Вирок від 08 березня 2026 р. у справі №505/121/26 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 505/121/26

1-кп/505/586/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 року м.Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Подільськ матеріали кримінального провадження, внесеного 27 листопада 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025166180000399, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олександрівка, Котовського району, Одеської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, працюючого СТОВ «Куяльник» на посаді тракториста, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України,

встановив:

19 січня 2026 року до Подільського міськрайонного суду Одеської області в порядку ст. 291 КПК України надійшов для розгляду обвинувальний акт разом з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному 27 листопада 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025166180000399 про обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України.

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, не пізніше 26 листопада 2025 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, з метою уникнення можливої відповідальності за керування транспортним засобом без посвідчення водія, що передбачено п. 2.1. «Правил дорожнього руху», достовірно розуміючи, що посвідчення водія видаються державною установою, після складання теоретичного і практичного іспитів на право керування транспортними засобами, не бажаючи отримувати посвідчення водія з дозволеними категоріями, відповідно до чинного законодавства, з метою незаконного набуття права на керування транспортними засобами, вирішив придбати підроблене посвідчення водія для подальшого його використання.

В подальшому, ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 26.11.2025 року, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на підроблення та використання завідомо підробленого вищезазначеного офіційного документу, діючи умисно, з метою отримання посвідчення водія з відкритою категорією «В», не склавши при цьому іспити щодо теоретичної частини правил дорожнього руху та практичних навиків водіння, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і свідомо бажаючи їх настання, знайшовши в всесвітній мережі «інтернет» відповідне оголошення, звернувся до невстановленої досудовим розслідуванням особи, з якою заздалегідь домовився про виготовлення підробленого посвідчення водія на його ім`я за обумовленою вартістю, у розмірі 7000 гривень.

На виконання вказаної домовленості, діючи умисно, не бажаючи отримувати посвідчення водія відповідно до чинного законодавства, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 26.11.2025 року, шляхом надсилання електронних копій, надав цій особі, копію паспорту громадянина України, фотокартку та зразок свого підпису, таким чином надавши свої повні анкетні дані, які необхідні для виготовлення підробленого посвідчення водія на своє ім`я, що наділяє правом керування транспортними засобами категорії «В», з метою його подальшого використання.

В подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 26.11.2025 року, ОСОБА_4 , шляхом отримання поштового відправлення у відділенні експрес - доставки «Нова Пошта» (за адресою: вул. Соборна, 194а, м.Подільськ, Одеської області), отримав підроблений офіційний документ, а саме посвідчення водія видане 13.02.2021 ТСЦ 4641 на ОСОБА_4 , серії НОМЕР_1 з відкритою категорією «В» та розрахувався за нього накладеним платежем в сумі 7000 гривень. Отримане посвідчення водія він в подальшому зберігав, з метою пред`явлення поліцейським чи іншим органам в разі необхідності, або на їх вимогу.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, а саме підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такий документ, яке надає права з метою використання його підроблювачем, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, 26.11.2025 року приблизно о 11 годині 00 хвилин ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, свідомо розуміючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане 13.02.2021 ТСЦ 4641 з відкритою категорією «В», яке він замовив та отримав у невстановленої слідством особи є підробленим, адже не отримував його у встановленому законом порядку, маючи намір на використання завідомо підробленого офіційного документа, звернувся до ТСЦ 5149 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях для заміни посвідчення водія та на вимогу адміністратора пред`явити документ, що посвідчує особу та посвідчення водія, діючи умисно, з особистих мотивів, з метою використання завідомо підробленого документа, пред`явив адміністратору ТСЦ 5149 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській, посвідчення водія видане 13.02.2021 ТСЦ 4641 на ОСОБА_4 , серії НОМЕР_1 з відкритою категорією «В», тобто використав завідомо підроблений документ, який в подальшому працівниками поліції було вилучено у ОСОБА_4 , як такий, що за своїми характеристиками не відповідає встановленому зразку.

Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа.

За сукупністю скоєного, ОСОБА_4 , обвинувачується у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такий документ, яке надає права з метою використання його підроблювачем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України та у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.

16 січня 2026 року між прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , у присутності захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 та ч.4 ст.358 КК України (при обставинах, викладених в обвинувальному акті) на таких умовах: ОСОБА_4 беззастережно визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 та ч.4 ст.358 КК України; обставинами, що пом`якшують покарання, сторони визначили щире каяття ОСОБА_4 та його активне сприяння у розкритті кримінальних правопорушень; відсутність обставин, які обтяжують покарання, та з урахуванням наведених обставин сторони погодили вид та міру покарання ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України – у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 2 (два) місяці та за ч.4 ст.358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, визначили остаточне покарання ОСОБА_4 за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 2 (два) місяці. З урахуванням того факту, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання та роботу, має на утриманні малолітню дитину, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, раніше не судимий, сторони погодили застосувати до ОСОБА_4 , положення ст.75 КК України та на звільнення останнього від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк якого визначить суд, з покладенням обов?язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнає повністю, цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Позицію обвинуваченого підтримав його захисник, який зазначив, що угода повністю відповідає вимогам законодавства, складена добровільно, просив її затвердити, звернув увагу на те, що обвинуваченому неодноразово було роз`яснено наслідки укладення вказаної угоди, право на захист та судовий розгляду, та те, що обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, наявні обставини, що пом?якшують покараня та відсутні обставин, які обтяжують покарання.

Прокурор зазначив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та просить затвердити угоду.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Згідно п.1 ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Злочини, у скоєні яких ОСОБА_4 визнав себе винним, згідно із ст.12 КК України належить до категорії нетяжкого злочину (ч. 3 ст. 358 КК України) та кримінального проступку (ч. 4 ст. 358 КК України).

Зміст угоди про визнання винуватості, умови та порядок її укладення відповідають вимогам ст. ст. 469, 472 КПК України, підстав, передбачених ч.7 ст.474 цього Кодексу, для відмови в затверджені угоди не встановлено. Прокурором при вирішенні питання про укладення угоди враховані обставини, визначені ст. 470 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

У даному кримінальному провадженні наявні фактичні підстави для визнання винуватості, адже в судовому засіданні обвинувачений підтвердив факт вчинення ним інкримінованих йому кримінальних правопорушень, за обставин викладених у обвинувальному акті.

ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердив, що він цілком розуміє, що має право на справедливий судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину, щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатись самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер кожного обвинувачення; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, інтересам суспільства не суперечить, визначена згідно з законом, є справедливою, необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень. При цьому, враховано ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують йому покарання. Зокрема, враховано, що ОСОБА_4 раніше не судимий, беззастережно та повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, що пом`якшує йому покарання, відсутні обставини, які б обтяжували покарання. Обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, офіційно працює.

Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень, з урахуванням особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання (щире каяння та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення) та відсутність обставин, які покарання обтяжують, суд дійшов висновку про те, що укладену між прокурором і обвинуваченим угоду про визнання винуватості слід затвердити та призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України – у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 2 (два) місяці та за ч.4 ст.358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, визначити остаточне покарання ОСОБА_4 за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 2 (два) місяці.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням іспитового строку на 1 (один) рік 2 (два) місяці, з покладенням на останнього обов?язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Відповідно до вимог ст. 100 КПК України, речовий доказ: посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане ТСЦ 4641 з датою видачі 13.02.2021 року (поміщений до полімерного сейф пакету № PSP 1235643, переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Подільського РУП ГУНП в Одеській області) зберігати в матеріалах справи.

Необхідність в арешті майна, накладеному ухвалою слідчого судді Подільського міськрайонного суду Одеської області від 08.12.2025 року (справа №505/4180/25) на вказаний речовий докази, відпала, тому, на підставі ст.174 КПК України, цей арешт слід скасувати.

Документально підтвердженні процесуальні витрати на залучення експерта становлять 3565 грн. 60 коп. і, у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Вказаний розмір процесуальних витрат та факт їх понесення ніким з учасників судового провадження не оспорюється.

Запобіжний захід до обвинуваченого у даному кримінальному провадженні не застосовувався, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись ст.ст.314, 368, 374-376, 468, 472, 474, 475 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Укладену 16 січня 2026 року, у кримінальному провадженні, внесеного 27 листопада 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025166180000399, між прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 , угоду про визнання винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України, - затвердити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання за ч. 3 ст. 358 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 2 (два) місяці та за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, визначити остаточне покарання ОСОБА_4 за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого карання більш суворим, у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 2 (два) місяці.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо протягом 1 (одного) року 2 (два) місяці іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_4 покласти на орган пробації за місцем проживання засудженого.

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, після набрання вироком законної сили, скасувати арешт, накладений:

- ухвалою слідчого судді Подільського міськрайонного суду Одеської області від 08.12.2025 року, справа №505/4180/25, на речовий доказ у кримінальному провадженні: посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане ТСЦ 4641 з датою видачі 13.02.2021 року, який зберігати в матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 3565 грн. 60 коп. процесуальних витрат.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Подільський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1