Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №498/2044/25 — Великомихайлівський районний суд Одеської області

Справа №498/2044/25

Провадження по справі№3/498/7/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 року селище Велика Михайлівка

Суддя Великомихайлівського районного суду Одеської області Чернецька Н.С., розглянувши матеріали, які надійшли з ГУНП в Одеській області відділення поліції №1 Роздільнянського РВП про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 500799 складений від 02.11.2025 року, « 02.11.2025 року, о 00 год. 06 хв., в селищі Велика Михайлівка вул. Олексія Алтуніна водій керував автомобілем марки VOLKSWAGEN PASSAT днз НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння обличчя від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився під відео запис на нагрудну боді камеру s702490, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП».

За даним фактом інспектором СРПП відділення поліції №1 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Сідловським Михайло Євгенійовичем відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.130 КУпАП.

Відповідно до довідки відділення поліції №1 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, під час складання адміністративних матеріалів відносно гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за ст.130 ч.1 КУпАП, посвідчення водія не вилучалось.

Згідно облікових даних відділення поліції №1 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області та бази даних НАІС «Посвідчення водія» громадянин ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 21.06.2022 року категорії «В».

Згідно облікових даних ЦУНАМІ «Адмінпрактика» повторності за ст.130 КУпАП за гр. ОСОБА_1 не зареєстровано.

ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за здійснення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був сповіщений належним чином, надав клопотання, в якому вказав, що провину у скоєнні вказаного правопорушення не визнає, вважає, що протокол складено із суттєвими порушеннями, тому суд розглядає справу за відсутності особи, яка притягується до відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, клопотання ОСОБА_1 , суд доходить наступник висновків.

За змістом вимог ст. 256, ч. 1 ст. 257 КУпАП питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивною стороною даного правопорушення є діяння, яке полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, що може вчинятися шляхом дії/бездіяльності у формах: 1) вчинення дій, які заборонені правилами; 2) невиконання дій, які особа може і зобов`язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення у даному випадку є отримана поліцейським в установленому порядку відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі за текстом Інструкція), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі за текстом Порядок).

Вимогами ст. 266 КУпАП встановлено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Вимогами п.п. 8, 12 Інструкції також передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що у разі не проходження огляду за допомогою технічних засобів або відмови в його проходженні, або незгоди з його результатами, водію має бути запропоновано пройти такий огляд в закладах охорони здоров`я. Лише після відмови від проходження огляду у закладах охорони здоров`я можна констатувати наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з порушенням вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху, а саме відмови в проходженні огляду на стан сп`яніння.

Оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння на місці зупинення транспортного засобу або незгоди з його результатами відповідно до встановленого порядку є обов`язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку, пункт 6 розділу ІХ Інструкції).

Отже, зазначені нормативні акти чітко передбачають, що у випадку відмови водія від огляду на місці зупинки чи незгоди водія із результатами огляду на місці зупинки, працівник поліції зобов`язаний запропонувати водієві пройти огляд в медичному закладі.

Проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я. У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров`я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо.

І лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП. Якщо ж водієві не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі шляхом вручення письмового направлення, то підстави для притягнення водія до відповідальності за статтею 130 КУпАП відсутні. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Одеського апеляційного суду, викладених у постановах по справам № 946/4461/22 від 19.09.2022 року, № 501/1860/22 від 18.10.2022 року, № 522/19976/22 від 07.11.2022 року, № 947/4247/22 від 16.01.2023 року, № 947/22946/22 від 07.03.2023 року.

Втім, з відеоматеріалів, які наявні в матеріалах справи вбачається наступна хронологія дії: 1) запитання працівника поліції до ОСОБА_1 щодо проходження огляну на стан алкогольного сп`яніння відбулося не на місці зупинки транспортного засобу, а вже в приміщенні відділу поліції №1 02.11.2025 року об 01:28 годині, хоча зупинка транспортного засобу відбулося 02.11.2025 року об 00:06 годині; 2) відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, так як він стверджував, що не керував транспортним засобом; 3) складання протоколу про адміністративне правопорушення; 4)відмова працівниками поліції про виклик адвоката, на вимогу ОСОБА_1 . 5) оголошення ОСОБА_1 змісту протоколу про адміністративне правопорушення.

Однак, працівники поліції мали дотримуватися наступного порядку вчинення дії, направлених на встановлення порушень вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху: 1) запропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки; 2) у разі, якщо ОСОБА_1 відмовиться заповнити направлення ОСОБА_1 на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я; 3) вручення направлення ОСОБА_1 ; 4) у разі, якщо ОСОБА_1 відмовиться від отримання направлення або від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я після врученого йому направленні скласти протокол про адміністративне правопорушення. Проте, працівниками поліції не було дотримано порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, в частині виконання встановленої чинним законодавством послідовності дій уповноважених осіб на складання матеріалів у справі про адміністративне правопорушення, а саме: після отримання відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, не заповнили відповідне направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, не вручили таке направлення ОСОБА_1 , а запропонували останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я лише усно, коли в свою чергу мали спочатку заповнити направлення, вручити його ОСОБА_1 та лише після цього, у разі відмови останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, мали право на складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Більш того, до протоколу про адміністративне правопорушення направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не додано, воно взагалі відсутнє в матеріалах справи.

Згідно до ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративні правопорушення повинні бути вказані: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення адміністративного правопорушення, суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається у протоколі.

Відповідно до п.1 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 N 1376 протокол про адміністративне правопорушення (додаток 1) складається відповідно до статті 254 КУпАП.

Згідно п.9 ч.2 Інструкції, у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 500799 від 02.11.2025 року, складений з грубим порушенням, оскільки у фабулі правопорушення не зазначено, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем марки VOLKSWAGEN PASSAT днз НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а вказано «водій керував автомобілем марки VOLKSWAGEN PASSAT днз НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим неможливо встановити хто саме (який водій?) керував автомобілем марки VOLKSWAGEN PASSAT днз НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

Тобто дані твердження є слушними, оскільки зі складеного відносно ОСОБА_1 протоколу не вбачається, що саме він керував автомобілем марки VOLKSWAGEN PASSAT днз НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

Крім того, положеннями ст. 251 КУпАП встановлено, що відео фіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото-і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

Відповідно до положень п. 1.3, п. 3.3. Розділу ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року №100, необхідність відеофіксації: «використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) як превентивного поліцейського заходу є важливим елементом функціонування патрульної поліції, покликаним гарантувати чесність, відкритість та антикорупційну спрямованість діяльності патрульної поліції».

Наказом МВС України № 1026 від 18.12.18 затверджено Інструкцію із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Згідно п. 4 розділу ІІ Інструкції, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відео реєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відео реєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відео реєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Згідно п. 5 розділу ІІ Інструкції, включення портативного відео реєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відео зйомка ведеться безперервно до її завершення.

Проте, з відеоматеріалів взагалі не вбачається процедура заповнення наявного в матеріалах справи направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, а також вручення його ОСОБА_1 або відмова останнього від отримання такого направлення. Відсутність фіксації заповнення та вручення ОСОБА_1 направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння до закладу охорони здоров`я спростовує відмову ОСОБА_1 від його отримання.

За таких обставин, беручи до уваги вищевикладене, враховуючи, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був проведений з порушенням вимог Інструкції, Порядку та ст. 266 КУпАП, такий огляд слід визнати недійсним, відповідно до п. 5 ст. 266 КУпАП.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП при складенні протоколу, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

У розумінні положень КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи правопорушника в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення. При цьому ст.7 КУпАП визначає, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, мають бути забезпечені права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі право користуватись юридичною допомогою адвоката. Дотримання цього права, полягає в тому, що фактично в момент, коли поліцейським виявлені ОЗНАКИ алкогольного сп`яніння і він пропонує пройти тест, то це аналогія ПІДОЗРИ, а протокол - це ОБВИНУВАЛЬНИЙ АКТ, тому з моменту підозри в контексті рішень Європейського суду з прав людини у цієї особи виникає право на захист.

Однак, з оглянутого відеозапису вбачається, що працівниками поліції не були взагалі роз`яснені права ОСОБА_1 , а в послугах адвоката взагалі відмовлено, так як зі слів поліцейських, адвокат в даному випадку не представляється, що підтверджується відео записом на боді камеру поліцейського файл відео запису 0000000_000000_№47/4/34 Е/29/51/03 ОКМ від 02.11.2025 року об 01:32:03 години.

З огляду на викладене є достатні підстави вважати, що працівниками поліції, якими було складено протокол відносно ОСОБА_1 істотно порушені та обмежені його процесуальні права, в тому числі право на захист.

Підсумовуючи вищенаведене, слід дійти висновку, що висновки працівників поліції про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є необґрунтованими та такими, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи.

Для встановлення «обґрунтованості висунутого обвинувачення» у справі мають міститися достатньо переконливі, чіткі і узгоджені між собою докази, які в сукупності доводять винність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, згідно з принципом доведеності вини «поза розумним сумнівом».

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Безумовні докази вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення відсутні, а наявні докази не становлять собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був проведений з порушенням вимог Інструкції, Порядку та ст. 266 КУпАП, а також наявність інших допущених порушень з боку працівників поліції як окремо, так й в їх сукупності, провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 130, 247, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Великомихайлівський районний суд Одеської області.

Суддя Н.С.Чернецька