Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №205/4576/25 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/4576/25

Номер провадження2/205/2373/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Вороніної М.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Ейс» 25.03.2025 року звернулось до Ленінського районного суду міста Дніпропетровська з вищезазначеним позовом, у якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 28 714,20 грн. та судові витрати.

Позов мотивований тим, що 06.01.2023 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем укладено кредитний договір № 693267352, відповідно до умов якого позивачем надано грошові кошти в сумі 6 000,00 грн. з орієнтованим строком повернення 05.02.2023 року, з оплатою процентів в розмірі за процентною ставкою 2,10% в день від суми залишку кредиту, що знаходяться у позичальника за кожен день користування кредитом. Договір кредитування був укладений в електронній формі, перед укладенням договору відповідач заповнив відповідну заявку, вказавши в ній повні, точні та достовірні особисті дані, для підписання договору відповідач використав електронний підпис. Відповідач своїх зобов`язань за договором не виконав, у зв`язку з чим станом на 05.02.2025 року виникла заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 28 714,20 грн., яка складається з: 6 000,00 грн. – залишок простроченого кредиту; 22 714,20 грн. – залишок прострочених відсотків. 28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (клієнт) та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (фактор) укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчився 28.11.2019 року, та був подовжений додатковою угодою № 32 до 31.12.2024, за умовами якого до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до відповідача. 30.10.2023 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило право грошової вимоги ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до відповідача за кредитним договором. 26.12.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №26/12/Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 28.03.2025 року відкрито провадження у вказаній справі в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позові просив розглядати справу без його участі, позов підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Письмових заяв та/або відзиву від нього не надходило.

На підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 06.01.2023 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 693267352, відповідно до умов якого позивачем надано грошові кошти в сумі 6 000 грн. з орієнтовною датою повернення 05.02.2023 року з оплатою процентів в розмірі 2,10% в день від суми залишку кредиту, що знаходяться у Позичальника за кожен день користування кредитом, протягом дисконтного періоду 30 днів та 2,98 % на день після закінчення дисконтного періоду.

До моменту підписання відповідач заповнив заявку на отримання кредиту, вказавши в ній особисті данні та номер картки для отримання кредитних коштів.

ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свій обов`язок за договором виконало, перерахувавши грошові кошти в розмірі 6 000 грн. на картку, зазначену відповідачем в договорі кредитної лінії.

Відповідач своїх зобов`язань за договором не виконав, у зв`язку з чим станом на 05.02.2025 року виникла заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 28 714,20 грн., яка складається з: 6 000,00 грн. – залишок простроченого кредиту; 22 714,20 грн. – залишок прострочених відсотків.

28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (клієнт) та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (фактор) укладено договір факторингу № 28/1118-01, строком дії до 29.11.2019, за умовами якого до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором. 28.11.2019 року Договір факторингу № 28/1118-01 було подовжено до 31.12.2020 року Додатковою угодою №19 до Договору факторингу № 28/1118-01. 31.12.2020 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (клієнт) та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали Додаткову угоду №26 до Договору факторингу №28/1118-01 відповідно до якої строк дії було подовжено до 31.12.2021. 31.12.2021 року Договір факторингу № 28/1118-01 було подовжено до 31.12.2022 року Додатковою угодою №27 до Договору факторингу № 28/1118-01. 31.12.2022 року Договір факторингу № 28/1118-01 було подовжено до 31.12.2023 року Додатковою угодою №31 до Договору факторингу № 28/1118-01. 31.12.2022 року Договір факторингу № 28/1118-01 було подовжено до 31.12.2024 року Додатковою угодою №32 до Договору факторингу № 28/1118-01.

30.10.2023 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до відповідача за кредитним договором.

26.12.2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 26/12/Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до відповідача за кредитним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням того, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість, яка нимдобровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 28 714,20 грн., яка складається з: 6 000,00 грн. – залишок простроченого кредиту; 22 714,20 грн. – залишок прострочених відсотків.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд виходить з наступного.

Верховний Суд у своїй постанові від 03.05.2018 року у справі № 372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати в розмірі 8 422,40 грн., з яких: 2 422,40 грн. – судовий збір, 6 000,00 грн. – витрати на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15-16, 509, 512, 525-526, 530, 610-612, 625-626, 1048-1050, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 4, 12-13, 76-77, 81, 141, 247, 258-259, 263-266, 280, 282-284, 289, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»» (код ЄДРПОУ: 42986956, місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, буд. 19) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 693267352 від 06.01.2023 року в розмірі 28 714,20 грн., яка складається з: 6 000,00 грн. – залишок простроченого кредиту; 22 714,20 грн. – залишок прострочених відсотків.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»» судові витрати в розмірі 8 422,40 грн., з яких: 2 422,40 грн. – судовий збір, 6 000,00 грн. – витрати на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.Г. Остапенко