Рішення від 08 березня 2026 р. у справі №420/29214/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/29214/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Національної поліції в Одеській області у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на підставі п.3 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію", яка оформлена висновком про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , яким 12.06.2025 р. відмовлено у затвердженні начальником Головного управління Національної поліції в Одеській області, про що повідомлено листом Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Одеській області № 60093-2025 від 13.06.2025 р.;

- визнати протиправним та скасувати висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , яким 12.06.2025 р. відмовлено у затвердженні начальником Головного управління Національної поліції в Одеській області;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області повторно розглянути заяву (рапорт) від 08.05.2025 р. № М-4289 ОСОБА_1 про призначення і виплату одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з виконанням повноважень та основних завдань міліції (поліції) на підставі п.3 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач у період з 19.08.2002 р. по 06.11.2015 р. проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 р. по 31.05.2024 р. - службу в поліції. Наказом відповідача від 31.05.2024 р. № 788 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за станом здоров`я. Так, 13.01.2010 р. при затриманні правопорушників позивач отримав травмування, з огляду на яке 31.07.2024 р. йому встановлено другу групу інвалідності; ступінь втрати професійної працездатності 70 % з причини травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків. На підставі наведеного позивач вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського. 08.05.2025 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення та виплату відповідної допомоги. Листом від 13.06.2025 р. позивачу відмовлено у задоволенні вказаної заяви на підставі п."г" ч.1 ст.101 Закону України "Про Національну поліцію" з огляду на подання свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги. Зокрема, наявні невідповідності між діагнозами в акті розслідування нещасного випадку і свідоцтві про хворобу від 17.04.2024 р. № 398/2. Крім того, у вказаному свідоцтві є посилання на проходження лікування в КНП "Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я" Одеської обласної ради, що спростовується листом від 05.04.2024 р. № 2012. Позивач наголошує, що зміст свідоцтва про хворобу від 17.04.2024 р. № 398/2 не суперечить змісту актів Н-1, Н-5, так само як і довідки МСЕК не протирічать ні свідоцтву, ні актам. В законодавстві відсутні вимоги, що документи МСЕК, МВКЛ та комісії щодо розслідування нещасних випадків мають бути повністю тотожні. Також позивач вказує на порушення відповідачем Порядку № 646, оскільки відмовив у призначенні одноразової допомоги через підозри у неправильності свідоцтва про хворобу, не дочекавшись при цьому підтвердження про те, що воно правильне і перегляду не підлягає. Окрім цього замість прийняття рішення про відмову у призначенні грошової допомоги із обґрунтуванням підстав, оформив свою відмову висновком про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , на якому наявна помітка, що 12.06.2025 р. цей висновок відмовлено у затвердженні начальником ГУНП в Одеській області. Позивач вважає свої права порушеними, а дії відповідача протиправними, тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 29.08.2026 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

12.09.2025 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що при отриманні заяви ОСОБА_1 з доданими документами почалась їх перевірка відповідними службами у відповідності до пункту 14 Порядку № 646. Після опрацювання підрозділом державного нагляду за охороною праці наданих документів підготовлено лист від 19.05.2025 р. № 32174-2025 до фінансової служби, яким повернуто матеріали позивача у зв`язку з наявними протиріччями акту розслідування нещасного випадку та свідоцтвом про хворобу медичної (військово-лікарської) комісії ДУ "ТМО МВС України по Одеській області". Факт перебування на стаціонарному лікуванні в КНП "Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я" Одеської обласної ради з 16.01.2010 р. до 30.01.2010 р., з 29.05.2010 р. до 21.06.2010 р., з 28.06.2012 р. до 18.07.2012 р., 15.04.2015 р. до 05.05.2015 р. ОСОБА_1 спростовується листом КНП "ООМЦПЗ" ООР від 05.04.2021 р. № 2012 відповідно до якого ОСОБА_1 у вказані періоди лікування не проходив. Додатково зазначає, що 03.07.2025 р. до ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області подано лист начальником Управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Одеській області, про те, що колишній працівник поліції ОСОБА_1 , надав підроблені медичні документи, для отримання грошової виплати (ЖЄО 20602). Станом на сьогодні відкрито кримінальне провадження № 12025163500000387. На підставі викладеного підготовлено висновок від 12.06.2025 р. про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Щодо доводів позивача про порушення форми прийняття рішення та не зазначення у висновку підстав для відмови, зазначає, що станом на сьогодні не встановлено на законодавчому рівні зразку висновку про призначенню/відмови одноразової грошової допомоги.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки від сторін не надходило заяв про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2002 року по 31.05.2024 р. проходив службу в органах внутрішніх справ України та перебував на службі в поліції, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу Головного управління національної поліції в Одеській області від 31.05.2024 р. № 788 о/с "По особовому складу" майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п.2 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" за станом здоров`я (через хворобу).

01.08.2024 р. ОСОБА_1 скерував на адресу керівника Головного управління Національної поліції в Одеській області заяву (рапорт) про призначення і виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського за формою згідно з додатком до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2024 р. № 646.

До рапорту позивач додав: оригінал довідки МСЕК; завірену копію виписки з акту огляду МСЕК; завірену копію свідоцтва про хворобу; завірену копію акту Н1; завірену копію акту Н5.

Матеріали справи містять акт про нещасний випадок (у тому числі поранення) старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 форми Н-1 від 09.10.2023 р. та акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 13.01.2010 р., приблизно о 03.00 год., Малиновський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області за формою Н-5 від 09.10.2023 р. відповідно до якого комісія провела у період з 14.09.2023р. по 09.10.2023 р. розслідування нещасного випадку, який стався 13.01.2010 р., приблизно о 03.00 год., біля будинку № 6 по вул.Щорса в с.Градениці (Біляївський район, Одеська область).

У акті за формою Н-5 від 09.10.2023 р., на підставі листа ДУ "Територіальне медичне об`єднання міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" від 17.10.2022 р. № 33-36-1435, довідки про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ від 13.01.2010 № 354, виданої "Лікарнею з поліклінікою УМВС Одеської області", зазначено наслідки нещасного випадку: "Велика підшкірна гематома правого стегна. ВСД астено-невротичний синдром, погіршення".

Згідно довідки серії 12ААА № 110895 від 31.07.2024 р., виданої КУ "Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи" про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках: ступінь втрати професійної працездатності позивача у відсотках - 70%; причина втрати професійної працездатності - травма пов`язана з виконанням службових обов`язків; дата встановлення страхового випадку - 17.05.2024; підстава - акт огляду МСЕК 370.

Відповідно до виписки з акта огляду МСЕК серії № 074174 позивачу встановлено ІІ група інвалідності; причина інвалідності - травма, пов`язана з виконанням службових обов`язків.

Матеріали справи містять свідоцтво про хворобу від 17.05.2024 р. № 398/2 ДУ "Територіальне медичне об`єднання міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" щодо позивача.

У вказаному свідоцтві про хворобу (п.8) наведений короткий анамнез: "13.01.2010 р. при затриманні правопорушників отримав травмування. Первинна медична допомога надана в Біляївській ЦРЛ з діагнозом: " Вогнепальна подряпина правого стегна, ЗЧМТ, забій голови та носа", відповідно довідки №597 від 23.07.2021 р.. Надалі лікувався амбулаторно, діагноз: "Велика підшкірна гематома правого стегна, ВСД, астено-невротичний синдром. Акт про нещасний випадок ФН-1 №19 від 09.10.2023, ФН-5 від 09.10.2023 р.. За три дні відчув погіршання, госпіталізований, встановлено діагноз: "ЗЧМТ, СГМ, мікрознаки ураження ЦНС, помірний вести було-атактичний тагіпертинзійно-гідроцефальний синдроми, стійкий цефалічний синдром, часті цереброваскулярні симпатоанреналові кризи, важкий перебіг. Виражений астено-вегетативний синдром, вертеброгенна цервікалгія, остеохондроз ШВХ, ангіопатія сітківки". В подальшому лікувався амбулаторно та в стаціонарі за наслідками ЗЧМТ, кризовий перебіг хвороб. В 2016 році діагностовано НЦД за гіпертонічним типом. Стан значно погіршився з 2022 року, кризи набули гіпертензивно-гідроцефального відтінку, почастішали, стали більш тяжкими. Діагностовано хрцеребральний кістозний конвекситальний арахноїдит, енцефалопатію І ст. змішаного ґенезу, п/то психоорганічний синдром, ГХ ІІ ст., дисліпідемію. Лікувальними та профілактичними курсами протизапальна, дегідратуюча, гіпотензивна та судинна терапія з короткочасним позитивним ефектом. 04.09.2022 р. отримав зуламкові переломи обох кісток правої гомілки в н/3 зі зміщенням уламків, лікований МОЗ пластинами та гвинтами (06.09.2022 р.), документи службового розслідування не надані. Направлений на М(ВЛ)К для визначення придатності до подальшої служби в НПУ".

Крім того, у свідоцтві про хворобу (п.9) зазначено періоду, у яких позивач перебував на стаціонарному обстеженні та лікуванні, у т.ч. й з 12.02.2023 по 23.02.2024 р. ООКМЦ; з 27.12.2023 р. по 12.01.2024 р., з 19.04.2024 пр. по 07.05.2024 р. ТМО МВС України по Одеській області.

Також, у вказаному свідоцтві про хворобу (п.12) наведений діагноз і постанова М(ВС)К про причинний зв`язок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва): "Наслідки закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку (13.01.2010 р.) у вигляді хронічного посттравматичного церебрального конвекситального кістозного арахноїдиту, рицидивуючий перебіг з помірним ліквородинамічним та вегетативним розкладом, стійким цефалічним, вираженим вести було-атактичним синдромами, розсіяною органічною неврологічною симптоматикою, кризовий перебіг, посттравматичного психоорганічного синдрому з когнітивним та емоційно-лабільним розладом".

Травма, Так, пов`язана з виконанням службових обов`язків.

Захворювання, Так, пов`язані з проходженням служби в поліції".

Листом від 20.09.2024 р. № 14/1663 "Про розгляд заяви" відповідач повідомив позивача про те, що долучені до матеріалів документи необхідно узгодити між собою у відповідності до вимог чинного законодавства та повернуло матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги на доопрацювання т подання належних документів. Зокрема, вказано, що діагноз, зазначений у наданих актах форми Н-1, Н-5, не відповідає діагнозу, вказаному у свідоцтві про хворобу в частині діагнозу "ЗЧМТ, СГМ, мікрознаки ураження ЦНС, помірний вести було-атактичний тагіпертинзійно-гідроцефальний синдроми, стійкий цефалічний синдром, часті цереброваскулярні симпатоанреналові кризи, важкий перебіг", а відтак наявність зазначених недоліків унеможливлює прийняття рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 р. у справі № 420/36247/25, яке набрало законної сили 05.05.2025 р., визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо повернення заяви (рапорту) від 05.08.2024 р. № М-1173 ОСОБА_1 щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського; зобов`язано Головне управління Національної поліції в Одеській області повторно розглянути заяву (рапорт) від 05.08.2024 р. № М-1173 ОСОБА_1 щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

08.05.2025 р. позивач звернувся до відповідача із заявою (рапортом) про призначення і виплату одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського.

До заяви позивачем додано: оригінал довідки МСЕК, завірені копії паспорту та рнокпп, виписки з акту огляду в МСЕК, свідоцтва про хворобу, акту форми Н-1, акту форми Н-5, довідку з банківськими реквізитами.

10.06.2025 р. відповідач звернувся до ДУ "ТМО МВС України в Одеській області" з листом в якому просив вжити заходи щодо перегляду свідоцтва про хворобу відносно ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами.

12.06.2025 р. начальником ГУНП в Одеській області, полковником поліції І. Жуком відмовлено в затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із інвалідністю на загальну суму 908400 грн.

Листом від 13.06.2025 р. № 60093-2025 відповідач повідомив позивачу про результати виконання рішення суду від 30.01.2025 р. у справі № 420/36247/25 та розгляду його заяви. Так, за результатами розгляду зазначених матеріалів наголошено на певних невідповідностях акту розслідування нещасного випадку (діагноз відповідно акту "Велика підшкірна гематома правого стегна. ВСД астено-невротичний синдром, погіршення" та свідоцтвом про хворобу М(ВЛ)К комісії ДУ "ТМО МВС України по Одеській області" № 398/2 від 17.05.2024 р. в частині діагнозу: "ЗЧМТ, СГМ, мікроознаки ураження ЦНС, помірний вестибуло-атактичний та гіпертензійний-гідроцефальний синдром, часті цереброваскульні симптомо-адреналові кризи, важкий перебіг". Крім вказаного, слід зазначити, що відповідно акту діагноз "Велика підшкірна гематома правого стегна, ВСД астено-невротичний синдром, погіршення" підтверджений медичною документацією, а саме: Лист ДУ "ТМО МВС України по Одеській області" відповідно до якого позивач знаходився на лікуванні з 13.01.2010 по 18.01.2010; Висновок експерта бюро судово-медичної експертизи № 176. Повідомлено, що діагноз: "ЗЧМТ, СГМ, мікроознаки ураження ЦНС, помірний вестибуло-атактичний та гіпертензійний-гідроцефальний синдром, часті цереброваскульні симптомо-адреналові кризи, важкий перебіг" встановлений з наданої копії медичної карти №10231/11-112-124, відповідно до якої позивач перебували на стаціонарному лікуванні в КНП "Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я" Одеської обласної ради з 16.01.2010 р. по 30.01.2010 р. Факт перебування на стаціонарному лікуванні в КНП "Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я" Одеської обласної ради з 16.01.2010 р. по 30.01.2010 р., з 29.05.2010 р. до 21.06.2010 р., з 28.06.2012 р. до 18.07.2012 р., 15.04.2015 р. до 05.05.2015 р. спростовується листом КНП "ООМЦПЗ" ООР від 05.04.2024 р. № 2012, відповідно до якого у вказанні періоди позивач лікування не проходив. Керуючись п."г" ч.1 ст.101 Закону України "Про Національну поліцію", підстави для нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського у зв`язку з отриманням ІІ групи інвалідності відсутні.

Листом від 18.07.2025 р. № 33/36-661-2025 ДУ "ТМО МВС України в Одеській області" повідомило відповідача про те, що відповідно направлення на медичний огляд для проведення лікарської експертизи начальником відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 від 17.04.2024р., ОСОБА_1 , 1983р.н. в розрізі проходження М(ВЛ)К, було обстежено стаціонарно в неврологічному відділенні ЛЭП ГУМВС України по Одеській області, про що складено АКТ №24/1234 обстеження стану здоров`я від 07.05.2024р. та враховано всі надані ним оригінали виписних епікризів (в тому числі із КНП "ООМЦПС ООР"), довідки, Акт №19 про нещасний випадок від 09.10.2023 р., первинну довідку чергового лікаря приймального відділення Біляївської багатопрофільної лікарні міської ради, яка не була врахована при проведені службового розслідування, хоча в самому службовому розслідуванні вказано, що " ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою до Біляївської районної лікарні, звідки від чергового лікаря до чергової частини Біляївського РВ ГУМВС України по Одеській області надійшло телефонне повідомлення про те, що ОСОБА_1 отримав ушкодження у вигляді "ЗЧМТ, подряпину правого стегна та забиття голови". Вказане повідомлення зареєстроване в ЖРЗПЗ Біляївського РВ ГУМВС від 13.01.201р. за №167.". Медичною (військово-лікарською) комісією ДУ "ТМО МВС України в Одеській області" при винесенні постанови по причинному зв`язку травми у свідоцтві про хворобу №398/2 від 17.05.2024 р. на колишнього співробітника поліції майора поліції ОСОБА_1 1983р.н., керуючись п.1 Розділу III "Положення про діяльність медичної (військово- лікарської) комісії МВС", затвердженого наказом МВС №285 від 03.04.2017 р. про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення окрім Акту №19 про нещасний випадок від 09.10.2023 р., М(ВЛ)К враховано первинну довідку чергового лікаря приймального відділення Біляївської багатопрофільної лікарні міської ради, де вказано дані про отриманий забій голови, ЗЧМТ, забій носа та подряпину правого стегна, які в подальшому привели до наслідків ураження центральної нервової системи. Вимоги до стану здоров`я, вся медично-експертна документація (довідки, виписки із карток амбулаторного та стаціонарного хворого) ведеться відповідно до вимог "Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС", затвердженого наказом МВС №285 від 03.04.2017 р., тому підстав для перегляду постанови про причинному зв`язку травми у свідоцтві про хворобу №398/2 від 17.05.2024 р. колишнього співробітника поліції майора поліції ОСОБА_1 , 1983 р.н. не передбачено.

Згідно листа ДУ "ТМО МВС України в Одеській області" від 15.08.2025 р. № 33/36-779-2025 заява ГУНП в Одеській області розглянута по суті на засіданні медичної (військово-лікарської) комісії та направлена відповідь від 18.07.2025 р. № 33/36-661-2025. Підстав для перегляду постанови по причинному зв`язку у свідоцтві про хворобу від 17.05.2024 р. № 398/2 не передбачено.

Вважаючи відмову відповідача у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регламентує правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України є Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 р. № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

За змістом ст.17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі, зокрема, визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Згідно пп."б" п.4 ч.1 ст.99 Закону № 580-VIII при визначенні внаслідок причин, зазначених у пункті 4 інвалідності II групи, розмір одноразової грошової допомоги поліцейському становить 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Статтею 101 Закону № 580-VIII закріплено вичерпний перелік підстав, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, а саме призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:

а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;

б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);

г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Згідно ч.2 ст.97 Закону № 580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2024 р. № 646 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок № 646).

Відповідно до п.10 Порядку № 646 для призначення і виплати одноразової грошової допомоги заява (рапорт) за формою згідно з додатком подається керівникові органу поліції, закладів освіти за останнім місцем проходження служби.

У разі ліквідації органу поліції, закладу освіти заява подається за місцем зберігання особової справи поліцейського.

Згідно з п.12 Порядку № 646 для призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі визначення інвалідності чи часткової втрати працездатності поліцейського без визначення інвалідності поліцейський подає в паперовій або електронній формі на адресу електронної пошти з дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг такі документи:

1) заяву (рапорт) про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням втрати працездатності чи інвалідності, до якої додаються:

копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, передбаченого частиною першою статті 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус";

копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

2) довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

3) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);

4) постанову відповідної медичної (військово-лікарської) комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

5) акт (акти) розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, за формою, визначеною МВС, зокрема про те, що цей випадок не пов`язаний з учиненням поліцейським кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

6) довідку органу, установи, організації, підрозділу, якими попередньо було здійснено виплату одноразової грошової допомоги, із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати).

Достовірність зазначеної інформації в заяві (рапорті) про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням втрати працездатності чи інвалідності або копій документів, зазначених в абзацах третьому і четвертому цього пункту, засвідчує своїм підписом особа, яка подає документи, та перевіряє особа, яка їх приймає. Засвідчення копій документів, зазначених у підпунктах 2-5 цього пункту, здійснює керівник установи, організації, підрозділу, що видав документ.

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення і виплати одноразової грошової допомоги особі, якій призначається і виплачується одноразова грошова допомога, особа подає до органу поліції документи (їх копії), зазначені у цьому пункті, та належним чином засвідчену копію відповідного рішення суду, крім випадків, коли орган поліції був учасником у справі.

Пунктом 15 Порядку № 646 визначено, що у місячний строк з дня реєстрації заяви та визначення повного кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), бухгалтерська служба готує висновок про призначення одноразової грошової допомоги.

У разі відсутності підстав для призначення виплати одноразової грошової допомоги або у разі, коли документи (їх копії) подано не в повному обсязі чи не за належністю, керівник бухгалтерської служби органу поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій, письмово інформує заявника про прийняте рішення з обґрунтуванням підстав чи повернення документів.

Оскарження відсутності підстав для призначення одноразової грошової допомоги здійснюється в установленому законодавством порядку.

У разі надсилання запитів до органів поліції, закладів освіти, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, заявника строк підготовки висновку про призначення одноразової грошової допомоги може бути продовжено до отримання відповідної інформації для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня надсилання запиту.

Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником бухгалтерської служби та підписується керівниками бухгалтерської служби, підрозділів служби персоналу (кадрового забезпечення) та юридичної служби органу поліції, закладу освіти, у якому поліцейський проходить (проходив) службу, або особами, на яких покладено виконання таких функцій.

Висновок про призначення одноразової грошової допомоги затверджує:

у центральному органі управління поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, територіальних органах поліції, закладах та установах, що належать до сфери управління Національної поліції, - Голова Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій;

у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належать до сфери управління Національної поліції, - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій;

у закладах освіти - керівник відповідного закладу освіти або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

У разі затвердження висновку про призначення одноразової грошової допомоги керівником органу поліції або закладу освіти, у якому проходить (проходив) службу поліцейський, або особою, на яку покладено виконання таких функцій, у п`ятнадцятиденний строк з дня його затвердження видається наказ про виплату одноразової грошової допомоги.

Судом встановлено, що 08.05.2025 р. позивач звернувся до відповідача із заявою (рапортом) про призначення і виплату одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського, до якої долучив визначений п.12 Порядку № 646 пакет документів. Під час розгляду поданих документів відповідач з`ясував їх не відповідність, у зв`язку з чим 10.06.2025 р. звернувся до ДУ "ТМО МВС України в Одеській області" з листом в якому просив вжити заходи щодо перегляду свідоцтва про хворобу відносно ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами. Листом від 18.07.2025 р. № 33/36-661-2025 ДУ "ТМО МВС України в Одеській області" повідомило позивача про відсутність підстав для перегляду постанови по причинному зв`язку у свідоцтві про хворобу від 17.05.2024 р. № 398/2. Попри вказане, відповідачем відмовлено у затвердженні висновку від 12.06.2025 р. про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із інвалідністю на загальну суму 908400 грн.

Аргументуючи позовні вимоги, позивач наголошує, що встановлення йому II групи інвалідності із втратою працездатності на рівні 70 % є прямим наслідком травми, отриманої 13.01.2010 р. під час виконання службових обов`язків, що підтверджується актами за формою Н-1 та Н-5, а також свідоцтвом про хворобу № 398/2. Позивач акцентує увагу на тому, що ним дотримано встановлену процедуру звернення та надано повний пакет документів, передбачений Порядком № 646.

В свою чергу, відповідач вказує на змістовну невідповідність між обставинами події 2010 року та встановленим у 2024 році діагнозом. Наголошує, що первинна медична документація фіксувала лише підшкірну гематому стегна та астено-невротичний синдром, тоді як чинна інвалідність обґрунтована наслідками закритої черепно-мозкової травми, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність прямого зв`язку між службовою діяльністю та нинішнім станом здоров`я позивача.

Суд зазначає, що попри те, що ГУНП в Одеській області має право перевіряти достовірність даних, відповідач не наділений повноваженнями для самостійної ревізії клінічних діагнозів або спростування висновків експертних комісій; встановлення причинного зв`язку між отриманим каліцтвом (травмою) та виконанням службових обов`язків належить до виключної прерогативи медичних (військово-лікарських) комісій.

Матеріали справи містять чинне свідоцтво про хворобу № 398/2 та виписку з акта огляду МСЕК, які не скасовані у судовому або адміністративному порядку, а відтак є обов`язковими для виконання відповідачем як підстава для нарахування виплати. Крім того, ДУ "ТМО МВС України по Одеській області" у відповідь на запит відповідача листом від 18.07.2025 р. підтвердила легітимність свідоцтва про хворобу № 398/2, вказавши на відсутність підстав для його перегляду, оскільки при його винесенні враховувалися первинні дані Біляївської ЦРЛ про "забій голови та ЗЧМТ", які були проігноровані при службовому розслідуванні.

Також суд враховує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 р. у справі № 420/36247/25, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2025 р., не встановлено неузгодженості у наданих позивачем актах форми Н-1, Н-5 від 09.10.2023 та свідоцтва про хворобу від 17.05.2024 р. в частині зазначення діагнозу.

Суд критично оцінює доводи відповідача щодо невідповідності періодів лікування позивача як підстави для не здійснення нарахування та виплати одноразової грошової допомоги.

Так, відповідач акцентує увагу на результатах проведеної перевірки достовірності поданих документів, у ході якої отримано лист КНП "ООМЦПЗ" ООР від 05.04.2024 р. № 2012. Згідно з цим документом, адміністрація закладу офіційно заперечує факт перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні у періоди з 16.01.2010 р. по 30.01.2010 п., з 29.05.2010 р. по 21.06.2010 р. та в інші зазначені дати. Відповідач вважає, що включення до анамнезу свідоцтва про хворобу непідтверджених періодів госпіталізації свідчить про штучне створення медичної історії з метою маніпуляції експертним рішенням ВЛК. На переконання відповідача, такі обставини є безумовним доказом подання свідомо неправдивої інформації, що згідно з п."г" ч.1 ст.101 Закону № 580-VIII виключає можливість призначення одноразової грошової допомоги.

Суд зазначає, що предметом дослідження у цій справі є правомірність рішення органу поліції про відмову у виплаті допомоги на підставі документів, які на момент прийняття такого рішення є чинними.

Як вбачається із матеріалів справи, ДУ "ТМО МВС України по Одеській області" у листі від 18.07.2025 р. № 33/36-661-2025 надала вичерпні пояснення щодо процедури винесення постанови ВЛК. Комісія зазначила, що при складанні свідоцтва про хворобу враховано Акт обстеження стану здоров`я № 24/1234 від 07.05.2024 р., складений за результатами безпосереднього стаціонарного обстеження позивача в неврологічному відділенні лікарні МВС. Згідно з поясненнями ВЛК, навіть за умови виникнення "контраверсійних результатів" щодо попередніх госпіталізацій, вирішальне значення для встановлення причинного зв`язку мала первинна медична довідка Біляївської лікарні від 13.01.2010 р. про отримання ЗЧМТ та забій голови. Оскільки медична комісія МВС офіційно підтвердила, що дані про лікування в КНП "ООМЦПЗ" не були єдиною або визначальною підставою для експертного висновку, а саме свідоцтво про хворобу визнано таким, що не підлягає перегляду, суд приходить до висновку, що відповідач не мав правових підстав ставити під сумнів встановлений діагноз та причинний зв`язок травми зі службою.

Поряд з цим, суд відхиляє доводи відповідача про факт реєстрації кримінального провадження за ознаками підроблення документів, що, на його думку, унеможливлює прийняття позитивного рішення про виплату допомоги до завершення досудового розслідування, оскільки наявність кримінального провадження без обвинувального вироку суду не може бути підставою для відмови у реалізації соціальних прав.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що розбіжності у медичних документах є наслідком оціночних суджень різних суб`єктів, а не протиправних дій позивача, а отже, подані позивачем медичні документи не можуть вважатись такими, що містять свідому неправдиву інформацію ОСОБА_1 .

В позовній заяві ОСОБА_1 також вказує, що відповідач діяв непослідовно та з порушенням приписів п.15 Порядку № 646. Позивач зазначає, що ініціювавши 10.06.2025 р. процедуру перевірки свідоцтва про хворобу шляхом направлення запиту до ДУ "ТМО МВС України в Одеській області" щодо його перегляду за нововиявленими обставинами, відповідач був зобов`язаний дочекатися офіційної відповіді компетентного органу. Замість цього, вже через два дні, а саме 12.06.2025 р., начальник ГУНП в Одеській області відмовив у затвердженні висновку про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги. Також позивач наголошує й на тому, що форма прийняття відмови суперечить положенням Порядку № 646.

В свою чергу, відповідач зауважує, що він діяв у межах визначених законом строків розгляду заяви та на підставі вже наявної на той момент інформації від КНП "ООМЦПЗ" про відсутність лікування позивача. ГУНП в Одеській області вважає, що виявлені суперечності в медичній документації стали достатньою та самостійною підставою для відмови у виплаті згідно з п."г" ч.1 ст.101 Закону № 580-VIII. При цьому, направлення запиту до ДУ "ТМО МВС" є лише додатковим заходом реагування, а неотримання відповіді на момент 12.06.2025 р. не перешкоджало прийняттю рішення.

Згідно абз.4 п.15 Порядку № 646 у разі надсилання запитів до сторонніх установ для перевірки відомостей, строк підготовки висновку може бути продовжений до отримання відповідної інформації, але не більш як на два місяці. Відтак, ініціювавши запит щодо перегляду свідоцтва про хворобу, відповідач фактично визнав, що для остаточного вирішення питання про призначення допомоги йому бракує експертних даних або підтвердження чинності медичного документа, а отже, для дотримання приписів вказаного нормативно-правового акту повинен був продовжити строк підготовки висновку. Враховуючи, що в подальшому ДУ "ТМО МВС України по Одеській області" підтвердила відсутність підстав для перегляду діагнозу, суд констатує, що передчасна відмова відповідача базувалася на припущеннях, які не знайшли свого підтвердження.

Вирішуючи питання про належність процесуального оформлення відмови відповідача, суд враховує, що п.15 Порядку № 646 чітко регламентовано два можливі алгоритми дій органу поліції: або бухгалтерська служба готує висновок про призначення допомоги, який згодом затверджується керівником, або, у разі відсутності підстав для виплати, керівник бухгалтерської служби письмово інформує заявника про прийняте рішення з обов`язковим обґрунтуванням підстав.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, відповідач фактично підготував документ на призначення виплати, проте не затвердив його, створивши правову невизначеність. Лист-повідомлення, на який посилається відповідач, не містить посилання на конкретне розпорядче рішення керівника бухгалтерської служби, як того вимагає Порядок № 646, а лише констатує факт незатвердження висновку начальником управління.

Отже, всупереч Порядку № 446 відповідач як суб`єкт владних повноважень не розглянув належним чином документи позивача про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 із прийняттям обґрунтованого рішення про право останнього на виплату одноразової грошової допомоги із посиланням на нормативні акти щодо спірних правовідносин.

Встановлені судом обставини справи вказують на те, що відповідач, відмовляючи в затвердженні висновку, не надав оцінку всім обставинам, які мають значення при вирішенні питання про призначення одноразової грошової допомоги. При цьому відповідач, як суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний ретельно їх розглянути. У цьому випадку, оцінка обставин включає в себе не лише питання права на одноразову грошову допомогу в контексті поширення дії Порядку № 446 на позивача, але й фактичних обставин, які можуть бути суттєвими для прийняття рішення при вирішенні питання про призначення одноразової грошової допомоги.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення ГУНП в Одеській області від 12.06.2025 р., яким не погоджено висновок про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2024 р. № 646.

Щодо позовних вимог зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до Рекомендації № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з п.1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 р. № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п.4 ч.2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Суд враховує ту обставину, що недобросовісне виконання відповідачем судових рішень створює перешкоди у реалізації позивачем свого права на належне соціальне забезпечення, проте за відсутності належної оцінки відповідачем всіх документів та обставин, суд не може перебирати на себе повноваження цього органу та вирішувати питання про нарахування й виплату одноразової грошової допомоги.

Таким чином, належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов`язання Головного управління Національної поліції в Одеській області повторно розглянути заяву (рапорт) позивача від 08.05.2025 р. № М-4289 про призначення і виплату одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з виконанням повноважень та основних завдань міліції (поліції) на підставі п.3 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.

Аналогічна правова позиція щодо визначення способів захисту та поновлення прав особи у подібній категорії адміністративних справ викладена в постанові Верховного Суду від 11.02.2026 р. у справі 580/7979/21.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Положеннями ч.1 ст.90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Позивач звільнений від сплати судового збору, інших витрат не поніс, а тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, м.Одеса, вул.Академіка Філатова, буд.15а, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, м.Одеса, вул.Академіка Філатова, буд.15а, код ЄДРПОУ 40108740) від 12.06.2025 р., яким не погоджено висновок про призначення та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2024 р. № 646.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області (65080, м.Одеса, вул.Академіка Філатова, буд.15а, код ЄДРПОУ 40108740) повторно розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) від 08.05.2025 р. № М-4289 про призначення і виплату одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з виконанням повноважень та основних завдань міліції (поліції) на підставі п.3 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко