Рішення від 08 березня 2026 р. у справі №380/14879/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2026 рокусправа №380/14879/25

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Кухар Н.А., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не підготовки висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги позивачу та подачі його до Головного управління Національної гвардії України;

- зобов`язати відповідача підготувати висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги позивачу з урахуванням висновків суду та подати його до Головного управління Національної гвардії України відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" в Національній гвардії України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.08.2022 № 484.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2025 визначено головуючого - суддю Кисильова О.Й.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 відкрито спрощене провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №100/0/15-26 від 22.01.2026 суддю ОСОБА_2 звільнено з посади судді Херсонського окружного адміністративного суду (відряджену до Львівського окружного адміністративного суду) у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Розпорядженням керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 року №7/р призначено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи № 380/14879/25.

За результатами проведення повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 27.01.2026 року визначено головуючого - суддю Кухар Н.А.

Ухвалою суду від 27 січня 2026 року прийнято до провадження адміністративну справу до провадження, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що вона є повнолітньою дитиною військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України солдата ОСОБА_3 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув внаслідок поранення під час захисту Батьківщини. Відповідач відмовив Позивачці у виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, оскільки коло отримувачів ОГД визначено п. 4 статті 16-1 Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», де зазначено що право на допомогу мають діти військовослужбовця, а вона на момент загибелі військовослужбовця була повнолітньою і тому не є особою, яка має право на отримання ОГД. Позивачка вважає таку бездіяльність відповідача незаконною, протиправною та абсурдною, оскільки вона є дитиною солдата ОСОБА_3 , що підтверджується її свідоцтвом про народження.

Відповідач подав відзив на позов, у якому позов не визнав. Зазначив, що військова частина виходить з того, що термін «діти», який використано в абзаці другому пункту 4 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», означає неповнолітніх дітей а також осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від їх віку), тобто осіб, яких військовослужбовець зобов`язаний утримувати за законом. Водночас, якщо повнолітня дочка чи син загиблого військовослужбовця, знаходились на утриманні військовослужбовця до моменту його смерті, що не надто складно підтвердити судовим рішенням в порядку окремого провадження, військова частина визначає право таких осіб на отримання ОГД на підставі рішення суду про те, що такі особи знаходились на утриманні. Якщо до моменту своєї смерті військовослужбовець не утримував свого повнолітнього сина чи повнолітню доньку, то сам факт походження від загиблого, на думку відповідача, не дає право на отримання компенсаційної виплати від держави. З урахуванням зазначеного військова частина вважає свої дії правомірними, обґрунтованими, розсудливими та пропорційними, а позовні вимоги безпідставними.

Представник позивача подав відповідь на відзив, у якому зазначив, що у відповідача відсутні повноваження, так як на військові частини Національної гвардії України покладено обов`язки з підготовки висновку щодо виплати ОГД та подачі його в 10-денний строк із дня реєстрації документів, поданих особами, до Головного управління НГУ з додаванням документів, передбачених пунктами 7-9 цих Порядку та умов. Натомість, лише Головне управління Національної гвардії України відповідно до Порядку № 484 приймає рішення про призначення ОГД або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин, зазначених у документах чи подано не за належністю). Відомостей про розгляд заяви Позивачки Головним управлінням Національної гвардії України військовою частиною НОМЕР_2 Національної гвардії України не надано. Аргумент Відповідача, що після досягнення дитиною повноліття Сімейний кодекс України називає її повнолітній син або повнолітня донька, а не дитина, й Закон також мав називати дітей, в тому числі й повнолітніх, як син та донька є безпідставним, так як побудований на хибних припущеннях та не враховує взаємозв`язок правових норм у їх системному застосуванні. Син та донька - це діти. В Законі відсутні слова «повнолітній син та повнолітня донька», проте наявні «повнолітні непрацездатні діти». Просить позов задовольнити.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

Позивачка ОСОБА_1 (надалі-Позивач) звернулася до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (надалі Відповідач) із заявами від 17.04.2025 та 09.05.2025 щодо виплатити одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю 23.10.2024 року її батька військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України солдата ОСОБА_3 відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Листами від 29.04.2025 №10/57/12-2110-2025 та від 27.05.2025 №10/57/12-3618-2025 відповідач повідомив Позивачку про неможливість здійснення виплати одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, оскільки коло отримувачів ОГД визначено п. 4 статті 16-1 Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», де зазначено що право на допомогу мають діти військовослужбовця, а вона на момент загибелі військовослужбовця була повнолітньою і тому не є особою, яка має право на отримання ОГД. Оскільки Позивачка не підтвердила своє право на отримання ОГД, у військової частини відсутня можливість направити заяву Позивачки та документи головному органу військового управління НГУ на розгляд для прийняття рішення згідно п. 10 Порядку №484.

Позивач вважає таку бездіяльність протиправною та звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд керується таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України від 25.03.1992р. №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до статті 41 Закону № 2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Частиною першою статті 16 Закону України від 20.12.1991р. № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) регламентовано, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (підпункт 1 пункту 2 статті 16 Закону № 2011-ХІІ).

Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги визначено у статті 16-1 Закону № 2011-XII.

За приписами вказаної норми закону у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті ( п. 1 ст. 16-1 вищезазначеного Закону).

Відповідно до п. 4 ст. 16-1 Закону № 2011-XII до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:

- діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;

- вдова (вдівець);

- батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);

- внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);

- жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

- утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно з частинами шостою, восьмою, дев`ятою статті 16-3 Закону № 2011-XIІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві резервістами.

Якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у редакції на час здійснення правовідносин, особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень.

Розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", визначається відповідно до абзацу другого підпункту "а" пункту 1 статті 16-2 зазначеного Закону.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть його реалізувати протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Днем виникнення такого права є дата, зазначена у свідоцтві про смерть особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, загибель якої сталася в період воєнного стану або смерть якої настала внаслідок причин, зазначених в абзаці першому цього пункту, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в Національній гвардії України.

Згідно з п. 1 Порядку та умов №484, ці Порядок та умови визначають процедуру виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД), установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», особам, які мають право на її виплату, в разі загибелі військовослужбовців Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), зазначених у пунктах 1-1, 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова Кабінету Міністрів України № 168), а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого в період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

У разі загибелі (смерті) військовослужбовців у період воєнного стану під час виконання ними обов`язків військової служби виплата ОГД здійснюється відповідно до вимог абзацу другого пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168.

Відповідно до п. 2 Порядку та умов №484 у разі наявності особистого розпорядження військовослужбовця, складеного в письмовій довільній формі на випадок його загибелі (смерті) про виплату ОГД особі (особам) за його вибором з визначенням частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження), переданого для зберігання в особовій справі відповідно до Порядку та строків передачі військовослужбовцем оригіналу особистого розпорядження командиру військової частини, командиру / керівнику підрозділу органу (служби, військового формування) для зберігання в особовій справі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2024 року № 550, розмір ОГД осіб, які мають на неї право, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору, визначається відповідно до розміру часток, зазначених в особистому розпорядженні, у відсотках.

У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру ОГД право на призначення та отримання ОГД (її частки) мають особи, визначені в пункті 4 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон), крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору, у рівних частках.

Відповідно до п. 6, 10, 11,12 Порядку та умов №484 для призначення та виплати ОГД особи, які мають право на отримання ОГД, звертаються до Головного управління Національної гвардії України (далі - Головне управління НГУ), територіального управління Національної гвардії України, з`єднання, військової частини, вищого військового навчального закладу, навчальної військової частини (центру), бази, закладу охорони здоров`я, установи Національної гвардії України (далі - військова частина) за останнім місцем проходження військової служби загиблого (померлого) військовослужбовця або до військової частини Національної гвардії України, визначеної командувачем Національної гвардії України, на яку покладаються функції щодо призначення та виплати ОГД (далі - уповноважений орган), із заявою кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання ОГД, а в разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату ОГД.

Уповноважений орган під час оформлення документів для призначення ОГД:

перевіряє наявність документів, передбачених пунктом 7 цих Порядку та умов;

визначає перелік осіб, які документально підтвердили своє право на отримання ОГД, а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її отриманням, але не надали (надали не всі) документи;

готує висновок щодо виплати ОГД особам, які мають право на її отримання, та подає його в 10-денний строк із дня реєстрації документів, поданих такими особами, до Головного управління НГУ з додаванням документів, передбачених пунктами 7-9 цих Порядку та умов.

Для вирішення питання щодо виплати ОГД у Головному управлінні НГУ наказом командувача Національної гвардії України призначається комісія з питань виплати ОГД, до складу якої входять представники структурних підрозділів з фінансово-економічних, юридичних, медичних питань, а також з питань персоналу та державного нагляду за охороною праці.

Головне управління НГУ в місячний строк з дня надходження висновку щодо виплати ОГД особам, які мають право на її отримання, поданого відповідно до абзацу четвертого пункту 10 цих Порядку та умов, приймає рішення про призначення ОГД або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин, зазначених у документах чи подано не за належністю) і надсилає таке рішення разом із документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату ОГД особам, які звернулися за її отриманням, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення такої особи (таких осіб) з обґрунтуванням підстав відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Під час воєнного стану рішення про призначення ОГД приймається Головним управлінням НГУ протягом трьох місяців з дня отримання документів, передбачених пунктами 7-9 цих Порядку та умов.

Проаналізувавши вищенаведені норми чинного законодавства, які регулює спірні правовідносини, суд зазначає, що особа, яка має право на отримання грошової допомоги, звертається до уповноваженого органу за останнім місцем проходження військової служби загиблого та подає зазначені у Порядку та умовах №484 документи. Уповноважений орган в 10-денний строк із дня реєстрації всіх документів подає Головному управлінню Національної гвардії України висновок щодо виплати ОГД особам, які мають право на її отримання.

Як встановлено судом батько позивача ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок поранення під час захисту Батьківщини.

При цьому згідно із п. 4 ст. 16-1 Закону № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у тому числі мають: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав.

Отже, Законом передбачено право на отримання одноразової грошової допомоги дітям загиблого військовослужбовця незалежно від досягнення ними повноліття.

Суд зазначає, що держава має забезпечити рівні та справедливі соціально-правові гарантії для усіх членів сімей військовослужбовців, що загинули (померли) через виконання ними обов`язків військової служби.

За своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника), а тому виключення із кола осіб, які мають право на отримання допомоги, дитини військовослужбовця з підстав дати її народження не відповідає змісту і меті закону.

Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду 05.02.2025 у справі №120/17960/23.

Відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги" від 09.12.2023 № 3515-IX вказано, що необхідність прийняття законопроекту пов`язана із тим, що у багатьох родинах членами сімей є, зокрема, особи, що досягли повноліття, особи, які проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, інші особи, за умови, що вони проживали разом із загиблим, спільно вели господарство, мали взаємні права та обов`язки, притаманні членам сім`ї. Метою цього законопроекту є встановлення рівних та справедливих соціально-правових гарантій для усіх членів сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу служб цивільного захисту, працівників об`єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування та поліцейських, що загинули(померли) через виконання ними обов`язків військової служби чи інших випадках.

Отже, законодавець удосконалив правове регулювання спірних правовідносин, розширивши перелік осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, внесенням змін до статті 16-1 Закону №2011-XII, яким до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону віднесли також і повнолітніх дітей загиблого військовослужбовця.

Таким чином, застосовуючи до спірних правовідносин положення статей 3, 17, 65 Конституції України, Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", суд дійшов висновку, що виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця є грошовим еквівалентом саме соціальної гарантії, пов`язаною із втратою члена родини - військовослужбовця під час виконання конституційного військового обов`язку.

Враховуючи наведене позовна вимога про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не підготовки висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги позивачу та подачі його до Головного управління Національної гвардії України підлягає до задоволення.

У разі, якщо суб`єктом владних повноважень на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт владних повноважень має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати його прийняти рішення з урахуванням оцінки суду.

Враховуючи наведене суд зобов`язує відповідача повторно розглянути заяву позивача з приводу призначення і виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у зв`язку із загибеллю батька - військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України солдата ОСОБА_3 , пов`язаною із захистом Батьківщини, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Судовий збір слід стягнути з відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не підготовки висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та подачі його до Головного управління Національної гвардії України.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з приводу призначення і виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у зв`язку із загибеллю батька - військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України солдата ОСОБА_3 , пов`язаною із захистом Батьківщини, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 646 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( адреса АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

СуддяКухар Наталія Андріївна