:

“Для військовослужбовців, які відряджені до військових частин, органів військового управління інших складових сил оборони, безпосередня участь у бойових діях або заходах, виконання (здійснення) бойових (спеціальних) завдань, за здійснення яких передбачається виплата додаткової винагороди у розмірах, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 цих Особливостей, підтверджується відповідними військовими частинами, органами військового управління інших складових сил оборони з наданням відомостей про періоди участі в бойових діях або заходах, виконання таких завдань.

Документами, що підтверджують здійснення підготовки та навчання персоналу військовослужбовцями, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) Державної прикордонної служби України, є:

розклад занять або витяг з нього, затверджений керівником закладу освіти на відповідний період;

журнал обліку навчальних занять або витяг з нього;

рапорт керівника відповідного навчального підрозділу із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені, по батькові (за наявності), дат та кількості (фактичного часу) проведених занять, а для керівника військової частини (навчального центру, навчального підрозділу) - рапорт його першого заступника (заступника)".

Також Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.12.2023 № 1062 (який застосовується з 09.11.2023) внесено до Наказу № 726 зокрема, такі зміни:

заголовок викладено в такій редакції: “Деякі питання виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України винагород, передбачених Постановою № 168”;

- пункти 1, 2 “Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України” викладено в такій редакції:

“ 1. Ці Особливості визначають процедуру здійснення виплати на період воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - військовослужбовці) додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), передбачених Постановою № 168 встановлюють перелік бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати з урахуванням завдань, покладених на Державну прикордонну службу України (далі - Держприкордонслужба).

2. На період воєнного стану виплачуються:

1) додаткова винагорода:

у розмірі 100 000 гривень військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах;

у розмірі 50 000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення воєнних (бойових) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань;

у розмірі 30 000 гривень військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання в період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань;

у розмірі 20 100 гривень щомісяця військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані в розпорядження відповідних командирів, після перебування в розпорядженні понад два місяці (за які вони втратили право на отримання грошового забезпечення в повному обсязі за останніми займаними посадами) і до закінчення перебування в розпорядженні;

у розмірі від 15 000 до 30 000 гривень військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), з урахуванням їх рівня підготовки (кваліфікації) пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу, у розрахунку на місяць відповідно до переліку посад керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах).

2) винагорода за особливості проходження служби під час воєнного стану (особливого періоду) в розмірі 6000 гривень військовослужбовцям строкової військової служби пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць;

3) винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) в розмірі 2350 гривень курсантам вищих військових навчальних закладів Держприкордонслужби, які перед зарахуванням на навчання не перебували на військовій службі або проходили строкову військову службу, пропорційно часу перебування на службі (навчанні) в розрахунку на місяць”;

- в абзаці першому пункту 9 слова “додаткової винагороди” замінено словами та цифрою “винагород, визначених пунктом 2 цих Особливостей,”.

Згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.04.2024 № 268 (який набрав чинність з 15.05.2024) до Наказу №726 внесено такі зміни:

- пункт 3 доповнити двома новими підпунктами такого змісту:

“ 4) з вогневого ураження противника або вирішення інших бойових (спеціальних) завдань (цілевказання, ведення повітряної розвідки, фотографування, застосування засобів радіоелектронної боротьби) зовнішніми екіпажами безпілотних авіаційних комплексів у складі підрозділу (засобу) експлуатації безпілотних авіаційних комплексів у районах здійснення заходу, у тому числі поза районами ведення воєнних (бойових) дій;

5) з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником на ділянках відповідальності органів Держприкордонслужби (в районах виконання ними завдань) у межах українсько-російської ділянки державного кордону поза районами ведення воєнних (бойових) дій”;

- у підпункті 1 пункту 4:

абзац п`ятий після слів “корабельно-катерного складу)” доповнити словами “у складі добового наряду”;

абзац сьомий викласти в такій редакції:

“з проведення оперативно-розшукових і контррозвідувальних заходів, слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, а також забезпечення їх проведення у складі підрозділів внутрішньої безпеки та власної безпеки, що виконуються в межах українсько-російської, українсько-білоруської ділянок державного кордону, узбережжя Чорного моря, українсько-молдовської ділянки державного кордону, яка межує з територією Придністровського регіону Республіки Молдова, та в межах Запорізької, Херсонської областей, Нікопольської, Марганецької міських, Червоногригорівської селищної, Покровської, Мирівської сільських територіальних громад Нікопольського району, Зеленодольської міської, Грушівської сільської територіальних громад Криворізького району, Новопавлівської, Великомихайлівської сільських, Покровської селищної територіальних громад Синельниківського району Дніпропетровської області”.

У відповідності до Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30.05.2024 № 353 (який набрав чинність з 19.06.2024) до Наказу №726 внесено такі зміни:

- заголовок викладено в такій редакції: “Особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України”;

- у пункті 1 слова та цифри “та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 замінено словами “, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України”;

- пункт 2 доповнено новим підпунктом такого змісту:

“ 4) одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень військовослужбовцям у разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань”;

- абзаци четвертий, п`ятий пункту 8 викласти в такій редакції:

“рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, у тому числі визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), району участі військовослужбовця в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, періодів (кількості днів) участі в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Для військовослужбовців, які відряджені до військових частин, органів військового управління інших складових сил оборони, безпосередня участь у бойових діях або заходах, виконання (здійснення) бойових (спеціальних) завдань, за здійснення яких передбачається виплата додаткової винагороди, визначеної абзацами другим - четвертим підпункту 1 пункту 2 цих Особливостей, та одноразової винагороди, визначеної підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, підтверджується відповідними військовими частинами, органами військового управління інших складових сил оборони з наданням відомостей про періоди участі в бойових діях або заходах, виконання таких завдань та із зазначенням кількості днів виконання бойових (спеціальних) завдань, визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей”;

- Пункт 9 після абзацу першого доповнено абзацом другим такого змісту:

“Облік військовослужбовців, які виконують бойові (спеціальні) завдання, визначені підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, здійснюється з урахуванням кількості сумарно обчислених днів виконання таких завдань. Результати такого обліку вносяться до відомості обліку днів виконання бойових (спеціальних) завдань для встановлення одноразової винагороди військовослужбовцям за формою, наведеною в додатку до цих Особливостей. У разі переміщення (відрядження) військовослужбовця до іншого органу Держприкордонслужби, органу військового управління для подальшого проходження військової служби до такого органу в десятиденний строк надсилається витяг із зазначеної відомості для обліку днів виконання бойових (спеціальних) завдань”.

У зв`язку з цим абзац другий вважати абзацом третім;

- абзац третій пункту 11 після слів “додаткової винагороди” доповнено словами “та одноразової винагороди”.

З приведеного вище вбачається, що Наказом № 726 (з урахуванням змін та доповнень, чинних у спірний період, тобто з 13.10.2023 по 01.07.2024) наведено вичерпний перелік заходів, за умови виконання яких військовослужбовці набувають права на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі.

Водночас, за приписами статті 1 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII “Про оборону України” (далі – Закон № 1932-XII) бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Верховний Суд у постанові від 05.06.2024 у справі № 200/660/23 зауважував про те, постановка бойових завдань підрозділам (елементам бойового порядку) здійснюється бойовим наказом, під час ведення бою (дій) або в інших умовах бойової обстановки - бойовим розпорядженням. Зазвичай вони доводяться до командирів підрозділів в усній формі.

У бойовому наказі вказується: висновки з оцінювання противника; завдання, які виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій військової частини (підрозділу), а також завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними; бойове завдання військової частини (підрозділу) та замисел бою (дій); бойові завдання штатним і доданим підрозділам (елементам бойового порядку); норма витрат ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання; місце і час розгортання ОКП (ксП) та напрямок його переміщення, порядок передачі управління; час готовності до виконання завдання та порядок доповіді замислу старшому командиру.

У бойовому розпорядженні зазвичай командир вказує: стислі відомості про положення та характер дій противника; завдання, що виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій підрозділів; бойове завдання підпорядкованим підрозділам; час готовності до бою (дій). За необхідності у ньому можуть бути зазначені завдання військової частини (підрозділу), сусідів та інші дані.

Бойові (попередні бойові) розпорядження і вказівки, які віддає командир усно, записуються в журнал відданих і отриманих розпоряджень, у якому відображається: дата, час і зміст розпоряджень, спосіб їх передачі або отримання, кому вони передані або повинні бути передані, від кого отримані.

Отже системний аналіз указаних норм дає підстави дійти висновку, що обов`язковою умовою отримання додаткової винагороди (у розмірі 100000 гривень) є підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).

При цьому, як визначено Наказом №726, для підтвердження такої участі вимагається сукупність інформації, викладеної у наступних документах: бойові накази (бойового розпорядження); журнали бойових дій, журнали ведення оперативної обстановки, бойового донесення або постової відомості; рапорти (донесення) начальника (командира) відповідного підрозділу.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що з 18 травня 2018 року позивач зарахований у списки особового складу та на всі види забезпечення до НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (а.с. 11 том 1), а з 16 березня 2024 року призначений на посаду сержанта із матеріального забезпечення – начальника відділення забезпечення третього відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування (а.с. 12 том 1).

Тобто у спірний період, а саме з 13.10.2023 по 03.07.2024, позивач проходив військову службу у НОМЕР_4 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що за період з 13.10.2023 по 03.07.2024 виплата додаткової винагороди, яка визначена постановою №168, відбувалась із порушенням вимог чинного законодавства, адже виплачувалась не в повному обсязі, а саме не в розмірі 100 000 грн з розрахунку на місяць.

Дослідивши дане питання, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Так, ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 у справі №480/7459/24 у відповідача витребувано:

1) копії наказів Адміністрації ДПС України "Про склад органів та підрозділів, які брали участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій" за період з 13.10.2023 по 03.07.2024;

2) копії бойових розпоряджень командира ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за період з 13.10.2023 по 03.07.2024;

3) копії бойових розпоряджень начальника НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України за період з 13.10.2023 по 03.07.2024;

4) витяги з Журналу бойових дій стосовно участі позивача в бойових діях за період з 13.10.2023 по 03.07.2024;

5) копії рапортів (донесень) командира підрозділу про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань за період з 13.10.2023 по 03.07.2024;

6) копії наказів про призначення додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022 № l68 в розмірі 70 000 грн. пропорційно в розрахунку за місяць за період з 13.10.2023 по 03.07.2024,

а також усі наявні документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На виконання вимог ухвали Сумського окружного адміністративного суду про витребування документів відповідачем повідомлено:

- щодо надання копій бойових розпоряджень командира ОТУ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” за період з 13.10.2023 по 03.07.2024, відповідачем зазначено, що надати витребувані судом документи оперативно-тактичного угрупування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” (далі – ОТУ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”), з об`єктивних причин, не представляється за можливе, оскільки вказані документи в НОМЕР_3 прикордонному загоні відсутні, а також НОМЕР_3 прикордонний загін не є розпорядником та володільцем вказаних в ухвалі документів ОТУ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”;

- щодо надання копій бойових розпоряджень начальника НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України за період з 13.10.2023 по 03.07.2024, відповідач з посиланням на приписи підпункту 5.2.7. пункту 5.2. Розділу 5 Бойового статут Збройних Сил України вказав, що фактично зміст бойових розпоряджень не містить переліку персонального складу особового складу військової частини, яка задіяна у виконання бойових (спеціальних) завдань, і так само не містять і не повинні містити деталізовану інформації, яка може підтвердити або спростувати безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримуванні збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів позивачем;

- щодо надання витягів з Журналу бойових дій стосовно участі в бойових діях за період з 13.10.2023 по 03.07.2024 відповідач повідомив, що в журналі бойових дій НОМЕР_3 прикордонного загону відсутні відомості про участь Позивача в бойових діях в період з 13.10.2023 по 03.07.2024, тому надати такі витяги не представляється за можливе;

- щодо надання рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь Позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань за період з 13.10.2023 по 03.07.2024 відповідач вказав, що у нього відсутні рапорти (донесення) командира підрозділу про участь Позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань за період з 13.10.2023 по 03.07.2024, із клопотанням про нарахування та виплату Позивачу додаткової винагороди в розмірі 70000 грн;

- щодо надання наказів НОМЕР_3 прикордонного загону за період з 13.10.2023 по 03.07.2024 про виплату додаткової винагороди в розмірі 70000 гривень відповідачем зазначено, що у зв`язку з тим, що Сумська область за рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України, починаючи з 01.01.2023 по 01.08.2024, Сумська область (в тому числі і Юнакіївська ОТГ) виключена з переліку районів ведення воєнних (бойових) дій, то відповідно накази начальника НОМЕР_3 прикордонного загону про здійснення виплати Позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 70000 гривень, не опрацьовувались та відсутні;

- щодо надання інформації про суми та складові нарахованого та виплаченого грошового забезпечення позивачу за період з 13.10.2023 по 03.07.2024 відповідачем надано розрахункові листи за період з жовтня 2023 року по серпень 2024 року про виплату всіх складових грошового забезпечення, а також інших додаткових виплат.

Водночас, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2026 року повторно витребувано належним чином завірені копії документів, що стосуються безпосередньо ОСОБА_1 , а саме:

- бойових розпоряджень командира ОТУ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” за період з 13.10.2023 по 03.07.2024;

- бойових розпоряджень начальника НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України за період з 13.10.2023 по 03.07.2024;

- витягів з Журналу бойових дій стосовно участі в бойових діях за період з 13.10.2023 по 03.07.2024;

- рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань за період з 13.10.2023 по 03.07.2024;

- наказів про призначення додаткової винагороди у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за період з 13.10.2023 по 03.07.2024;

- довідку з інформацією про суми та складові нарахованого та виплаченого грошового забезпечення позивачу за період з 13.10.2023 по 03.07.2024;

- докази щодо безпосередньої участі ОСОБА_1 у період з 13.10.2023 по 03.07.2024 у бойових діях, чи забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, які саме завдання і де виконував військовослужбовець ОСОБА_1 впродовж спірного періоду та чим це підтверджується. Тобто, якщо позивач протягом періоду щодо якого виник спір, проходив військову службу, але не виконував бойових чи інших завдань, які в розумінні п. 1 Постанови №168 дають підстави для виплати додаткової винагороди в розмірі 70 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, то які завдання він у такому разі виконував протягом цього часу та де проходив службу в цей час.

Відтак, судом апеляційної інстанції також вчинялись дії щодо витребування у відповідача доказів, на підтвердження доводів позивача, на яких засновані позовні вимоги останнього.

На виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду відповідачем подано до суду додаткові пояснення, в яких зазначає, що у НОМЕР_3 прикордонному загоні відсутня інформація про виконання військовослужбовцем ОСОБА_2 в період з 13.10.2023 по 03.07.2024 бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника.

Разом з тим, відповідач в додаткових поясненнях вказано, що в спірні періоди позивач проходив військову службу в межах Юнаківської територіальної громади, де виконував обов`язки військової служби, визначені посадовою інструкцією та нормативно-правовими актами України, що регулюють порядок несення військової служби в Державній прикордонній службі України, а саме: роботи у розташуванні підрозділу, тренування, охорона пункту постійної дислокації (ППД), залучення до прикордонних нарядів з охорони державного кордону, залучення до резервів чергових сил та засобів, тощо.

Відтак, судом апеляційної інстанції не вдалося встановити на підставі витребуваних у відповідача доказів, документів, які б вказували на те, що у спірний період позивач брав участь у бойових діях, виконував бойові завдання чи перебував безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.

Також колегія суддів зазначає, що право на додаткову винагороду у розмірі до 100 000 грн у військовослужбовців Державної прикордонної служби України виникає виключно за умов документального підтвердження виконання у відповідні дні військовослужбовцем бойових завдань, визначених п. 2 Наказу № 726 від 01.09.2023.

В свою чергу відповідач стверджує, що в зазначені періоди проходження служби позивач безпосередньої участі у заходах, передбачених пунктом 2 Наказу № 726 від 01.09.2023, не приймав, журнали з бойових дій про виконання бойових дій у вказаний період не містять даних стосовно позивача, підтвердження факту участі підрозділу, у складі якого проходив службу позивач, у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримані збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за спірний період відсутнє.

В ході перегляду справи в суді апеляційної інстанції колегією суддів не вдалося встановити будь-яких доказів участі позивача у бойових (спеціальних) завданнях із переліку, встановленого пунктами п. 2 Наказу № 726 від 01.09.2023, а також сам позивач у такі докази до суду не надав та не повідомив про виконання таких завдань.

Крім цього, позивач стверджує, що у спірний період виконував бойові завдання у Сумській області в межах Юнаківської ОТГ.

Однак, суд апеляційної інстанції вказує, що райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються щомісячно наказом Головнокомандувача Збройних Сил України. Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України “Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій” починаючи з 01.01.2023 по 01.08.2024 Сумська область (в тому числі і Юнаківська ОТГ) не включена в перелік районів ведення воєнних (бойових) дій.

Таким чином, доводи заявника апеляційної скарги про те, що місце проходження служби його є межі Юнаківського ОТГ Сумської області, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки сам факт виконання обов`язків військової служби (несення військової служби) в межах Юнаківської ОТГ, без виконання умов визначених Постановою № 168 та Наказом № 726, не покладає на відповідача обов`язок видавати наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000 грн.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що відповідачем не прийнято жодних рішень за поданими рапортами, колегія суддів вважає безпідставними, адже в матеріалах справи відсутні будь-які рапорти на які посилається позивач, разом з тим, з додаткових пояснень відповідача вбачається, що в НОМЕР_3 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України також відсутні рапорти стосовно позивача за період з 13.10.2023 по 01.07.2024.

Враховуючи вищевикладене, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Колегія суддів також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України” зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі “Трофимчук проти України” ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 24.01.2020 (справа № 420/2921/19).

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За пунктом 1 частини першої статті 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 по справі № 480/7459/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій