Вирок від 05 березня 2026 р. у справі №185/645/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/645/26

Провадження № 1-кп/185/1036/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2026 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в період воєнного стану в залі суду у м. Павлоград обвинувальний акт разом з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 грудня 2025 року №12025046370000462 від за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлоград Дніпропетровської області, громадянина України, із неповною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, утриманці відсутні, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ),

обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

18 грудня 2025 року, близько о 12.00 годині, ОСОБА_3 маючи прямий злочинний умисел, спрямований на придбання наркотичних засобів без мети збуту, для власного вживання, через сайт у мережі Інтернет «amg24.bot» замовив наркотичну речовину, та в подальшому, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», знаходячись на території м. Павлограда (більш точну адресу досудовим розслідуванням встановити не надалось можливим) за координатами, наданими невстановленою досудовим слідством особою, у полі забрав сліп-пакети у кількості 17 штук з речовиною рослинного походження зеленого кольору - канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою (в перерахунку на висушену речовину) 23,6742 г, тим самим придбав, та поклав до сумки, яку мав при собі.

Після чого, ОСОБА_3 того ж дня, 18 грудня 2025 року, зберігаючи при собі наркотичний засіб «канабіс», цілком розуміючи незаконність перебування в його володінні обмеженого до обігу наркотичного засобу, перебуваючи на вул. Вокзальна, м. Павлограда, був зупинений працівниками ВРПП Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області для перевірки документів. ОСОБА_3 працівникам поліції повідомив, що має при собі заборонені обігом наркотичні засоби, а по приїзду слідчо-оперативної групи видав для огляду сліп-пакети у кількості 17 штук з речовиною рослинного походження зеленого кольору - канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою (в перерахунку на висушену речовину) 23,6742 г, який ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно придбав та зберігав без мети збуту.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

15 січня 2026 року між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_3 , в присутності захисника – адвоката ОСОБА_6 , укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, яка подана до суду разом з обвинувальним актом.

За умовами даної угоди, обвинувачений ОСОБА_3 згоден з кваліфікацією вчиненого ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язався визнати її у судовому засіданні.

Сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_3 за ч.1 ст. 309 КК України у виді 2 років обмеження волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, у вчиненому щиро розкаявся. Пояснив суду, що угоду він укладав добровільно і наслідки укладання й затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі, просив затвердити зазначену угоду.

Прокурор просив затвердити угоду в підготовчому судовому засіданні і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 також просив затвердити укладену між прокурором та обвинуваченим угоду про визнання винуватості, оскільки укладений акт відповідає діючому кримінальному та кримінально-процесуальному законодавству.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду про визнання винуватості.

Відповідно до п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Частина 4 статті 469 КПК України передбачає, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні, в тому числі, щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження зазначеної угоди для прокурора, обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394 та 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 ст. 474 КПК України.

Водночас судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що укладена угода відповідає вимогам КПК України та КК України, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод та інтересів сторін по справі та інших осіб.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченим у цьому провадженні – ОСОБА_3 15 січня 2026 року і призначення обвинуваченому ОСОБА_3 узгодженої сторонами міри покарання у виді 2 років обмеження волі та звільнення від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

Міра запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 не обиралась.

Процесуальні витрати на проведення судової експертизи у розмірі 4 457,00 грн. (чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім грн. 00 коп.) підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про речові докази вирішується на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 15 січня 2026 року, укладену між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді двох років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити з виконанням обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1, п.п. 2-5 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу);

-виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;

-пройти курс лікування від розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб.

Речові докази у кримінальному провадженні:

-мобільний телефон марки Motorolla imei 1 - НОМЕР_1 , imei 2 - НОМЕР_2 , який поміщено до спец-пакету № NPU5060726, переданий на зберігання до Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція 0011594) - після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_3 ;

-3 марлеві тампони зі змивами зі сліп-пакетів, які зберігаються в камері схову речових доказів Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція № 0011595) - після набрання вироком законної сили зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-кристалічну речовину, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, - метамфетамін масою 0,0258 г, поміщену до сейф-пакету № 6647100; канабіс, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких заборонено, загальною масою (в перерахунку на висушену речовину) 23,6742 г, поміщений до сейф-пакету № 6511893, які зберігаються в камері схову речових доказів Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція № 001497), – після набрання вироком законної сили знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на проведення судових експертиз у розмірі 4 457,00 грн. (чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім грн. 00 коп.).

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, а саме:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, ч. 6, ч. 7 ст. 474 КПК України, у тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором - виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Суддя ОСОБА_1