Постанова від 08 березня 2026 р. у справі №308/2584/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/2584/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо В.І., розглянувши матеріали, що надійшли з Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серії ВАД №769071 від 29.01.2026 року вбачається що 16.01.2026 року близько 20 год. 00 х.в, за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив сварку зі своєю сестрою гр. ОСОБА_2 та матір`ю ОСОБА_3 в ході якої ображав їх нецензурною лайкою та погрожував застосувати перцевий балончик відносно сестри.

Своїми діями, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання з`явився, винну визнав, просив суворо не карати.

Відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство в сім`ї - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Диспозицією та об`єктивною стороною правопорушення за ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статті, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення. Крім того, обов`язковими ознаками складу правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП України є те, що особою, потерпілою від насильства в сім`ї, може бути лише член сім`ї, діяння обов`язково повинно бути протиправним, яке призвело або могло призвести до порушень прав члена сім`ї.

Судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №769071 від 29.01.2026 року; пояснення ОСОБА_2 від 21.01.2026 року; пояснення ОСОБА_3 від 29.01.2026 року; особисті пояснення ОСОБА_1 від 29.01.2026 року; рапорт інспектора СКЗ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції Гевлич Єгора від 29.01.2026 року.

Вказане свідчить про наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Разом з тим, вирішуючи питання про накладання адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує положення ст. ст. 23, 33 КУпАП, відповідно до яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

У справі Ізмайлов проти Росії (п. 38 рішення від 16.10.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Відповідно до вимог ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, ступінь його вини, особу порушника, стосовно якого даних, які б з негативного боку його характеризували, суду не надані, останній визнає свою вину, щиро кається у вчиненому, а також те, що хоча він і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП, однак будь-яких негативних наслідків від його дій не настало, тому вчинене правопорушення необхідно вважати малозначним, внаслідок чого, відповідно до вимог ст. 22 КУпАП ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності, а справу відносно нього закрити з оголошенням йому усного зауваження.

Згідно з вимогами ст. 284 ч. 2 КУпАП при оголошенні усного зауваження, виноситься постанова про закриття справи.

Керуючись ст.cт. 22, 173, 283-285 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Звільнити громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а провадження по справі - закрити на підставі п. 3 ст. 284 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області В.І.Бедьо