Вирок від 05 березня 2026 р. у справі №495/1576/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/1576/26

Номер провадження 1-кп/495/439/2026

06 березня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження у приміщенні суду в м. Білгороді-Дністровському кримінальне провадження, відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 13.02.2026 року за №12026166240000031 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Білгород-Дністровський Одеської області, громадянина України, не працевлаштованого, не працевлаштований, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,

УСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у тому, що будучи зоов`язаним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31.01.2011 у справі № 2-1600/11 сплачувати на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 09.12.2010 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до 24.08.2023.

Незважаючи на вказане, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про встановлений судом обов`язок сплачувати аліменти, маючи умисел на злісне ухилення від сплати встановлених судовим рішенням коштів на утримання дитини, ігноруючи зазначене рішення суду та ухиляючись від його виконання, аліменти не сплачував.

У зв`язку з чим, вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.07.2022 ОСОБА_3 притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КК України, у справі № 495/4685/22, провадження № 1-кп/495/690/, та призначено покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік, який він відбув.

Крім того, встановлено, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.11.2023 ОСОБА_3 зобов`язано сплачувати на користь повнолітньої доньки ОСОБА_5 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше ніж 10 прожиткових мінімумів, починаючи з 23.08.2023 і до закінчення нею навчання, тобто до 30.06.2026.

Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка чи син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Незважаючи на вказане рішення суду, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про встановлений обов`язок сплачувати аліменти, маючи умисел на злісне ухилення від їх сплати, протягом тривалого часу не вживав заходів щодо офіційного працевлаштування та не сплачував встановлені судом аліменти.

У зв`язку з чим, дії ОСОБА_3 призвели до виникнення заборгованості зі сплати аліментів за період з 23.08.2023 по 31.01.2026, яка згідно з розрахунком заборгованості, виданим державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби, станом на 10.02.2026 становить 91 349,12 грн (дев`яносто одна тисяча триста сорок дев`ять гривень 12 копійок), що сукупно складають суму виплат більше ніж три місяці відповідних платежів.

Окрім цього, у ОСОБА_3 наявна заборгованість зі сплати аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 за період з 15.06.2022 по 04.08.2025 року в розмірі 46 389,61 грн (сорок шість тисяч триста вісімдесят дев`ять гривень 61 копійка)

Таким чином, ОСОБА_3 , вчинивкримінальне правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, тобто злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акту прокурором долучено клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_6 надав письмову заяву, складену в присутності захисника адвоката ОСОБА_7 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , складену в присутності захисника адвоката ОСОБА_7 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання прокурората заяви потерпілої ОСОБА_5 про згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без її участі та ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, визначеному ст.ст. 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.164 КК України.

Вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, а саме у використанні завідомо підробленого документа, доведена у повному обсязі.

У якості пом`якшуючих обставин суд враховує визнання вини у вчиненому кримінальному проступку, щире каяття.

Обтяжуючі обставини відсутні.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Крім цього, у рішенні «Ізмайлов проти росії» Європейський суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує, що обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до вимог ст. 12 КК України відносяться до кримінальних проступків, особливості й обставини його вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, його відношення до вчиненого; особу обвинуваченого, який не одружений, раніше не судимий, не працевлаштований, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується нейтрально.

Враховуючи викладене, пом`якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України ОСОБА_3 слід призначити покарання у громадських робіт на строк сто двадцять годин.

Суд вважає, що виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, згідно з вимогами ч. 2 ст. 65 КК України саме така міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень та не становитиме надмірний тягар для особи.

Ухвалюючи вирок, суд відповідно до ст. 368 КПК України зобов`язаний вирішити питання щодо того, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів по справі, вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Клопотань про обрання або продовження запобіжного заходу обвинуваченому прокурором не заявлялось.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.368-371,373-374,376,381,382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, і призначити йому покарання у виді громадських робіт строком 120 годин.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд протягом тридцяти діб з дня отримання копії судового рішення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1