Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №521/1176/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/2474/26

Справа № 521/1176/24

Головуючий у першій інстанції Сегеда О. М.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних

справах:

головуючого - Лозко Ю.П.,

суддів: Кострицького В.В., Назарової М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2025 року

у цивільній справі за позовом Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги

встановив:

20 січня 2024 року Військова академія (м. Одеса) звернулася до суду з вказаним вище позовом у якому просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за фактично надані комунальні послуги з грудня 2018 року по березень 2023 року в сумі 62916 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачу з його сім`єю у складі 2-х осіб було надано у тимчасове користування кімнату № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває на балансі позивача, останній займається обслуговуванням вказаного вище будинку та надає послуги з водопостачання, опалення, забезпечення електроенергією, вивезення сміття, обслуговування будинку.

За період проживання у вказаній вище кімнаті у період з грудня 2018 року по березень 2023 року відповідач порушив зобов`язання зі сплати житлово-комунальних послуг, внаслідок чого утворилася заборгованість в загальній сумі 62916 грн.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Військової академії (м. Одеса) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з грудня 2018 року по березень 2023 року у розмірі 62916 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30 грудня 2024 року заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено. Скасовано заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2024 року, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Військової академії (м. Одеса) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з грудня 2018 року по березень 2023 року у розмірі 62916 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Андрешков О.Д., просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

За доводами апеляційної скарги скаржник з 16 листопада 2018 року перебуває на персоніфікованому обліку в Малиновському районі, як інвалід війни 2 групи, та згідно зі ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» мав право користуватися 100 % пільгою при оплаті житлово-комунальних послуг на двох осіб (разом з дружиною – ОСОБА_1 ) в межах норм споживання, визначених постановою КМУ від 06 серпня 2014 року №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування».

Заборгованість, яку позивач просив стягнути з відповідача розрахована без врахування вказаних вище норм законодавства та без врахування наданої ОСОБА_1 пільги, а тому заявлена сума заборгованості не відповідає дійсності.

До 30 вересня 2019 року нарахування пільг на житлово-комунальні послуги здійснювалось організаціями-надавачами послуг, а тому висновки суду першої інстанції про те, що за період з грудня 2018 року по березень 2023 року у відповідача була безготівкова форма виплати пільг, і частину платежів за нього здійснював уповноважений банк, а саме АТ «Ощадбанк», а частину повинен був сплачувати відповідач, не відповідає дійсності, так як за період з грудня 2018 року по 30 вересня 2019 року нарахування пільг повинно було здійснюватися позивачем, як надавачем послуг та балансоутримувачем гуртожитку.

Зважаючи на те, що частина заборгованості, яку позивач просить стягнути виникла в період з грудня 2018 року до 01 травня 2019 року (момент втрати чинності Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875 -ІV) до вказаних правовідносин слід застосовувати саме норми Закону України №1875 -ІV, тоді як до правовідносин, які стосуються заборгованості у період з 01 травня 2019 року до березня 2023 року слід застосовувати положення чинного на цей час Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09 листопада 2017 року, чого місцевий суд не врахував.

Також суд залишив поза увагою, що Порядок № 373, який враховано судом, як на нормативно-правовий акт, що регулює процедуру надання пільг, набрав чинність лише 01 травня 2019 року.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості не підтверджує той факт, що скаржник дійсно споживав житлово-комунальні послуги у обсязі, зазначеному позивачем. Цей документ (розрахунок заборгованості) не є первинним документом, який підтверджує отримання житлово-комунальних послуг, користування ними, а отже не є належним доказами наявності заборгованості. Розрахунок заборгованості є документом, що створений самим позивачем, а відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первісних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.

12 травня 2025 року Військова академія (м. Одеса) подала відзив у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Як на підставу заперечень проти вимог апеляційної скарги, позивач посилається на те, що за споживання житлово-комунальних послуг, мешканці (користувачі) приміщень повідомляються про суми коштів, які підлягають сплаті за надані їм послуги. Окрім позивача, як власника цих приміщень, здійснювати розрахунок не вправі жодна організація, оскільки сплату та розрахунок з постачальниками за надані послуги, здійснює виключно позивач, тому аргументи скаржника щодо нібито не врахування академією документів пільговика, є безпідставними. Кімната у приміщенні, в якій проживає скаржник, не відносить, а ні до гуртожитків, а ні до багатоквартирних будинків, оскільки це майно є таким, що надане відповідачу для тимчасового користування, тому скаржнику необхідно було щомісячно погашати заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг.

Згідно із ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними є справи у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Положеннями п.1 ч.1 ст.176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів — сумою, яка стягується.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року, розгляд цієї справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, з огляду на те, що позовні вимоги мають виключно майновий характер, та справа є малозначною в силу вимог закону, оскільки ціна позову (62916 грн) не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (90840 грн).

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю — доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ч.1 ст. 367 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржуване рішення суду відповідає, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру №445667 від 12 лютого 2024 року та копію паспорту відповідача.

16 лютого 2014 року між сторонами укладено договір про надання житлово-комунальних послуг №1, за умовами якого Військова академія (м. Одеса) забезпечує організацію і надає ОСОБА_1 послуги: з утримання будинків та прибудинкових територій (прибирання прибудинкової території, прибирання підвалу, технічних поверхів, покрівлі та сходових кліток, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем: холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання, зливової каналізації); з централізованого опалення; з централізованого холодного водопостачання і водовідведення; з електропостачання (пункт 2.1).

ОСОБА_1 зобов`язується своєчасно сплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором (пункт 2.2).

Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 4.1).

Платежі вносяться на розрахунковий рахунок визначений у розділі 12 договору або в касу не пізніше ніж до 20 числа, періоду, що настає за розрахунковим періодом в розрізі кожної з наданих послуг відповідно до діючих на момент оплати тарифів та фактичного об`єму спожитих послуг (пункт 4.2).

У разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативів Військова академія (м. Одеса) проводить перерахунок розміру плати згідно вимог чинного законодавства України (пункт 4.4.).

Плата за надані послуги з електропостачання та водовідведення при наявності приладів обліку справляється згідно їх показників (пункт 4.5).

ОСОБА_1 має право на зменшення розміру плати за послуги при наявності пільг, визначених чинним законодавством (для послуг з електропостачання при наявності приладів обліку) (пункт 5.3.9).

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 01 травня 2023 року у відповідача існує заборгованість зі сплати комунальних послуг за період з грудня 2018 року по березень 2023 року у розмірі 62916 грн.

Відповідач є інвалідом війни 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 28 вересня 2017 року.

З 16 листопада 2018 року ОСОБА_1 перебуває на персоніфікованому обліку в Малиновському районі, як інвалід війни 2 групи та з 23 вересня 2015 року користується пільгами згідно чинного законодавства за адресою: АДРЕСА_3 , тому має право користуватись на 2 особи 100% знижкою при оплаті житлово-комунальних послуг, що підтверджується довідкою головного спеціаліста відділу персоніфікованому обліку пільгових категорій населення Центру інтегрованих соціалтних послуг від 16 листопада 2018 року.

Станом на грудень 2018 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується довідкою від 11 грудня 2018 року №1552.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що матеріали справи не містять актів-претензій про неналежне надання або ненадання послуг, які б підтверджували твердження відповідача про здійснення розрахунків за ненадані послуги. Докази того, що послуги відповідачу не надавалися, а також те, що він не користувався наданими послугами і потреби в таких послугах не мав, належними та допустимими доказами не доведено та матеріалами справи не підтверджено. Зважаючи на те, що у відповідача була безготівкова форма виплати пільг, тому частину платежів за нього здійснював уповноважений банк, а саме АТ «Ощадбанк», а частину повинен був сплачувати відповідач. Також суд зазначив, що з огляду на те, що у відповідача відсутні індивідуальні договори з постачання електроенергії, з водопостачання та водовідведення, тому суд дійшов висновку, що пільгове відшкодування останньому не проводилося. Позивач не встановлював та не нараховував відповідачу суми пільги, оскільки до 30 листопада 2022 року пільги нараховувались структурними підрозділами з питань соціального захисту населення, а з 01 січня 2023 року функції з призначення та виплати пільг на оплату житлово-комунальних послуг, а також ведення обліку пільговіків здійснюється органами ПФУ.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, з огляду на таке.

Як на підставу задоволення вимог апеляційної скарги скаржник посилається на невідповідність розрахунку, наданого позивачем, з підстав не врахування наявної у нього пільги, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також недоведеності того обсягу наданих комунальних послуг, питання про стягнення грошових коштів за які, порушує позивач.

У статті 3 Конституції України проголошено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Особливе місце в системі конституційних прав людини й громадянина посідають соціальні права і свободи, які надають людині можливість задовольняти свої соціальні потреби та інтереси.

Соціальні права та свободи людини і громадянина - це міра можливої поведінки або діяльності людини в соціальній сфері, що передбачає задоволення законних інтересів і потреб у сфері трудової діяльності, соціального захисту та охорони здоров`я.

Соціальне забезпечення - це ті види і форми матеріального забезпечення, що надаються на умовах, передбачених законом чи договором, із спеціально створених для цього фондів особам, які через незалежні від них життєві обставини не мають достатніх засобів до існування. Право на соціальне забезпечення (за віком, у випадку хвороби, інвалідності, втрати годувальника, для виховання дітей тощо) полягає в тому, що держава гарантує надання достатніх коштів громадянам, які через об`єктивні обставини повністю або частково втратили можливість працювати і отримувати винагороду за працю, а також допомоги сім`ям у зв`язку із народженням та вихованням дитини.

Це право закріплене у статті 47 Конституції України.

Соціальний захист поширюється, насамперед, на громадян України, які внаслідок похилого віку або хвороби самі не можуть забезпечити собі нормальні умови життя.

Права окремих категорій громадян регламентуються спеціальними нормативно-правовими актами, зокрема, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Частиною другою статті 4 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-ХІІ) встановлено, що до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги: 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю. Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 100-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім`ю) (пункт 5 частини першої статті 13 Закону № 3551-ХІІ).

Предметом позову у цій справі є вимога про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати комунальних послуг за період з грудня 2018 року по березень 2023 року.

Спірні правовідносини виникли з приводу несплати відповідачем наданих позивачем житлово-комунальних послуг та утримання будинку і регулюються, зокрема, Законом України від 24 червня 2004 року N 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" та Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року N 2189-VIII.

09 листопада 2017 року було прийнято Закон України N 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги", який набрав чинності 10 грудня 2017 року. Згідно з пунктом 1 Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом (тобто з 10 червня 2018 року), крім пункту 7 частини першої, пункту 10 частини другої та пункту 2 частини четвертої статті 7, частини третьої статті 11, абзаців першого та другого частини п`ятої статті 18, частини першої статті 26, які вводяться в дію з 1 січня 2019 року.

Ураховуючи, що предмет та підстави позову стосуються заборгованості, яка виникла за період з грудня 2018 року по березень 2023 року (згідно розрахунку заборгованості), тому застосуванню до спірних правовідносин у даному випадку підлягають положення саме Закону України N 2189-VIII.

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору (п.п. 5, 12 частини 1 статті 1 Закону України N 2189-VIII).

До житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (п.1 ч. 1 ст. 1 Закону України N 2189-VIII).

Передбачені законодавством пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг виплачуються споживачу в грошовій формі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст. 11 Закону України N 2189-VIII).

Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Міністерством соціальної політики України (далі - Мінсоцполітики) для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, та механізм надання громадянам у грошовій формі таких пільг врегульований Порядком надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 373 (далі - Порядок № 373), який набрав чинності 01 травня 2019 року, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Пільги надаються, зокрема, з послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (абзац п`ятий пункту 1 Порядку № 373).

Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення на підставі даних Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), та інформації, отриманої відповідно до пункту 5 цього Порядку, розраховують щомісяця до 20 числа суму пільги виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, кількості членів сім`ї, які мають таке право відповідно до законодавчих актів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, та визначені статтею 51 Бюджетного кодексу України, та з урахуванням встановлених державних соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування (абзац перший пункту 6 Порядку № 373).

Виплата розрахованої суми пільги здійснюється у грошовій безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Мінсоцполітики в АТ “Ощадбанк” на підставі укладеного між Мінсоцполітики та АТ “Ощадбанк” договору (далі - рахунок для виплати пільг).

За заявою пільговика виплата пільги може здійснюватися у готівковій формі з місяця, що настає за місяцем подання такої заяви структурному підрозділу з питань соціального захисту населення, у якій зазначаються реквізити поточного рахунка, відкритого пільговиком в АТ “Ощадбанк”.

Пільговики, яким надається пільга у грошовій формі, зобов`язані сплачувати щомісяця вартість фактично спожитої послуги з урахуванням суми пільги, перерахованої управителям, об`єднанням, виконавцям комунальних послуг або виплаченої таким пільговикам готівкою.

Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення надають щомісяця до 22 числа управителям, об`єднанням, виконавцям комунальних послуг списки пільговиків, яким нараховано пільгу у поточному місяці, у яких зазначається форма отримання пільги, та дані про облікові записи пільговиків, що ведуться АТ “Ощадбанк” відповідно до пункту 9 цього Порядку.

Управителі, об`єднання, виконавці комунальних послуг надають щомісяця до 27 числа структурним підрозділам з питань соціального захисту населення інформацію про суму простроченої понад місяць (на дату надання такої інформації) заборгованості з оплати послуг (внесків/платежів), сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, щодо пільговиків, які отримують пільгу у готівковій формі.

У разі отримання від управителів, об`єднань, виконавців комунальних послуг інформації про наявність простроченої понад місяць (на дату надання такої інформації) заборгованості з оплати послуг (внесків/платежів), сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у пільговиків, які отримують пільгу у готівковій формі, виплата пільги з наступного місяця здійснюється у грошовій безготівковій формі (пункт 7 Порядку № 373).

За отриманням інформації про будь-які питання, пов`язані з нарахуванням пільги, пільговики звертаються до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення. За отриманням інформації про спожиті послуги, нараховані суми за послуги, розмір заборгованості (переплати) пільговики звертаються до управителів, об`єднань, виконавців комунальних послуг (абзаци третій, четвертий пункту 8 Порядку № 373).

Виплата пільг у готівковій формі здійснюється через АТ “Ощадбанк” шляхом перерахування коштів на поточні рахунки пільговиків, відкриті в АТ “Ощадбанк” (пункт 14 Порядку № 373).

АТ “Ощадбанк” веде у відповідних автоматизованих системах обліку банку персоніфікований облік пільговиків та коштів, які надходять на рахунок для виплати пільг, в розрізі кожного пільговика (далі - облікові записи пільговиків) (пункт 9 Порядку № 373).

Отже, механізм виплати пільг передбачає грошову безготівкову форму та готівкову форму.

АТ «Ощадбанк» здійснює переказ коштів на рахунки управителів, об`єднань, виконавців комунальних послуг на підставі договорів, що укладаються між АТ «Ощадбанк» (його установами) та управителями, об`єднаннями, виконавцями комунальних послуг. У таких договорах визначається порядок інформаційного обміну між управителями, об`єднаннями, виконавцями комунальних послуг та АТ «Ощадбанк». Типову форму договору визначає АТ «Ощадбанк» за погодженням з Мінсоцполітики.

Таким чином, управитель нараховує мешканцям внески у повному обсязі, без урахування пільг та субсидій, а управління соціального захисту населення (в спірний період), в свою чергу подає, управителям, об`єднанням та кооперативам інформацію про надані субсидії та нараховані пільги (див. постанову Верховного Суду від 17 березня 2025 року у справі № 947/38560/20, провадження № 61-16296св23).

Аргументи скаржника щодо необґрунтованості розрахунку заборгованості, наданого позивачем з підстав не врахування пільгової знижки на оплату вартості житлово-комунальних послуг, як інваліду війни 2 групи, є безпідставними, оскільки у позивача, як балансоутримувача майна, починаючи з 01 травня 2019 року (день набрання чинності Порядку №373) відсутній обов`язок здійснювати перерахунок заборгованості, з урахуванням 100-процентної знижки.

Щодо аргументів скаржника про невідповідність розрахунку заборгованості за період з грудня 2018 року по 01 травня 2019 року, з підстав не врахування наявної у відповідача пільги, колегія суддів зауважує про таке.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що відповідач звертався до позивача із заявою про перерахунок заборгованості за комунальні послуги, за вказаний вище період, з наданням доказів на підтвердження наявності у відповідача пільги, як інваліда війни 2 групи.

За таких обставин, у позивача були відсутні правові підстави для здійснення обрахунку заборгованості за комунальні послуги, з урахуванням пільги.

Щодо посилання скаржника на неврахування судом Постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року №256, якою затверджено «Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» (далі – Порядок №256 у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), колегія суддів зазначає про таке.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів готують щомісяця інформацію про суми нарахованих соціальних виплат, пільг та житлових субсидій населенню та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконавчих органів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), об`єднаних територіальних громад: до 3 числа поточного місяця - щодо допомоги сім`ям з дітьми, малозабезпеченим сім`ям, особам з інвалідністю з дитинства, дітям з інвалідністю, тимчасової державної допомоги дітям, допомоги по догляду за особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, в тому числі на догляд (крім державної соціальної допомоги на догляд особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" ( 1727-15 )), щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (абзаци перший, другий пункту 5 Порядку №256).

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів готують щомісяця до 10 числа наступного періоду інформацію про суми нарахованих пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, вивезення побутового сміття та рідких нечистот, доставки громадянам повідомлень про призначення субсидії, виплати громадянам частини невикористаної субсидії для відшкодування витрат на оплату природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), послуг з електропостачання для індивідуального опалення та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами, установами та організаціями, що надають житлово-комунальні послуги, балансоутримувачами відомчого житла, гуртожитків, управителями багатоквартирних будинків і надсилають фінансовим органам райдержадміністрацій, виконавчих органів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), об`єднаних територіальних громад (пункт 5 Порядку №256).

Підприємства, установи та організації, що надають послуги з постачання електроенергії, транспортування, розподілу та постачання природного газу, послуг з

тепло-, водопостачання і водовідведення готують реєстри обсягів спожитих енергоносіїв та наданих послуг, що підлягають перерахуванню, відповідно до фактичних обсягів спожитих енергоносіїв та наданих послуг, але не вище обсягів нарахованих сум пільг і субсидій, і надсилають їх протягом місяця, але не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним періодом, фінансовим органам райдержадміністрацій, виконавчих органів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), об`єднаних територіальних громад та головним розпорядникам коштів місцевих бюджетів. Обсяг спожитих енергоносіїв, зазначений у реєстрах, що підлягають перерахуванню, може бути більшим від обсягів нарахованих сум субсидій за наявності у споживача невикористаних сум субсидії у минулих місяцях, що можуть бути використані для оплати послуг відповідно до пункту 15 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. N 848 ( 848-95-п ). Форма та порядок заповнення реєстру встановлюються Мінфіном (пункт 5 Порядку №256).

У справі відсутні відомості про те, що головний розпорядник коштів місцевого бюджету готував щомісячно інформацію про суми нарахованих соціальних пільг та акти звіряння розрахунків за надані послуги, що у свою чергу б зобов`язувало надавача послуг готувати реєстри обсягів спожитих енергоносіїв та наданих послуг, що підлягають перерахуванню, тому аргументи скаржника в цій частині колегія суддів відхиляє.

У разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі проведення перевірки якості наданих послуг з централізованого водопостачання, постачання гарячої води або постачання природного газу споживач має право здійснити забір проб. Інформація про забір проб включається до акта-претензії. У разі встановлення за результатами дослідження відібраних проб факту постачання послуг неналежної якості витрати споживача на оплату проведених досліджень проб підлягають компенсації за рахунок виконавця відповідної послуги (ч.ч. 1,4, 5 ст. 27 Закону України N 2189-VIII).

Матеріали справи не містять, а відповідачем усупереч ст. 12,81 ЦПК України, що є його процесуальним обов`язком, не надано доказів того, що він звертався до позивача з питань надання кількості та/або якості наданих послуг, та за наслідками чого було складено акт-претензію, як то передбачено ст. 27 Закону України N 2189-VIII.

Тому, доводи скаржника щодо невідповідності обсягу наданих комунальних послуг пропорційному розміру грошових коштів, заявлених до стягнення, позбавлені доказового обґрунтування.

Посилання скаржника на неправильне застосування судом норм матеріального права, з підстав, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів відхиляє, оскільки це не вплинуло на правильність висновків суду за результатами розгляду справи по суті.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає вірними та обґрунтованими висновки суду з якими не погоджується скаржник.

Доказів які б спростували правильні висновки суду скаржником не надано.

Порушень судом норм процесуального права колегією суддів не встановлено.

Отже доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду, з мотивів наведених у апеляційній скарзі.

У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, оскільки доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді: В.В. Кострицький

М.В. Назарова