Рішення від 08 березня 2026 р. у справі №360/24/26 — Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 березня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/24/26

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Мамедова Азай Хасай огли в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Мамедов Азай Хасай огли звернувся до Запорізкього окружного адміністративного суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.12.2025 адміністративну справу №280/10413/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії визначено передати на розгляд Луганському окружному адміністративному суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачеві усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду уточненої позовної заяви в якій навести належне правове обґрунтування можливості об`єднання заявлених вимог в одному провадженні та з обґрунтуванням щодо залучення Міністерства оборони України у якості третьої особи, або уточнити склад осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 відкрито провадження за позовом адвоката Мамедова Азай Хасай огли в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, позовні вимоги адвоката Мамедова Азай Хасай огли в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії роз`єднано, виділено в окреме провадження позовні вимоги про:

- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно за весь час проходження військової служби;

- зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, що належить до видачі за весь час проходження військової служби, відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 №178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 за цінами предметів речового майна визначеними станом на 01 січня 2025 року, з урахуванням раніше проведених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, шо позивач почав військову службу за призовом на строкову службу з 1999 року та після спливу терміну строкової служби залишився на військовій службі. З 2016 року (у різні періоди служби) брав участь в антитерористичній операції, а після повномасштабного вторгнення ворога на територію України з лютого 2022 року став на захист Маріуполя, після чого 18.05.2022 потрапив до полону, з якого звільнений 25.05.2025, а з військової служби звільнений 20.08.2025.

Згідно витягу із наказу №238 від 20.08.2025 Військової частини НОМЕР_1 позивачу здійснені такі виплати: грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, щомісячну премію за серпень 2025 року, надбавку за особливості проходження служби, грошову компенсацію за невикористані щорічні основні відпуски та одноразову грошову допомогу (при звільненні) в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за 25 років.

Відповідно до Витягу з Наказу №238 від 20.08.2025р. ВЧ НОМЕР_1 , нарахування та виплата грошової компенсації за не отримане речове майно Позивачу не здійснювались.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 178 від 16.03.2016р. затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі Порядок №178).

Пунктом 3 Порядку №178 передбачено, зокрема, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби.

За змістом пункту 4 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Згідно з пунктом 5 Порядку №178 довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Відповідно до п. 4 розділу ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року №232 (далі -Інструкція №232), військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.

На зазначене питання, порушене Позивачем у адвокатському запиті, Відповідач не відповів та залишив поза увагою, чим по суті відмовив Позивачу.

03.03.2026 відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено таке.

Відповідно до наказу командира військової частини військової частини польова пошта НОМЕР_3 №47 від 15.02.2016 року були зараховані до списків особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_3 : Прапорщика ОСОБА_1 , військовослужбовця за контрактом, який прибув з військової частини НОМЕР_4 до пункту постійної дислокації, з 15 лютого 2016 року зарахувати до списків особового складу, та на всі види забезпечення. Призначити на посаду командира 2 відділення контрбатарейної боротьби радіолокаційного взводу батареї управління та арт. розвідки бригадної артилерійської групи, ВОС 515182А (2943) і вважати таким, що з 15 лютого 2016 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків з посадовим окладом 685 гривень на місяць, шпк «молодший сержант».

Відповідно до наказу командира військової частини військової частини НОМЕР_1 №238 від 20.08.2025 року вважати такими, що виключені зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 : Майстер-сержант ОСОБА_1 , НОМЕР_5 , який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , колишній командир радіолокаційного взводу батареї управління та артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 , звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 174-РС від 07.08.2025, відповідно до підпункту «д» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" У ЗАПАС (у зв`язку із звільненням з полону) (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) і вважати, що справи та посаду здав та направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011- XII).

Згідно із статтею 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до частини 1 статті 9-1 Закону №2011-XII продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок №178), який визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація (далі - Порядок №178).

Згідно із пунктом 2 Порядку №178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.

Відповідно до пунктів 3-5 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

У той же час, завдання, організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), курсантів, військовозобов`язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів, мобілізованих, студентів цивільних навчальних закладів, які направляються на навчальні збори (далі - військовослужбовці) визначає Інструкція про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затверджена наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.05.2016 за №768/28898 (далі - Інструкція №232).

Згідно із пунктом 2 розділу I Інструкції №232 основним завданням речового забезпечення є задоволення потреб військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили) в обмундируванні, взутті, натільній і теплій білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, спеціальному одязі, спеціальному одязі та спорядженні для виконання спеціальних завдань, предметах індивідуального захисту, тканинах, нагрудних та нарукавних знаках і знаках розрізнення, санітарногосподарському майні, спортивному інвентарі та лазне-пральному обслуговуванні, що сприяють успішному веденню військами (силами) бойових дій та виконанню інших завдань, як у мирний час, так і в особливий період.

Пунктом 4 розділу III Інструкції №232 регламентовано, зокрема, що військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.

Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.

Згідно детального розрахунку за бюджетною програмою (підпрограмаю) КПКВ 2101020/3 КЕКВ 2210 кодом видатків (видом) 026 на 2025 рік військова частина НОМЕР_1 найменування заходів зазначена виплата грошової компенсації за неотримане речове майно майстер-сержанту ОСОБА_1 у розмірі 39 627,21 грн.

Згідно довідки №34/П про вартість речового майна, що належить до видачі майстер-сержанту ОСОБА_1 зазначена сума 39 627,21 грн.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 18.11.2025 року №5739 про виплату грошової компенсації за не отримане речове майно виплатити грошову компенсацію за не отримане речове майно наступним військовослужбовцям відповідно до довідки-розрахунок №34/П виплатити майстер-сержанту ОСОБА_1 компенсацію у розмірі 39 627,21 грн. (тридцять дев`ять тисяч шістсот двадцять сім гривень, 21 копійка).

Згідно довідки про виконання реєстру зарахування коштів на рахунки одержувачів ОСОБА_1 отримав 16.12.2026 року на картковий рахунок 40 802,79 грн. Тобто грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно ОСОБА_1 отримав.

Також відповідач зазначив, що позивач звернувся до суду із позовом 24.11.2025 року. У відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.08.2025 року позивача було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Наказ про своє виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Позивач у встановлені строки не оскаржував.

Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Водночас відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин") у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 р. у справі № 990/156/23 зробила висновок про те, що норма ст.233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Вказана норма поширює свою дію на всіх працівників та службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу. У взаєминах із державою в особі відповідних суб`єктів владних повноважень суд має застосовувати правило пріоритету правової норми за найбільш сприятливим тлумаченням для особи суб`єкта приватного права.

Отже, з 19.07.2022 р. строк звернення до суду з позовом про стягнення всіх сум, що належать працівникові при звільненні, становить три місяці з дня отримання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.08.2025 №238 підтверджується, що з 20.08.2025 позивач виключений із списків особового складу військової частини.

Тобто, про всі складові розрахунку при звільнення позивач дізнався під час ознайомлення з цим наказом і міг оспорити їх до суду протягом 3 місяців з дати ознайомлення з цим наказом. Таким чином, Позивачем пропущений строк на звернення із позовом до адміністративного суду. У відповідності до частини 3 КАС України в разі пропуску позивачем строку на звернення до адміністративного суду позовна заява залишається без розгляду.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали судової справи у змішаній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , з 15.02.2016 по 20.08.2025 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується відомостями з паспорта громадянина України НОМЕР_6 , витягу з реєстру територіальної громади від 25.06.2025 № 2025/008451088, картки платника податків, військового квитка НОМЕР_7 , витягами з наказів командира військової частини польова пошта НОМЕР_3 від 15.02.2016 № 47, командира військової частини НОМЕР_1 від 20.08.2025 № 238, витягом з послужного списку.

Згідно із довідкою військової частини НОМЕР_1 від 15.09.2025 № 11500 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, майстер-сержант ОСОБА_1 дійсно в період з 30.03.2016 по 01.08.2016, з 31.08.2016 по 30.10.2016, з 30.03.2017 по 17.07.2017, з 02.08.2017 по 31.10.2017, з 16.03.2018 по 30.04.2018 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції в Луганській та Донецькій області.

Згідно із довідкою військової частини НОМЕР_1 від 15.09.2025 № 11499 про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, майстер-сержант ОСОБА_1 дійсно в період з 30.04.2018 по 10.07.2018, з 20.07.2018 по 20.10.2018, з 02.04.2019 по 15.07.2019, з 30.07.2019 по 06.08.2019, з 08.10.2019 по 18.10.2019, з 30.05.2020 по 08.06.2020, з 10.07.2020 по 07.09.2020, з 11.09.2020 по 23.03.2021, з 27.03.2021 по 25.04.2021, з 20.12.2021 по 24.02.2022 брав участь у здійсненні заходів із забезпеченні національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.

29.06.2016 ОСОБА_1 надано статус учасника бойових дій безтерміново на підставі пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру ветеранів війни від 23.06.2025 № 20250623-00048843.

Державним підприємством «Український національний центр розбудови миру», яке виконує функції Національного інформаційного бюро, видано довідку від 05.06.2025 № 09-07/21249 про те, що в ході збройної агресії російської федерації проти України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , майстер-сержант, в/ч НОМЕР_1 , перебував у полоні та був звільнений 25.05.2025. Звільнення відбулось відповідно до Порядку здійснення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2022 № 441, в результаті реалізації рішення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, утвореного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2022 № 257.

Відповідно до довідки Служби безпеки України від 11.06.2025 № 34/О-1634д про перебування громадянина України з числа осіб, визначених пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей», у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах, майстер – сержант ОСОБА_1 дійсно в період з 18.05.2022 по 25.05.2025 перебував в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.06.2025 року №167 відповідно до підпункту 15 пункту 116 "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України" нижчепойменованих осіб рядового складу Збройних Сил України, вважати такими, що перебували у полоні, - та повернулись з полону до військової частини НОМЕР_1 : З 25 травня 2025 року: майстер-сержант ОСОБА_2 , який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 .

06.08.2025 за вх. № 20781 військовою частиною НОМЕР_1 зареєстровано рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби, в якому позивач просив також надіслати його особову справу до ІНФОРМАЦІЯ_1 , друге відділення; виплатити грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку на підставі статті 24 Закону України «Про відпустки», виплатити індексацію грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про індексацію грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ за період проходження служби.

Згідно із витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.08.2025 № 238 вважати такими, що виключені зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 : майстер – сержант ОСОБА_1 , який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , колишній командир радіолокаційного взводу батареї управління та артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 , звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 174-РС від 07.08.2025, відповідно до пункту «д» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас (у зв`язку із звільненням з полону) і вважати, що справи та посаду здав та направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З 20 серпня 2025 року виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. З продовольчого забезпечення виключити з 21 серпня 2025 року.

17.10.2025 адвокат ОСОБА_3 звернувся до військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом вих. № 17/10-25/1 в інтересах ОСОБА_1 , в якому просив, зокрема, оформити Довідку про вартість речового майна, що належить до видачі та здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсацію за не отримане речове майно за період служби,адати копію Довідки про вартість речового майна, що належить до видачі та копію речового атестату.

Листом від 29.10.2025 № 1/1527 військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь на адвокатський запит від 17.10.2025 № 17/10-25/1 щодо нарахування та виплати додаткової винагороди за період з 26.05.2025 по 05.07.2025.

Відповідь на адвокатський запит в частині оформлення довідки про вартість речового майна, що належить до видачі та здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсацію за не отримане речове майно за період служби не надано.

Також судом установлено, що військовою частиною НОМЕР_1 оформлено довідку № 34/11 про вартість речового майна, що належить до видачі майстер – сержанту ОСОБА_1 , відповідно до якої вартість такого майна становить 39627,21 грн (24 найменування предметів).

Згідно із витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.11.2025 № 5739 «Про виплату грошової компенсації за не отримане речове майно» визначено виплатити грошову компенсацію за не отримане речове майно, зокрема, відповідно до довідки-розрахунок №34/П виплатити майстер-сержанту ОСОБА_4 компенсацію у розмірі 39 627,21 грн (тридцять дев`ять тисяч шістсот двадцять сім гривень, 21 копійка).

На підтвердження нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно у розмірі 39627,21 грн відповідачем надано Детальний розрахунок за бюджетною програмою (підпрограмою) КПКВ 2101020/3 КЕКВ 2210 кодом видатків (видом) 026 на 2025 рік Військова частина НОМЕР_1 , в якому під порядковим номером 8 значиться «Виплата грошової компенсації за неотримане речове майно майстер – сержанту ОСОБА_1 – 39627,21 грн», платіжне доручення від 27.12.2025 № 25-18389 на загальну суму 676 923,97 з призначенням платежу «2101020;2210; Компенсація за речове майно зг.пост.КМУ вiд 16.03.2016р.№178 "28" грудня 2025 року згідно відомості №3 від 26.12.2025 р. за грудень 2025р.;;**3;2210.026**», та Довідку про виконання реєстру зарахування коштів на рахунки одержувачів, сформовано АТ КБ «Приватбанк» 08.01.2026.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

За змістом статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011-ХІІ) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Абзацом другим частини першої статті 9-1 Закону № 2011 встановлено, що речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок № 178), пунктом 3 якого визначено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року № 232 (далі -Інструкція № 232), встановлено, що військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна. Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог Порядку № 178. Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку № 178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.

Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.грудня 2008 року № 1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Таким чином, у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби. Застосовування в пункті 3 Порядку №178 словосполучення «у разі звільнення з військової служби», а не, наприклад, «при звільненні з військової служби», дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).

Отже, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.

На користь вказаного висновку свідчить те, що в пункті 4 Порядку №178 передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.08.2019 у справі № 2040/7697/18.

Таким чином, позивач реалізував своє право на звернення з заявою про компенсацію за неотримане речове майно шляхом звернення його представника з адвокатським запитом від 17.10.2025 вих. № 17/10-25/1, в якому просив оформити Довідку про вартість речового майна, що належить до видачі та здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсацію за не отримане речове майно за період служби.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком (пункт 5 Порядку № 178).

Інструкція з обліку військового майна у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.09.2017 за № 1192/31060 (далі –Інструкція № 440) визначає механізм організації та ведення обліку військового майна, переданого в користування (оприбуткованого) в установленому законодавством порядку військовим частинам, військовим навчальним закладам, військовим навчальним підрозділам вищих навчальних закладів, установам та організаціям Міноборони, Збройних Сил України (далі — Збройні Сили), розвідувального органу Міноборони (далі — РО Міноборони) та Держспецтрансслужби, і є підставою для прийняття відповідних рішень посадовими особами Збройних Сил у межах наданих їм повноважень з питань обліку військового майна.

Відповідно до пункту 1 розділу ХХ Інструкції № 440 «Особливості обліку речового майна» облік речового майна першої категорії в підрозділах зберігання центрів забезпечення ведеться за картками обліку військового майна (некатегорійного).

Видавання речового майна в підрозділи для забезпечення військовослужбовців здійснюється за накладними (вимогами) або роздавальними (здавальним) відомостями, які оформлюються у службі забезпечення військової частини у трьох примірниках, один з яких залишається у службі забезпечення та по одному надаються до підрозділу та фінансово-економічного органу військової частини (пункт 3 розділу ХХ Інструкції № 440).

Згідно із пунктом 42 розділу V Інструкції № 440 (у редакції, чинній станом на дату звільнення позивача) на військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом у службі забезпечення військової частини, на підставі атестата військовослужбовця оформлюється та ведеться картка обліку військового майна особистого користування

Наказом Міністерства оборони від 28.08.2019 № 474 затверджено Перелік документів, що утворюються в діяльності Міністерства оборони України та Збройних Сил України, із зазначенням строків зберігання документів, згідно із пунктом 13.3.10 якого книги (картки) особових рахунків одержувачів майна тимчасового (особистого) користування знищуються через 1 рік після закриття.

Судом установлено, що відповідь на адвокатський запит в частині оформлення довідки про вартість речового майна, що належить до видачі та здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсацію за не отримане речове майно за період служби не надана.

Разом з тим, військовою частиною НОМЕР_1 оформлено довідку № 34/11 про вартість речового майна, що належить до видачі майстер – сержанту ОСОБА_1 , відповідно до якої вартість такого майна становить 39627,21 грн:

1) кепі бойове, одиниця виміру – шт., строк носіння – 24, вартість за одиницю – 128,00 грн, право настання отримання готових предметів – 2/03.20, 2/03.22, 2/03.24, кількість предметів готових до передачі – 4, кількість місяців з часу права настання отримання – 16, кількість предметів пропорційно часу – 2, загальна вартість – 682,67 грн;

2) панама, одиниця виміру – шт., строк носіння – 24, вартість за одиницю – 137,82 грн, право настання отримання готових предметів – 1/03.20, 1/03.22, 1/03.24, кількість предметів готових до передачі – 2, кількість місяців з часу права настання отримання – 16, кількість предметів пропорційно часу – 1, загальна вартість – 367,52 грн;

3) шапка-феска (підшоломн), одиниця виміру – шт., строк носіння – 12, вартість за одиницю – 61,20 грн, право настання отримання готових предметів – 1/10.17, 1/10.22, 1/10.23, 1/10.24, кількість предметів готових до передачі – 3, кількість місяців з часу права настання отримання – 9, кількість предметів пропорційно часу – 1, загальна вартість – 229,50 грн;

4) шапка зимова, одиниця виміру – шт., строк носіння – 24, вартість за одиницю – 76,92 грн, право настання отримання готових предметів – 1.10.22, 1.10.24, кількість предметів готових до передачі – 1, кількість місяців з часу права настання отримання – 9, кількість предметів пропорційно часу – 1, загальна вартість – 105,77 грн;

5) костюм літній польовий, одиниця виміру – шт., строк носіння – 24, вартість за одиницю – 1540,74 грн, право настання отримання готових предметів – 1/07.20, 2/07.22, 2/07.24, кількість предметів готових до передачі – 3, кількість місяців з часу права настання отримання – 12, кількість предметів пропорційно часу – 2, загальна вартість – 6162,96 грн;

6) штани костюму літнього польового, одиниця виміру – шт., строк носіння – 12, вартість за одиницю – 699,84 грн, право настання отримання готових предметів – 1/03.23, 1/03.24, 1/03.25, кількість предметів готових до передачі – 2, кількість місяців з часу права настання отримання – 4, кількість предметів пропорційно часу – 1, загальна вартість – 1632,96 грн;

7) костюм – утеплювач, одиниця виміру – шт., строк носіння – 24, вартість за одиницю – 1249,02 грн, право настання отримання готових предметів – 1/10.22, 1/10.24, кількість предметів готових до передачі – 1, кількість місяців з часу права настання отримання – 9, кількість предметів пропорційно часу – 1, загальна вартість – 1717,40 грн;

8) куртка ВВЗ, одиниця виміру – шт., строк носіння – 24, вартість за одиницю – 2697,90 грн, право настання отримання готових предметів – 1/10.22, 1/10.24, кількість предметів готових до передачі – 1, кількість місяців з часу права настання отримання – 9, кількість предметів пропорційно часу – 1, загальна вартість – 3709,61 грн;

9) штани ВВЗ, одиниця виміру – шт., строк носіння – 24, вартість за одиницю – 1705,98 грн, право настання отримання готових предметів – 1/10.22, 1/10.24, кількість предметів готових до передачі – 1, кількість місяців з часу права настання отримання – 9, кількість предметів пропорційно часу – 1, загальна вартість – 2345,72 грн;

10) сорочка-поло, одиниця виміру – шт., строк носіння – 24, вартість за одиницю – 416,64 грн, право настання отримання готових предметів – 2/04.20, 2/04.22, 2/04.24, кількість предметів готових до передачі – 4, кількість місяців з часу права настання отримання – 15, кількість предметів пропорційно часу – 2, загальна вартість – 2187,36 грн;

11) сорочка бойова, одиниця виміру – шт., строк носіння – 24, вартість за одиницю – 719,94 грн, право настання отримання готових предметів – 1/02.21, 2/02.24, кількість предметів готових до передачі – 1, кількість місяців з часу права настання отримання – 17, кількість предметів пропорційно часу – 2, загальна вартість – 1739,86 грн;

12) рукавички зимові, одиниця виміру – шт., строк носіння – 12, вартість за одиницю – 474,96 грн, право настання отримання готових предметів – 1/02.20, 1/02.22, 1/02.23, 1/02.24, 1/02.25, кількість предметів готових до передачі – 4, кількість місяців з часу права настання отримання – 5, кількість предметів пропорційно часу – 1, загальна вартість – 2097,74 грн;

13) шарф-труба літній, одиниця виміру – шт., строк носіння – 24, вартість за одиницю – 33,24 грн, право настання отримання готових предметів – 1/10.22, 1/10.23, кількість предметів готових до передачі – 1, кількість місяців з часу права настання отримання – 21, кількість предметів пропорційно часу – 1, загальна вартість – 62,33 грн;

14) шарф-труба зимовий, одиниця виміру – шт., строк носіння – 24, вартість за одиницю – 50,64 грн, право настання отримання готових предметів – 1/10.23, кількість предметів готових до передачі –, кількість місяців з часу права настання отримання – 21, кількість предметів пропорційно часу – 1, загальна вартість – 44,31 грн;

15) фуфайка з коротким рукавом, одиниця виміру – шт., строк носіння – 12, вартість за одиницю – 129,00 грн, право настання отримання готових предметів – 2/02.22, 2/02.23, 2/02.24, 2/02.25, кількість предметів готових до передачі – 6, кількість місяців з часу права настання отримання – 5, кількість предметів пропорційно часу – 2, загальна вартість – 881,50 грн;

16) труси, одиниця виміру – шт., строк носіння – 12, вартість за одиницю – 73,86 грн, право настання отримання готових предметів – 2/02.22, 2/02.23, 2/02.24, 2/02.25, кількість предметів готових до передачі – 6, кількість місяців з часу права настання отримання – 5, кількість предметів пропорційно часу – 2, загальна вартість – 504,71 грн;

17) білизна натільна, одиниця виміру – шт., строк носіння – 12, вартість за одиницю – 349,92 грн, право настання отримання готових предметів – 1/09.18, 2/09.19, 2/09.20, 2/09.21, 2/09.22, 2/09.23, 2/09.24, кількість предметів готових до передачі – 11, кількість місяців з часу права настання отримання – 10, кількість предметів пропорційно часу – 2, загальна вартість – 4432,32 грн;

18) білизна для холодної погоди, одиниця виміру – шт., строк носіння – 24, вартість за одиницю – 314,22 грн, право настання отримання готових предметів – 1/03.19, 2/03.21, 2/03.23, 2/03.25, кількість предметів готових до передачі – 5, кількість місяців з часу права настання отримання – 4, кількість предметів пропорційно часу – 2, загальна вартість – 1675,84 грн;

19) шкарпетки літні трекінгові, одиниця виміру – шт., строк носіння – 12, вартість за одиницю – 26,22 грн, право настання отримання готових предметів – 5/02.17, 6/02.18, 6/02.19, 6/02.20, 6/02.21, 6/02.22, 6/02.23, 6/02.24, 6/02.25, кількість предметів готових до передачі – 47, кількість місяців з часу права настання отримання – 5, кількість предметів пропорційно часу – 6, загальна вартість – 1297,89 грн;

20) шкарпетки зимові трекінгові, одиниця виміру – шт., строк носіння – 12, вартість за одиницю – 41,94 грн, право настання отримання готових предметів – 2.12/20, 3/12.21, 3/12.22, 3/12.23, 3/12.24, кількість предметів готових до передачі – 11, кількість місяців з часу права настання отримання – 8, кількість предметів пропорційно часу – 3, загальна вартість – 545,22 грн;

21) черевики з в/б В, одиниця виміру – шт., строк носіння – 24, вартість за одиницю – 2352,00 грн, право настання отримання готових предметів – 1/03.22, 1/03.24, кількість предметів готових до передачі – 1, кількість місяців з часу права настання отримання – 16, кількість предметів пропорційно часу – 1, загальна вартість – 3920,00 грн;

22) черевики з в/б Б, одиниця виміру – шт., строк носіння – 24, вартість за одиницю – 2176,02 грн, право настання отримання готових предметів – 1/10.22, 1/10.24, кількість предметів готових до передачі – 1, кількість місяців з часу права настання отримання – 9, кількість предметів пропорційно часу – 1, загальна вартість – 2992,03 грн;

23) ремінь брючний, одиниця виміру – шт., строк носіння – 24, вартість за одиницю – 87,60 грн, право настання отримання готових предметів – 1/12.15, 1/12.18, 1/12.21, 1/12.24, кількість предметів готових до передачі – 3, кількість місяців з часу права настання отримання – 8, кількість предметів пропорційно часу – 1, загальна вартість – 292,00 грн.

Згідно із витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.11.2025 № 5739 «Про виплату грошової компенсації за не отримане речове майно» визначено виплатити грошову компенсацію за не отримане речове майно, зокрема, відповідно до довідки-розрахунок №34/П виплатити майстер-сержанту ОСОБА_4 компенсацію у розмірі 39 627,21 грн (тридцять дев`ять тисяч шістсот двадцять сім гривень, 21 копійка).

На підтвердження нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно у розмірі 39627,21 грн відповідачем надано Детальний розрахунок за бюджетною програмою (підпрограмою) КПКВ 2101020/3 КЕКВ 2210 кодом видатків (видом) 026 на 2025 рік Військова частина НОМЕР_1 , в якому під порядковим номером 8 значиться «Виплата грошової компенсації за неотримане речове майно майстер – сержанту ОСОБА_1 – 39627,21 грн», платіжне доручення від 27.12.2025 № 25-18389 на загальну суму 676 923,97 з призначенням платежу «2101020;2210; Компенсація за речове майно зг.пост.КМУ вiд 16.03.2016р.№178 "28" грудня 2025 року згідно відомості №3 від 26.12.2025 р. за грудень 2025р.;;**3;2210.026**», та Довідку про виконання реєстру зарахування коштів на рахунки одержувачів, сформовано АТ КБ «Приватбанк» 08.01.2026.

Таким чином, станом на дату звернення з позовом до Запорізького окружного адміністративного суду 24.11.2025 військовою частиною НОМЕР_1 видано наказ від 18.11.2025 № 5739 «Про виплату грошової компенсації за не отримане речове майно», яким визначено виплатити грошову компенсацію за не отримане речове майно, зокрема, відповідно до довідки-розрахунок №34/П виплатити майстер-сержанту ОСОБА_4 компенсацію у розмірі 39 627,21 грн (тридцять дев`ять тисяч шістсот двадцять сім гривень, 21 копійка), і у грудні 2025 року виплачено вказану суму.

Тобто, за встановлених обставин у справі бездіяльність відповідача щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно за весь час проходження військової служби відсутня.

Також суд вважає за необхідне зазначити таке.

В адвокатському запиті від 17.10.2025 вих. № 17/10-25/1 представник позивача просив оформити Довідку про вартість речового майна, що належить до видачі та здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсацію за не отримане речове майно за період служби, надати копію Довідки про вартість речового майна, що належить до видачі та копію речового атестату, обґрунтувавши це тим, що відповідно до Витягу з Наказу №238 від 20.08.2025р. ВЧ НОМЕР_1 , нарахування та виплата грошової компенсації за не отримане речове майно ОСОБА_1 не здійснювались. Проте, відповідно до вимог Постанови КМУ №178 від 16 березня 2016 р., грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби.

Дійсно, на день виключення позивача зі списків особового складу військової частини компенсація за неотримане речове майно не була виплачена.

Разом з тим, у рапорті від 06.08.2025 за вх. № 20781 ОСОБА_1 про звільнення з військової служби позивач не заявляв вимогу про нарахування та виплату компенсації за не отримане речове майно за період служби, а право на подання заяви про виплату компенсації за не отримане речове майно за період служби реалізовано вже після звільнення з військової служби (адвокатський запит від 17.10.2025), за наслідками розгляду якої позивачеві нараховано та виплачено компенсацію в розмірі 39 627,21 грн на підставі наказу від 18.11.2025 № 5739 «Про виплату грошової компенсації за не отримане речове майно» та довідки № 34/11 про вартість речового майна, що належить до видачі майстер – сержанту ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що на зазначене питання, порушене позивачем у адвокатському запиті, відповідач не відповів та залишив поза увагою, чим по суті відмовив позивачу, і зазначена бездіяльність є протиправною.

Проте позивачем не заявлено позовних вимог щодо оскарження бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на адвокатський запит, а заявлено вимоги про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно за весь час проходження військової служби, тобто предметом спору є саме нарахування та виплата такої компенсації, що станом на дату розгляду справи здійснено відповідачем.

При цьому представник позивача, отримавши відзив та додані до нього документи, не надав зауважень з приводу змісту довідки, не оспорює правильність розрахунку компенсації.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. “Руїз Торія проти Іспанії” (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги не належать до задоволення.

Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду без заявлення окремого клопотання, суд зазначає, що право на виплату компенсації за неотримане речове майно позивач реалізував після звільнення, і про порушення свого права позивач дізнався після отримання відповіді на адвокатський запит, оформленої листом від 29.10.2025 № 1/1527. До суду позов подано 24.11.2025, тобто в межах місячного строку звернення до суду, визначено статтею 122 КАС України (така позиція відповідає висновкам, викладеним Верховним Судом у постанові від 03.11.2025 у справі № 260/1940/24).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” позивач від сплати судового збору звільнений, тому розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову адвоката Мамедова Азай Хасай огли в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно за весь час проходження військової служби, зобов`язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, що належить до видачі за весь час проходження військової служби, відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 №178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 за цінами предметів речового майна визначеними станом на 01 січня 2025 року, з урахуванням раніше проведених виплат – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Г. Секірська