Вирок від 09 березня 2026 р. у справі №646/1085/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/1085/26

№ провадження 1-кп/646/799/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2026 року місто Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Харкові кримінальне провадження № 620251700200000009 від 02.01.2025 щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Кочубеївка Чутівського району Полтавської області, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, військовослужбовця військової служби за контрактом на посаді навідника 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у званні «солдат», зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , як внутрішньо переміщена особа зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-11.12.2024 вироком Червонозаводського районного суду міста Харкова за ч.2 ст. 121 КК України до покарання у виді 7 років позбавлення волі;

-

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

УСТАНОВИВ :

ОСОБА_6 , проходячи військову службу за контрактом, перебуваючи на посаді навідника 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у порушення ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, та за відсутності законних підстав, в умовах воєнного стану, без поважних причин та відповідного дозволу командирів і начальників, 19.07.2024 самовільно залишив розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_3 та по 16.08.2024 незаконно перебував поза межами розташування особового складу військової частини НОМЕР_1 , проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням військової служби, доки не був викритий працівниками Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у пред`явленому обвинуваченні повністю визнав. Пояснив, що самовільно залишив місце розташовування військової частини у АДРЕСА_3 , щиро кається у вчиненому.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом ухвалено обмежитись допитом обвинуваченого, та дослідженням доказів, які характеризують його особу.

За таких обставин суд вважає доведеним пред`явлене обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України як самовільне залишення місце служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, враховуючи його ступінь тяжкості, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. При цьому особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставин, які у відповідності до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 судом не встановлено.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ч.1 ст. 66 КК України, є щире каяття.

Вивченням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_6 судом встановлено, що він раніше судимий, на теперішній час відбуває покарання, призначене вироком Червонозаводського районного суду міста Харкова від 11.12.2024 у ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)», за місцем фактичного проживання характеризується посередньо. За інформацією ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 за станом здоров`я придатний до військової служби, впродовж останніх п`яти років за медичною психіатричною допомогою не звертався; протипоказань для військової служби згідно сертифікату наркологічного огляду не виявлено.

При призначенні покарання обвинуваченому суд керується загальними засадами призначення покарання, передбаченими ст. 65 КК України і враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, дані про особу винного та обставини, що впливають на його покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, є тяжким злочином.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер тяжкості вчиненого злочину і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, а також наведені вище дані про особу обвинуваченого, та призначає йому покарання в межах санкції, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, у виді позбавлення волі.

Таке покарання є справедливим і достатнім для досягнення цілей покарання, визначених ст. 50 КК України, буде співрозмірним і достатнім для запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_6 вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова від 11.12.2024 засуджений до покарання у виді 7 років позбавлення волі, а вказане вище кримінальне правопорушення він вчинив до ухвалення цього вироку, то суд вважає необхідним призначити йому покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань.

Відповідно до положень частини четвертої статті 70 КК України у випадку, коли після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами, передбаченими ч. ч. 1 – 3 ст. 70 КК України, та в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_6 у межах цього кримінального провадження не обирався.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373- 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом шляхом часткового складання призначених покарань, призначеним за вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова від 11.12.2024 і цим вироком, остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді 7 (семи) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з дня набрання цим вироком законної сили, зарахувавши в цей строк частково відбуте покарання за вироком Червонозаводського районного суду міста Харкова від 11.12.2024, а саме з 16.08.2024.

Вирок суду може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Основ`янський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_6 - у той же строк з дня отримання його копії.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий ОСОБА_1