Рішення від 08 березня 2026 р. у справі №214/4407/23 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4407/23

2/214/1023/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 березня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Малаховської І.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання – Постригай А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі, цивільну справу №214/4407/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа : Приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Саяпіна Ірина Генріхівна про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, в порядку спрощеного позовного провадження, без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, -

встановив:

Короткий зміст позовних вимог.

1.Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної власності на трикімнатну квартиру, розташовану на 8 поверсі дев`яти поверхового житлового будинку на 5/8 частин квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 64,6 кв.м., житловою площею 38,3 кв.м.

Аргументи учасників справи.

2.В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

3. ОСОБА_3 був власником ч квартири, яка заходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

4.Після смерті батька позивача відкрилася спадщина. Інших спадкоємців, окрім позивача після померлого батька ОСОБА_3 немає.

5.У встановлений законом строк позивач ОСОБА_1 звернулася з письмовою заявою про прийняття спадщини після смерті батька до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Саяпіної І.Г.

6.Приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Саяпіна І.Г. відмовила позивачу у вчиненні нотаріальних дій, зазначивши у постанові, що вона має право на спадкування за законом не тільки на (4/8) частку квартири, а й на 1/8 частку, на яку мав право батько позивача після смерті його дружини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

7.Позивач зазначає, що її батько ОСОБА_3 після смерті дружини ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 звернувся із заявою про прийняття спадщини, але отримати свідоцтво про право на спадщину за законом не встиг, внаслідок його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

8.Дружиною батька позивача ОСОБА_4 було складено заповіт на належну їй частку квартири на її сина ОСОБА_2 .

9.Спадкоємець ОСОБА_2 у своїй заяві про прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_4 вказав про наявність ще одного спадкоємця, іншого сина померлої матері – ОСОБА_5 , який заяву нотаріусу не подавав, оскільки він є громадянином російської федерації. Позивач вважає помилковою думку приватного нотаріуса, що ОСОБА_5 має право на обов`язкову частку спадкового майна матері ОСОБА_4 , який є громадянином російської федерації та заяву про прийняття спадщини нотаріусу не подавав.

10. Від відповідача на адресу суду відзив не надходив.

11.У поясненнях на позовну заяву приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Саяпіна Ірина Генріхівна зазначила, що 07.06.2023 нею було отримано заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 про видачу свідоцтва про право на спадщину, яка залишилася після смерті її батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на 5/8 часток у праві спільної власності на трикімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , з яких (5/8 часток) – 4/8 часток належало спадкодавцеві особисто, а 1/8 частка квартири або частка спадкової маси є обов`язковою часткою, яка належала батькові спадкоємиці, як особі непрацездатній за віком, у спадщині, яка відкрилася після смерті його дружини ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . Право на обов`язкову частку у спадщині було прийнято ОСОБА_3 , але не оформлене у зв`язку з його смертю. Вказує, що ОСОБА_4 було складено заповіт щодо всієї належної їй частки у праві спільної сумісної власності на квартиру, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Літвіновою І.І. 09.09.2010 за реєстром №3108, яким спадкоємцем належної їй частки квартири визначено сина ОСОБА_2 . Для визначення права на обов`язкову частку померлого батька, яка дорівнює 1/8 частки квартири або частка спадкової маси дружини ОСОБА_4 , ОСОБА_1 просила врахувати наступних спадкоємців за законом: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . При цьому, іншого сина ОСОБА_4 – ОСОБА_5 не враховувати, оскільки на думку ОСОБА_1 , ОСОБА_5 є громадянином російської федерації і подати заяву про прийняття спадщини не міг. Вказане твердження ОСОБА_1 є помилковим, оскільки громадяни інших країн, у тому числі вищевказаної не позбавлені права на прийняття спадщини. Посилаючись на норми статті 1241 ЦК України приватний нотаріус вказує на те, що для визначення права на обов`язкову частку померлого батька, враховуються всі потенційні спадкоємці за законом, живі на момент відкриття спадщини ОСОБА_4 , а саме її чоловік ОСОБА_3 та сини дружини: ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Виходячи із кількості спадкоємців за законом, розмір обов`язкової частки батька позивача становить 1/12 частки квартири або 1/6 частки спадкової маси ОСОБА_4 . Вказує, що вона неодноразово намагалася роз`яснити ОСОБА_1 обсяг прав на спадщину померлого батька, але не знайшовши розуміння, змушена була винести постанову про відмову в оформленні права на спадщину на 5/8 часток квартири, у тому числі 1/8 частку квартири – обов`язкова частка, оскільки спадкодавець ОСОБА_3 мав право на 7/12 часток квартири, у тому числі 1/12 частка квартири – обов`язкова частка. Приватний нотаріус просила розгляд справи провести за її відсутності з урахуванням наданих письмових пояснень на позов ОСОБА_1 .

Процесуальні дії у справі.

12. 10 жовтня 2023 року року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі з призначенням підготовчого засідання по справі.

13. 04 січня 2024 року постановлено ухвалу про витребування у приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Саяпіної І.Г. копій спадкових справ №37/2021 та №76/2020, які надійшли на адресу суду 06 травня 2024 року.

14. Ухвалою Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті спору.

Обставини справи, встановлені судом.

15. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_1 , якому за життя на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_4 належала частка квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджено копією свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 06.03.1996, яке було видане згідно з розпорядженням органу приватизації – Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської Ради народних депутатів № С 2503 від 19.12.1995 (а.с.10).

16. Родинні відносини між позивачем та батьком ОСОБА_3 підтверджені свідоцтвом про народження позивача Серії НОМЕР_2 та записами в паспорті про реєстрацію шлюбу з ОСОБА_7 – ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.5, 7).

17. Факт смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджено свідоцтвом про його смерть Серії НОМЕР_3 (а.с.8).

2.Факт смерті іншого співвласника квартири – дружини батька позивача ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 підтверджено свідоцтвом про її смерть Серії НОМЕР_4 (а.с.9).

18. Після смерті дружини ОСОБА_4 , батько позивача ОСОБА_3 09 листопада 2020 року звернувся із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Саяпіної І.Г., що підтверджено матеріалами спадкової справи № 76/2020 (а.с.55- 73).

19. Окрім того, із заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлої матері ОСОБА_4 27 січня 2021 року до цього ж приватного нотаріуса Саяпіної І.Г. звернувся син померлої ОСОБА_2 , який повідомив, що спадкоємцем, передбаченим ст.1241 ЦК України є чоловік померлої ОСОБА_3 , який має право на обов`язкову частку у спадщині, як непрацездатний за віком. Іншим спадкоємцем матері за законом заявник вказав іншого сина померлої – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.65).

20. Відповідно до заповіту, складеному приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Літвіновою І.І. 09 вересня 2010 року, ОСОБА_4 всю належну їй на праві власності частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 заповідала ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.70).

21. Після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25 травня 2021 року до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Саяпіної І.Г. із заявою про прийняття спадщини звернулася позивач ОСОБА_1 , що підтверджено матеріалами спадкової справи №37/2021 (а.с.75-107).

22. Постановою приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Саяпіної І.Г. від 07.06.2023 № 60/02-31 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 5/8 часток у праві спільної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з неможливістю визначити конкретний склад спадкового майна, на яке нотаріусом може бути видано свідоцтво про право на спадщину на обов`язкову частку, наявністю спору щодо визначення розміру обов`язкової частки та рекомендовано за захистом своїх прав та інтересів звернутися до суду, зокрема із позовною заявою про поділ спадщини, визнання права власності на вищевказане спадкове майно в порядку цивільного судочинства (а.с.12-13).

23.Обґрунтовуючи підстави відмови у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 , приватний нотаріус Саяпіна І.Г. у постанові зазначила, що заявниця просить видати їй свідоцтво про право на спадщину на розмір обов`язкової частки більший, ніж має право її батько – ОСОБА_3 , тобто без врахування потенційного спадкоємця за законом, ОСОБА_5 , а також відсутності інформації про інше майна спадкодавця та вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, що має бути враховано при визначенні права на обов`язкову частку, відсутності заяви спадкоємця за заповітом – ОСОБА_2 про видачу свідоцтва про право на спадщину, в якій би він зазначив склад спадкового майна матері ОСОБА_4 , який складається лише з її права на частку квартири, тому вбачається неможливим у безспірному порядку оформити спадкові права ОСОБА_1 на 5/8 часток у праві спільної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Джерела права й акти їх застосування.

24. Спадкування в Україні регулюється основним регулятором приватних відносин, яким є ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2023 року у справі № 398/1796/20 (провадження № 61-432сво22)).

25. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

26. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (частина перша статті 1223 ЦК України).

27. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням (частина перша та друга статті 1268 ЦК України).

28. Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини (частина третя статті 1235 ЦК України).

29. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини (частина четверта статті 1236 ЦК України).

30. Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 1241 ЦК України).

31. Право на обов`язкову частку - це суб`єктивне майнове право окремих спадкоємців першої черги (стаття 1261 ЦК України) отримати певну частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту. Хоча норми про право на обов`язкову частку розміщені у главі, присвяченій спадкуванню за заповітом, за своєю сутністю право на обов`язкову частку належить до спадкування за законом. Тобто право на обов`язкову частку існує лише за наявності заповіту. Коло осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, визначене статтею 1241 ЦК України, є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає. При з`ясуванні чи відноситься певний суб`єкт до кола осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині слід враховувати, що непрацездатність особи повинна підтверджуватися відповідними документами. При цьому відповідна особа для віднесення її до кола суб`єктів, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, має бути непрацездатною саме на момент відкриття спадщини. Аналіз абзацу другого частини першої статті 1241 ЦК України дозволяє стверджувати, що зменшення розміру обов`язкової частки у спадщині можливе з урахуванням (а) характеру відносин між спадкоємцями і спадкодавцем; (б) наявності інших обставин, що мають істотне значення (зокрема, ними може вважатись тривала відсутність спілкування між спадкодавцем і спадкоємцем, неприязні відносини, зумовлені аморальною поведінкою спадкоємця, тощо). Позбавлення особи права на обов`язкову частку судом ЦК України не передбачено, хоча особа, яка має право на обов`язкову частку, може бути усунена від права на спадкування відповідно до статті 1224 ЦК України (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2019 року в справі № 510/350/16-ц (провадження № 61-19810св18)).

32. Законодавець таким чином конструює правило про обов`язкову частку в спадщині, що не пов`язує наявність такого права з вказівкою в заповіті відповідного суб`єкта. Тобто, допускається виникнення права на обов`язкову частку як в тій ситуації коли в заповіті вказаний один спадкоємець, який не відноситься до суб`єктів права на обов`язкову частку, так і коли в заповіті вказано двох спадкоємців, один з яких має право на обов`язкову частку в спадщині. Коли в заповіті вказано двох спадкоємців, один з яких має право на обов`язкову частку в спадщині, то при визначенні того чи виникає право на обов`язкову частку і її розміру необхідно зважати на зміст заповіту і розпорядження в ньому спадковим майном. Якщо спадкодавець в заповіті заповів суб`єкту права на обов`язкову частку в спадщині менше спадкового майна, аніж його розмір обов`язкової частки, то у такому разі право на обов`язкову частку в спадщині підлягає захисту, оскільки на нього не може впливати зміст заповіту. Розмір обов`язкової частки має визначатися із врахуванням того майна, що заповідане йому в заповіті. Натомість у разі, коли суб`єкт права на обов`язкову частку в спадщині за заповітом отримав той обсяг спадкового майна, який відповідає розміру його обов`язкової частки або більше спадкового майна, аніж його розмір обов`язкової частки, то в цьому випадку право на обов`язкову частку не виникає, оскільки суб`єкт права на обов`язкову частку «захищений» змістом заповіту (див. постанову Верховного Суду в складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2025 року в справі № 638/7132/15-ц (провадження № 61-18013свп23)).

33. За змістом положень ч.1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

34. Відповідно до вимог ч.1 ст.1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

35. Згідно п.п.5.10 п.5 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при визначенні розміру обов`язкової частки нотаріусу слід враховувати, що частиною першою статті 1241 Цивільного кодексу України встановлено, що обов`язкова частка у спадщині визначається незалежно від змісту заповіту у розмірі половини частки, яка належала б кожному із спадкоємців у разі спадкування за законом. При визначенні розміру обов`язкової частки у спадщині нотаріус враховує всіх спадкоємців за законом, які могли б бути закликані до спадкування, якби порядок спадкування не було змінено заповідачем. Нотаріус пропонує як спадкоємцю за заповітом, так і спадкоємцю, що має право на обов`язкову частку у спадщині, вказати у своїх заявах про прийняття спадщини всіх спадкоємців за законом.

36. Позивач ОСОБА_1 не погоджується з розміром обов`язкової частки спадщині належній її батькові ОСОБА_3 , після смерті його дружини ОСОБА_4 , оскільки вважає, що нотаріусу при визначенні розміру обов`язкової частки батька не потрібно було враховувати ще одного спадкоємця, а саме іншого сина ОСОБА_4 – ОСОБА_5 , який спадщину після смерті матері не приймав і не міг прийняти, оскільки він є громадянином російської федерації, відповідно обов`язкова частка спадщини батька на її думку визначається у більшому розмірі 1/8, а не 1/12 як вважає нотаріус.

37. Проте суд не може погодитись з такою позицією позивача, з огляду на таке. Так, наявними у справі доказами підтверджено, що на час смерті дружини батька позивача ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцем за заповітом був один з її синів – ОСОБА_2 , який зокрема у своїй заяві про прийняття спадщини вказав всіх спадкоємців померлої матери, а саме її чоловіка ОСОБА_3 та іншого сина ОСОБА_5 .

38. Для визначення розміру обов`язкової частки враховується коло всіх спадкоємців за законом, які могли б бути закликані до спадкування, якби порядок спадкування не було змінено заповідачем. Тобто обов`язкова частка батька позивача вираховується з урахуванням синів дружини позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_8 . Оскільки померлій дружині ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належала частка спірної квартири, відповідно, як би не було заповіту, кожен зі спадкоємців мав спадкувати по 1/6 частці належної їй частки квартири. Оскільки є заповіт, батько позивача на час відкриття спадщини після смерті дружини був непрацездатним, тому у відповідності до положень ст.1241 ЦК України, його обов`язкова частка складає половину від 1/6 частки, що дорівнює 1/12 (1/6:2/1 = 1/6*1/2=1/12). Таким чином, оскільки батько позивача також був співвласником частки квартири, з урахуванням його обов`язкової частки після смерті дружини останній мав право на 7/12 часток квартири (1/2 + 1/12 =7/12). Отримати свідоцтво про право на спадщину на належну йому обов`язкову частку після смерті дружини батько позивача не встиг, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином позивач має право успадкувати після смерті свого батька ОСОБА_3 саме 7/12 часток на спірну квартиру та отримати право власності саме на зазначену частку квартири, а не на 5/8 часток квартири, як вважає позивач, що розраховано нею при визначенні обов`язкової частки батька без урахування усіх спадкоємців, зокрема, не врахована частка іншого сина спадкодавця - ОСОБА_8 .

Розподіл судових витрат.

39. Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

40. Позивачем під звернення до суду з позовом було сплачено судовий збір в розмірі 3 426,64 грн.

41. Враховуючи, що позовні вимоги задоволені судом частково (95,8%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 3 282,72 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.526,527,549-552,553-554,623,1048-1050,1054 ЦК України,ст.ст.4,133,141,258,264-265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа : Приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Саяпіна Ірина Генріхівна про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної власності на трикімнатну квартиру, розташовану на восьмому поверсі дев`яти поверхового житлового будинку на 7/12 частин квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 64,6 кв.м., житловою площею 38,3 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 282,72 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня його складання, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення складено 09 березня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_5 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Третя особа - Приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Саяпіна Ірина Генріхівна, 50069, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Миру, будинок 41, приміщення 3.

Суддя І.Б. Малаховська