Рішення від 09 березня 2026 р. у справі №630/41/26 — Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/41/26

Провадження № 2/630/204/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2026 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сухорукова І.М.,

за участю секретаря Дубрової А.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду із даним позовом, в якому вказала, що уклала шлюб з ОСОБА_2 03 лютого 2007 року. Спільних неповнолітніх дітей з відповідачем не має. Спільне життя сторін не склалося, у них різні погляди на сімейне життя та обов`язки. Шлюбно-сімейні відносини фактично припинені більше трьох років.

Ухвалою суду від 10 лютого 2026 року відкрито провадження у справі.

Представник позивачки подала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивачки. Також, в заяві вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, де вказав, що позов визнає та просить розглянути справу у його відсутності та вказав, що вони не мешкають разом три роки.

Суд, перевіривши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровано 03 лютого 2007 року, згідно до свідоцтва про шлюб, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції Харківської області, актовий запис № 10. Прізвище подружжя після укладення шлюбу: ОСОБА_4 .

Частиною 1 ст. 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з ч. 3 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право на припинення шлюбних відносин.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 56 Сімейного кодексу України, примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини або чоловіка на особисту свободу і недоторканість.

Згідно ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Спільне життя сторін не склалося, у них різні погляди на сімейне життя та обов`язки. Між сторонами повністю втрачено почуття любові та поваги один до одного. Шлюбно-сімейні відносини фактично припинені більше трьох років. Спільних неповнолітніх дітей з відповідачем не має.

За таких обставин суд вважає, що родина існує формально, подальше спільне життя подружжя у законному шлюбі і збереження родини неможливо, у зв`язку з чим шлюб підлягає розірванню.

Суд не стягує з відповідача на користь позивачки судовий збір, оскільки позивачка не наполягає на цьому.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 211, 247, 259, 263-268, 264, 273, ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 112, 113 СК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 03 лютого 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції Харківської області, актовий запис № 10.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони:

позивачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя І.М. Сухоруков