Вирок від 09 березня 2026 р. у справі №334/8722/24 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 10.03.2026

Справа № 334/8722/24

Провадження № 1-кп/334/227/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, маючої середню освіту, незаміжньої, маючої на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно працевлаштованої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимої,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 301 КК України,

установив:

ОСОБА_4 , маючи прямий умисел, спрямований на незаконне виготовлення та збут відеопродукції порнографічного характеру, діючи умисно, з корисливих мотивів, у невстановлений судом час створила в додатку «Telegram» обліковий запис під ніком « ОСОБА_6 » з використанням мобільного номеру телефону НОМЕР_1 , з метою пошуку осіб, яким у подальшому планувала незаконно збувати відеопродукцію порнографічного характеру, яку особисто виготовляла за власною участю, знаходячись за місцем свого постійного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .

17.05.2024 ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне виготовлення та збут відеопродукції порнографічного характеру, знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, виготовила відеопродукцію порнографічного характеру за власною участю у кількості одного файлу, який відповідно до висновку судової мистецтвознавчої експертизи № 3131/24 від 13.06.2024 містить інформацію порнографічного характеру з метою її подальшого збуту. Після чого, ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, незаконно збула, переславши за допомогою мобільного додатку «Telegram», ОСОБА_7 зазначену відеопродукцію порнографічного характеру, за грошові кошти у розмірі 475 гривень, отримавши їх шляхом грошового переказу на раніше надану нею банківську картку НОМЕР_2 емітовану AT КБ «Приватбанк».

30.05.2024 ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне виготовлення з метою збуту та збут відеопродукції порнографічного характеру, діючи умисно, з корисливих мотивів, знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , у невстановлений судом час, виготовила відеопродукцію порнографічного характеру за власною участю у кількості одного файлу, який відповідно до висновку судової мистецтвознавчої експертизи № 3131/24 від 13.06.2024 містить інформацію порнографічного характеру. Після чого, ОСОБА_4 незаконно збула, переславши за допомогою мобільного додатку «Telegram», ОСОБА_7 зазначену відеопродукцію порнографічного характеру, за грошові кошти у розмірі 522 гривні 50 копійок, отримавши їх шляхом грошового переказу на раніше надану нею банківську картку № НОМЕР_2 емітовану AT КБ «Приватбанк».

Крім того, ОСОБА_4 , маючи прямий умисел, спрямований на незаконне виготовлення з метою збуту та збут відеопродукції порнографічного характеру, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, у невстановлений судом час створила в додатку «Telegram» обліковий запис під ніком « ОСОБА_4 » з використанням мобільного номеру телефону НОМЕР_1 , з метою пошуку осіб, яким у подальшому незаконно збувала відеопродукцію порнографічного характеру, яку особисто виготовляла за власною участю, знаходячись за місцем свого постійного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .

13.07.2024 ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне виготовлення з метою збуту та збут відеопродукції порнографічного характеру, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , у невстановлений судом час, виготовила відеопродукцію порнографічного характеру за власною участю у кількості одного файлу, який відповідно до висновку судової мистецтвознавчої експертизи № 3145/24 від 18.07.2024 містить інформацію порнографічного характеру. Після чого, ОСОБА_4 незаконно збула, переславши за допомогою мобільного додатку «Telegram», зазначену відеопродукцію порнографічного характеру ОСОБА_9 , за грошові кошти у розмірі 475 гривень, отримавши їх шляхом грошового переказу на раніше надану нею банківську картку № НОМЕР_3 , емітовану AT КБ «Приватбанк».

31.07.2024 ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне виготовлення з метою збуту та збут відеопродукції порнографічного характеру, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , у невстановлений судом час, виготовила відеопродукцію порнографічного характеру за власною участю у кількості двох файлів, які відповідно до висновку судової мистецтвознавчої експертизи №3160/24 від 09.08.2024 містять інформацію порнографічного характеру. Після чого, ОСОБА_4 незаконно збула, переславши за допомогою мобільного додатку «Telegram» ОСОБА_10 , за грошові кошти у розмірі 475 гривень, отримавши їх шляхом грошового переказу на раніше надану нею банківську картку № НОМЕР_3 , емітовану AT КБ «Приватбанк».

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_4 визнала свою провину в пред`явленому обвинувачені у повному обсязі. Пояснила суду, що влітку 2024 року залишились без роботи та гостро потребувала грошових коштів, оскільки у неї на утриманні перебували двоє дітей 2013 та 2016 років народження, крім того, вона хотіла влаштувати особисте життя. У зв`язку із цим вона вела листування із різними чоловіками у додатку «Telegram». Деякі з цих чоловіків просили скинути їй відео чи фото еротичного характеру і навіть пропонували гроші, деяким вона сама пропонувала надіслати такі відео та фото за гроші. Щодо інкримінованих їй епізодів вона повністю визнала фактичні обставини, які викладені в обвинувальному акті та підтвердила факти зйомки та надсилання фото та відеоматеріалів, а також отримання за них грошей. Додатково обвинувачена вказала, що не вважала створені нею матеріали порнографією і не знала про те, що за це передбачена кримінальна відповідальність. Зазначила, що отримані гроші витратила на їжу для себе та своїх дітей. У вчиненому щиро розкаялась, зазначила, що усвідомила протиправність своїх дій.

Окрім повного визнання обвинуваченою ОСОБА_4 своєї вини, її вина повністю доведена і підтверджується сукупністю доказів, зібраних в даному кримінальному провадженні та досліджених під час судового розгляду:

Протоколом огляду від 06.06.2024 року із додатками, у якому зафіксований огляд вмісту відеозаписів, які були надіслані ОСОБА_7 .

Протоколом огляду від 06.06.2024 року із додатком, у якому зафіксований огляд платіжних квитанцій про перерахування грошових коштів на банківську картку.

Висновком судової мистецтвознавчої експертизи № 3131/24 від 13.06.2024.

Протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 07.08.2024 року

Протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 13.08.2024 року №9/693т із додатком.

Протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 01.08.2024 року №9/782т із додатком.

Протоколом видачі грошових коштів для проведення оперативної закупки від 12.07.2024 року.

Протоколом огляду від 12.07.2024 року.

Протоколом огляду від 13.07.2024 року із додатком у якому зафіксований огляд листування в додатку "Telegram".

Протоколом огляду від 13.07.2024 року із додатками, у якому зафіксований огляд вмісту відеозаписів.

Висновком судової мистецтвознавчої експертизи № 3145/24 від 18.07.2024.

Протоколом видачі грошових коштів для проведення оперативної закупки від 31.07.2024 року.

Протоколом огляду від 31.07.2024 року.

Протоколом огляду від 01.08.2024 року із додатком у якому зафіксований огляд листування в додатку "Telegram".

Протоколом огляду від 01.08.2024 року із додатками, у якому зафіксований огляд вмісту відеозаписів.

Висновком судової мистецтвознавчої експертизи № 3160/24 від 09.08.2024.

Протоколом обшуку від 07.08.2024 року із додатком.

Протоколом огляду від 08.08.2024 року із додатками, у якому зафіксований огляд вмісту вилученого в ході обшуку мобільного телефону.

Протоколом тимчасового доступу від 14.08.2024 року із додатками, в якому зафіксований рух коштів по банківському рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_4 .

Протоколом огляду від 09.09.2024 року із додатками, у якому зафіксований огляд руху коштів по банківському рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_4 .

Показами допитаного у судовому засідання свідка ОСОБА_7 , який пояснив суду, що влітку 2024 року його знайомий порадив знайти в додатку «Telegram» обліковий запис під ніком « ОСОБА_6 », яка може за гроші надіслати йому фото та відео інтимного характеру. Після чого свідок зв`язався із вказаним акаунтом та запропонував надіслати йому відверті відео на, що користувач із ніком « ОСОБА_6 » погодилась. Він перерахував грошові кошти через платіжний термінал на банківську карту, яку йому надіслала користувач із ніком « ОСОБА_6 », після чого він отримав на свій телефон відео порнографічного характеру. До користувача із ніком « ОСОБА_6 » він звертався двічі за подібними відео. В подальшому добровільно передав отримані відеозаписи в поліцію через свою активну громадянську позицію.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 повідомив суду, що приблизно наприкінці липня 2024 року знаходився біля будівлі ГУНП в Запорізькій області на проспекті Соборному у місті Запоріжжі, коли до нього підійшли працівники поліції та запропонували бути «закупним», на що він погодився. Йому у присутності понятих видали грошові кошти та попросили від аккаунту « ОСОБА_11 » в додатку «Telegram» вести листування із аккаунтом « ОСОБА_4 » щодо отримання порнографічних матеріалів за гроші. Користувач із ніком « ОСОБА_4 » погодився на це, після чого свідок перерахував грошові кошти через платіжний термінал та отримав на телефон відеозапис, який передав поліцейським.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повідомив суду, що влітку 2024 року (точну дату не пам`ятає) до нього біля торгівельного центру «Україна» звернулись працівники поліції за допомогою, зазначивши, що дівчина на ім`я ОСОБА_4 займається розповсюдженням порнографії. Свідок почав переписку із аккаунтом « ОСОБА_4 » в додатку «Telegram» щодо отримання порнографічних відео за гроші. Користувач із ніком « ОСОБА_4 » погодився на це, після чого свідок перерахував грошові кошти через платіжний термінал та отримав на телефон відеозапис, який передав поліцейським.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 301 КК України, тобто виготовлення з метою збуту та збуті відеопродукції порнографічного характеру та за ч. 3 ст. 301 КК України, тобто виготовлення з метою збуту та збуті відеопродукції порнографічного характеру, вчиненого повторно.

У судових дебатах захисник ОСОБА_5 заявила про відсутність ознак повторності у діях ОСОБА_4 , оскільки вона раніше не була засуджена за аналогічні злочини, а також те, що усі її дії охоплювались єдиним умислом.

Суд, оцінивши доводи сторони захисту, відхиляє їх з огляду на таке.

Частиною першою статті 32 КК України визначено, що повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 вересня 2020 року у справі № 591/4366/18 виснувала, що єдиною підставою для здійснення кримінально-правової кваліфікації дій особи за кваліфікуючою ознакою «повторність» без постановлення обвинувального вироку суду стосовно цієї особи за першим епізодом, який дає підстави для кваліфікації ознаки «повторність», є розгляд першого і наступних однорідних або тотожних злочинів в одному кримінальному провадженні.

Отже, у ситуації, коли в одному кримінальному провадженні розглядається два і більше епізоди вчинення тотожних чи однорідних злочинів, для повторності злочинів не має значення, була чи не була особа засуджена за раніше вчинений злочин. Проте у випадку розгляду різних кримінальних проваджень стосовно однієї особи така обставина має значення, а тому повторність має місце лише у разі постановлення щодо особи обвинувального вироку за тотожний чи однорідний злочин в іншому кримінальному провадженні.

З огляду на конституційний принцип презумпції невинуватості у випадку, коли щодо особи органом досудового розслідування розслідуються чи судом розглядаються різні кримінальні провадження, одне з яких - стосовно першого однорідного чи тотожного злочину, існують підстави для кваліфікації наступного епізоду з урахуванням повторності, за відсутності обвинувального вироку суду; наявність іншого кримінального провадження стосовно особи, у тому числі на стадії його судового розгляду, не є правовою підставою для здійснення кримінально-правової кваліфікації наступних чи попередніх діянь особи, у вчиненні яких її обвинувачують, за ознакою «повторність».

Ураховуючи наведене, суд дійшов переконання, що в обвинувальному акті вірно кваліфіковані дії обвинуваченої саме із ознакою повторності.

Обставинами, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, судом визнається щире каяття, тяжкі життєві обставини за яких вчинено злочин.

Обставини, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України, суд не встановив.

Частиною першою статті 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Відповідно до частини другої статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Частиною першою статті 65 КК України визначено, що суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до частини другої статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Суд, призначаючи покарання ОСОБА_4 , враховує, що вона раніше несудима, на психіатричному чи наркологічному обліку не перебуває, незаміжня, офіційно працевлаштована, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, щиро покаялась у вчиненому.

Зважаючи не тільки на тяжкість вчиненого злочину, але й на те, що обвинувачена характеризується позитивно, раніше несудима, виховує неповнолітніх дітей, враховуючи наявність обставин, що пом`якшують покарання, суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства і з цих підстав приходить до висновку про можливість звільнення її від покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України, поклавши при цьому обов`язки передбачені ст. 76 КК України.

Також у судових дебатах прокурор просила призначити обвинуваченій додаткове покарання, передбачене санкцією частини третьої статті 301 КК України у вигляді позбавлення права займатись діяльність, пов`язаною із з розповсюдженням кіно та відеопродукції строком на один рік.

Згідно із роз`ясненнями, які містить пункт 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 відповідно до ст. 55 КК позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю.

Це покарання призначається в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) КК, за якою підсудний визнаний винним, а якщо воно нею не передбачене, - в межах, установлених ст. 55 КК. Та обставина, що до постановлення вироку підсудний вже не обіймав посаду або не займався діяльністю, з якими було пов`язане вчинення злочину, не є перешкодою для застосування цього покарання.

Якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов`язано вчинення злочину. До інших осіб, які були співучасниками злочину, не пов`язаного з їх діяльністю чи займаною посадою, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю не застосовується з наведенням у вироку відповідних мотивів. У такому випадку посилатися на статтю 69 КК не потрібно.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У своїй практиці ЄСПЛ сформував таке поняття, як «якість закону». Поняття «якість закону», зокрема, охоплює таких два складових елементи:

передбачуваність актів права (чи наслідки приписів права є передбачуваними? чи укладено акти права в зрозумілий спосіб? чи вказує нове законодавство чітко на те, що попередньо ухвалене (і яке саме) законодавство скасовано або змінено? чи зміни інкорпоровано до зведеної версії приписів актів права, припустимої для суспільства?);

сталість і послідовність приписів права (чи є приписи актів права сталими та послідовними? чи є приписи актів права сталими настільки, що вони зазнають змін лише за належного попередження про це? чи є їх застосування послідовним?).

У рішеннях ЄСПЛ та Верховного Суду сформувалась стала практика щодо визначення відповідних критеріїв.

Так, ЄСПЛ у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06, п. 50?56) зазначив, зокрема, що верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції; відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення…, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

Так само уніфіковано ЄСПЛ інтерпретував «якість законодавства» і в іншому своєму рішенні, а саме, у справі «Сєрков проти України» (заява № 39766/05, п. 51; державні органи неправомірно зобов`язали заявника сплатити податок) «… якість законодавства … - доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні»; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводило до його суперечливого тлумачення судом, стала причиною порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону».

Чинне законодавство не розкриває у повній мірі поняття «займатися певною діяльністю». З огляду на загальний аналіз норм кримінального права, суд дійшов висновку, що у даному випадку словосполучення «займатися певною діяльністю» означає здійснювати таку діяльність на професійній основі, адже у зворотньому випадку подібна заборона на розповсюдження відеопродукції призведе до обмеження обвинуваченої у праві надсилати близьким та знайомим будь-яких відео, що суперечить загальним нормам та принципам законодавства.

У даній справі прокурором не надано доказів того, що на момент вчинення злочинів ОСОБА_4 займалась будь-якою діяльністю, пов`язаною із з розповсюдженням кіно та відеопродукції, а тому суд дійшов про відсутність законних підстав для застосування для обвинуваченої додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 301 КК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-376, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2, 3 ст. 301 Кримінального кодексу України та призначити їй покарання:

- за ч. 2 ст. 301 Кримінального кодексу України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік,

- за ч. 3 ст. 301 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання за цим вироком ОСОБА_4 у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази:

мобільний телефон Xiaomi Redmi 9C NFC примусово вилучити у власність держави на підставі ст. 96-1 КК України.

CD-диск з інформацією по банківському рахунку, носій інформації Micro SD Patriot 32 гб, носій інформації Micro SD Patriot 32 гб - залишити в матеріалах провадження.

Банківські карти, емітовані АТ «Приватбанк» та передану на зберігання ОСОБА_4 - залишити власникові за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1