Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №203/5223/25 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/5223/25

Провадження № 2-о/0203/24/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Іваницької І.В.,

за участю секретаря судового засідання Кочевської В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин,-

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2025 до Центрального районного суду міста Дніпра звернулася ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту родинних відносин, а саме, що вона є рідною дочкою ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Подана заява обґрунтована тим, що заявниця намагається оформити спадщину після смерті матері, проте перешкодою для цього стало те, що вона втратила оригінал свідоцтва про народження, яке було видане в Усть - Юганській сільраді Сургутського району Тюменської області, та наразі неможливо отримати з державного архіву Тюменської області російської федерації копію актового запису про її народження. Викладена обставина стала причиною звернення до суду із заявою про встановлення факту родинного зв`язку між нею та померлою.

Разом з заявою подано клопотання про витребування від Другої дніпровської державної нотаріальної контори належним чином засвідченої копії спадкової справи № 100/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2025 цивільну справу № 203/5223/25, провадження №2-о/0203/140/2025, було розподілено головуючому судді Іваницькій І.В.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 07.08.2025 було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 02.09.2025, витребувано від Другої дніпровської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію нотаріальної справи № 100/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

У судове засідання 02.09.2025 сторони не з`явились, про причини своєї неявки суд не повідомили. Розгляд справи відкладено на 01.10.2025.

19.09.2025 на виконання вимог ухвали суду від Другої дніпровської державної нотаріальної контори до суду надійшла копія спадкової справи № 100/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

01.10.2025 судове засідання не відбулось у зв`язку із зайнятістю судді в іншому провадженні та розгляд справи перенесено на 28.10.2025.

У судовому засіданні 28.10.2025 представниця заявниці підтримала подану заяву, у судовому засіданні оголошено перерву для виклику свідків до 24.11.2025.

У судовому засіданні 24.11.2025 були присутні заявниця, її представник та свідки. Заявниця наполягала на задоволенні заяви та надала пояснення щодо обставин справи. Свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 були допитані та надали показання. У судовому засіданні оголошено перерву до 11.12.2025.

11.12.2025 судове засідання не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді. Розгляд справи перенесено на 14.01.2026.

14.01.2026 від заявниці ОСОБА_1 до суду надійшла письмова заява, в якій вона просила розглянути справу за її відсутності та заявлені вимоги задовольнити.

У судове засідання 14.01.2026 сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

З урахуванням положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши показання свідків, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1, пункту 5 частини 2 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Той факт, що заявниця доводиться померлій ОСОБА_3 донькою, підтверджується результатами системного аналізу усієї сукупності наданих суду доказів, а саме:

- свідоцтва про укладання шлюбу серії НОМЕР_1 від 16.03.1973, яким підтверджується факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , після укладення шлюбу прізвище дружини змінено на ОСОБА_8 (а.с. 11);

- свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 10.03.1977 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком якого є ОСОБА_6 , матір?ю - ОСОБА_3 (а.с. 12);

- свідоцтва про укладання шлюбу серії НОМЕР_3 від 24.06.1995, яким підтверджується факт реєстрації шдюбу між ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; після укладення шлюбу прізвище дружини змінено на ОСОБА_11 (а.с. 13);

- листа ІНФОРМАЦІЯ_7 від 02.06.2025 № 195/1/2291, відповідно до якого в обліковій картці громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначені наступні члени родини: дружина - ОСОБА_3 1949 року народження, син - ОСОБА_2 1968 року народження та дочка ОСОБА_10 1974 року народженя (а.с. 31).

Крім того, факт того, що заявниця доводиться померлій ОСОБА_3 донькою, підтверджується показаннями свідків, які були допитані в судовому засіданні.

Так допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , пояснила, що постійно проживає у будинку АДРЕСА_1 . У 1981 році до будинку приїхали сусіди: батько - ОСОБА_12 , мати - ОСОБА_13 , син - ОСОБА_14 та донька - ОСОБА_15 . Вони з ОСОБА_16 вчились разом у середній школі № 82. Факт того, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 їй відомий з дитинства.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , пояснила, що ОСОБА_6 доводиться їй рідним братом. ОСОБА_17 народилась у Тюменській області ІНФОРМАЦІЯ_10 , про що їй стало відомо з отриманої в той час телеграми. ОСОБА_18 та ОСОБА_19 є батьками ОСОБА_1 , сумнівів у цьому в неї ніколи не було. ОСОБА_2 був усиновлений ОСОБА_6 , він був рідним сином ОСОБА_3 . Родина ОСОБА_3 купила житло у АДРЕСА_2 , де всі мешкали разом. Коли діти ( ОСОБА_20 та ОСОБА_21 ) виросли, у будинку залишилися проживали лише ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , які згодом померли.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 (а.с. 14); ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 від 20.01.2025 (а.с. 15).

На підставі письмової заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Другою дніпровською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу, яку зареєстровано у спадковому реєстрі за № 100/2025, що підтверджується копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 79963606 від 05.02.2025. Проте, державним нотаріусом Другої дніпровської державної нотаріальної контори Олехнович Л.Ю. винесено постанову від 22.07.2025 про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину), у зв`язку з тим, що спадкоємцем ОСОБА_1 не доведено, що спадкодавець ОСОБА_3 є її матір`ю.

Відповідно до п.8 наказу Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні» документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Разом з цим, 23.12.2022 набрав чинності Закон України від 01.12.2022 № 2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993», яким зупинено у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчинену від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифіковану Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 03 березня 1998 року № 140/98-ВР. Цим же законом встановлено вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року.

З огляду на вищевикладене заявниця позбавлена можливості відновлення втраченого свідоцтва про народження, що підтверджується копією листа Центрально-міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04.06.2025 № 920/31.28-25 (а.с. 32).

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Згідно з п. 1, п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, зокрема, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Як зазначено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутись до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

У ході судового розгляду справи знайшов своє підтвердження факт того, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідною донькою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Необхідність звернення до суду спричинена втратою свідоцтва про народження заявниці та неможливістю його відновлення в силу дії Закону України № 2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993», що перешкоджає їй підтвердити право на оформлення спадщини та одержати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері.

Підстав не довіряти чи ставити під сумнів правдивість тверджень заявниці про родинність відносин між нею і ОСОБА_3 у суду немає, оскільки вони узгоджуються з дослідженими письмовими доказами в їх сукупності.

Суд, проаналізувавши встановлені в ході судового розгляду обставини справи, досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вказані вище норми ЦПК України, а також, врахувавши те, що встановлення факту родинних відносин заявниці необхідно для підтвердження права на оформлення спадщини та одержання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, вважає подану заяву про встановлення факту родинних відносин обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Встановлення цього факту не суперечить чинному законодавству України і не порушує чиїх-небудь прав або охоронюваних законом інтересів.

Керуючись ст. ст. 293, 294, 315, ч.1 ст.319 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є рідною донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 26.01.2026.

Суддя І.В. Іваницька