Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №727/2366/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/2366/26

Провадження № 3/727/575/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року м. Чернівці

Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівців Дубець О.С., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 184 КУпАП України,

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Чернівців із Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 184 КУпАП України.

ОСОБА_1 ухилилася від виконання своїх батьківських обов`язків щодо своїх малолітніх дітей: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: 12 січня 2026 року не забезпечила дітей продуктами харчування, не забезпечила їх окремими спальними місцями у квартирі, належні умови для проживання дітей були відсутні, чим порушила вимоги статті 150 СК України та вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 184 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, хоча була повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Причини неявки не повідомила, клопотань та заяв суду не надавала.

Частиною 2 статті 268 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене за частиною 1 статті 184 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Разом з тим суд зазначає, що дії правопорушниці, яка не з`явилася в судове засідання, хоча була повідомлена судом належним чином про розгляд справи, свідчать про зловживання останньою своїми правами, свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Слід також зазначити, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 «Пономарьов проти України» визначено, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки; сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи; розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору; нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції.

Беручи до уваги положення статті 38 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність правопорушниці, жодних обґрунтованих підстав та поважності відсутності якої суду надано не було.

Стаття 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнає протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з`ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в її вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 2 статті 251 КУпАП встановлює, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.

Згідно із статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП полягає в ухиленні батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків. Отже, диспозиція цієї статті є бланкетною (відсилочною), не конкретизованою, а такою, що скеровує до норм законодавства України, які регулюють обов`язки батьків по відношенню до дітей.

Обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини визначений статтею 150 СК України, відповідно до вимог якої батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до частини статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Таким чином, об`єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, а об`єктивна сторона вказаного правопорушення полягає в діях, пов`язаних з ухиленням від виконання покладених на батьків обов`язків, передбачених вищезазначеними нормами.

Дослідивши докази у справі, зокрема: відомості у протоколі про адміністративне правопорушення від 17.01.2026 року серії ВАД №979017; пояснення ОСОБА_1 від 20.01.2026, доходжу висновку, що вина останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, доведена, оскільки ОСОБА_1 не забезпечила дітей продуктами харчування, окремими спальними місцями у квартирі, належні умови для проживання дітей були відсутні, чим порушила вимоги статті 150 СК України.

Вирішуючи питання про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та виду адміністративного стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини, відсутність обставин, які виключають адміністративну відповідальність, визначених статтями 38, 247 КУпАП, доходжу висновку про наявність визначених законом підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП.

За таких обставин суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді призначення штрафу у межах санкції, передбаченої частиною 1 статті 184 КУпАП.

Згідно зі статтею 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтями 40-1, 184, 252, 283, 284, 285, 287 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн (вісімсот п`ятдесят грн 00 коп.) (Отримувач: Чернівецьке ГУК/Чернівецька область, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37836095, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (IBAN): UA718999980313050106000024405, код класифікації доходів бюджету: 21081100, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять грн 60 коп.) (Отримувач: Чернівецьке ГУК Чернівецька ТТ 22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37836095, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (IBAN): UA828999980313141206000024405, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір Шевченківський рай суд м. Чернівців.

Роз`яснити особі, до якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а в разі її оскарження перебіг строку давності виконання постанови зупиняється до розгляду скарги.

Суддя Дубець О.С.