Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №173/3098/25 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/3098/25

Провадження №2/173/489/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26 лютого 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді Кожевник О.А.

за участю секретаря судового засідання Голованьової К.С.,

представника позивача Черних О.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Січової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування Верхньодніпровської міської ради в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Верхньодніпровської міської ради, Відділення поліції № 3 Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, комунальна установа «Центр надання соціальних послуг» Верхньодніпровської міської ради» про позбавлення батьківських прав

ВСТАНОВИВ:

Представник Органу опіки та піклування Верхньодніпровської міської ради звернувся до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Верхньодніпровської міської ради, Відділення поліції № 3 Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, комунальна установа «Центр надання соціальних послуг» Верхньодніпровської міської ради» про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що шлюб громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянином Азербайджанської Республіки, зареєстрований Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області актовий запис № 672 від 08 травня 2018 року, станом на 18 червня 2025 року не розірвано.

З дати укладення шлюбу та по теперішній час ОСОБА_3 не спілкувався з ОСОБА_1 , не цікавився та не виявляв інтересу щодо народженої нею дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стосовно якої записаний батьком.

Позивач зазначає, що після народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач ОСОБА_3 не забрав сина з пологового будинку, не виявляв щодо нього батьківського піклування та ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Відповідно до Наказу Служби у справах дітей Верхньодніпровської міської ради від 12.06.2025 року № 34-ОД «Про взяття на облік дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 взято на вищевказаний облік.

Відповідно до повідомлень отриманих від Кам`янського районного управління поліції відділення поліції № 3, протягом 2025 року ОСОБА_1 не виконує свої батьківські обов`язки щодо свого сина, та притягалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП. Також, відповідно до відомостей, отриманих з Єдиного державного реєстру судових рішень зазначено, що ОСОБА_1 неодноразово притягалася до адміністративної та кримінальної відповідальності.

За доводами позивача ОСОБА_1 ухиляється та не виконує свої батьківські обов`язки, не піклується про фізичний і духовний розвиток своєї дитини, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу.

Спеціалісти Комунальної установи «ЦЕНТР НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ» ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ», які супроводжували та працювали з даною родиною намагалися привити матері виховний потенціал, роз`яснюючи їй необхідність виконувати свої батьківські права та обов`язки, виховувати та утримувати малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак остання рекомендації фахівців не виконувала.

Також ОСОБА_1 раніше була позбавлена батьківських прав щодо двох своїх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі заочного рішення Верхньодніпровського районного суду від 27.11.2018 по справі № 173/2095/18.

Незважаючи на зусилля працівників Служби у справах дітей Верхньодніпровської міської ради, фахівців Комунальної установи «ЦЕНТР НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ» ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» та працівників поліції, ОСОБА_1 належних висновків не зробила, вчиняла дії по ухиленню та невиконання своїх батьківських обов`язків, в результаті чого, через дії, що несли пряму загрозу життю та здоров`ю дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживав разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 12 червня 2025 року написала заяву на ім`я Верхньодніпровського міського голови про влаштування її сина ОСОБА_2 в сім`ю патронатного вихователя

Відповідно до автоматизованого розподілу справ справа надійшла в провадження судді Кожевник О.А.

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А від 11 листопада 2025 року прийнято заяву та відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження з викликом сторін у підготовче засідання.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А від 14 січня 2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні просила не позбавляти її батьківських прав, вказала на те, що продукти харчування були присутні вдома, однак не в такій кількості, в якій хотілось би. Зазначила, що не працевлаштована та живе за рахунок матері, яка отримує пенсію та виплати за брата який перебуває в полоні. З мамою часто скандалили через що виїхала в м. Верхньодніпровськ. ОСОБА_6 помер. Наразі проживає з матір`ю в її будинку та за її рахунок. Її дитина дійсно погано говорить, але з цього приводу до лікарів не зверталась. Додала, що увагу дитині приділяла, гралась з ним, малювали за кухонним столом. Просила дати їй шанс, обіцяла, що дитина голодувати не буде. Крім того пояснила, що стосовно інших дітей в правах не поновлювалась, зустрічається з ними два рази на місяць. Від алкогольної залежності не закодована, оскільки не має на цю процедуру коштів.

Представник позивача звернув увагу на ту обставину, що відповідач ОСОБА_1 , підписуючи Акти, не заперечувала жодного разу щодо обставин, викладених в останніх.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , яка є патронатним вихователем, розповіла, що ОСОБА_8 до них прибув у червні 2025 року. Вони спочатку думали, що він німий. Дитина мала надзвичайно малу вагу, близько 10 кілограм в 4 роки, а коли йому дали їжу, то дитина будучи вочевидь дуже голодною з такою жагою їла, що вони боялися, щоб дитина не вдавилася. Тривалий час годували ОСОБА_8 під наглядом, через те, що він постійно їв, ховав їжу, мабуть через те, що не міг зрозуміти, що на вечерю буде інша їжа (їжу клав в кишені та ховав за іграшки та подушку). Не їв все білого кольору. Тримався за бочок, там у нього є шрам. Мав низький показник гемоглобіну. Свідок повідомила, що хлопчик не говорив, не міг попросити дати пити, а показував знаками, коли облизував палець, це означало, що хотів морозива. Боявся води, не хотів купатися, мити руки та при спробах постійно гучно кричав. Показували йому на інших дітях, що це не страшно. Голову мити дитині доводилося втрьох. Довго лікували гайморит. Мама приїздила до дитини зі співмешканцем. Хлопчик підходив до мами, а потім йшов до тата (співмешканця) та більше проводив часу з ним. Мати на побачення з дитиною приїздила з перегаром, з цього приводу робили їй зауваження. Після зустрічі з рідними дитина плакала, вона брала його до себе спати, говорили, пили чай. Також до дитини приїздила бабуся. Від неї теж було чутно запах перегару. Вона розповідала, що мати хлопчика коли зловживала спиртним, дуже кричала. Хлопчик в цей момент закривав вуха. На фото хлопчик пам`ятає тата, маму не згадує. Зараз дитина говорить, пише палочки, знає кольори, відвідує дитячий садочок, важить 17 кг., навчився їсти без поспіху. Мама почала цікавитись дитиною перед новим роком, телефонувала та казала, що хоче приїхати. Бабуся телефонувала постійно та під час розмови казала, що дитина у них хоч поїсть. Зазначила, що якщо дитина повернеться до матері, то це буде біда. Наразі хлопчик називає її мамою, а чоловіка татом.

Свідок ОСОБА_9 зазначила, що до неї, як до старости неодноразово зверталася мати ОСОБА_10 зі скаргами на те, що у неї залишилась дитина та її нічим годувати. Говорила, що вони приїхали в с. Домоткань працювати - перебирати сітки. Вона позичала їй гроші на печиво та яблука для дитини. Крім того, надходили скарги про те, що баба та її співмешканець п`яні, кричать, б`ються між собою, баба падала. Все це відбувалось на очах дитини. ОСОБА_10 з дитиною не бачили взагалі. З хлопчиком ходив її співмешканець. На одну із сварок викликали поліцію, яка виявила хлопчика в незадовільному стані та викликали її. Під час візиту вона бачила, що в будинку не прибрано, дитина голодна бігала без штанів, був худий та не розмовляв. Мама дістала суп та почала його гріти. Хлопчик був брудний, не мав іграшок, щоб поїсти ходив сам в сарай за яйцями. Вони дали йому іграшку та запропонували поїхати з ними, він без вагань погодився і сів в автобус. Попрощатись з дитиною виходив співмешканець, мати навіть не вийшла. До неї з приводу побачень з дитиною мати хлопчика не зверталась, приходила бабуся, вимагала, щоб зробили акт обстеження житлових умов після ремонту, а ОСОБА_10 сиділа в цей час п`яна в машині. У бабусі хлопчика воював син, потім він зник безвісті, наразі перебуває в полоні і вона за нього отримує кошти. Додала, що під час реєстрації дитини дізнались, що ОСОБА_10 заміжня, але її чоловіка ніколи не бачили. На території села ОСОБА_10 майна не має. ОСОБА_10 офіційно не працевлаштована, дитиною не займалась, в садок її не водила.

Представник третьої особи в судовому засіданні зазначила, що родину відповідачки взяли на облік через повідомлення на лінію 102 про те, що в будинку антисанітарія, вона п`яна, на підлозі недопалки. Коли приїхали наступного разу, вони не балакали бо перебували в сильному алкогольному сп`янінні. Потім родині було надано три місяці для зміни обстановки в будинку. Через три місяці їх не розшукали, бо вони змінили адресу проживання. Для огляду умов в будинку, представників служби не впустили, оскільки бабуся завжди перебуває в стані алкогольного сп`яніння. На той час змін не відбулось, мама постійно перебувала в стані сп`яніння. Дитина перебувала в жахливому стані. Зараз, коли хлопчиком займались дев`ять місяців він заговорив. Іншими дітьми відповідачки займаються прийомні батьки.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши доводи сторін та свідків, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Верхньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Актом обстеження умов проживання від 09 червня 2025 року встановлено. що умови проживання неналежні, в будинку брудно, багато пустих пляшок з під алкоголю та недопалків цигарок, продуктів харчування не достатньо, для дитини продукти харчування відсутні. Мати дитини ОСОБА_1 та її співмешканець ОСОБА_12 та бабуся на час проведення обстеження знаходилися в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з копіями Актів обстеження умов проживання від 12 червня 2025 року, 10 липня 2025 року та 16 липня 2025 року умови проживання сім`ї не змінилися.

12 червня 2025 року ОСОБА_1 власноруч написала заяву з проханням влаштувати сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в сім`ю патронатного вихователя "патронатну сім`ю".

Наказом Служби у справах дітей Верхньодніпровської міської ради № 33- ОД від 12 червня 2025 року малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 влаштовано в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі заяви матері ОСОБА_1 від 12.06.2025, про що складено відповідний акт, який долучено до матеріалів справи.

Наказом Служби у справах дітей Верхньодніпровської міської ради № 34- ОД від 12 червня 2025 року взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішенням № 228 від 18.06.2025 р. Виконавчий комітет Верхньодніпровської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області, розглянувши подання Служби у справах дітей Верхньодніпровської міської ради від 16 червня 2025 року № 480, рішення Комісії з питань захисту прав дитини (протокол № 9 від 16.06.2025), заяву матері ОСОБА_1 , щодо влаштування малолітньої дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в сім`ю патронатного вихователя, враховуючи надану згоду патронатного вихователя ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на влаштування малолітньої дитини до її сім`ї, вирішив влаштувати в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 та помічника патронатного вихователя ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , терміном на три місяці продовжено до 16 вересня 2025 року.

Рішенням виконавчого комітету № 380 від 10 вересня 2025 року, продовжено термін перебування в сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_7 та помічника патронатного вихователя ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , терміном на три місяці - до 12 грудня 2025 року.

Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

Із характеристики в.о. старости сіл Заріччя, Бородаївські Хутори, Василівка, Корнило-Наталівка, Якимівка, Домоткань від 12.06.2025 вбачається, що ОСОБА_14 проживає на території Зарічанського старостинського округу з народження. Освіта неповна середня, незаміжня, схильна до вживання алкогольних напоїв, безвідповідальна, веде аморальний спосіб життя, має низький рівень батьківського потенціалу. Попередньо була позбавлена батьківських прав на двох малолітніх дітей, але належних висновків не зробила. Джерелом доходу сім`ї є тимчасові заробітки. За час проживання на території громади зарекомендувала себе посередньо.

Відповідно до довідки директора КУ "ЦНСП" ВМР" від 21 серпня 2025 № 01-20/391 ОСОБА_1 не в змозі повноцінно виконувати батьківські обов`язки, не забезпечена власним житлом, офіційно не працевлаштована, постійного доходу не має, виходячи з чого, з метою захисту прав та інтересів дитини пропонувалося розглянути можливість продовжити перебування ОСОБА_2 в сім`ї патронатного вихователя.

Згідно з довідкою директора КУ "ЦНСП" ВМР" від 03 вересня 2025 № 20-404 ОСОБА_1 змінила місце проживання. Ситуація в родині не змінилася. ОСОБА_1 не забезпечена власним житлом, офіційно не працевлаштована, постійного доходу не має. Мати не в змозі повноцінно виконувати батьківські обов`язки.

27.05.2025 року близько о 15:30 працівниками поліції зафіксовано те, що ОСОБА_1 знаходилась за місце мешкання та вживала спиртні напої в присутності малолітнього ОСОБА_2 , після чого проведено огляд будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якому мешкає малолітній ОСОБА_2 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_1 , де виявлено ряд недоліків, а саме: в будинку брудно, розкидане сміття, відсутня чиста постільна білизна та одяг, їжі в будинку не виявилось, неприємний запах сечі, дитина брудна як і сама мати та в брудному одязі, що підтверджується відповідним повідомленням.

ОСОБА_1 притягалася до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України та ч. 1ст. 184 КУпАП України.

05 листопада 2020 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді одного року обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання з іспитовим строком тривалістю 1 рік.

Заочним рішенням Верхньодніпровського районного суду від 27 листопада 2018 року позовні вимоги за позовом органу з питань опіки та піклування при Верхньодніпровській районній державній адміністрації в особі Служби у справах дітей Дніпропетровської області в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_15 та ОСОБА_16 до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Зарічанська сільська рада про позбавлення батьківських прав задоволено. Позбавлено батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , стосовно її малолітніх дітей: доньки ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та доньки ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Відповідно до відповіді в.о. начальника відділу Верхньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) актовий запис про шлюб громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянином Азербайджанської Республіки, місце реєстрації на території України не вказане, зареєстрований Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області а/з № 672 від 08 травня 2018 року.

За приписами частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27лютого 1991 року №789-XII, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.

Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в ст. 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді цієї категорії справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (§ 57, § 58).

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Відповідно до Акту оцінки потреб дитина ОСОБА_2 перебуває в складних життєвих обставинах, наявний одяг брудний, має медичну карту, харчування нерегулярне. В дитини відсутня власна кімната, дитяче ліжко не відповідає віку дитини, яке також не має постільної білизни, іграшки в неналежному стані. Розвитком дитини мати не займається. Дитина говорити та доглядати за собою не вміє, часто гуляє сам без догляду дорослих, що може загрожувати життю та здоров`ю дитини враховуючи його вік. Соціальні стосунки в сім`ї незадовільні. Стан задоволення потреб дитини незадовільний, сім`я потребує соціального супроводу.

Відповідно до довідки в.о. старости сіл Заріччя, Якимівка, Корнило-Наталівка, Василівка, Бородаївські Хутори, Домоткань № 22 від 10 червня 2025 року батько, який записаний у свідоцтві про народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_3 разом з родиною не проживав.

Як встановлено в судовому засіданні батько дитини ОСОБА_3 ніхто не бачив, участі у вихованні дитини та спілкуванні з ним останній не приймав.

Комісією з питань захисту прав дитини Верхньодніпровської міської ради (протокол № 17 від 20.10.2025 року) розглянуто матеріали про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_3 стосовно їх малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У ході розгляду доданих документів комісією встановлено, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьками малолітньої дитини, сина: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На комісії була присутня ОСОБА_1 , яка пояснила, що в даний час вона офіційно не працевлаштована, проживає в будинку матері ОСОБА_18 в с. Заріччя, Кам`янського району, де остання за кошти, які отримала, як матір військовослужбовця, який перебуває в полоні, зробила ремонт. Власного житла в неї немає. За її сином також буде дивитись мати - ОСОБА_19 .

ОСОБА_1 на комісії доведено, що вона дійсно не виконує належним чином свої батьківські обов`язки, зловживає алкоголем, власного житла та постійного доходу не має, за період проживання дитини в сім`ї не піклувалась про здоров`я дитини, його фізичний та духовний розвиток. Про наслідки позбавлення її батьківських прав ОСОБА_1 обізнана.

За приписами ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Рішенням виконавчого комітету Верхньодніпровської міської ради від 05 листопада 2025 року № 459 затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , стосовно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У справі «Ілля Ляпін проти Росії» (заява (№ 70879/11) ЄСПЛ наголошував на тому, що позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх воз`єднання, зазначивши при цьому, що наявність сімейних зв`язків між подружжям та дитиною, про які вони дійсно піклуються, мають бути захищені відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц та Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 180/1954/19, від 13 листопада 2020 року у справі № 760/6835/18, від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17, від 02 листопада 2020 року у справі № 552/2947/19 та у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/17.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що при розгляді справи знайшли підтвердження ті обставини, що ОСОБА_3 за власною ініціативою самоусунувся від виконання своїх батьківських обовязків по відношенню до сина, тривалий час, без поважних причин залишивши його фактично без батьківської уваги та турботи. Також знайшло своє підтвердження факт неналежного виконання матірю - ОСОБА_1 своїх батьківських прав, що призвело до загроз житю та здоров`ю дитини. Судом встановлено, що поведінка відповідачів стосовно їх малолітньої дитини є свідомим нехтуванням ними своїми батьківськими обов`язками, що свідчить про наявність підстав для позбавлення відповідачів батьківських прав.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному Кодексі України.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно з ч. 1 ст. 80 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Положеннями ч. 1 ст. 183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також рівний обов`язок батьків щодо утримання дітей, суд вважає можливим позов в частині стягнення аліментів задовольнити.

За змістом ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів судовий збір у рівних частинах з кожного.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Органу опіки та піклування Верхньодніпровської міської ради в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Верхньодніпровської міської ради, Відділення поліції № 3 Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, комунальна установа «Центр надання соціальних послуг» Верхньодніпровської міської ради» про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 , стосовно малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , стосовно малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Передати малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 органу опіки та піклування Верхньодніпровської міської ради Дніпропетровської області для подальшого влаштування до сімейних форм виховання.

Копію рішення суду після набрання законної сили направити до Верхньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, для відома.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь державного закладу, в якому буде перебувати дитина, чи фізичної особи - опікуна, на утриманні якої буде знаходитися дитина аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 07 листопада 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП невідомо, на користь державного закладу, в якому буде перебувати дитина, чи фізичної особи - опікуна, на утриманні якої буде знаходитися дитина аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 07 листопада 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП невідомо, судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення складений 06.03.2026 р.

Суддя О.А. Кожевник