Вирок від 25 лютого 2026 р. у справі №183/1426/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1426/26

№ 1-кп/183/215/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження №12026044080000028 стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Йосипівка Магдалинівського району Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, має базову середню освіту, тимчасово непрацюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

встановив :

ОСОБА_4 , порушуючи вимоги статті 28 Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», умисно, за місцем спільного проживання, за адресою АДРЕСА_1 , систематично вчиняв психологічне насильство по відношенню до своєї дружини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке виразилось у словесних образах, висловлюваннях нецензурною лайкою в її бік, погрозах застосування фізичного насильства, що призвело до тривалих, інтенсивних психологічних страждань у останньої.

В результаті протиправних дій, ОСОБА_4 , протягом року неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім`ї.

Зокрема, 15 липня 2025 року близько 17 години 50 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_5 насильство в сім`ї, а саме висловлювався нецензурною лайкою на її адресу, внаслідок чого, умисно вчинив відносно дружини домашнє насильство, що призвело до її психологічних страждань.

15 липня 2025року за вищевказаним фактом працівником СРПП ВП №2 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення (серії ВАД №446306) відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

21 липня 2025 року Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області ОСОБА_4 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Окрім цього, 02 серпня 2025 року близько 09 години 00 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_5 насильство в сім`ї, а саме словесно погрожував фізичною розправою, внаслідок чого, умисно вчинив відносно дружини домашнє насильство, що призвело до її психологічних страждань.

02 серпня 2025 року за вищевказаним фактом працівником СРПП ВП №2 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення (серії ВАД №446296) відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

12 вересня 2025 року Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області ОСОБА_4 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Окрім цього, 11 вересня 2025 року близько 13 години 00 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_5 насильство в сім`ї, а саме висловлювався нецензурною лайкою на її адресу, внаслідок чого, умисно вчинив відносно дружини домашнє насильство, що призвело до її психологічних страждань.

11 вересня 2025 року за вищевказаним фактом працівником СРПП ВП №2 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення (серії ВАД №446553) відносно ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

11 листопада 2025 року Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області ОСОБА_4 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Незважаючи на вжиті заходи реагування щодо недопущення вчинення насильства у сім`ї, ОСОБА_4 правильних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і, продовжуючи свою протиправну поведінку, знову вчинив домашнє насильство щодо своєї дружини ОСОБА_5 , що призвело до її психологічних страждань.

Так, 05 лютого 2026року ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_5 черговий конфлікт, переслідуючи при цьому прямий умисел на заподіяння їй психологічного насильства, що проявилось у словесних образах нецензурними словами, які принижують честь і гідність потерпілої, чим вчинив систематичне психологічне насильство щодо подружжя, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, тобто в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо подружжя, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в пред`явленому кримінальному правопорушенні визнав повністю, обставини, викладені в обвинувальному акті не оспорював. Пояснив, що у скоєному щиро кається, готовий нести відповідальність, передбачену законом, надає належну критичну оцінку своїй протиправній поведінці.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 просила призначити обвинуваченому не суворе покарання, зазначила, що не має до нього претензій.

Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких скоєно злочин, суд, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового провадження проти цього не заперечують.

Також в судовому засіданні суд роз`яснив учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом було з`ясовано, що учасники судового процесу правильно розуміють вищенаведені обставини та наслідки такого порядку дослідження доказів, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Суд, зберігаючи неупередженість і об`єктивність, не виходячи за межі пред`явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав у суді, вважає вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення встановленою та доведеною, його дії правильно кваліфіковані за ст. 126-1 КК України, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується нейтрально.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого згідно з ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати кримінальній відповідальності.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно з ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також суд враховує позицію потерпілої ОСОБА_5 , щодо призначення обвинуваченому не суворого покарання.

Аналізуючи сукупність зазначених обставин, суд виходячи з поняття покарання та його цілей, керуючись ст. 50 КК України, вважає необхідним з урахуванням обставин скоєння злочину, особи обвинуваченого та його ставлення до вчиненого, призначити ОСОБА_4 покарання у виді пробаційного нагляду, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його конкретним обставинам, обставинам, що пом`якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.

На підставі ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілої від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі або звільненням з підстав, передбачених цим кодексом, від кримінальної відповідальності покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників строком один місяць.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 370, 371, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід у вигляді направлення для проходження програми для кривдників на строк три місяці.

Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 статті 349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення вручити учасникам провадження.

Суддя ОСОБА_1