Вирок від 08 березня 2026 р. у справі №742/536/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/742/347/26

Єдиний унікальний № 742/536/26

ВИРОК

іменем України

09 березня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Прилуки Чернігівської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026270330000040 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Іваниця Ічнянського району Чернігівської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючої, з середньою освітою, перебуваючи у фактичних шлюбних відносинах, раніше не судиму,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 20.08.2015 Національна поліція України – це центральний орган виконавчої влади.

Наказом начальника Головного управління національної поліції в Чернігівській області №318 о/с від 06.06.2024 ОСОБА_5 призначено на посаду інспектора відділу реагування патрульної поліції Прилуцького районного відділу поліції Головного управління поліції у Чернігівській області, наказом начальника Головного управління національної поліції в Чернігівській області №438 о/с від 08.09.2022 ОСОБА_6 призначено на посаду інспектора відділу реагування патрульної поліції Прилуцького районного відділу поліції Головного управління поліції у Чернігівські області.

У відповідності до функціональних обов`язків ВРПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 їх завданнями, обов`язками та повноваженнями, серед іншого є: сприяння дотриманню правил громадського порядку, перешкоджання антигромадським та злочинним діям громадян, своєчасне реагування на звернення та повідомлення про вчинення кримінальних, адміністративних правопорушень або подій, взаємодія з іншими структурними підрозділами відділу, відділеннями поліції, що беруть участь у забезпеченні публічної безпеки та порядку, а також з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку, складає у межах компетенції, протоколи про адміністративні правопорушення та здійснює, у визначених законом випадках, провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції мають право складати протоколи у справах про адміністративні правопорушення, в тому числі за ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції здійснюють розгляд справи про адміністративні правопорушення, щодо порушень правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема за ч.5 ст. 121 КУпАП.

Таким чином, інспектори ВРПП Прилуцького РВП ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є представниками влади та службовими особами правоохоронного органу наділеного владними повноваженнями.

Встановлено, що 13.01.2026, близько 16 години 45 хвилин інспектори ВРПП Прилуцького РВП ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які перебували на добовому чергуванні з патрулювання вулиць в м. Прилук та Прилуцького району, перебуваючи неподалік будинку №17, що розташовується за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Білещина, по вул. Миру, було зупинено транспортний засіб - автомобіль марки ВАЗ модель 21093-01 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка допустила порушення вимог правил дорожнього руху, а саме: керувала транспортним засобом з порушенням правил користування пасивними ременями безпеки, тобто з порушенням вимог ч.5 ст. 121 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, чим порушила вимоги ч. 2 ст. 126 КУпАП, а також керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушила вимоги ч.1 ст. 130 КУпАП. У подальшому інспектором ВРПП Прилуцького РВП ОСОБА_5 повідомлено про винесення постанови за ч.5 ст. 121 КУпАП, постанови за ч.2 ст. 126 КУпАП та складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_4 .

Так, ОСОБА_4 , перебуваючи по вул. Миру, в с. Білещина, неподалік будинку №17, усвідомлюючи, що стосовно неї буде винесено постанови про адміністративне правопорушення за ч.5 ст. 121 та ч.2 ст. 126 КУпАП, а також складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, маючи умисел спрямований на уникнення від адміністративної відповідальності, 13.01.2026 о 16 год. 51 хв. 37 сек. під час спілкування з інспектором ВРПП Прилуцького РВП ОСОБА_5 висловила пропозицію про надання поліцейському неправомірної вигоди у розмірі 20 000 грн. за не складання відносно неї адміністративних матеріалів за ч.5 ст. 121 КУпАП, ч.2 ст. 126 КУпАП та ч.1 ст. 130 КУпАП на що отримала відмову.

13.01.2026 о 16 год. 51 хв. ОСОБА_4 пропонувала надати неправомірну вигоду інспектору ВРПП Прилуцького РВП ОСОБА_5 який є службовою особою правоохоронного органу, за невчинення ним відносно себе дій, що пов`язані з використанням наданого йому службового становища.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 винною себе у пред`явленому обвинуваченні визнала повністю, фактичних обставин кримінального провадження не оспорює, щиро кається в скоєному, просить суд суворо її не карати, давши детальні показання суду по факту кримінального правопорушення. Вказала на недопущення подібного в майбутньому. З приводу призначення покарання у виді штрафу не заперечувала, вказала що має фінансову можливість його оплатити у встановлений законом строк.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України в судовому засіданні визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої, та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які її характеризують. Зміст цих обставин вірно розуміються обвинуваченою та іншими учасниками судового провадження, сумнівів стосовно добровільності їх позиції у суду не має, та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при ухваленні вироку.

Судом створено необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їхніх процесуальних обов`язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист.

Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_4 у судовому засіданні не добуто.

Сукупністю добутих в судовому засіданні доказів, суд знаходить винність обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненому кримінальному правопорушенні повністю доказаною, і її дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 369 КК України, як пропозиція надання неправомірної вигоди службовій особі за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища службового становища.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_4 передбаченою ст. 66 КК України, суд визнає - щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.

При обранні міри покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є за ч.1 ст. 369 КК України нетяжким злочином, вчинила його умисно, особу винної та її позицію до вчиненого, яка за місцем проживання характеризується добре, яка згідно довідки КНП «Ічнянська міська лікарня» від 23.01.2026 за №01-21/96, на обліку лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не знаходиться, з середньою освітою, непрацюючу, перебуваючи у фактичних шлюбних відносинах, раніше не судиму, наявність обставини, що пом`якшує її покарання, та відсутність обставин, що обтяжують таке, і вважає за можливе призначити їй покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень у виді штрафу в межах санкції даної статті.

Саме таке покарання, на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного, є гуманним, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Оскільки, запобіжний захід відносно обвинуваченої в ході досудового слідства не обирався, суд не вбачає підстав і потреби в застосовуванні відносно неї запобіжного заходу на цьому етапі судового розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.349,370-371,374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. в користь держави.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу, не обирати.

Речові докази по кримінальному провадженню після набрання вироком законної сили:

- оптичний носій DVD-R диск із відеозаписами -залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_7