Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №183/764/24 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/764/24

№ 3-в/183/66/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2026 року м. Самар

Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Краснокутський С.О., розглянувши подання начальника ВП №2 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області Непишного В.В. про зміну вигляду накладення адміністративного стягнення стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

встановив:

До Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області 05 вересня 2025 року надійшло подання начальника ВП №2 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області Непишного В.В. про зміну вигляду накладення адміністративного стягнення відносно правопорушника ОСОБА_1 .

В подальшому представник ВП №2 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області звернувся до суду із заявою про залишення без розгляду подання про зміну вигляду накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 .

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про таке.

Згідно з вимогами ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Положеннями КУпАП питання залишення подання, клопотання без розгляду не врегульоване.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року по справі №2-591/11 зазначила, що суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.

Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях вказував на віднесення справ про адміністративні правопорушення до кримінальної сфери судочинства.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе застосувати аналогію закону, а саме норми КПК України.

Правилами ч.ч. 1, 3 ст. 26 КПК України затверджено принцип диспозитивності, за яким сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, якими серед інших є засади змагальності та диспозитивності, в тому числі і принцип аналогії закону.

Відповідно до принципу диспозитивності кримінального провадження сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про необхідність залишення подання начальника ВП №2 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області Непишного В.В. про зміну вигляду накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 9, 26, КПК України, ст. 283, 304 КУпАП,

постановив:

Подання начальника ВП №2 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області Непишного В.В. про зміну вигляду накладення адміністративного стягнення стосовно - залишити без розгляду та повернути особі, яка його подала.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя С.О. Краснокутський