Суд: Пересипський районний суд міста Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 03 березня 2026 р.
Справа: №523/25082/25
Суддя: Бузовський В. В.
Справа № 523/25082/25
Номер провадження 3/523/400/26
ПОСТАНОВА
"04" березня 2026 р. Суддя Пересипського районного суду міста Одеси Бузовський В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , громадянки України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №1 від 01.01.2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП, за обставинами того, що 01 листопада 2025 року о 17:00 год., по вул. Провулок Крижанівський, буд.9, у м. Одеса, ОСОБА_1 , яка керувала керувала транспортним засобом – «BMW X5», державний номерний знак НОМЕР_1 , вживала алкогольні напої після дорожньо-транспортної пригоди за її участю, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння 002470, чим порушила п.21.10.є. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, відповідальність за що передбачена ч. 4 ст.130 КУпАП.
11 лютого 2026 року, на адресу суду, представник ОСОБА_1 – адвокат Беніцький Андрій Сергійович, надав письмові заперечення щодо складеного протоколу, в яких він зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази керування транспортним засобом та зазначив, що представниками Патрульної поліції було не було дотримано процедури складання протоколу за ч.4 ст..130 КУпАП у зв`язку з чим просив закрити провадження у справі на підставі п.1.ч.1 ст.247 КУпАП.
При розгляді справи ОСОБА_1 , якій були роз`яснені права, передбачені ст.268 КУпАП, заперечила своє керуванням будь-яким транспортним засобом в той день, а у момент дорожньо-транспотрної пригоди вказаним автомобілем керував її чоловік – ОСОБА_2 .
У судовому засіданні, представник ОСОБА_1 – адвокат Беніцький Андрій Сергійович, обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не визнав та пояснив, що в матеріалах справи відсутні будь які докази керування ОСОБА_1 доказів керування транспортним засобом, також заявив, що підтримує подані ним письмові заперечення, тобто наявні всі підстави для закриття провадження відповідно п.1.ч.1 ст.247 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити з огляду на таке.
Згідно із ст.1 КУпАП завданням цього кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом
Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимогст.245КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
Пунктом 2.10.Є Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р.№ 1306, встановлено, до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від10.10.2001р.№ 1306).
Відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, передбачена ч.4 ст.130 КУпАП.
Проте, висновки поліцейського не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні і спростовуються письмовими поясненнями особи.
Верховний Суд у справі №338/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення Правил дорожнього руху України, відповідно до ст. 251 КУпАП працівники поліції мають надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення такого правопорушення.
Також слід зауважити, що Верховний Суд у справі №489/4827/16-а (постанова від 15.04.2020 року) зробив остаточний висновок, що протокол не може вважатись об`єктивним доказом порушення, не може слугувати доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки поліцейський у спірних правовідносинах виступає в якості суб`єкта владних повноважень, який зацікавлений у розгляді справи.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Отже, суддя дійшов висновку, що у справі відсутні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП, а зібрані у справі докази не підтверджують обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, тому вина його є недоведеною.
Згідно з приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, доки її вину не було доведено у законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, коли відсутні подія та склад адміністративного правопорушення.
На підставі вищезазначеного та враховуючи відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.23, 130, 251, 255, 247, 283, 284 КУпАП,суд-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.130 КУпАП закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 10-ти днів з дня винесення постанови..
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua