Рішення від 03 березня 2026 р. у справі №713/58/26 — Вижницький районний суд Чернівецької області

Суд: Вижницький районний суд Чернівецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 03 березня 2026 р.

Справа: №713/58/26

Суддя: КИРИЛЯК А. Ю.

Справа № 713/58/26

Провадження №2/713/260/26

РІШЕННЯ

іменем України

04.03.2026 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі головуючого судді Кириляк А.Ю., за участю секретаря Матейчук-Степан Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

УСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В позові вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився, ОСОБА_4 батьками якого в свідоцтві про народження записані: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

На даний час син проживає разом із позивачкою, ОСОБА_1 та знаходиться на її повному утриманні.

Відповідач не піклується про стан здоров`я дитини, його фізичний, духовний, моральний розвиток, матеріальної допомоги не надає.

Матеріальним забезпеченням займається матір, ОСОБА_1 , яка дає грошові кошти на потреби та витрати сина.

Позивачка неодноразово зверталась до відповідача по справі, батька дитини з проханням, щоб матеріально підтримував сина сплачуючи аліменти, адже його утримання вимагає значних матеріальних витрат на харчування, одяг, ліки, іграшки, книги, розваги.

Стан здоров`я відповідача та його матеріальне становище дозволяє утримувати сина. На утриманні інших осіб, які потребують обов`язкового утримання з боку відповідача немає.

Просила стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на користь, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі - 1/4 (однієї четвертої) частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% (п`ятдесят відсотків) прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку, щомісяця починаючи з дня подачі позову і до досягнення сина повноліття.

Представник позивача в адресованій суду заяві позов підтримує та просить розглядати справу у її та позивача відсутність .Крім того вказувала, що не погоджується з доводами відповідача його представника зазначені у відзиві ,оскільки вони не підтверджуються жодним доказом. Щодо стягнення витрат на правову допомогу вказувала на те, що відповідачем не надано доказів, про отриманням адвокатів коштів за виконання робіт , відсутній акт виконаних робіт .

У судове засідання відповідач не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи . Представником відповідача, адвокатом Романюк В.Я. подано відзив у якому вказують , що позов визнають частково. Посилалися на те, що на даний час відповідач надає матеріальну допомогу, ще одному неповнолітньому синові ОСОБА_5 . Крім цього на його утриманні перебуває його мати ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Також, він щомісячно несе витрати на оплату житлово-комунальних послуг за місцем проживання, придбання продуктів харчування, сезонного одягу, засобів гігієни, що також повинно враховуватися при розгляді справи про стягнення аліментів. Станом на сьогоднішній день, відповідач не має у власності будь-якого нерухомого майна, цінностей та банківських вкладів також не має . Відповідач погоджується щомісячно сплачувати аліменти у твердій грошовій валюті в розмірі 1500(одна тисяча п`ятсот) гривень. При можливості зобов`язується надавати матеріальну допомогу на придбання для сина сезонної одежі, продуктів харчування та інших витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється..

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 29 грудня 2025 року (справа №713/2810/25) шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 – розірвано.

Сторони є батьками - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 народився, що підтверджується свідоцтвом про народження, яке видане виконавчим комітетом Вашківецької міської ради Вижницького районного Чернівецькій області серії НОМЕР_1 від 23.01.2017 року.

Згідно довідки про склад сім`ї, яка видана виконавчим комітетом Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області №1044 від 24.12.2025 року, ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає разом із своїм неповнолітнім сином, ОСОБА_4 ..

Судом встановлено, що угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто.

Відповідно до ч. 1ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Стаття 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Відповідно до ст.183 та ст. 184 СК України, за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі, що не може бути нижчим 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та з урахуванням положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів».

Згідно з нормами Закону України “Про Державний бюджет на 2025 рік” з 1 січня 2026 року збільшено розмір прожиткового мінімуму. Для дітей віком до 6 років – 2817 грн; для дітей віком від 6 до 18 років – 3512 грн;

З роз`яснень, даних Пленумом Верховного Суду України у п. 17 своєї Постанови №3 від 15 травня 2006 року „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вбачається, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Представник відповідача вказує, у відзиві про те, що надає матеріальну допомогу, ще одному неповнолітньому синові ОСОБА_5 та на його утриманні перебуває його мати ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 , однак дані обставини жодним доказом не підверджено.

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, то суд вважає, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів про неможливість стягнення з нього аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу та не наведена об`єктивна необхідність стягувати аліменти в розмірі 1500 грн., а тому суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За змістом статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої-третьої статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката, представником позивача до суду надано договір про надання правової (правничої) допомоги, укладений 22 грудня 2025 року, додаток до договору про надання правничої допомоги від 22.12.2025 року , квитанція до касового прибуткового ордеру№77 від 22 грудня 2025 року.

В питанні критеріїв також слід зауважити на висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, за яким при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з висновками у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.).

З огляду на вище викладене, виходячи з критерію розумності розміру судових витрат на правову допомогу, котрі застосовує Європейський Суд з прав людини, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відповідно до змісту ч. 2 цієї ж норми інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Позивачка відповідно до закону звільнена від сплати судового збору, тому з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

За таких обставин рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.180-184 СК України, ст.ст. 12, 81, 141, 263 – 265,280 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,- задовольнити .

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дитину, щомісячно до досягнення сином повноліття, із відповідною індексацією починаючи з починаючи з 12 січня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 ( чотири тисячі ) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 1331,20 ( одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок) в дохід держави.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 09.03.2026 р.

Суддя Антоніна КИРИЛЯК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua