Постанова від 08 березня 2026 р. у справі №452/688/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа №452/688/26

Провадження №3/452/394/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2026 року м.Самбір

Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Кущ Т.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Чуква Самбірського району Львівської області, громадянки України, українки, що має середню освіту, заміжньої, маючої на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч.2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), -

В С Т А Н О В И В :

27 лютого 2026 року до Самбірського міськрайонного суду Львівської області від Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.184 КУпАП відносно ОСОБА_1 ..

Розгляд справи було призначено на 09 березня 2026 року о 12 год. 30 хв..

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи судом встановлено наступне.

Постановою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12 грудня 2025 року ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1ст.184 КУпАП, було піддано адміністративному стягненню у виді попередження.

Разом з тим, ОСОБА_1 , яка є матір`ю чотирьох неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання та розвитку дітей, а саме, 23 лютого 2026 року о 17 год. 00 хв. за місцем їх спільного проживання в будинку АДРЕСА_2 , під час перевірки, проведеної комісією служби у справах дітей Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області та працівників Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, було встановлено, що в будинку не прибрано, брудно, розкидані речі та залишки їжі, відсутні продукти харчування та приготована їжа, не дотримано санітарно-гігієнічні норми, а також остання залишила дітей самих в будинку та була відсутня за місцем проживання, у зв`язку з чим ОСОБА_1 порушила вимоги ст.150 Сімейного кодексу України.

За протоколом про адміністративне правопорушення та матеріалами справи ОСОБА_1 від надання письмових пояснень відмовилась, проте обставини у справі не оспорювала та про наявність будь-яких

заперечень щодо інкримінованого їй адміністративного правопорушення як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і окремо не зазначила.

Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 визнала себе винуватою у вчиненому правопорушенні та надала відповідні пояснення по обставинах його скоєння, а саме зазначила, що вона одна проживає з чотирма неповнолітніми дітьми та займається їхнім вихованням, оскільки чоловік проходить військову службу в Збройних Силах України. Вона робить в будинку ремонт, відтак не завжди встигає навести порядок в кімнатах та прибрати сміття. У вчиненому щиро покаялась, вказала, що прибрала в будинку. Разом з тим зазначила, що накладення адміністративного стягнення у виді штрафу є неспівмірним із рівнем матеріального забезпечення її сім`ї, оскільки його сплата змусить родину суттєво економити, що негативно позначиться на забезпеченні дітей. В подальшому ОСОБА_1 зобов`язалась належним чином виконувати батьківські обов`язки та здійснювати відповідний догляд за своїми дітьми, а також вчинити дії по недопущенню засмічення будинку, просила обмежитися усним зауваженням, запевнила суд, що в майбутньому не допустить подібних правопорушень.

Крім того, винність ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, копією акту обстеження умов проживання сім`ї, постановою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12 грудня 2025 року, а також іншими матеріалами проведеної перевірки.

Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, прийшов до висновку про те, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ознаками правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП.

Разом з тим, згідно вимог стст.245,252,280,283 КУпАП України, при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, зокрема підлягають з`ясуванню питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Водночас, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді й оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Санкцією ч.2 ст.184 КУпАП передбачено штраф від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення, суд враховує майновий стан правопорушника та склад її сім`ї, зокрема те, що ОСОБА_1 фактично не працює у зв`язку з необхідністю постійного догляду за малолітніми дітьми, а єдиним джерелом доходу сім`ї є заробіток чоловіка, якого об`єктивно недостатньо для повного забезпечення сім`ї. За таких обставин, накладення адміністративного стягнення у виді штрафу призведе до суттєвого зменшення коштів, які спрямовуються на задоволення базових потреб дітей, зокрема харчування, одяг та побутове забезпечення, що фактично негативно позначиться на їхніх інтересах.

Крім того, відповідно до статті 3 Конвенції ООН про права дитини, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини. З огляду на те, що метою адміністративної відповідальності є не покарання як таке, а виховний та превентивний вплив, суд доходить висновку, що накладення штрафу в даному конкретному випадку не відповідатиме принципу пропорційності, оскільки його сплата безпосередньо погіршить матеріальне становище дітей, які не є суб`єктами правопорушення та не повинні зазнавати негативних наслідків поведінки батьків.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , її особу та ступінь вини, сімейний та майновий стан, те, що вона не працює, заміжня, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, раніше протягом року піддавалась адміністративному стягненню за вчинення аналогічного правопорушення.

Щире розкаяння ОСОБА_1 суд визнає обставиною, що пом`якшує її відповідальність за адміністративне правопорушення.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, суд не вбачає.

Повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке ОСОБА_1 вже було піддано адміністративному стягненню, на думку суду, не є обставиною, що обтяжує відповідальність цієї особи за вчинення адміністративного правопорушення, оскільки така обставина є кваліфікуючою ознакою складу адміністративного правопорушення.

Відтак, суд, заслухавши пояснення правопорушниці, ознайомившись з матеріалами справи, враховує те, що остання повністю визнала себе винною у вчиненому правопорушенні, щиро розкаялась, повідомила, що усунула наслідки вчиненого нею правопорушення, а також є підстави вважати, що вона не буде допускати подібного порушення надалі.

Відповідно до ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких дозволила би судити про малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до окремих складів адміністративних правопорушень.

За такої сукупності обставин у справі суд дійшов висновку, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення є малозначним, і її можна звільнити від адміністративної відповідальності в порядку, передбаченому ст.22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

На підставі викладеного, керуючись стст.22,184,283,284 КУпАП, суддя, –

П О С Т А Н О В И В :

Закрити справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, звільнивши її від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Постанова може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції – Самбірський міськрайонний суд Львівської області.

Суддя: Т.М. Кущ