Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №611/275/26 — Близнюківський районний суд Харківської області

611/275/26

3/612/60/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2026 року селище Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Лобановської С.М.,

секретаря судових засідань Шевченко О.О.,

розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від начальника ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу від 08.02.2026 серії ЕПР1 № 586503, ОСОБА_1 о 22 годині 45 хвилин, по вул. Карпатської Січі, буд. 14 в м. Барвінкове Ізюмського району Харківської області, керувала автомобілем Мерседес Ванео, д.н.з. НОМЕР_2 , та не виконала законну вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискового маячка та спеціального звукового сигналу, та здійснювала подальший рух, чим порушила вимоги п. 2.4. ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєні адміністративного правопорушення не визнала, при цьому пояснила, що за кермом автомобіля перебувала інша особа, яку вона не може назвати з особистих мотивів. Крім того, зазначила, що водій автомобіля Мерседес Ванео, після подачі звукового та світлового сигналу, зупинився сам без будь-яких примусових дій з боку працівників поліції. Також 09.03.2026 надала до суду клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно неї на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, вказавши що в матеріалах справи відсутні будь-які докази порушення нею правил дорожнього руху України, а долучений до справи рапорт поліцейського не може розцінюватися як доказ її винуватості. В судовому засіданні клопотання підтримала.

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши протокол про адміністративне правопорушення від 08.02.2026 серії ЕПР1 № 586503 та додані до нього матеріали справи, а саме рапорт поліцейського, постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 6634993 від 08.02.2026 та посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 , дійшов наступних висновків.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Як доказ на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП ОСОБА_1 надано: протокол про адміністративне правопорушення від 08.02.2026 серії ЕПР1 № 586503, рапорт поліцейського від 09.02.2026, постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 6634993 від 08.02.2026 та посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Оцінюючи надані докази, суд виходить із наступного.

Доказів, окрім рапорту інспектора СРПП відділення поліції № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Ельміри Дворнікової від 09.02.202026, того, що ОСОБА_1 не виконала законну вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискового маячка та спеціального звукового сигналу, та здійснювала подальший рух, чим порушила вимоги п. 2.4. ПДР України суду не надано.

Однак зазначений рапорт інспектора СРПП відділення поліції № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області суд не вважає належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 524/5741/16-а.

Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №6634993 від 08.02.2026, копія якої долучена до матеріалів адміністративного правопорушення, не є доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, оскільки не містить будь-яких відомостей по суті вказаного адміністративного правопорушення. Крім того, вказана постанова не набрала чинності, оскільки на даний час оскаржується ОСОБА_1 в судовому порядку (справа № 611/242/26).

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутній відеозапис, а також інші докази, які би підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Суд наголошує на тому, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, тому кваліфікація дій правопорушника за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП без доказової бази є грубим порушенням вимог закону.

Згідно п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП є недоведеним.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про неможливість притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у зв`язку з відсутністю доказів, тому суд вважає необхідним провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9, ч. 1 ст. 122-2, 247, 251, 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя С.М. Лобановська

10 березня 2026 року