Суд: Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 23 лютого 2026 р.
Справа: №216/1817/25
Суддя: ОНОПЧЕНКО Ю. В.
Справа № 216/1817/25
Провадження № 3/216/29/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 лютого 2026 року м. Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Суддя Центрально - Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Онопченко Ю.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, раніше не притягався до адміністративної відповідальності, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
09 березня 2025 року о 17 годині 18 хвилин в Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу на вул. Сили Спеціальних Операцій, біля будинку 8 водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Deawoo Lanos реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на встановлення стану алкогольного сп`яніння зі згоди ОСОБА_1 проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу Alcotest Drager, результат тесту 2,24 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а. Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 в судові засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Від представника ОСОБА_1 – адвоката Халупка С.В. 08 жовтня 2025 року через систему "Електронний суд" надійшла заява про закриття провадження у справі в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, мотивуючи наступним. Матеріали справи не містять відмітки про роз`яснення особі її права на захист, зокрема: право користуватись юридичною допомогою адвоката, право не давати пояснень, право клопотати про проведення огляду в закладі охорони здоров`я. Відсутність відповідного запису та підпису в графі щодо роз`яснення прав є істотним процесуальним порушенням. Огляд здійснено на місці зупинки із використанням приладу Drager Alcotest 6820, результат — 2,24 проміле. ОСОБА_1 підписав згоду з результатом. Проте, в матеріалах справи відсутній сертифікат калібрування приладу, чинний станом на 09.03.2025 року; не зазначено, чи були дотримані правила підготовки особи до тестування — зокрема, дотримання рекомендацій виробника приладу Drager Alcotest щодо утримання особи протягом 15–20 хвилин перед проведенням тесту від прийому їжі, пиття або паління, не встановлено, чи був проведений інструктаж особи щодо процедури та послідовності проведення тесту. Таким чином, сам результат 2,24 проміле, зафіксований у квитанції Drager, не є достатнім доказом без належного процесуального оформлення всіх етапів тесту та без дотримання Інструкції МОЗ/МВС. Крім того, матеріали справи не містять передбачені законом підстави зупинки транспортного засобу ОСОБА_2 . Поліцейським було повідомлено, що транспортний засіб зупинений бо він має механічні пошкодження, але що за пошкодження, чи впливали вони на безпеку руху поліцейським не зазначено, а тому підстав зупиняти транспортний засіб не було. Патрульна поліція не мала права на складання протоколу за ч.1 ст 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 . Відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Даною нормою законодавства визначено чіткий перелік обставин, за яких огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп`яніння проводиться особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, зокрема якщо є підстави вважати, що військовослужбовці у стані алкогольного сп`яніння: перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях. Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника) ; під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку. Лікування після поранення. Тобто перебуваючи на лікуванні ОСОБА_1 вважається таким, що виконував обов`язки військової служби. В зв`язку із чим, патрульна поліція не мала права проводити огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 так, як не є особою уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. На підставі чого, просить провадження у справі закрити.
Вивчивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також проведення такого огляду», огляду підлягають водії транспортних засобів, стосовно яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану.
Доводи захисту відносно того, що прилад «Alkotest-6820», за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 не підлягав використанню для огляду, не знайшли свого підтвердження, враховуючи наступне.
Згідно з п. 1 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільнимнаказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року(далі-Інструкція) за наявності ознак, передбачених п. 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до п. 3 розділу ІІ Інструкції поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
До Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки було внесено газоаналізатори Alcotest, Interlock XT (зокрема, Alcotest 6820, призначений для вимірювання вмісту парів етилового спирту у повітрі, що видихається людиною) виробництва Drager Safety AG & Co. KGaA, Німеччина, та видано сертифікат перевірки UA.TR.039.645 від 08.06.2018. Отже, вказаний технічний засіб дозволений до застосування МОЗ та Держспожистандартом (правонаступником якого є Мінекономрозвитку) за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування), що підтверджує вірність результатів вимірювання. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747.
Частиною 1статті 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» визначено терміни: 10) калібрування сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов`язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу; 17) періодична повірка засобів вимірювальної техніки повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); 18) повірка засобів вимірювальної техніки сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.
Статтею 17 вказаного Закону врегульовано порядок Повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, згідно якої передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту, а стаття 27 Закону врегульовує питання щодо калібрування засобів вимірювальної техніки.
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 і становить 1 рік.
Максимальний інтервал між «Сервісним технічним обслуговуванням», «Градуюванням» та міжповірочний інтервал вказаних приладів, у тому числі Drager Alcotest, становить 1 рік. У пам`яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).
Останнє калібрування приладу «Drager «Alcotest 6820» було проведено 25.11.2024 (а.с. 4), то станом на дату проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння з його використанням, а саме: 09.03.2025, інтервал калібрування даного приладу не закінчився.
Також не ґрунтується на вимогах закону твердження захисника про те, що за відсутності у працівників поліції причин до зупинки транспортного засобу, всі складені процесуальні документи відносно водія не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вимоги щодо належності та допустимості процесуальних документів містяться у процесуальних нормах Кодексу України про адміністративні правопорушення а не зумовлюються причиною зупинки транспортного засобу.
Положеннями пункту 8 та пункту 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-УІІІ «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, а також регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України. Тоді як згідно пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Окрім того, у зв`язку з вторгненням російської федерації на територію нашої держави з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, згідно указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з наступними змінами.
Згідно з Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою КМУ від 29 грудня 2021 року №1456, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби та вимагати пред`явлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ), якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення.
Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції зупиняти транспортний засіб, перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів та вимагати пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції кореспондується із обов`язками водія, передбаченими вказаними Правилами дорожнього руху.
Таким чином, працівники поліції, зупинивши транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , діяли в межах своїх повноважень, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху незгода водія із причинами зупинки транспортного засобу або ненадання працівниками поліції доказів вчинення водієм адміністративного правопорушення, не позбавляє водія обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння та не спростовує результатів цього огляду.
Доводи захисника Бондаренка І.Д., що всупереч статті 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , як військовослужбовця, мав проводитися посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, а не працівниками патрульної поліції, тому він не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, а протокол та матеріали складені з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, є безпідставними.
Так, об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах.
Суб`єкт адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.
У статті 15 КУпАП передбачено особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень.
Так, відповідно до частини 1 статті 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
За змістом статті 266-1 КУпАП огляд на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.
Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Керування військовослужбовцем транспортним засобом на дорогах загального користування з ознаками сп`яніння до таких підстав не належить.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Судом встановлено, що 09 березня 2025 року о 17:18 хв. в м. Кривому Розі, вул. Сили спеціальних операцій, водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції під час керування транспортним засобом Deawoo Lanos реєстраційний номер НОМЕР_1 поза межами території будь-якої військової частини. Також ОСОБА_1 не надав відповідних документів про те, що на час зупинки автомобіля під його керуванням він виконував обов`язки військової служби, або виконував бойове розпорядження.
Наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 повністю підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 266972 від 09 березня 2025 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; результатом тесту приладу «Alcotest Drager 6820, тест позитивний – 2,24 %; роз`ясненням про відсторонення від права керування транспортним засобом; рапортом інспектора поліції та відеозаписом на якому зафіксовані обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом, пропозиція поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння у зв`язку з обґрунтованою підозрою, що особа перебуває в стані алкогольного сп`яніння та проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використання спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 6820».
Згідно акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 згоден з результатами огляду, про що свідчить його підпис та відсутність зауважень та заперечень.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Натомість позиція сторони захисту спрямована на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Переконливих доводів, які б були підставою для закриття провадження в справі в зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, стороною захисту не наведено.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що такі докази є достатніми та логічно пов`язані з обставинами адміністративних правопорушень, зібрані у відповідності з нормами КУпАП.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи вищевикладене, характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставин які б пом`якшували відповідальність за адміністративне правопорушення з метою виховання правопорушника та попередження вчинення нових правопорушень, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 130, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, –
П О С Т А Н О В И В :
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Ю.В. Онопченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua