Постанова від 05 березня 2026 р. у справі №509/732/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Суд: Овідіопольський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 05 березня 2026 р.

Справа: №509/732/26

Суддя: Панасенко Є. М.

Справа № 509/732/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2026 року с-ще Овідіополь

Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Панасенко Євгеній Миколайович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі КУпАП),-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 555067 від 30.12.2025 року ОСОБА_1 30.12.2025 року о 15:15 год в Одеській області, Овідіопольському районі, селі Лиманка, керуючи автомобілем «Рено», (д.н.з. НОМЕР_1 ), знаходячись в кармані для зупинки громадського транспорту перед початком руху не впевнився в безпеці та скоїв зіткнення з автомобілем Шкода Октавія НОМЕР_2 , який рухався зліва від нього та змінював напрямок в карман для зупинки маршрутних ТЗ.

Внаслідок дорожньо-транспортної автомобілі отримали механічні пошкодження, та тим самим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху (ПДР), за що передбачена відповідальність заст. 124 КУпАП.

В судове засідання викликався належим чином та не прибув громадянин ОСОБА_2 , який був учаником зазначеної ДТП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , який особисто надавав пояснення та був представлений захисником – адвокатом Канікаєвим Ю.О. вину не визнав та надав такі пояснення.

ОСОБА_1 працює таксистом. У той день, виконуючи замовлення зупинився у кармані для зупинки громадського транспорту, для висадки пасажирки. Коли вона вийшла, він показав покажчик повороту та подивився у дзеркало, щоб переконатися, що виїжджати можна безпечно. Рух ще не починав, але майже одразу відчув та побачив, як його автомобіль було зачеплено іншим автомобілем, який намагався припаркуватися у тому самому кармані. ОСОБА_1 пояснив, що саме з цим водієм у нього виникла словесна сварка, приблизно за 15 хвилин до того, оскільки цей інший водій йому кричав, що він порушив правила ПДР під час руху. Вважає, що водій а/м Шкода намагався йому навмисно заблокувати виїзд, щоб продовжити сварку, але не розрахував габарити автомобілю та зачепив а/м Рено.

Захисник надав суду фотокартки з місця пригоди, а також скріншоти з додатку служби таксі. Звернув увагу на тому, що у кармані для зупинки громадського транспорту мають право зупинятися лише або автобуси, або таксі, що водій ОСОБА_2 не мав права зупинятися у цьому кармані. Крім того, кут, під яким він зупинений по відношенню до пішохідної зони, свідчить про явне бажання заблокувати вже припаркований там автомобіль, а не про бажання навіть просто там зупинитися для інших цілей.

Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, дослідивши матеріали справи, представлені докази та надавши їм оцінку, вважаю, що в діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, у зв`язку з чим провадження по справі необхідно закрити.

При розгляді справ про адміністративне правопорушення слід керуватися в тому числі й Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини.

Так, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997 року. Конвенція набула чинності для України 11.09.1997 року.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.

У п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, звернуто увагу суддів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23грудня 2005 року №14«Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, суд першої інстанції при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

А відповідно до положень ст.252 КУпАП- орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Так, статтею 124 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п.10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Судом встановлено, що водій водій ОСОБА_1 30.12.2025 року близько 15:15 год, працюючи таксистом у фірмі "Bolt", виконуючи замовлення з перевезення пасажира, правомірно зупинився у кармані для зупинки громадського транспорту, для висадки пасажирки. Перед початком виїзду чи одразу після початку руху, точно не встановлено, з даного карману сталося зіткнення транспортних засобів під керуванням водія ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Згідно наявної схеми місця ДТП та фото, наданих захисником, зроблених одразу після ДТП, зіткнення транспортних засобів відбулось у кармані для зупинки громадського транспорту.

З матеріалів справи вбачається, що водій автомобіля Шкода Октавія д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 не мав права зупинятися у кармані для зупинки громадського транспорту, адже місцем роботи в своїх поясненнях він зазначив «менеджер зі збуту ТМ «Гринуей». Своїх пояснень щодо неправомірності дій водія ОСОБА_1 при початку його руху без світлового покажчика повороту, під час розгляду справи не підтвердив.

Посилання сторони захисту на характер ушкоджень та механізм їх утворення судом відхиляються, оскільки дані посилання потребують спеціальних знань та призначення відповідної судової експертизи. Однак, згідно матеріалів справи будь-які експертні дослідження не проводились, клопотань від сторони захисту про призначення експертизи також не надходило.

Згідно абз. 3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, суддя дійшов до висновку про недоведеність факту порушення водієм ОСОБА_1 п.10.1 ПДР, як це зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, а в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Керуючись ст.ст.9, 124, 247, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд Одеської області.

Суддя: Є. М. Панасенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua