Рішення від 05 березня 2026 р. у справі №380/24285/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2026 рокусправа № 380/24285/25

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 9, 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн), встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2024 та станом на 2025 роки, для перерахунку пенсії з 1 лютого 2024 року та з 01 липня 2025 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 року та станом на 18.06.2025 року, у відповідності до вимог ст. 9, 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн.), встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою, та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2024 рік та станом на 2025 рік, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 1 лютого 2024 року та з 01 липня 2025 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що він є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ. Позивач наголошує, що через законодавче зростання базового державного соціального стандарту — прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України про Державний бюджет на 1 січня відповідних календарних років (який у 2024 та 2025 роках становить 3028,00 грн), у нього виникло беззаперечне право на перерахунок основного розміру пенсії.

Позивач вважає, що штучне обмеження розрахункової величини фіксованою сумою у 1762,00 грн, запроваджене постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, є протиправним та не підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Свою позицію він обґрунтовує тим, що пункт 2 вказаної постанови Уряду було визнано нечинним у судовому порядку (рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/29450/24), що, на його переконання, автоматично відновило дію первинної редакції пункту 4 Постанови КМУ № 704. З метою реалізації свого права на належне пенсійне забезпечення, позивач звернувся до відповідача із офіційною заявою про виготовлення та направлення до пенсійного органу оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, однак листом отримав відмову, яку вважає проявом протиправної діяльності суб`єкта владних повноважень.

Ухвалою від 17 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Вказаною ухвалою відповідачу було встановлено процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Правова позиція мотивована тим, що у спірний період, зокрема з 20.05.2023 по 17.06.2025, Постанова КМУ № 481 була чинною, у встановленому порядку не скасованою та правомірно застосовувалась усіма уповноваженими органами фіксованої розрахункової величини на рівні 1762,00 грн.

Окрім того, відповідач акцентує увагу на тому, що відповідно до вимог Порядку № 45, Кабінет Міністрів України не приймав жодних рішень щодо проведення перерахунку пенсій військовослужбовцям у 2024– 2025 роках, а від Головного управління Пенсійного фонду України відповідні списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, до ТЦК та СП не надходили. За таких обставин, відповідач стверджує, що діяв виключно в межах та у спосіб, визначені чинним законодавством, а законні підстави для самостійного формування та видачі позивачу нових довідок у ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутні.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача та заперечення відповідача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , є пенсіонером Міністерства оборони України, перебуває на відповідному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років.

Вказана пенсія призначена та обчислюється позивачу відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі – Закон № 2262-ХІІ).

Факт наявності у позивача відповідного соціального статусу підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення.

З метою реалізації права на перерахунок основного розміру пенсії у зв`язку зі зміною базового державного соціального стандарту, 01 жовтня 2025 року представник позивача — адвокат Єрьоміна В.А., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_1 із письмовою заявою.

У вказаному зверненні представник просила підготувати та надати безпосередньо до органу Пенсійного фонду України оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2024 року та станом на 18 червня 2025 року.

При цьому заявником окремо наголошувалося на необхідності обчислення розмірів базових складових грошового забезпечення (посадового окладу та окладу за військовим званням) виходячи з актуального розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про Державний бюджет на відповідний календарний рік (а саме у розмірі 3028,00 грн), із подальшим відповідним перерахунком усіх залежних щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій.

За результатами розгляду вказаної заяви, листом від 14 листопада 2025 року за вих. № 1159/12/ НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомив позивача (через його представника) про відсутність правових підстав для оформлення та направлення запитуваних довідок.

Свою відмову мотивував тим, що алгоритм розрахунку посадових окладів військовослужбовців згідно з чинним законодавством передбачає застосування фіксованої розрахункової величини у розмірі 1762,00 грн.

Крім того, відповідач у своїй відповіді зазначив, що Кабінетом Міністрів України не приймалося нових нормативно-правових актів щодо підвищення грошового забезпечення діючих військовослужбовців або рішень про проведення масового перерахунку пенсій, а відповідні списки осіб від Головного управління ПФУ до територіального центру комплектування не надходили.

Вважаючи такі дії відповідача щодо відмови у видачі довідок об`єктивно протиправними, такими, що нівелюють конституційні гарантії на достатній життєвий рівень та суперечать актуальним правовим позиціям вищих судових інстанцій, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, перевіряючи правомірність та обґрунтованість дій відповідача як суб`єкта владних повноважень крізь призму вимог частини другої статті 2 КАС України, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ця норма встановлює суворі межі поведінки суб`єкта владних повноважень, вимагаючи неухильного дотримання чинного законодавства, зокрема у сфері соціального та пенсійного захисту військовослужбовців.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі – Закон № 2262-ХІІ).

Правовою основою для реалізації конституційної гарантії щодо перерахунку раніше призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців є імперативні положення частини третьої статті 43 та статті 63 вказаного Закону.

Зокрема, згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають обов`язковому перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Реалізуючи свої повноваження, Кабінет Міністрів України 30 серпня 2017 року прийняв Постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова № 704).

Пунктом 4 вказаної Постанови у її первинній редакції було запроваджено гнучкий (динамічний) механізм нарахування виплат: передбачалось, що розміри посадових окладів та окладів за військовими званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

У подальшому Урядом здійснювалися спроби змінити цей динамічний механізм на статичний. Так, постановою КМУ від 21.02.2018 № 103 розрахункову величину визначено на рівні прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 (у розмірі 1762 грн).

Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 зміни, внесені Постановою № 103, визнані протиправними та скасовані. З моменту набрання цим судовим рішенням законної сили відновила свою дію первинна редакція пункту 4 Постанови № 704, яка базувалася на прожитковому мінімумі поточного року.

12 травня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 481, пунктом 2 якої знову внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704. Цією нормою Уряд вкотре імперативно встановив фіксовану розрахункову величину — 1762 гривні, незалежно від фактичного та законодавчо затвердженого розміру прожиткового мінімуму в державі.

Ця постанова набрала чинності 20.05.2023 і перебувала в дії до моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24 (до 18.06.2025), яким її скасовано.

Суд безпосередньо керується вимогами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якими висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень та підлягають врахуванню іншими судами.

У цьому контексті суд враховує та застосовує правову позицію Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яку викладено в прецедентній постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24.

У цій справі Верховний Суд роз`яснив механізм застосування норм права в умовах явної правової колізії між Постановою Кабінету Міністрів України № 481 та законами України.

Верховний Суд вказав, що пункт 4 Постанови № 704 у редакції Постанови № 481 (який фіксує розрахункову величину на рівні 1762 грн) не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили — закону України про Державний бюджет України на відповідний поточний рік.

Згідно з частинами першою – третьою статті 7 КАС України, принципи адміністративного судочинства вимагають: у разі невідповідності підзаконного акта Кабінету Міністрів України закону України, суд зобов`язаний застосувати правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Верховний Суд наголосив на фундаментальному правилі правозастосування: суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які суперечать законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи вважалися вони формально чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Таким чином, навіть у період чинності Постанови № 481 (тобто до її фактичного скасування в судовому порядку 18.06.2025), її положення щодо застосування фіксованої суми 1762 грн не підлягали застосуванню, оскільки вони прямо суперечили Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».

Як наслідок, Верховний Суд сформулював висновок: до спірних правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органів Пенсійного фонду України довідок про розмір грошового забезпечення військовослужбовців для перерахунку пенсій, визначеного станом на 01 січня відповідного календарного року, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням має застосовуватися виключно пункт 4 Постанови № 704 у його первісній редакції.

Саме ця редакція передбачає використання як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Дослідивши чинне законодавство, яке є актуальним для спірних періодів, суд зазначає, що статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» базовий державний соціальний стандарт — прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня відповідного року — було встановлено на рівні 3028,00 грн.

Вказана величина є загальнообов`язковою та не може бути самовільно змінена, зменшена чи проігнорована суб`єктом владних повноважень.

Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України про Державний бюджет на 1 січня відповідних календарних років, відбулося автоматичне, похідне від цього факту зростання розмірів грошового забезпечення діючих військовослужбовців.

Суд наголошує, що отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення є першим, необхідним етапом у процедурі перерахунку пенсії. Як наслідок, у позивача виникло право на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 та станом на 18.06.2025, базові складові яких (посадовий оклад та оклад за військовим званням) мають бути обчислені виходячи з належної розрахункової величини — 3028,00 грн, із подальшим відповідним обчисленням усіх залежних щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій.

З огляду на все вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що відмова ІНФОРМАЦІЯ_1 у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України таких довідок є проявом протиправної діяльності суб`єкта владних повноважень.

За таких обставин, з метою ефективного відновлення порушених соціальних прав позивача, заявлені позовні вимоги визнаються судом законними, повністю обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом зобов`язання відповідача вчинити дії щодо виготовлення та скерування відповідних довідок.

Відповідно до положень статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами адміністративної справи (зокрема, відповідною квитанцією, сформованою в системі «Електронний суд») підтверджується факт понесення позивачем судових витрат у вигляді сплати судового збору за подання позову в сумі 968,96 грн.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі, вказана сума судового збору (968,96 грн) підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача — ІНФОРМАЦІЯ_1 , дії якого визнано протиправними.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2024 року та станом на 18 червня 2025 року, розрахованого виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) станом на 01.01.2024 року та станом на 18.06.2025 року, у відповідності до вимог ст. 9, 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн.), встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою, та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2024 рік та станом на 2025 рік, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 1 лютого 2024 року та з 01 липня 2025 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 06 березня 2026 року.

Суддя Коморний О.І.