Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №646/12985/25 — Основ’янський районний суд міста Харкова

ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

Справа № 646/12985/25

№ провадження 2/646/1363/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2026 року місто Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі

головуючої судді Іщенко О. В.,

секретар судового засідання Петренко А. О.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_2 ,

відповідачка ОСОБА_3 ,

розглянувши згідно із вимогами частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Основ`янського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій позивача та відповідачки; заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі

До Основ`янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 16 січня 1982 року між ним та відповідачкою міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Горлівського міського управління юстиції у Донецькій області зареєстровано шлюб за актовим записом № 115.

Від шлюбу подружжя має доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає окремо.

За час перебування у шлюбі сімейні відносини не склались, оскільки кожен має різні погляди на сімейне, спільне життя, ведення спільного господарства.

Позивач зазначає, що між ним та відповідачкою втрачено почуття взаємної люові та поваги, взаємодопомоги та підтримки. Сім`я фактично припинила своє існування.

З огляду на викладені вище обставини, ураховуючи положення частини другої статті 104, частини третьої статті 105, частини другої статті 110, статей 112 та 113 Сімейного кодексу України, ОСОБА_1 просив розірвати шлюб, зареєстрований між ним та відповідачкою 16 січня 1982 року міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Горлівського міського управління юстиції у Донецькій області за актовим записом № 115.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання 19 лютого 2026 року позивач та його представник не з`явились, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Засобами поштового зв`язку від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі та підтримання позовних вимог.

Відповідачка у судове засідання не з`явилась, про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином. Засобами системи «Електронний суд» надала заяву, у якій просила розглянути справу без її участі та зазначила, що не заперечує проти розірвання шлюбу.

На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову тощо) не вчинялось.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини справи; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

16 січня 1982 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Горлівського міського управління юстиції у Донецькій області зареєстровано шлюб, що підтверджується актовим записом про шлюб № 115, складеним 16 січня 1982 року міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Горлівського міського управління юстиції у Донецькій області.

Від шлюбу подружжя спільних неповнолітніх дітей не має.

Отже, як убачається з наведених вище обставин справи, спірні правовідносини виникли між подружжям - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються учасниками цивільної справи.

Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із положеннями статті 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до пункту 10) Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що їх подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Згідно із частиною першою статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно із якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до частини першої статті 55 Сімейного кодексу України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Положеннями частин третьої та четвертої статті 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Частиною третьою статті 105 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя, на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно із статтею 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

При цьому суд ураховує правову позицію Верховного Суду по справі № 61-8206св19 від 03 грудня 2020 року відповідно до якої суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо.

Отже, судом встановлено, що фактичні шлюбні відносини між позивачем та відповідачкою давно припинені, проживають вони окремо, тому подальше збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам, від шлюбу подружжя спільних неповнолітніх дітей не має. Відповідачка не заперечує проти розірвання шлюбу.

Ураховуючи викладене, суд уважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню і шлюб, зареєстрований між ним та ОСОБА_3 16 січня 1982 року міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Горлівського міського управління юстиції у Донецькій області за актовим записом № 115, підлягає розірванню з підстав неможливості подальшого спільного життя подружжя і збереження сім`ї.

Відповідно до частини першої статті 134 Цивільного процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно із частиною першою статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи той факт, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі, суд дійшов висновку про необхідність стягнути з відповідачки на його користь суму судового збору у розмірі 1 211,20 гривень.

Докази в підтвердження наявності інших судових витрат в матеріалах справи відсутні.

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову не застосовувалися.

Керуючись статтями 2, 76, 89, 141, 259, 263-265, 352, 354 та 355 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 16 січня 1982 року міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Горлівського міського управління юстиції у Донецькій області за актовим записом № 115 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 27 лютого 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; номер телефона: НОМЕР_2 ;

Представник позивача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 ; номер телефона: НОМЕР_3 ;

Відповідачка: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; номер телефона: НОМЕР_5 , email: ІНФОРМАЦІЯ_4

Суддя О. В. Іщенко