Рішення від 09 березня 2026 р. у справі №600/5553/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

Суд: Чернівецький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 09 березня 2026 р.

Справа: №600/5553/25-а

Суддя: Сіжук Ольга Володимирівна

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/5553/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сіжук О.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправною відмову, оформлену повідомленням від 12.11.2025 №110802, у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”;

- зобов`язати оформити та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” як особі з інвалідністю II групи до 01.11.2026 - на строк дії законних підстав у відповідності до абзацу дев`ятнадцятого пункту 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 “Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період”.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є особою з інвалідністю II групи. У зв`язку із цим останній звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну службу та мобілізацію». Однак, за результатами розгляду поданої заяви відповідачем відмовлено у наданні відстрочки по причині: перевірка достовірності документів. Із вказаним позивач не погоджується, посилаючись на те, що наявність II групи інвалідності дає беззаперечне та гарантоване право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Разом з цим, позивач наголошував на тому, що ані приписами Порядку №560, ані будь-яким іншим нормативно-правовим актом не передбачено такої підстави для відмови військовозобов`язаному у наданні відстрочки як перевірка достовірності документів. Вказана обставина може слугувати виключно підставою для продовження строку розгляду заяви та поданих документів.

Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Не погоджуючись із позовними вимогами, відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому вказував, що 07.11.2025 позивачем подано на ім`я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додано довідку до акта огляду МСЕК та пенсійне посвідчення. За наслідком розгляду заяви та відповідних документів було прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу, яке вмотивоване тим, що під час проведення електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних було виявлено відсутність підтвердження наявної інвалідності у позивача та невідповідності поданих документів. Жодного офіційного підтвердження з державних реєстрів та баз даних щодо наявності у позивача інвалідності не було, а тому рішення відмовити у наданні відстрочки від призову на військову службу було винесене з дотриманням усіх необхідних норм, процедур та встановленому законодавством порядку.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії №644/25 від 28.01.2025 позивач на підставі статті 47б графи ІІ Розладу хвороб, визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААД №150537 позивач є інвалідом ІІ групи, інвалідність встановлена до 01.11.2026.

У зв`язку із цим, 07.11.2025 позивачем через мобільний застосунок “Дія” надіслано відповідачу заяву щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

До заяви позивачем додано наступні документи: копію довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААД №150537 та пенсійне посвідчення.

Протоколом засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 по оформленню військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” відмовлено позивачу у наданні відстрочки. Підстава: перевірка достовірності документів.

Про прийняте рішення, позивача проінформовано повідомленням від 12.11.2025 №110802.

Не погоджуючись із відмовою, оформленою повідомленням від 12.11.2025 №110802, у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до частин першої - третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно з частиною дев`ятою статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

На момент виникнення спірних у цій справі відносин, як станом і на час розгляду цієї адміністративної справи, строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 “Про загальну мобілізацію” постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію (далі – Указ № 69/2022).

Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі – підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (далі – Закон №3543-ХІІ) в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин.

Статтею 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, зокрема, відповідно до частин третьої, п`ятої статті 22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Зокрема, відповідно до пункту 2 частини першої статті 23 Закону №3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають військовозобов`язані визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).

Додатком 5 до Порядку №560 визначено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Так, зокрема, для підтвердження права на оформлення відстрочки від призову на військову службу у відповідності до пункту 2 частини першої статті 23 Закону №3543-XII, військовозобов`язані подають наступні документи: довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, яке підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики, або постанова військово-лікарської комісії територіального центру комплектування та соціальної підтримки, або відомості про групу інвалідності, причину інвалідності, дату встановлення інвалідності, безстроковість установлення групи інвалідності чи дату наступного переогляду, отримані із Централізованого банку даних з проблем інвалідності засобами Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.

Отже, з наведеного вбачається, що перелік документів, які необхідні для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації чималий, натомість такий перелік містить сполучник «або», з чого слідує, що особа, яка має право на відстрочку у відповідності до пункту 2 частини першої статті 23 Закону №3543-XII повинна надати до заяви хоча б один із перелічених вище документів.

Як встановлено судом, позивач будучи інвалідом ІІ групи, що підтверджено матеріалами справи, звертався до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. На підтвердження права для надання такої відстрочки позивачем до заяви додані відповідні документи, а саме копію довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААД №150537 та пенсійне посвідчення.

Так, згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААД №150537 позивач є інвалідом ІІ групи, інвалідність встановлена до 01.11.2026.

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 позивач отримує пенсію по інвалідності, ІІ група, загальне захворювання.

Отже, доданими позивачем до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” документами підтверджено факт інвалідності позивача, яка на дату винесення протоколу від 12.11.2025 №85, яким позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу, є діючою та не скасованою, що відповідно, надає позивачу гарантоване право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Натомість, відповідачем відмовлено позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу по причині: перевірка достовірності документів.

Надаючи правову оцінку підставі для відмови позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, суд зазначає, що відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” Кабінетом Міністрів України постановою від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок №560).

Згідно приписів пунктів 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Абзацом першим пункту 58 Порядку №560 визначено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. (пункт 59 Порядку №560).

Відповідно до абзаців першого – шостого пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або про відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Отже, наведеними нормами визначено, що комісія за результатами розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.

Суд зауважує, що наведена відповідачем у протоколі від 12.11.2025 №85 та у повідомленні від 12.11.2025 №110802 відмова у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” як “перевірка достовірності документів” не визначена приписами Порядку №560.

Відповідачем в ході судового розгляду даної справи не надано обгрунтованих доводів, якими відповідач керувався під час прийняття оскаржуваної відмови, та відповідно докази на їх підтвердження.

Доводи відповідача, викладені в обгрунтування відзиву на позовну заяву, стосовно того, що під час проведення електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних було виявлено відсутність підтвердження наявної інвалідності у позивача та невідповідності поданих документів, жодного офіційного підтвердження з державних реєстрів та баз даних щодо наявності у позивача інвалідності не було, суд не бере до уваги з огляду на їх не обгрунтованість.

Суд звертає увагу відповідача на те, що офіційним документом, який підтверджує встановлення групи, причини та строку інвалідності після огляду медико-соціальною експертною комісією є довідка до акта огляду МСЕК. Окрім цього, факт інвалідності підтверджуються також пенсійним посвідченням або ж посвідченням особи з інвалідністю, яка отримує державну соціальну допомогу.

Як встановлено судом та не заперечувалось відповідачем, позивачем до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 07.11.2025 було додано копію довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААД №150537 та пенсійне посвідчення.

Вказані документи є чинним та не скасованими. Доказів протилежного відповідачем не надано.

Відтак, суд не вбачає правових підстав для не врахування вказаних документів, які фактично у відповідності до Додатку 5 до Порядку №560 повинні надаватись особами, які подають заяву на відстрочку від призову на військову службу згідно пункту 2 частини першої статті 23 Закону №3543-XII та, які підтверджують таке право.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що у позивача наявне гарантоване, підтверджене відповідними доказами, право на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

З огляду на те, що відповідачем відмовлено позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” з підстави, яка не передбачена чинним законодавством, суд приходить до висновку, що відповідач діяв не на підставі, не у межах, не у спосіб, передбачені діючим законодавством, що регулює спірні правовідносини.

Поряд з цим, суд зазначає, що як вбачається із матеріалів справи, позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації рішенням комісії, оформленим протоколом від 12.11.2025 №85.

Повідомленням від 12.11.2025 №110802, яке є предметом оскарження у даній справі, позивача тільки проінформовано про прийняте рішення.

З урахуванням викладеного, з метою захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_2 у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, оформлену протоколом від 12.11.2025 №85.

Окрім цього, суд звертає увагу відповідача на те, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період особам, визнаним в установленому порядку особами з інвалідністю, надається на строк дії відповідних законних підстав, а особам, визнаним тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я, на строк, зазначений у постанові (рішенні) військово-лікарської комісії, але не більше ніж на 12 місяців.

У разі втрати (зміни) підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення, про що повідомляється заявнику письмово не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення за Формою, визначеною у додатку 10 (пункт 65 Порядку №560).

Отже, у випадку втрати підстави щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, відповідач наділений повноваженнями щодо скасування рішення про надання такої відстрочки.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації суд зазначає наступне.

В силу пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, відповідно, саме до компетенції ІНФОРМАЦІЯ_2 в спірному випадку належить прийняття рішення про надання особі відстрочки від призову на військову службу.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Відтак, відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, прийняти за заявою відповідне рішення або ні. Безперечно, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.

Оскільки відповідачем під час розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації така належним чином розглянута не була, зокрема відмовлено з підстави, яка не визначена чинним законодавством, то суд вважає суд вважає передчасним вирішення питання щодо зобов`язання відповідача надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-ХІІ, а тому вказані позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Згідно частиною другою статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на обставини цієї справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для

зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 07.11.2025 та додані до неї документи, за результатами розгляду якої прийняти відповідне рішення.

Отже, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241 - 246, 250 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_2 у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, оформлену протоколом від 12.11.2025 №85.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.11.2025 про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 2 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, за результатами розгляду якої прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 ).

Суддя Сіжук Ольга Володимирівна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua